Обмеження на перекази між картками стануть ще суворішими. Яка причина такого рішення банків?

Національний банк звернувся з настійним проханням, і банки відреагували, погодившись підвищити рівень контролю за транзакціями своїх клієнтів. Яким чином це буде реалізовано і з якою метою?

10 грудня найбільші українські банки підпишуть меморандум "Про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг" (копія є в розпорядженні ЕП). Документ покликаний посилити контроль банків за операціями клієнтів та встановити нові ліміти на суму переказів, які можна буде здійснювати протягом одного місяця.

Нові ліміти, про які домовилися банки, будуть жорсткішими за ті, які з 1 жовтня 2024 року запровадив Національний банк, адже поширюватимуться не лише на перекази з картки на картку, але й на перекази на банківський рахунок за реквізитами IBAN.

Крім цього, у меморандумі йдеться про низку посилення вимог до фізичних осіб-підприємців (ФОП), високоризикових клієнтів та навіть обмеження на кількість банківських рахунків, які можна відкрити в одній установі.

Які нові вимоги будуть до операцій, що їх здійснюють клієнти банків?

Документ, копія якого є в розпорядженні ЕП, стосується нових стратегій, які банки запроваджують для спостереження за транзакціями як індивідуальних клієнтів, так і фізичних осіб-підприємців.

Для фізичних осіб банки-підписанти меморандуму планують запровадити оновлені обмеження на грошові перекази. Ці обмеження стосуватимуться вихідних переказів коштів як в межах України, так і за кордон, та поширюватимуться на усі рахунки клієнта, відкриті у банку-підписанті меморандуму (як у гривні, так і в іноземній валюті).

Вони оновлять обмеження, які НБУ запровадив з жовтня 2024 року, коли встановив ліміт на грошові перекази з картки на картку клієнтів у сумі 150 тис. грн на місяць. Проте, на відміну від них, встановлені у меморандумі обмеження поширюватимуться не лише на перекази з картки на картку, але й на перекази за реквізитами IBAN.

Нові обмеження, що були затверджені банками, які підписали меморандум, не матимуть універсального характеру. Їх величина буде визначатися на основі рівня ризику, пов'язаного з клієнтом, а також наявності у нього підтверджених джерел доходу.

Меморандум не містить чіткого визначення високоризикових клієнтів. Проте, відповідні характеристики окреслені в законодавстві "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) коштів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення". Зокрема, до таких клієнтів відносяться:

Профільна постанова Національного банку включає нові ризики:

До високоризикових клієнтів банки застосовуватимуть посилені вимоги фінансового моніторингу. У разі відсутності у таких осіб підтверджених джерел доходу банки встановлять для них ліміт на перекази у розмірі 50 тис. грн на місяць.

Неризикові клієнти. Для решти клієнтів, які не мають підтверджених джерел доходів, застосовуватимуть інші ліміти на перекази:

Цікаво, що дата застосування першого ліміту у ході підготовки до підписання меморандуму зсунулася на 1 місяць вперед. У попередніх його версіях йшлося про те, що обмеження почнуть діяти вже з нового року.

Ліміти не включатимуть операції з переказу коштів між двома рахунками, які клієнт відкрив в одному банку, однак, знову ж таки, поширюватимуться на перекази за реквізитами IBAN.

Розмір ліміту можна збільшити за заявою клієнта, однак лише у разі надання банку документального підтвердження джерел доходів.

Ці обмеження не стосуватимуться клієнтів, які мають підтверджені джерела доходів, таких як працівники з зарплатою, волонтери та інші особи з документально підтвердженими доходами. Для цих категорій клієнтів ліміт на перекази буде визначено відповідно до їхнього підтвердженого доходу.

Доходи можуть бути підтверджені документально наступними способами:

У меморандумі зазначено, що клієнти банку мають завчасно потурбуватися про те, аби підтвердити свої доходи.

Клієнти, які мають намір перевищити місячний ліміт на перекази, повинні надати документальне підтвердження своїх доходів на етапі встановлення ділових зв'язків або при плануванні переказів.

За наявності підтвердження доходів, банки-учасники будуть встановлювати або скасовувати ліміти на операції відповідно до фінансової спроможності таких клієнтів, в тому числі через контроль сум надходжень на рахунки", - йдеться в документі.

Ще одна норма меморандуму - обмеження на кількість рахунків для клієнтів банків, у яких немає документального підтвердження джерел доходів. Кількість таких поточних рахунків в одній валюті та одному банку не може перевищувати трьох.

Це обмеження не поширюється на депозитні та кредитні рахунки, а також на рахунки, відкриті в межах державних програм (наприклад, "Національний кешбек" або "єВідновлення").

Інший пункт документа стосується встановлення банками автоматизованих цілодобових антифрод-правил (щодо запобігання дій зловмисників, які намагаються заволодіти коштами клієнтів) з особливою увагою до роботи у нічний час - з 00:00 до 06:00.

Щоб створити більш ефективну систему управління ризиками, банки підкреслюють важливість співпраці з Національним банком України та іншими державними інститутами. Вони, зокрема, звертаються з проханням про надання доступу до офіційних даних щодо доходів клієнтів і їх судових справ через портал "Дія". Крім того, банки мають намір запровадити централізований реєстр підозрілих клієнтів (дропів).

Меморандум передбачає введення посиленого фінансового контролю для новостворених фізичних осіб-підприємців на першій групі, які працюють менш ніж півроку. Для таких підприємців буде реалізовано детальний аналіз їхньої діяльності: банк вивчить характер, обсяги та напрямок роботи клієнта, а також види послуг і продуктів, з якими він звертається до установи, та обсяги запланованих фінансових операцій.

Для ФОПів другої та третьої груп вивчення клієнта відбуватиметься відповідно до власного ризикоорієнтованого підходу банку.

Також банки зобов'язалися вживати заходів до ФОПів, якщо виявлять у їхній діяльності певні ризики, зокрема:

Також банки почнуть приєднувати ФОПів до груп пов'язаних компаній з юридичними особами з метою "забезпечення належної оцінки ризиків" під час їхнього обслуговування.

Зокрема, потрапити в одну групу з юридичною особою можна, відповідаючи таким ознакам:

За словами співрозмовників ЕП з банківської сфери, консолідація фізичних осіб-підприємців у групи разом із юридичними особами дозволить банкам ефективніше виявляти випадки, коли ФОПи використовуються для поділу бізнесу з метою уникнення податкових зобов'язань.

У той же час у меморандумі зазначається, що боротьба з ухиленням від сплати податків та обмін інформацією між банківськими установами і державними органами (зокрема, з податковою службою) вимагає детальнішого аналізу та розробки відповідних ініціатив у співпраці з НБУ та урядовими структурами.

Офіційною метою цього меморандуму є намір "посилити фінансовий нагляд у рамках євроінтеграційних амбіцій України" і "протидіяти тіньовій економіці".

Основною метою введення обмежень є боротьба з явищем, відомим як "дропи". Це особи, які, отримуючи винагороду, свідомо надають свої банківські рахунки злочинцям для того, щоб ті могли здійснювати через них великі фінансові операції, ухиляючись від податкових зобов'язань.

Раніше Національний банк оцінював річний обсяг усіх операцій дропів на рівні 200 млрд грн. У серпні регулятор повідомив, що фінансові установи закрили приблизно 80 тисяч таких клієнтських рахунків, причому середній обіг на кожному з них складав 2,5 млн грн.

Саме боротьбою з дропами НБУ пояснював запровадження попередніх обмежень на перекази з картки на картку - 150 тис. грн на місяць. Ці ліміти Нацбанк анонсував у серпні, діяти вони почали з 1 жовтня.

Цікаво, що напередодні ухвалення цього рішення співрозмовники ЕП в НБУ та парламенті були впевнені, що розмір ліміту встановлять на рівні 100 тис. грн. Зокрема, виходячи з цієї суми і робилися основні розрахунки впливу рішення на систему. Те, що ліміт зрештою збільшили до 150 тис. грн джерела ЕП на банківському ринку пов'язують з втручанням Офісу президента.

За результатами перших кількох місяців впровадження лімітів Національний банк зафіксував зміну в схемах розрахунків клієнтів: з p2p-переказів вони почали активніше використовувати перекази за реквізитами IBAN. Обсяги таких переказів зросли на 6,2 млрд грн, у той час як обсяги переказів між картками зменшилися на 5,6 млрд грн, повідомляло напередодні видання Forbes.

Очікувалося, що ці обмеження будуть тимчасовими та триватимуть пів року - до квітня 2025 року. Однак банківський меморандум не просто передбачає, що обмеження на перекази триватимуть довше, але й пропонує зробити їх ще більш жорсткими вже з середини наступного року.

Меморандум — це документ, що не накладає жодних зобов'язань. У ньому чітко зазначено, що це "декларація намірів" фінансових установ, спрямована на боротьбу з неправомірним використанням банківських послуг. Однак, скоріш за все, його вплив відчують на собі багато українців.

По-перше, підписантами документа стали найбільші системні банки. Як стало відомо ЕП, серед них "Приватбанк", "Ощадбанк", "ОТП Банк", "Правекс банк", "ПУМБ", "Райффайзен банк", "Універсалбанк" (Монобанк) і "Таскомбанк". Ці банки - системно важливі, у яких обслуговується найбільша кількість клієнтів-фізичних осіб.

По-друге, кількість банків-учасників меморандуму може суттєво збільшитися. Кілька банкірів у розмові з ЕП стверджували, що ініціатором підписання документа був Національний банк. Нібито, регулятор таким чином намагається посилити вимоги до платіжних операцій та роботи ФОПів, знявши із себе відповідальність за це непопулярне рішення.

Зокрема, як повідомили деякі учасники банківського ринку під час зустрічей, представники НБУ "активно рекомендували" їм укласти меморандум. В іншому випадку, їм натякали на можливість проведення позапланових аудиторських перевірок, що можуть призвести до накладення штрафів для покриття "недоотриманих податків від ФОПів".

Європейська платформа звернулася до Національного банку України з проханням про коментар, проте в регуляторі повідомили, що всю необхідну інформацію нададуть під час офіційного підписання меморандуму комерційними банками. Ця важлива подія запланована на 10 грудня у приміщенні Національного банку.

Що стосується наслідків реалізації описаного вище меморандуму, то більшість опитаних ЕП фінансистів зійшлися в тому, що значна частина клієнтів банків перейдуть на розрахунки готівкою або криптовалютою, а найбільший удар відчує малий бізнес. Однак в чому саме він виражатиметься та які практичні втрати понесе економіка чітко сформулювати не змогли. Поки що.