Не лише через OnlyFans: як Податкова служба виявляє закордонні доходи українців.

Як українська Податкова служба отримує інформацію про доходи своїх громадян, які перебувають за межами країни? Хто потрапляє до "групи ризику"? Чи є у держави дієві механізми для примусу до сплати податків? Відповіді на ці питання шукайте в аналізі журналіста РБК-Україна Руслана Кисляка.

Змістовий розділ

Гучна податково-кримінальна історія з українськими моделями, які співпрацюють з міжнародною платформою OnlyFans, серед іншого засвідчила готовність вітчизняної Податкової йти далі в пошуку досі неоподаткованих доходів українських громадян по всьому світові. В умовах війни це виглядає абсолютно виправданим. Більше того, (не)дивує, чому лише війна примусила українську владу виявити ознаки наявності політичної волі щодо наведення порядку зі сплатою податків.

Свідомо упускаючи в даній статті кримінально-правовий аспект проблеми, пов'язаний з легалізацією в Україні діяльності бізнесів на кшталт OnlyFans, зазначимо лиш, що за даними, оприлюдненими головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим, станом на 18 грудня 350 українських моделей OnlyFans подали декларації про майновий стан і доходи, задекларувавши 305,4 млн грн доходу. Сплачено 59 млн грн ПДФО та військового збору. І, як зазначав політик ще у вересні, коли вперше було публічно заявлено про наміри Податкової "обілетити" всіх вітчизняних працівниць згаданої міжнародної платформи, яка надає розважальні послуги для дорослих, це лише початок великого податкового походу на українців, які отримують доходи з-за кордону.

Отже, давайте розглянемо, які перспективи відкриваються для українців, що отримують фінансові кошти з-за кордону. Хто ці особи, які джерела інформації має Податкова служба про них, і які кроки їм слід вжити надалі.

Звідки Податковій відомо про доходи українців з-за кордону

19 серпня 2022 року Державна податкова служба України уклала Багатосторонню угоду, що стосується автоматизованого обміну інформацією про фінансові рахунки (CRS). Ця угода передбачає щорічний обмін даними про фінансові рахунки українських громадян між відповідними органами різних держав.

За умовами угоди Україна отримує від інших держав інформацію про відкриті у них рахунки українських громадян та компаній, які є податковими резидентами України, а інші держави отримують відповідну інформацію про своїх податкових резидентів від України. Збір інформації про рахунки, що підлягає обміну, здійснюють фінансові установи, які подають звіти податковим органам у своїх країнах. Обмін інформацією між державами здійснюється на рівні податкових служб. Наразі Україна обмінюється податковою інформацією зі 118 країнами, говорить в.о. виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Дмитро Глінський.

Перший успішний обмін інформацією з іншими країнами в рамках угоди CRS завершився 30 вересня 2024 року. Інформація охоплювала період з 1 липня до 31 грудня 2023 року, йдеться в повідомленні на сайті Міністерства фінансів. Станом на 1 грудня, за даними, оприлюдненими Данилом Гетманцевим, Україна вже отримала звіти про 500 тисяч рахунків українських громадян за кордоном на суми понад 200 тис. євро кожен.

Згідно з висловлюваннями Данила Гетманцева, Україна вже активно обмінюється податковими даними з іншими державами (фото: Віталій Носач / РБК-Україна).

Також податкові органи України мають можливість отримувати інформацію щодо іноземних доходів українських резидентів, використовуючи Конвенцію про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. ДПС України використовує механізм Конвенції, щоб надсилати запити для отримання інформації від податкових органів інших країн, пояснює для РБК-Україна партнер (напрям податкового консультування) KPMG в Україні Олександр Бобошко.

Серед джерел інформації для української Податкової керівний юрист Arzinger Денис Ерсой називає також деталізовану фінансову звітність, яку українські власники іноземних бізнесів мають подавати з 2023 року разом із КІК-звітністю (звітністю про контрольовані іноземні компанії) в українську Податкову.

Також українська ДПС має можливість самостійно ініціювати та надсилати своїм іноземним колегам специфічні запити для отримання інформації. Прикладом цього є справа з OnlyFans.

Отже, хоч це й стається рідко, все ж іноземні органи фінансового моніторингу іноді за власним бажанням надають українським колегам дані про громадян України.

Разом з тим, застерігає партнер, керівник напрямку "Міжнародне оподаткування" і практики Deloitte Private в Україні Андрій Серветник, варто розуміти, що Україна має право оподатковувати лише осіб, які в конкретному податковому році (наприклад, в 2024-му) є її "податковими резидентами". Це можуть бути як громадяни України, так і іноземці. Водночас доходи українців, які проживають за кордоном і не є податковими резидентами України, не повинні цікавити українські податкові органи.

"Якщо фізична особа, яка є громадянином України, є податковим резидентом іншої країни і має змогу це підтвердити, то немає законних підстав для того, щоб змусити її сплачувати податки на іноземні доходи в Україні. У разі виникнення спору, питання підлягає розгляду в суді, де фізична особа повинна буде довести свій статус податкового резидента іншої держави", - коментує Наталія Куріленко, членкиня Асоціації правників України, керівниця податкової практики, аудиторка та адвокатка АК "Соколовський та партнери".

Для юридичних осіб, які є резидентами України, певні категорії доходів можуть не підлягати оподаткуванню в Україні відповідно до угод про уникнення подвійного оподаткування.

Зрозуміло, що податкові служби України мають змогу відстежувати іноземні доходи своїх резидентів, які надходять на рахунки в українських банках. Це можуть бути, наприклад, зарплати від закордонних працедавців або ж дивіденди.

Ще один важливий нюанс. Податкові органи України отримують інформацію про стан рахунків українців - фізичних осіб та юридичних осіб - у разі, якщо їхні компанії за кордоном вважаються "пасивними", тобто отримують пасивні доходи, такі як роялті, дивіденди або проценти, додає керівник практики податкового права ЮФ "Ілляшев та Партнери" Іван Маринюк.

Яку інформацію про заробітки українців за межами країни "фіксує" Податкова служба?

В рамках згаданої угоди CRS українська Податкова отримує від податкових органів інших країн наступну інформацію про українців, які заробляють за кордоном:

Які наслідки можуть бути за невиконання податкових зобов'язань?

Варто розуміти, що наявність у людини рахунку за кордоном, на якому зберігаються кошти, ще не означає факт порушення вимог щодо сплати податків в Україні. Але Податкова може співставляти цю інформацію з відомостями про задекларовані доходи та сплату особою податків, і за потреби звертатися за роз'ясненнями до неї, роз'яснює Дмитро Глінський з НАБУ.

Якщо Податкова служба отримує докази несплати податків на закордонні доходи, зазвичай, на першому етапі платникам податків надсилається запит на уточнення інформації. У випадку, якщо платник податків не реагує на цей запит або надає недостатньо переконливі пояснення, Податкова служба може розпочати процедуру перевірки. За словами Дениса Ерсоя з Arzinger, результатом такої перевірки може стати донарахування податків та накладення штрафів, а при їх несплаті нараховується пеня. Крім того, майно платника податків, включаючи кошти на банківських рахунках, може бути арештовано, а згодом - примусово вилучено через суд для погашення податкового боргу.

Рано чи пізно, за невиконання податкових зобов'язань, доведеться розплатитися повністю (джерело: freepik.com)

"Якщо буде виявлено факти несплати податків на іноземні доходи, податкові органи розрахують податкові зобов'язання та накладуть штрафи, надаючи при цьому термін для їх сплати. Після отримання статусу узгодженості зобов'язань (включаючи завершення процедури оскарження, якщо вона буде ініційована), у платника податків може виникнути податковий борг", - зазначає Іван Маринюк з юридичної фірми "Ілляшев та Партнери".

З метою погашення боржником податкових зобов'язань Податкова може накладати на майно боржника податкову заставу або арешт (залежно від поведінки платника податків), та в майбутньому стягувати кошти з рахунків або задовольняти свої вимоги через продаж майна, що перебуває в податковій заставі. При цьому боржник не зможе вільно розпоряджатися своїм майном, яке перебуває в податковій заставі або на яке накладено податковий арешт.

"В реальному житті механізми збору податкового боргу демонструють високу ефективність, а їх втілення обумовлено ступенем активності та зацікавленості з боку Податкової служби", - підкреслив співрозмовник РБК-Україна.

Внаслідок порушення податкових норм, правопорушник все ж зобов'язаний буде сплатити не тільки податкові збори, а й штрафи та відсоткові нарахування.

"Законодавство передбачає відповідальність за несплату податків, ризик настання якої може стимулювати вчасно сплачувати податки або принаймні двічі подумати перед тим, як наражати себе на відповідний ризик. Мова йде про фінансову відповідальність - штраф у розмірі від 10% до 50% від суми несплачених податків, пеню, або навіть кримінальну відповідальність, яка настає за несплату податків у великих розмірах, чи обмеження права розпоряджатися власним майном", -пояснює Денис Ерсой.

Ефективність поточної процедури залежить як від рівня виконання обов'язків податковими органами, так і від специфіки кожного окремого випадку. Наприклад, у ситуації, коли у платника податків відсутнє майно в Україні, яке можна було б використовувати для погашення заборгованості, це, безумовно, ускладнює здійснення примусових заходів.

Важливо усвідомлювати, що ресурси Податкової служби, зокрема кількість співробітників, здатних ефективно та оперативно виконувати свої обов'язки, мають свої межі. Тому, ймовірно, що першочергову увагу Податкова приділить особам з великими сумами потенційно незадекларованих доходів або тим, про кого вона дізнається раніше за інших. У цьому контексті краще не ризикувати, а своєчасно сплатити податки та насолоджуватися спокійним сном.