"Нераціональна історія": Селезньов розкрив причини, чому 40-кілометрова буферна зона не буде ефективною в Україні.
Концепція створення 40-кілометрової буферної зони виглядає вельми привабливою для зменшення втрат, проте її впровадження в існуючих умовах є малореальним. Єдиним ефективним методом для стримування агресії Росії залишається укріплення української армії необхідною зброєю та технікою, оскільки миротворчі пропозиції не можуть бути ефективними без відповідних політичних угод.
Таку думку висловив військовий експерт Владислав Селезньов в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA. Він розповів, що, на його погляд, ініціатива Європи щодо створення 40-кілометрової буферної зони не є чимось реалістичним.
"Бесіди для самого процесу спілкування"
Селезньов, зокрема, зазначив, що європейські партнери демонструють reluctance у відправленні миротворчих сил до України.
Безсумнівно, така ініціатива заслуговує на увагу, проте, враховуючи нашу ситуацію, я твердо переконаний, що це не є реалістичним підходом. Перш за все, наші європейські партнери одностайно висловлюють свою відмову від направлення своїх військових у ролі миротворців, і навряд чи в короткостроковій чи середньостроковій перспективі їхня позиція зміниться. Всі вони справедливо побоюються за життя своїх солдатів, - зазначив експерт.
Селезньов зазначив, що обговорення можливості створення 40-кілометрової буферної зони є "дуже позитивною ідеєю", адже така зона допомогла б значно зменшити втрати не тільки серед військових, але й серед цивільних осіб, які проживають у зонах, підданих впливу ворожих артилерійських обстрілів та керованих авіаційних бомб.
Проте я вважаю, що ці дискусії, на жаль, є лише пустими балачками. Найбільш дієвим способом для припинення цього конфлікту є забезпечення українських Сил оборони необхідними ресурсами та озброєннями. Адже єдиний аргумент, який справляє враження на Володимира Путіна та його команду, - це сила, підкреслив він.
"Все інше, продовжив Селезньов, - це миротворчі заходи, саміти, семінари, круглі столи та політичні декларації - не дає результатів."
Уникнути подальшого кровопролиття можна лише за допомогою одного ефективного формату — потужної підтримки української армії, що включає в себе сучасне озброєння, військову техніку, боєприпаси, спеціалізоване обладнання та інноваційні технології. Це надасть Україні стратегічну перевагу на фронті, зазначив експерт.
Які причини зацікавленості Кремля у створенні буферної зони?
Він також дав відповідь на питання, чи є різниця між буферною зоною, про яку говорять у Європі, і буферною, або "санітарною зоною", якої хоче Москва.
Селезньов пояснив, що буферна зона насправді є "випаленою землею", де, по суті, не повинно залишатися "ні людей, ні об'єктів". Ця зона створює умови для адекватних відповідей у випадку агресії або спроби противника перейти в наступ на певній ділянці через буферну зону.
"Фактично, це питання нині постає перед військом Путіна щодо формування буферної зони на території Харківщини, Сумщини та Чернігівщини. Час від часу і деякі європейські дипломати піднімають тему буферної зони. Проте, варто зазначити, що хоча й існує певне бажання, реалізувати його на практиці є технічно неможливим", - зазначив він.
Експерт підкреслив, що його особистий досвід 2009 року, коли він служив у складі сил KFOR у Косові, свідчить про те, що фактичне встановлення буферних зон є "повністю ірраціональним та неефективним заходом".
"Присутність миротворчих сил і ресурсів у районах активних бойових дій може допомогти стабілізувати ситуацію та зменшити ризик нових ескалацій конфлікту. Проте, якщо ці сили повинні виступати як бар'єр між двома ворогуючими сторонами в умовах відсутності угоди про припинення вогню, це ставить миротворців під загрозу і може призвести до небезпечних наслідків", - зазначив він.
Згідно з висловлюваннями Селезньова, можливість впровадження миротворчого кейсу залежить від укладення певних угод.
"На якій платформі відбувається угода? ООН не виконує свою роль. У Раді Безпеки ООН присутні Росія під керівництвом Путіна та Китай, тому просування цієї теми виглядає абсолютно безперспективним. Що стосується втручання під егідою НАТО, як це було в Косово, то і це здається неможливим. Пропаганда Путіна активно поширює ідеї про те, що вони ніколи не погодяться на розгортання миротворців з країн НАТО на українській території", - зазначив він.
А інші можливі посередники, зокрема Китай чи Білорусь, "абсолютно чітко декларують свою позицію" і "вже точно не можуть бути рівновіддаленими від сторін конфлікту".
"У контексті певних двосторонніх угод я сподівався на створення Коаліції охочих, проте, як ми можемо бачити, час іде, а бажаючих стало менше. Наразі дедалі частіше чуємо від європейських лідерів, що вони не готові надсилати свої війська до України, навіть у ролі миротворців. Так, є певна матеріально-технічна допомога та підтримка в отриманні розвідувальної інформації, але я не бачу підстав для інших сценаріїв, які б могли суттєво вплинути на ситуацію на фронті," - підсумував Селезньов.
