На честь наймолодшого Героя Небесної Сотні Назарія Войтовича.

Його existence завершилася внаслідок влучного пострілу снайпера.

Сьогодні, 20 лютого, український народ вшановує пам'ять Героїв Небесної Сотні. Наймолодшим з тих, хто загинув на Майдані 11 років тому, був 17-річний студент Назарій Войтович.

"20 лютого - це день, який став для нас справжнім випробуванням. Складно описати ті емоції, що переповнюють мене; серце розривається від болю, і цю втрату неможливо змиритися", - ділиться своїми почуттями батько Героя Юрій Войтович.

Він добре пам'ятає останню розмову із сином. Назарій зателефонував і сказав, що їде автобусом на Майдан. Батьки просили його бути обережним. Він пообіцяв, що залишатиметься біля сцени.

За словами пана Юрія, автобуси довезли хлопців до передмістя Києва. А вже звідти машинами вони їхали на Майдан. Там Назарій зустрівся з троюрідним братом.

Волонтерка, яка знайшла телефон хлопця, повідомила його батькам про трагедію.

"Я ввечері поїхав у Київ за сином. О першій годині ми були у Києві. Там мене завели у приміщення, де лежали загиблі хлопці. То було страшно. Я впізнав сина за його одягом", - згадує чоловік.

Пан Юрій розповідає, що у кімнаті сина нічого не змінювали досьогодні. Лише принесли туди його нагороди, а також фото.

"У цій кімнаті ми робили ремонт разом із сином. Разом почепили синьо-жовтий та червоно-чорний прапори. Адже Назарій змалку цікавився історією України. Також нам віддали телефон сина. Але ми досі не можемо наважитися його ввімкнути..." - розповідає чоловік.

На його думку, Назарій вирізнявся веселим характером і надзвичайною допитливістю.

"Коли його щось не запитаєш, то він завжди мав відповідь. Любив мені допомагати у роботі, був дуже творчий. Мріяв закінчити коледж та продовжити навчання у Львівській академії мистецтв. Також дуже хотів, щоб Україна розвивалася, щоб була по-справжньою незалежною", - розповідає батько.

Назарій з'явився на світ 2 червня 1996 року в селі Травневе, що входить до складу Збаразької громади в Тернопільській області. Після закінчення школи він продовжив навчання на факультеті дизайну Тернопільського кооперативного коледжу. 31 травня 2024 року на фасаді цього навчального закладу була урочисто відкрито меморіальну дошку на його честь, на якій викарбувано слова: "Навіки студент, Герой України". Крім цього, в коледжі створено пам'ятний куточок Назарія, де експонуються його фотографії та творчі роботи, а також реалізовано мистецьку інсталяцію, створену викладачами та одногрупниками.

"Назарій вирізнявся своїм світлим характером і добротою. У його творчості домінувала патріотична тематика, адже він мав глибоку любов до історії козацтва. Коли розпочалася Революція Гідності, було очевидно, як сильно він переживав за події в Україні, що завдавало йому великого болю," - розповіла про нього викладачка коледжу Світлана Анатоліївна Приймук.

Вона яскраво згадує останню пару, на якій присутній був Назарій.

"Це сталося 19 лютого. Я викладала курс "Реклама". Під час заняття запитала студентів, коли вони планують здати домашнє завдання. Назар навіть пообіцяв мені принести його наступного дня. Але коли я прийшла на роботу, у відділі кадрів мене повідомили, що він загинув. Я не могла в це повірити, адже ще вчора бачила його на уроці," - зі сльозами на очах згадує Світлана Анатоліївна.

За її словами, Назарій зібрав у гуртожитку студентів речі, які мали бути передані протестувальникам на Майдані, і вирушив до автобусів, які ввечері відправлялися до столиці. Він сів у один з автобусів і теж поїхав до Києва. На шляху він зателефонував своїм батькам.

На наступний день юнак загинув на Інститутській вулиці: куля снайпера потрапила йому в обличчя, пройшла через праву щоку та поранила сонну артерію...

Назарія Войтовича поховали в його рідному селі Травневе. За виявлену громадянську відвагу та патріотичні вчинки йому посмертно присвоїли звання "Герой України" і вручили почесну медаль "За жертовність і любов до України".

Батьки юнака, його сім'я та друзі, які активно підтримують українську культуру, докладають максимум зусиль, щоб зберегти пам'ять про нього. У селі Травневе було засновано Мистецьку резиденцію на честь Назарія Войтовича — простір, де молоді таланти можуть реалізувати свої творчі ідеї та проводити навчальні програми для дітей.

У навчальному закладі, де навчався молодий чоловік, заснували музей на честь Героя. До його закриття минулого року школа носила ім'я Назарія, а на її фасаді встановили барельєф, присвячений Герою. Як зазначив батько, музей поки що перебуває в приміщенні школи. Існували плани перенести його до сусіднього села Стриївка, де функціонує інша школа, проте родина сподівається, що це приміщення не залишиться без господаря: можливо, там розміститься яке-небудь підприємство, що дозволить музею залишитися на місці.

У Збаразькому замку, що на Тернопільщині, було відкрито погруддя наймолодших героїв Небесної сотні - Назарія Войтовича та Устима Голоднюка. Крім того, Кабінет Міністрів України запровадив Державну стипендію імені Назарія Войтовича. Ця стипендія має на меті увічнити пам’ять про події Революції Гідності та відзначити героїзм Небесної Сотні, і її отримуватимуть найбільш обдаровані молоді науковці країни.

Вічна пам'ять та визнання Героя!