Зростання податкових ставок, зменшення обсягів продажів, мобілізаційні заходи та пошуки нових можливостей працевлаштування. Розмова з керівником асоціації IT Ukraine.

В даний час IT-індустрія стикається з двома основними викликами. Перший – це зменшення кількості замовлень, що призвело до падіння обсягів експорту послуг у цій сфері до найнижчих показників з початку великої війни. Другий – цілком ймовірне підвищення податкових ставок, яке може негативно позначитися на прибутковості компаній, що функціонують у цій економічній галузі.

"Ми не відірвані від світу. Ми розуміємо, у якому стані перебуває країна. Ми розуміємо потребу наповнення державного бюджету. Ми просимо у влади діалогу про режим "Дія.City" і про збереження гарантій для спецрежиму", - говорить виконавча директорка асоціації IT Ukraine Марія Шевчук.

Складається враження, що фінансові питання стали основним пріоритетом для представників технологічної індустрії, за який вони готові відстоювати свої інтереси до останнього. Навіть проблема залучення ІТ-спеціалістів, здається, поступилася місцем цій важливій темі.

Чи зможе одна з провідних експортних галузей нашої країни зберегти своє законне право на діяльність у спеціальному режимі з мінімальними податковими зобов'язаннями? В умовах величезного бюджетного дефіциту це виглядає малоймовірним.

Цікаве питання полягає в тому, чи можуть учасники ІТ-індустрії довіряти владі, яка обіцяла не змінювати податкові умови для цього сектору протягом наступних 25 років.

У першому кварталі 2023 року, коли експорт у сфері ІТ знизився на 16%, ваш попередник зазначив, що галузь досягла стадії плато. У минулому році експорт зменшився на 8,5%, а в першій половині 2024 року - ще на 5%. Коли ж ми нарешті можемо очікувати стабілізацію?

-- Як тільки світова технологічна галузь вийде з рецесії, ми одразу будемо на це реагувати. Друге - як тільки буде перемога (у війні - ЕП), ми знову повернемося до зростання на 18-20% на рік, а поки у 2024 році буде незначне падіння.

Що має більший вплив на погіршення показників: військові конфлікти чи глобальні тенденції?

Щодо глобальних тенденцій: процес скорочення кадрів у провідних технологічних корпораціях продовжується. Це наслідок постпандемічної ситуації, коли спочатку спостерігався значний відкладений попит, що призвело до стрімкого зростання.

Щодо впливу війни: ми не маємо багато випадків, коли великі корпорації ухилялися від співпраці з Україною. Вони довіряють нам. Рік 2022 став справжнім феноменом для міжнародної аудиторії, адже країна, що перебуває в стані війни, продовжує виконувати свої зобов'язання. Проте, залучення нових контрактів стало значно складнішим.

Тут, власне, найбільший ефект війни, оскільки ми експортно орієнтована галузь. Нам потрібно виїжджати за кордон, нам потрібно спілкуватися. Крім того, у великих замовників є "полісі" (внутрішні політики - ЕП), які забороняють їм працювати з високоризиковими регіонами або країнами. Відповідно, ми навіть фізично не можемо подаватися на ці тендери або контактувати за цих клієнтів.

-- Чи переманюють іноземні IT-компанії замовників, які співпрацюють з українцями?

Безумовно, конкуренція на ІТ-ринку посилилася внаслідок глобальної рецесії. Тепер боротьба за кожного клієнта стала значно інтенсивнішою.

На даний момент у компаніях-резидентах "Дія.City" трудяться більше 77 тисяч фахівців, тоді як у всій галузі їх налічується 340 тисяч. Таким чином, на спеціальному режимі працює лише трохи більше 20%. Що стало причиною такого низького рівня переходу?

Я не можу погодитися з вашою думкою, що це є скромний перехід. Режим "Дія.City" запрацював лише за два тижні до початку повномасштабного вторгнення. В перші місяці великої війни, очевидно, на перехід не було часу.

Інше важливе питання полягає в тому, що цей простір є правовим і державним. Компанії спочатку прагнули проаналізувати, які великі гравці будуть задіяні, а також дізнатися їхні думки та відгуки. Це стосується довіри до урядових інституцій і налагодження відносин з новоствореним міністерством.

На сьогоднішній день 1 300 ІТ-компаній долучилися до ініціативи "Дія.City". За різними даними, в Україні налічується близько 2 300 ІТ-компаній, отже, 1 300 - це значний результат.

Проте це лише 20% як за чисельністю осіб, так і за внесками до бюджету. Учасники спеціального режиму формують 20-30% податкових надходжень у цій сфері.

-- В Україні є три форми співпраці з ІТ-спеціалістами, у тому числі через штат. Оскільки ми індустрія, яка працює проєктно, ми можемо наймати спеціалістів або через ФОП, або через гіг-контракти (форма в "Дії.City", податки і збори - 5% ПДФО, 22% ЄСВ від мінімальної зарплати, 1,5% військовий збір - ЕП).

Є доцільність створення компаній, коли існують наявні контракти. Якщо підприємство має значні угоди, є впевненість, що фахівці залишаться на тривалий час, тому їх і залучають. Існують великі корпорації та представництва іноземних компаній, у яких процеси відбуваються повільніше. Наразі виникла проблема підвищення податків, зокрема для резидентів "Дія.City". Це також впливає на ухвалення рішень щодо входження на ринок.

Як голова ІТ-асоціації, можу з упевненістю стверджувати, що ми позитивно оцінюємо цю версію режиму "Дія.City". Ми активно підтримуємо цю ініціативу і заохочуємо компанії долучатися до неї.

Яка причина для компанії, окрім наявності реального податку на виведений капітал, приєднатися до спеціального режиму?

-- Чому компанії переходять? Є кілька елементів, податок на виведений капітал - один з них. Друге - можливість реінвестувати гроші всередині компанії, при цьому мати знижене оподаткування. Також це прозоріша структура компанії.

Компанія Go IT повідомила, що у 2023 році їй вдалося залучити інвестиції в розмірі 15 мільйонів доларів, що стало можливим, зокрема, завдяки покращеній прозорості корпоративної структури та участі в ініціативі "Дія.City".

-- Чи захищає спецрежим від неправомірних дій правоохоронців?

-- В ІТ-компаніях "маски-шоу" відбуваються нечасто. Публічних кейсів - одиниці. За два роки великої війни до нашої асоціації її учасники не зверталися. Мінцифри багато комунікує, підтримує. Це відкрите міністерство, іншим міністерствам є чого повчитися у взаємодії з громадським сектором і представниками індустрії.

Ви висловлюєте незадоволення з приводу збільшення податкового навантаження для ІТ-сектору, вважаючи, що це може спровокувати втечу міжнародних інвестицій та знизити рівень довіри з боку іноземних партнерів до держави. Якщо "Дія.City" дійсно має такий позитивний вплив на інвестиції, чому лише 20% айтішників обрали оформлення в цій платформі?

Ви аналізуєте фахівців, а я стверджую, що важливо оцінювати саме компанії.

Щодо інвестиційної ситуації в Україні, варто зазначити, що країна перебуває в умовах високого ризику. Українські підприємства продовжують свою діяльність і намагаються зберегти свої позиції на ринку. Однак, коли на спад глобального ринку накладається нестабільність податкової політики, ситуація стає ще більш складною. Невідомо, які зміни можуть статися вже завтра або через місяць — нові податки чи інші цікаві регуляторні норми можуть суттєво вплинути на бізнес.

-- У заяві ви говорите від імені всього ІТ-сектору, але головні податкові зміни стосуються резидентів "Дії.City", а це далеко не вся галузь.

-- Я вже казала: компанії в динаміці заходять і заходили б далі. Є багато українських ІТ-компаній, які поступово заводять спеціалістів до гіг-контрактерів.

Цей випадок не є публічним, проте мені відомо про компанії, які призупинили набір тисячі фахівців через чутки про потенційне підвищення податків. Вони можуть вирішити залишити Україну, звільнити цю тисячу працівників і перенести свою діяльність в іншу юрисдикцію.

-- Зараз заборонено виводити капітал з України. Виводити інвестиції складно.

Суть у тому, що тисячі працівників можуть опинитися без роботи. ІТ-компанії є важливими інвестиціями, що передбачають відкриття офісів і найм нових спеціалістів. Якщо ситуація зміниться, вони можуть припинити отримувати прибуток, що призведе до значних втрат капіталу.

У вашій вимозі згадується зниження рівня довіри з боку партнерів. Що ви маєте на увазі?

-- Ми говоримо загалом про бізнес. Наші потенційні клієнти, діючі клієнти або генеральні підрядники, які наймають на субпідряд українські команди, є нашими партнерами. Вони втрачають довіру, тому що немає прогнозованості. Це ще один аргумент проти продовження роботи з Україною.

Існує загальноприйнятий погляд, що держава повинна використовувати свої власні ресурси для самозабезпечення, і це зрозуміло. Однак середній рівень заробітної плати в Україні становить близько 20 тисяч гривень. У той же час, зарплата в "Дії.City" сягає 1 200 євро, що еквівалентно 55,2 тисячі гривень. Військовий збір, що стягується з цієї суми, вже перевищує 40%.

Не всі фахівці в галузі інформаційних технологій сплачують військовий податок.

Ми обговорюємо працівників на постійній основі та фрілансерів, а також питання збільшення податкових ставок...

-- Для певної кількості учасників "Дії.City".

Я хочу зазначити, що зміни в податковій політиці для "Дії.City" не матимуть такого економічного впливу, якого сподівається держава. Компанії розірвуть контракти з гіг-контрактерами і переведуть усіх на ФОПи. Це може викликати зниження довіри з боку інвесторів. Крім того, існували запевнення, що протягом 25 років податкові умови залишаться незмінними.

Ваша наступна теза звучить так: "Зниження конкурентоспроможності українських підприємств на глобальному ринку внаслідок зростання витрат на виробництво послуг".

У сфері інформаційних технологій основною складовою витрат на надання послуг є заробітна плата працівників. Прийнятий у першому читанні законопроєкт передбачає введення військового збору в розмірі 1% для фізичних осіб-підприємців третьої групи. Чи справді підприємства не мають можливості покрити цей додатковий 1% для своїх співробітників?

Заява стосується спеціального режиму і не йдеться про 1%, а про 3,5%, які передбачається включити до податку на доходи гіг-контракторів та тих, хто офіційно працевлаштований.

-- А я кажу про ФОПи.

Я вам кажу, що в цій заяві йдеться не про весь законопроєкт, а лише про норму, що стосується "Дії.City".

Однак ви маєте на увазі всю сферу інформаційних технологій.

Оскільки вся ІТ-індустрія підтримує ініціативу "Дія.City", представники сектору поступово переходять до спеціального режиму. Ми не ізольовані від глобальних процесів. Ми усвідомлюємо реалії, в яких перебуває країна, та важливість поповнення державного бюджету. У нашій заяві немає згадок про фізичних осіб-підприємців. Ми звертаємося до влади з проханням про діалог щодо "Дія.City" та збереження гарантій для спеціального режиму.

-- Ваша теза: "За оцінками експертів, якщо податкові зміни будуть запроваджені, це може призвести до падіння ІТ-галузі до 30% вже у 2025 році". Тут ви пишете про всю ІТ-галузь. Так, для учасників "Дії.City" запроваджується суттєвіше збільшення - плюс 3,5% до військового збору.

Це насправді означає збільшення на 3,5% у загальному обсязі продажів.

-- Тільки для гіг-контрактерів та офіційно працевлаштованих, їх меншість.

Ця розповідь стосується того, як провідні ІТ-компанії України, які забезпечують значну частину експорту, є резидентами "Дії.City". Це також історія про те, як бізнес у країні втрачає свою привабливість, адже маржинальність в Україні змінилася у порівнянні з періодом до війни.

Що буде, якщо компанія не відшкодує підвищення податків для своїх працівників? У 2023 році середня заробітна плата в IT-сфері становить 113 тисяч гривень. Якщо нові зміни будуть впроваджені без компенсації з боку компанії, зарплата працівника все ще залишиться понад 100 тисяч. Ви стверджуєте, що люди можуть піти з роботи, але де ще вони зможуть знайти настільки високу заробітну плату?

Питання полягає в тому, звідки беруться вакансії для ІТ-фахівців. Це відбувається завдяки компаніям, які укладають контракти і потім залучають спеціалістів на місцевому рівні. Проте понад 20 тисяч фахівців були звільнені через брак нових контрактів. Ситуація стала складною: іноземним компаніям не вигідно працювати в нашій країні, адже вони можуть звернутися до таких країн, як Єгипет, Індія чи Бразилія, де є можливість найму спеціалістів за вигіднішими умовами.

Ви згадуєте про обмежену маржу, але при цьому варто зазначити, що зарплати в IT-сфері є одними з найвищих.

Ми не співпрацюємо з українськими клієнтами.

Ми виплачуємо зарплати українцям, і ця складова врахована в собівартості наших послуг.

-- Не треба зарплату українських ІТ-спеціалістів порівнювати з Україною, її треба порівнювати глобально, тому що ми експортна індустрія.

-- У металургії та агросекторі немає таких зарплат.

Вони здатні співпрацювати як з українськими командами, так і з міжнародними компаніями віддалено. Проте, наразі українців наймають переважно лише вітчизняні компанії. Іноземні фірми не готові брати на роботу українських спеціалістів без бронювання та з невизначеним статусом, оскільки це ускладнює їхню участь у тренінгах чи зустрічах з клієнтами.

Представники підприємств та віцепрем'єр з питань цифрової трансформації зазначають, що кількість заброньованих фахівців у сфері IT є недостатньою. Яка ж нині ситуація?

Динаміка ситуації покращилася завдяки впровадженню "єБронювання". Процеси, які раніше тривали півтора місяця, тепер можуть бути завершені всього за 15-20 хвилин. Проте в цілому в галузі лише близько 2% спеціалістів отримують бронювання.

Яка кількість зарезервованих клієнтів необхідна для стабільного функціонування бізнесу?

Я натрапила на дослідження, що охоплює всі сфери, включаючи інформаційні технології. Виявляється, якщо мобілізують 15% фахівців компанії, це може призвести до незворотних змін. Згідно з цими даними, для стабільності потрібно, щоб 85% спеціалістів залишалися заброньованими.

Це неможливо, але і 1-2% - це непрогнозованість, це впливає на замовлення. Замовники хочуть розуміти, що протягом певного часу спеціаліст працюватиме.

Чи була асоціація залучена до створення законопроєкту щодо економічного бронювання?

Ми ознайомилися з чотирма різними версіями законопроєкту.

Чи отримували ви запрошення на дискусії?

Отже, ми презентуємо наші рекомендації для кожного з чотирьох запропонованих варіантів.

-- Чи пропонували ви включити в список економічного бронювання ФОПи?

-- Є законопроєкт, який передбачає бронювання ФОПів. У нас до нього не було пропозицій.

Згідно з інформацією від Mate Academy, у 2023 році новачки отримали в середньому 270 відгуків на свої вакансії для успішного працевлаштування. Чи є зв'язок між цим показником та даними про досвідчених фахівців?

-- Тенденція для людей, які мають невеликий досвід, дійсно є. Можливо, для "джунів", які працюють із штучним інтелектом, ситуація краща. На цих спеціалістів зараз більший попит. Для "сеньйорів" ситуація не змінилася, їх шукають.

В середньому на одну вакансію припадає близько 30 заявок, і ця тенденція триває вже більше двох років. Для деяких оголошень на спеціалізованих платформах кількість відгуків може сягати 200, 500 і навіть більше. Які причини призвели до ситуації з перенасиченням ринку праці?

Перед початком великої війни підприємства активно набирали працівників з перспективою на майбутнє. Їхній розвиток відбувався настільки стрімко, що поки вони вчили нових співробітників, вже з'являлися нові проєкти.

Зараз відбувається скорочення проєктів, тож на спеціалістів немає попиту. Тут не питання в тому, що їх звільняють. Просто в компанії закінчилися контракти, нові не з'явилися. Спеціалісти без роботи починають подаватися на будь-які вакансії.

Згідно з даними опитування DOU, середній рівень зарплат в ІТ-сфері сьогодні перевищує показники до початку великої війни. Яким чином це стало можливим у нинішніх умовах?

-- Зараз майже не наймають "джуніор"-спеціалістів, а на медіанний показник сильно впливають їхні дані.

-- У цих умовах деякі ІТ-школи гарантують працевлаштування. Куди вони їх працевлаштовують?

-- Я вам не скажу про всі ІТ-компанії. Є різні типи навчання. Одна з компаній, яка є членом асоціації, має курс з гарантованим працевлаштуванням. Вони навчають людей для конкретної компанії. Це пів року інтенсивного навчання, яке не можна суміщати з додатковою роботою. Вони випускають не "джуніор"-спеціалістів.

-- Чи не спекулюють школи гарантованістю працевлаштування?

Існує чимало осіб, які прагнуть займатися IT, зокрема після початку масштабної війни. Багато з них приходять із очікуваннями щодо конкретного рівня доходу, а не з щирим бажанням працювати в технологічній індустрії. Це, у свою чергу, позначається на якості їхнього навчання, завершенні курсів та розвитку необхідних навичок.