Ведучи вогонь по російським військам на Зміїному: WSJ висвітлив участь САУ "Богдана" у конфлікті.

"Богдана" була розроблена ще 2016 року, проте до російського вторгнення в Україні існував єдиний прототип цієї САУ.

Українська самохідна артилерійська установка "Богдана" зараз чудово проявляє себе на фронті і її виробництво масштабують, пише The Wall Street Journal. Однак з моменту її розробки у 2016 році приватною компанією і аж до вторгнення Росії замовлень на неї не надходило.

Як розповів виданню генеральний директор Краматорського заводу важкого верстатобудування Віталій Загудаєв, до початку війни в Україні існував єдиний прототип цієї САУ, який використовували тільки в рамках параду на честь Дня незалежності.

"Після російського вторгнення у 2022 році страхи щодо можливого захоплення системи досягли критичної межі, внаслідок чого Загудаєв отримав наказ розібрати єдиний прототип. Проте, зовсім скоро йому доручили знову зібрати обладнання для використання на фронті", - зазначає WSJ.

Саме "Богдана" разом із САУ Caesar французького виробництва обстрілювала російські позиції на острові Зміїний у Чорному морі, змусивши Москву відступити, зазначає видання.

Після отримання цього замовлення "Богдана" почала отримувати нові запити, проте Краматорський завод, розташований на сході України, виявився під загрозою з боку Росії. Працівники почали переміщати виробництво на нові потужності на заході країни, але цей процес розпочався лише після того, як більше половини обладнання було знищено. Оскільки терміни виготовлення заміни були занадто тривалими, компанія вирішила виробляти власне обладнання.

Виробничі потужності були розташовані в різних місцях, щоб знизити ризики від можливих російських нападів. У випадку, якщо одна з ракет досягне цілі, інші об'єкти зможуть продовжувати роботу:

"Остаточно "Богдана" збирається тільки в останній момент, щоб звести до мінімуму ймовірність потрапляння під приціл до того, як вона досягне лінії фронту".

На сьогоднішній день підприємство випускає більше 20 одиниць "Богдана" щомісяця, повідомив Загудаєв. Водночас, за даними дослідження Кільського інституту, Росія здатна виробити близько 40 артилерійських систем протягом аналогічного часу.

Хоча шведські гаубиці Archer або німецькі Panzer 200 мають складнішу електроніку, їхнє виробництво займає більше часу і вони набагато дорожчі. "Богдана" коштує 2,8 млн євро за штуку, порівняно з 8,76 млн євро за Archer або близько 4 млн євро за Caesar.

Крім того, українська САУ простіша в ремонті та обслуговуванні.

"Будь-яка деталь доступна протягом 24 годин. У нас є мобільні бригади, які працюють по всій лінії фронту", - сказав Загудаєв.

За його словами, близько 85% деталей "Богдани" тепер виготовляють в Україні, включаючи ствол, що з часом підлягає зносу. Компанія також працює над створенням власного шасі, що дозволить ще більше зменшити залежність від імпортних постачань. Додатково, минулого року було розпочато виробництво буксированої гармати, яка є економічнішою альтернативою самохідним варіантам і має значення для оборонних потреб. Важливо, що під час вдосконалення конструкцій враховуються відгуки операторів, які працюють на передовій.

Окрім того, як підкреслив Загудаєв, кожна з електричних чи гідравлічних систем "Богдани" оснащена відповідною механічною конструкцією. Це додає вазі гармати, але водночас забезпечує її функціонування навіть у разі несправності електрики або гідравліки.

"Богдана" показує, наскільки далеко просунулася оборонна промисловість України. Але важливою проблемою залишається виробництво 155-мм боєприпасів стандарту НАТО, які є центральними для військових зусиль", - пише WSJ.

155-мм самохідна артилерійська установка "Богдана" стала першою українською САУ, розробленою під стандартний калібр 155 мм, прийнятий країнами НАТО. Згідно з інформацією з відкритих джерел, ця гаубиця вперше була використана в боях у 2022 році, а в 2023 році вона офіційно надійшла на озброєння Збройних сил України.

Нещодавно ЗМІ повідомляли, що Україна збільшила виробництво САУ "Богдана 2С22" з шести одиниць на місяць у 2023 році до 36. Збільшити показники змогли завдяки підтримці європейських партнерів, які інвестували кошти в українську оборонку.