Фронтова лінія залишається стабільною. Яким чином відступ Збройних сил України з Вугледару вплине на ситуацію на полі бою та які населені пункти можуть опинитися під загрозою?
Російські війська в Донецькій області не зупинилися на захопленні Вугледара і продовжують тиснути на інших ділянках фронту. Вочевидь пріоритетними цілями є Курахове та Покровськ, але при цьому ворог не відмовляється й від другорядних напрямків. Про те, чого чекати на фронті та які наступні міста під загрозою, - у матеріалі РБК-Україна.
Зміст можна перефразувати як "вміст" або "структура". Якщо ви маєте на увазі конкретний контекст, будь ласка, уточніть, щоб я міг надати більш точний варіант.
Російські війська наблизилися до Вугледару ще на початку широкомасштабного вторгнення у 2022 році. Однак, незважаючи на численні атаки, "клята фортеця", як її прозвали у ворожій пропаганді, продовжувала чинити опір, залишаючись на межі виживання. Вигідні позиції Сил оборони не лише дозволяли утримувати свої рубежі, а й активно знищувати ворога.
Один із найяскравіших розгромів російських військ відбувся поблизу Вугледару. У лютому 2023 року серйозної поразки зазнала 155 окрема гвардійська бригада морської піхоти — елітний підрозділ Тихоокеанського флоту. Після цього епізоду масштабних атак у цьому регіоні не спостерігалося, поки основною зброєю росіян не стали авіабомби.
Вони трансформували обставини, і з серпня загарбники почали наступати з боків. Протягом кількох тижнів їм вдалося захопити території на заході та сході від Вугледару. До кінця вересня місто опинилося в напівоточенні: у Збройних Силах України залишилася лише одна дорога на північ, а відстань між ворожими "кліщами" зменшилася до 2 км.
1 жовтня у проекті DeepState з'явилася інформація про окупацію Вугледара. У російських соціальних мережах були опубліковані фотографії та відео, на яких видно триколори, розміщені в різних частинах міста. Офіційне підтвердження виходу українських військ з'явилося вже наступного дня.
Наступним об'єктом атаки російських військ, ймовірно, стане Курахове, після Вугледара (джерело: deepstatemap.live).
У зверненні оперативно-стратегічного угруповання "Хортиця" зазначалося, що флангові удари супротивника призвели до виснаження оборонних позицій ЗСУ, що створило ризик оточення. "Керівництво вищого рівня надало дозвіл на маневрування, щоб забезпечити вихід підрозділів з Вугледару з метою збереження особового складу та бойової техніки", - повідомили представники військових.
Вугледар слугував вигідною базою для вогневого впливу на залізничні маршрути через Волноваху, що з'єднує південні регіони Донецької та Запорізької областей. Його втрата, безумовно, завдала серйозного удару, але не забезпечила російським військам стратегічного прориву.
Згідно з інформацією, наданою керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком, операція вийшла досить організовано, незважаючи на тиск значно чисельніших сил.
"На фронті немає обвалу, і, на мою думку, це навряд чи станеться. Важливо усвідомлювати, що якщо противник продовжить чинити такий тиск, нам буде потрібно відступити ближче до Курахового, звідки ми зможемо організувати оборону нових позицій і спробувати зупинити російські сили. Курахове стане потужним опорним пунктом. Ситуація залишається під контролем, і не можна стверджувати, що захоплення Вугледару дало ворогу стратегічну перевагу для активізації наступу", - зазначив він в інтерв'ю РБК-Україна.
На жаль, наразі немає підстав стверджувати, що росіяни готові до затишшя. Наступна атака може бути спрямована як на цей, так і на інші напрямки, або ж відбутися відразу в кількох з них.
Захоплення Вугледара не дає окупаційним військам будь-якої вирішальної переваги, погоджується військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.
За його інформацією, до завершення року перед російськими військами стоятимуть як ключові цілі, такі як захоплення Курахового, Покровська, Торецька та Часового Яру, так і менш пріоритетні завдання: ліквідація Роботинського виступу, відкриття Оріхівського фронту, активні дії в напрямку Гуляйполя та на Времівському напрямку, а також вихід на лівий берег Оскола і розчленування Лімано-Куп'янської осі.
Водночас ресурси для реалізації всіх ключових і допоміжних завдань у російських військ є недостатніми. Експерт також зазначає, що відсутність впевненості у перевазі 2025 року підтверджується указами Володимира Путіна щодо збільшення чисельності армійських сил.
Як зазначають у британській розвідці, Вугледар стоїть на перетині ключових Донецького та Запорізького фронтів. І, за її оцінкою, найближчим часом очікується наступ на захід на Велику Новосілку (у бік Запоріжжя по трасі T0509) та на північ на село Богоявленка.
Атака на Великий Новосілок може слугувати відволікаючим тактичним ходом (зображення з deepstatemap.live)
Коваленко припускає, що після Вугледару росіяни намагатимуться рухатися на Богоявленку та Новоукраїнку. Але це "етап довгострокових боїв у полях". Мусієнко називає головну ціль на цьому напрямі - місто Курахове, підійти до нього та взяти у напівоточення.
Що стосується Великої Новосілки, то наш співрозмовник зауважує, що менше року тому, коли ворог активізувався після захоплення Мар'їнки, виникало враження, що наступ на Курахове відбувається без ризику для Вугледара.
"Але вони не пропустили Вугледар. Тому, думаю, якщо і наступатимуть на Велику Новосілку, то щоб відтягнути наші сили. Але сконцентруються на охоплюючій операції в районі Курахового", - пояснив він у розмові з виданням.
У північному регіоні Донецької області бої за Торецьк відбуваються в більш складних умовах, ніж на початку наступу на агломерацію. Сьогодні українські війська ведуть оперативні дії з промислових зон, а особливості ландшафту та інші перешкоди також не сприяють російським силам. Таким чином, Торецьк, подібно до Вугледара та Авдіївки, виснажує наступальні можливості РФ.
Ще однією болісною темою залишаються події в Часовому Ярі, де наступ триває з жовтня 2023 року. Окупантам досі не вдалося перетнути канал "Сіверський Донець - Донбас", і за добу вони зазнають значних втрат, як зазначає Коваленко.
Згідно зі зведеннями Генерального штабу, найбільш гарячими точками залишаються Курахівський та Покровський напрямки. Щодня там фіксується по кілька десятків бойових зіткнень. Виходячи з цього можна дійти невтішного висновку, що Курахове і Покровськ - головні цілі й ці міста невдовзі можуть опинитися під загрозою.
"На даний момент можна виділити дві ключові позиції, на яких російські війська зосередили свою наступальну активність. Їхня мета є очевидною: реалізувати флангові операції для створення напівоточення, що може призвести до повного оперативного оточення," - зазначає Мусієнко.
Покровськ - ще одне місто, яке опинилося під загрозою, але для росіян попереду залишаються Селидове та Мирноград (фото з deepstatemap.live).
На Курахове противник спробує піти з півдня (з боку Вугледару) та зі сходу (з боку Мар'їнки). З півночі не вийде, бо там природні перешкоди. "Це не означає, що вони зайдуть до Курахового. Думаю, головне питання - створити загрозу заходу і давити з півдня та сходу", - зазначив він.
Під Покровськом вже давно можна спостерігати характерні ознаки операцій, що охоплюють цю територію. Ворожі сили намагаються прорватися на північ, проходячи через Мирноград, одночасно просуваючись на південь у напрямку Селидового.
"Чому вони це роблять? Тому що за задумом російського командування, навіть якщо не вдасться зайти безпосередньо в ці міста, то принаймні розраховують оточити їх і нависати з флангів. Так було в Авдіївці, вона була у великому напівоточенні, доки Росія не накопичила сили, з якими увійшла до населеного пункту", - додав Мусієнко.
На думку Коваленка, російська армія прагне до швидких успіхів, проте південний фронт ще не готовий для наступу на Покровськ. До того ж, місто Селидове стало серйозною перешкодою, і бої за нього обернуться для противника не менш виснажливими, ніж битви за Вугледар.
Представник Сил оборони південного регіону Владислав Волошин минулого тижня повідомив про ймовірність відновлення інтенсивніших атак у Запорізькому напрямку. Відповідно до розвідувальної інформації, противник переміщує свої підрозділи та готується до наступальних дій поблизу Оріхова та Роботиного.
Якщо йому вдасться прорватися, то візьме під вогневий контроль логістичні шляхи із Запоріжжя на південну частину Запорізької та Донецької областей.
Олександр Мусієнко зазначає, що на Запорізькому напрямі дійсно існують загрози. Він вважає, що ця ситуація виникла через те, що російські війська зібрали достатньо сил і тепер готові відновити наступ після того, як раніше їм довелося перекинути частину своїх підрозділів до Курської області.
"І тепер, коли підійшло підкріплення, вочевидь активізуватимуться і тут. Але мета не так захопити великі території, як розтягнути наші лінії та відволікти від основних напрямків удару в Донецькій області", - розповів експерт.
З "другорядних" напрямків найбільше небезпеки спостерігається на Куп'янському (фото з deepstatemap.live)
Значно зросла кількість загроз у напрямку Куп'янська. Це особливо актуально, оскільки противник продовжує здійснювати атаки на позиції поблизу районного центру в Харківській області. Крім того, на південь від цього району ворог намагається прорватися до східного берега річки Оскіл, прагнучи розірвати український плацдарм.
Наприклад, минулого тижня тут кількість атак сягала 22 на добу, що більше, ніж під Покровськом. Сили оборони відбивали штурми біля Синьківки, Новоселівки, Піщаного, Стельмахівки та Лозової.
Начальник військової адміністрації Куп'янська Андрій Бесєдін наголошує, що місто розносять КАБами великої потужності, які розбивають усе в радіусі кілометра. Лівобережна частина практично вже стерта з землі, критична та цивільна інфраструктура, включаючи підприємства, знищені.
Мусієнко вважає, що противник продовжить діяти у звичному для себе стилі. Щодо спроби захоплення Осколу, то тут задіяно значну кількість бронетехніки, що не спостерігається на інших секторах фронту.
"Наші підрозділи активно її ліквідують, проте росіяни все ж досягають певних тактичних успіхів. Вважаю, що вони спробують просунутися настільки, наскільки дозволять їхні сили. Це може дозволити їм досягти річки та створити загрозу нашому угрупованню в Куп'янську. Крім того, вони можуть намагатися спровокувати наше командування на переміщення військ із Курської області до Харківської," - зауважив він.
***
Згідно з різними оцінками, Росія зосередила на лінії фронту понад 500 тисяч військових, що в кілька разів перевищує чисельність на початку великого вторгнення. Це ускладнює прогнозування, в якому напрямку може бути завдано наступного масштабного удару.
Існують припущення, що ворог наразі досягнув свого пікового стану, який триватиме ще кілька тижнів, поки не розпочнуться сильні дощі. Проте, це, напевно, не найважливіший фактор, коли мова йде про бойові дії на Сході. Як показала практика, погодні умови не стримують російські сили.
"Безперечно, вони здатні зменшити інтенсивність військових дій. Проте до настання зими Росія все ще намагатиметься просуватися вперед і реалізувати деякі свої цілі. До кінця грудня, а приблизно з січня, я вважаю, може бути оголошена оперативна пауза", - зазначає Мусієнко.
Судячи з ситуації на фронті, ворог продовжить кидати піхоту в численні штурми, не зважаючи на втрати.
"Є надія, що наші сили готові до подібного розвитку подій. Наразі українські війська здійснюють стримуючі удари та активно захищаються. Вони здатні відбивати атаки і утримувати рубежі. Ситуація непроста, і, можливо, в деяких районах доведеться відступити. Проте, панікувати не слід," - зазначив експерт.
