На вшанування пам'яті активіста та захисника Юрія Сікиринського, відомого під псевдонімом "Адвокат".
"Ці люди сприяють розвитку нашого світу," - зазначила Соломія Сікиринська, говорячи про свого чоловіка-Героя. Юрій Сікиринський був не лише успішним адвокатом, а й волонтером, громадським активістом, учасником Революції Гідності та батьком п'яти дітей.
Юрій Сікиринський з'явився на світ 3 лютого 1971 року в місті Львів. Він виростав у селі Солонка. Освіту здобував у загальноосвітній школі №53, яка сьогодні носить назву Львівська гімназія "Престиж". Юрій успішно завершив навчання на історичному та юридичному факультетах Львівського національного університету імені Івана Франка.
Брав активну участь у подіях обох Майданів, а з початком війни у 2014 році відвідував східну частину країни в якості волонтера.
Він адвокатську діяльність в об'єднанні "Домінанта" та власному адвокатському бюро "Юрія Сікиринського". Останні роки працював у транспортній компанії в Нідерландах. Був різносторонньою людиною: все життя підкорював найвищі гори, ліси і річки, любив стрибки з парашутом, мотоцикли, велосипедні поїздки.
У момент початку російської агресії Юрій перебував за межами країни, але вирішив повернутися, щоб захистити свою батьківщину, приєднавшись до 125 бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Як захисник, він брав участь у бойових операціях на території Харківської та Донеччини. Виконував обов'язки командира відділення зв'язку. Під час другої ротації у район Бахмута він проявив ініціативу та зголосився на посаду командира розвідувального взводу.
Герой поліг у бою 14 червня 2023 року в районі населеного пункту Роздолівка Бахмутського району.
Рідні, друзі та колеги згадують Юрія як чуйну людину, люблячого та дбайливого чоловіка, доброго батька та відповідального адвоката.
Дочка воїна Марта Сікиринська, випускниця Українського католицького університету, так описала свого батька-Героя: "Для мене тато - це символ гірських вершин в будь-якій ситуації, парашутів, лісових прогулянок, синіх рук від ягід, які ми завжди їли прямо з кущів. Це запливи через озеро Світязь і велосипедні мандрівки. Він знав найхолодніші річки, найгустіші ліси і найбільші снігові замети. Його життя - це свого роду колекція рентгенівських знімків: він отримував травми, але завжди знаходив спосіб йти далі. Тато - це футбол, гучні вигуки "ГОЛ!" на всю хату, улюблена музика, пінка з пива і постійні жарти. Він втілює стихію, свободу, ризик і неймовірну харизму".
Дружина Героя Соломія Сікиринська розповідає, що Юрій збирався їхати на схід ще у 2014 році, але у них було п'ятеро неповнолітніх дітей. Він тренувався, казав, що кожен чоловік має бути готовий боронити державу. Також волонтерив - збирав кошти на автомобілі для військових, відвозив автівки на схід. "Він розумів, що ворог не відступить, що рано чи пізно буде широкомасштабна війна, і ми маємо бути до неї готові... Також добре розумів, хто він і що робить на фронті. Пішов на війну абсолютно свідомо", - згадує дружина.
Юрій спочиває на Марсовому полі Личаківського цвинтаря у Львові. 24 лютого 2024 року йому посмертно було надано звання Героя України та відзначено орденом "Золота Зірка" за його особисту відвагу та героїзм.
Слава Герою!
