Вшанування пам'яті спецпризначенця, капітана Сергія Слободяна.

Я завжди мав бажання знаходитися в тих місцях, де міг би принести найбільшу користь і проявити свою ефективність.

Сергій Слободян з'явився на світ 22 березня 1988 року в селищі Ярмолинці, що знаходиться в Хмельницькій області. У його сім'ї росло двоє дітей: Сергій та його молодша сестра. З 1994 по 2005 рік він здобував освіту в місцевій середній школі селища. Паралельно Сергій навчався у Ярмолинецькому технологічному ліцеї, який успішно завершив у 2005 році.

З раннього віку Сергій поставив собі за мету пов'язати своє життя з військовою діяльністю.

Сергій зробив вибір на користь нелегкої, але близької його серцю професії. Він став студентом Військово-інженерного інституту, що розташований у Кам'янці-Подільському.

Після завершення навчання в університеті я розпочав кар'єру рятувальника, ставши піротехніком в команді професіоналів Державної служби з надзвичайних ситуацій, в той час це ще була Міністерство з надзвичайних ситуацій.

Згодом вирішив доєднатися до лав українського війська, служив у 3 окремій танковій Залізній бригаді. Згодом став спецпризначенцем. На фронті від самого початку російського наступу на Україну у 2014 році, захищав суверенітет країни на Луганському напрямку. Брав участь у розмінуванні на Харківщині ще до повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Сумлінно виконував свою справу.

"Після 24 лютого 2022 року захищав Україну на фронті. Київщина, м. Ірпінь. Донецький напрямок. Харківський. Брав участь у визволенні Ізюма та інших важливих операціях. Командир групи. У своїй справі фахівець найвищого рівня, капітан Сергій Слободян удостоєний багатьох орденів, медалей та відзнак. Проходив військові навчання за кордоном, у Словаччині. У рідних краях бував вкрай рідко - раз вдалося взяти відпустку і навідатися, іншого разу приїздив для проходження лікування. Однак де б не був, тримав зв'язок з рідними - батьком, сестрою. Сергій душа компанії його дуже любили поважали друзі та близькі. Батько Сергія зараз також боронить Україну від російської навали. Раніше був учасником АТО, тому вже у перші дні після повномасштабного вторгнення був призваний на військову службу", -- розповіли Суспільному односельчани родини з Ярмолинецької територіальної громади.

За свою службу Сергій Слободян був удостоєний кількох нагород та відзнак. А саме: нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ та ІІ ступенів, Почесним нагрудним знаком "ІДУ НА ВИ" IV ступеня, Нагрудним знаком Почесна відзнака командира військової частини А 1788 (посмертно), та іншими нагородами.

Після проходження військових навчань у Словаччині, Сергій повернувся на фронт. Незалежно від обставин, він завжди підтримував зв'язок із близькими. 12 липня 2024 року, в вечірній час, він мав коротку розмову зі своєю сестрою. Його спокійний голос звучав звично: "У мене все в порядку". Проте в ніч на 13 липня, під час виконання бойового завдання, відважний солдат загинув на фронті. Його життя обірвалося на 36 році. Сергій залишив після себе батька, сестру та велику родину.

Місцем останнього спочинку полеглого захисника стала Алея Слави на військовому кладовищі в м. Хмельницькому.

Петиція щодо надання звання "Герой України" (посмертно) капітану Сил спеціальних операцій, командиру групи спеціального призначення Сергію Слободяну, ініційована його родичами, зібрала необхідну кількість підписів і наразі перебуває на розгляді у Президента.

На думку близьких та товаришів, Сергій втілює в собі зразок відданості своїй Батьківщині, безмежної мужності та незламної стійкості. Він не раз став рятівником для своїх побратимів, ставлячи під загрозу власне життя.

Вічна та яскрава пам'ять нашому Герою!