Нові норми. Які зміни чекають на мобілізацію в Україні та чи з'явиться "економічна броня"?

Мобілізація в Україні: нові вимоги та зміни

У жовтні Кабінет Міністрів прийняв рішення скоротити часові рамки для прибуття до ТЦК (територіальних центрів комплектування) за "поштовими повістками". Раніше існувала норма, що передбачала, що в повістці зазначалася дата, яка не могла бути раніше ніж через 14 днів з моменту відправлення рекомендованого листа на адресу резервіста або військовозобов'язаного.

Наразі встановлюється явка з адміністративного центру області - протягом 7 діб, з інших населених пунктів - протягом 10 діб з дня надсилання листа з повісткою.

З середини вересня "Укрпошта" почала надсилати повістки, які підписані електронними підписами керівників територіальних центрів комплектування. Ці повістки формуються в системі "Оберіг", містять QR-код, друкуються "Укрпоштою" і розсилаються у вигляді рекомендованих листів.

Перш за все, цю інформацію отримують ті, хто оновив свої військово-облікові дані та вказав актуальні номери телефонів, електронну пошту та місце проживання.

Нещодавно були внесені зміни, які вимагають, щоб рекомендовані листи містили позначки "Повістка ТЦК" і "Вручити особисто". Отже, під час доставки повістки її слід передати особисто адресату.

Якщо особа не перебуває за вказаною адресою, співробітники пошти повинні зв’язатися з нею за зазначеним номером телефону та сповістити про рекомендований лист. Також можливо залишити в абонентській скриньці повідомлення про отримання повістки на її ім’я.

Зображення: "Укрпошта" приступила до розподілу повісток до ТЦК (Getty Images)

Якщо протягом трьох днів після повідомлення особа не прийде на пошту, там зроблять позначку та надішлють листа відправнику. Якщо адресат на пошті відмовиться від отримання та поставити підпис, то з позначкою про відмову лист відправлять назад не пізніше ніж наступного робочого дня.

"Неможливо стверджувати, що це якісь кардинальні зміни. Коли навесні ми приймали закон про мобілізацію, ми передбачили можливість надсилання повісток поштою тим, хто підтвердив свої дані. Власне, усі ці положення вже містяться у великому законодавчому акті", - поділився своїми думками з РБК-Україна член парламентського комітету з питань національної безпеки Федір Веніславський.

Українські військові підрозділи отримали можливість самостійно залучати добровольців, без посередництва військових комісаріатів.

Командири зазначених підрозділів отримали право видавати направлення на проходження військово-лікарської комісії для оцінки придатності до служби, а також комплектуватися мобілізованими. Однак не всі військові частини зможуть здійснювати таку набір, оскільки перелік буде встановлений Генеральним штабом Збройних Сил України.

Бажаючий повинен спочатку оформити заявку на ім’я командира обраної ним частини. Рішення ухвалюється на основі результатів медичного обстеження та психологічної оцінки.

Після цього, протягом тижня, командир направляє витяг з наказу про призов до ТЦК, де доброволець зареєстрований. На основі цього документа мобілізованого виключать з обліку у зв'язку з початком служби.

Передбачається, що такий підхід підвищить якість та прискорить рекрутинг. А також дозволить набирати вмотивованих бійців та нівелювати ризики, оскільки бувають випадки мобілізації через ТЦК до інших частин, незважаючи на наявність відношення від конкретної військової частини.

Напередодні Верховна Рада ухвалила остаточне рішення щодо законопроекту 11379-д. Відповідно до цього документа, призов українців віком до 25 років, які до літа 2024 року мали статус "обмежено придатний", буде призупинено.

Раніше, у вересні, Сухопутні війська випустили директиву, яка забороняла мобілізацію певної категорії громадян. Військові зазначили, що цей крок спрямований на зменшення соціальної напруги. Проте для того, щоб цей захід став офіційним, необхідно ухвалити окремий закон. Станом на 10 жовтня цей закон ще не підписаний президентом і не набув юридичної сили.

З моменту початку масштабної війни до мобілізації залучалися військовозобов'язані особи віком від 27 до 60 років, які не мали попереднього досвіду служби, військової освіти чи навчання на військовій кафедрі. У весняний період 2024 року було знижено вікову межу, і на сьогодні існує фактична заборона на призов осіб, які не досягли 25-річного віку.

Проте в той самий час вступив у силу закон, який скасував статус "обмежено придатний". Внаслідок юридичної колізії тисячі молодих людей у віці від 18 до 25 років з цим статусом підлягали мобілізації, тоді як їх здорові однолітки залишалися поза її межами.

"Ми ухвалили рішення, за яким не буде проводитися призов громадян України віком від 18 до 25 років на військову службу з мобілізації. Саме тих, хто за станом здоров'я був визнаний непридатним у мирний час (і обмежено придатним у воєнний час, - ред.), - пояснив Веніславський.

Зображення: в Україні призупиняється мобілізація осіб з обмеженими можливостями, які не досягли 25 років (Віталій Носач/РБК-Україна)

Чоловіки з України віком до 25 років, які пройшли строкову службу, завершили навчання у військовому виші або на військовій кафедрі та отримали військово-облікову спеціальність, все ще підлягають призову.

"Наприклад, після завершення військової кафедри йому вже може бути 24 роки, він стане офіцером запасу, і його можна буде цілком законно мобілізувати," - зазначив депутат.

Щодо строковиків, які були демобілізовані відповідно до закону та президентського указу в квітні-травні 2024 року, їх призов можливий лише через 12 місяців після їх звільнення.

Іншою директивою Сухопутних військ передбачено, що мобілізація українців віком від 50 до 60 років проводитиметься за розпорядженням Генштабу. Законодавчих змін у цьому питанні немає.

Проблема в тому, що бойові частини відмовляються набирати мобілізованих віком від 50 років, пояснює Веніславський.

"Згідно з віковими характеристиками, станом здоров'я та рівнем фізичної підготовки, ці особи не можуть виконувати бойові завдання. Тому Генеральний штаб усвідомлює, що мобілізація таких людей є недоцільною," - підкреслив він.

Таким чином, дана категорія може бути призвана до армії у двох випадках. По-перше, якщо є якась дефіцитна військово-облікова спеціальність, щодо якої є потреба. По-друге, якщо йдеться про тилові підрозділи, забезпечення, наприклад, кухарі, ремонтники тощо. Але це обмежена кількість осіб, тож на сьогодні громадяни від 50 до 60 років уже мобілізуються дуже рідко.

Законопроект 11379-д передбачав можливість звільнення в запас українців віком до 25 років, які вже проходили мобілізацію, але раніше були зараховані до категорії "непридатний" у мирний час і "обмежено придатний" у воєнний період. Це звільнення відбувалося за умови, що зазначені військовослужбовці виявлять бажання скористатися цією можливістю.

Проте, перед другим читанням, відповідний комітет виключив цю норму, і закон був прийнятий без неї.

За словами Веніславського, демобілізація "обмежено придатних" молодше 25 років розглядатиметься окремо.

"Щодо осіб, які були мобілізовані, поки що немає інформації про механізм їх звільнення. Ми очікуємо на пропозиції від Міністерства оборони та Кабінету міністрів," - повідомив він у інтерв'ю виданню.

Згідно з інформацією, наданою спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком, військове командування утримується від закріплення мобілізованих на складних ділянках фронту через існуючі юридичні колізії. Водночас, просте проведення демобілізації може призвести до "катастрофи на окремих секторах українського фронту в боротьбі з Російською Федерацією".

Наприкінці минулого та на початку цього року при обговоренні нового закону про мобілізацію точилися розмови про необхідність встановити чіткі терміни служби.

Розглядалась опція демобілізації після 12, 24 та 36 місяців. Найдовший термін був навіть закріплений у проекті закону, однак перед голосуванням головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський та міністр оборони Рустем Умєров наполягли на його вилученні.

Фото: питання демобілізації поки не зрушило з місця (Getty Images)

Тоді це пояснювалося великими ризиками. Командування казало про те, що не можна демобілізувати військових, коли російська армія тисне по всьому фронту. У результаті в законі, який набув чинності 18 травня 2024 року, прописали зобов'язання підготувати законопроект із чіткими термінами демобілізації.

Міністерство оборони разом із Генеральним штабом повинні закінчити розробку до кінця 2024 року. Проте, як зазначив Федір Вениславський, питання досі не просунулося вперед.

"Від Кабінету Міністрів та Міністерства оборони, яким Верховна Рада доручила підготувати відповідний законопроект для розгляду, наразі не надійшло жодних пропозицій чи ініціатив. Однак, враховуючи нинішню ситуацію, коли чисельність збройних сил РФ та окупаційних військ продовжує зростати, навряд чи можна очікувати, що питання звільнення з військової служби буде вирішено в найближчій перспективі", - підкреслив співрозмовник.

У жовтні стартували нові правила, що стосуються електронного бронювання через платформу "Дія".

Зокрема, державні установи та організації можуть відмовити у бронюванні працівника, якщо відсутні його дані в реєстрі "Оберіг". Це означає, що бронювання можливе лише за умови, що особа перебуває на військовому обліку, має відповідний документ, оновила свої дані та не є в розшуку.

Щодо компаній, то їм надається можливість резервувати працівників, якщо вони вважаються надзвичайно важливими для економіки або оборонної сфери. Для цього існує детальний список вимог:

Якщо компанія відповідає мінімум двом умовам, вона має можливість забронювати до 50% військовозобов'язаних співробітників. В окремих випадках ця цифра може бути вищою. При успішній перевірці інформації бронювання та відстрочка надаються в автоматичному режимі.

Невдовзі стало відомо про проведення аудиту осіб, які отримали бронювання в Україні. Очікувалося, що процес бронювання може бути призупинений до 15 листопада через тимчасове скасування критеріїв, які визначають критичну важливість. У разі виявлення необґрунтованих бронювань під час перевірки, відстрочка може бути скасована. Цю інформацію підтвердило джерело РБК-Україна в уряді.

Проте, як зазначив заступник міністра оборони Іван Гаврилюк, процес бронювання не буде призупинений під час проведення аудиту. Перевірка була ініційована через різке збільшення кількості заброньованих осіб. Якщо за попередні два роки ця цифра становила приблизно 540 тисяч, то за декілька місяців вона вже перевищила один мільйон.

Веніславський вважає, що прийняте рішення є виправданим, оскільки виявлено ознаки можливих зловживань.

"Існують ситуації, коли особа, яка підлягає військовій службі, отримує повістку, а через годину в системі Резерв+ з'являється інформація про її бронювання. Завдяки електронному формату це можна зробити дуже швидко, що створює можливості для маніпуляцій. Вважаю, що підприємства, які дійсно відповідають встановленим критеріям, не мають причин для занепокоєння. А з тими, хто зловживав цими механізмами, нехай займаються правоохоронці", - підкреслив він.

Фото: щодо економічного бронювання поки немає ясності (Getty Images)

На його думку, компанії будуть більш уважно оцінювати відповідність критеріям, а також кількість осіб, яким були надані відстрочки. Це викликає сумніви, оскільки саме після впровадження електронної процедури спостерігається раптовий подвійний зріст кількості заброньованих.

Ще минулого тижня Ярослав Железняк, перший заступник голови фінансового комітету Верховної Ради, згадав, що, за словами заступника міністра Віталія Кіндратіва, уряд, ймовірно, готовий ввести економічне бронювання.

Кілька джерел, які спілкувалися з РБК-Україна і мають інформацію про процес прийняття рішень стосовно бронювання, заявляють, що уряд не відмовився від концепції "економічної броні". Вони вважають, що цю ініціативу планується продовжити, ймовірно, наприкінці цього року або на початку наступного. Все буде залежати від темпів мобілізації та обстановки на фронті.

Одним із можливих способів створення "економічної броні" є щомісячне продовження при виконанні вимог щодо сплати визначеного рівня податків, зокрема, акцент буде зроблено на податку на доходи фізичних осіб.

"Ще влітку була оголошена концепція "воюй або працюй", про яку говорили як президент, так і прем'єр-міністр. З тих пір нічого не змінилося, тобто існує політичне рішення. Проте тепер увага зосереджена на мобілізації, оскільки ворог намагається тиснути на фронті. Як ви уявляєте собі повідомити мобілізованим, що ухвалено рішення про бронювання, де основними критеріями є рівень зарплат чи сплачені податки?" - підкреслив співрозмовник.

При цьому, за словами джерела, ініціатива щодо "економічного бронювання" може бути реалізована як через закон, так і через урядову постанову. Але поки у владі схиляються до того, що цю норму все ж таки слід провести через парламентську залу.

Законодавчі ініціативи є, вони зареєстровані у парламенті, але ще не було голосування навіть у першому читанні. Хоча, безумовно, у неофіційному спілкуванні нардепи обговорюють доцільність ухвалювати закон, який дозволить економічне бронювання.

"Наразі я не можу стверджувати, що є впевненість в тому, що більшість депутатів парламенту підтримає це рішення. Дискусії тривають, ініціативи існують, але поки що процес не дійшов далі етапу реєстрації," - зауважив Федір Веніславський.

Детальніше про ці ініціативи читайте у матеріалі "Економічне бронювання від мобілізації: як у Раді пропонують вирішити питання і чи реально це".