Податкова служба отримала можливість контролювати іноземні банківські рахунки українських громадян. Які категорії осіб це може торкнутися?

Україна вже отримує інформацію в рамках міжнародної угоди про обмін податковою інформацією, заявив голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев. За його словами, від 30 вересня, коли такий обмін стався вперше, податківці отримали інформацію про понад 500 тисяч рахунків українців за кордоном, "де сума перевищує 200 тисяч євро".

Що являє собою система автоматизованого обміну податковою інформацією, кого вона охоплює, і які наслідки це матиме для рахунків українців за межами країни?

Десять років тому за ініціативи Організації економічного співробітництва та розвитку було впроваджено Загальний стандарт звітності (SRC) — механізм, що дозволяє податковим органам різних країн обмінюватися інформацією.

На початок січня 2024 року, 110 країн стали учасниками міжнародної програми автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, серед яких знаходяться всі країни-члени Європейського Союзу.

У 2021 році Україна висловила намір стати частиною цієї системи.

Податкова служба отримує дані від банків, страхових і інвестиційних компаній, платіжних систем та інших представників фінансового сектора щодо доходів клієнтів, після чого ця інформація передається податковим органам інших держав.

Для обміну інформацією використовується інформація про ім'я власника рахунку, його адресу, податкове резидентство, податковий номер, дату та місце народження, дані про фінансову установу, а також дані про рахунок, зокрема, скільки коштів на ньому є станом на кінець звітного періоду. А також загальна сума доходів - дивідендів, процентів, які проходили через цей рахунок.

CRS передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією.

Україна інтегрувалася в цю систему і на початку жовтня здійснила перший обмін даними. Цей обмін охоплював період з липня по 31 грудня 2023 року.

У процесі обміну даними українські фіскальні служби отримали від податкових адміністрацій інших країн інформацію про фінансові рахунки українських громадян, що знаходяться за межами України. В свою чергу, вони надали аналогічні відомості про рахунки нерезидентів, відкриті в українських банках.

В Міністерстві фінансів України підкреслили, що участь країни в міжнародному обміні є "значним кроком до покращення прозорості фінансових транзакцій та протидії ухиленню від податкових зобов'язань". Цей крок також відіграє важливу роль у просуванні України на шляху до членства в Європейському Союзі.

У міністерстві фінансів вважають, що участь в системі обміну податковою інформацією дозволить посилити контроль за своєчасною і повною сплатою податків, а також виявити незадекларовані доходи і запобігти ухилянню від сплати податків. Ці дані також можуть використовуватися як додаткова інформація для непрямих оцінок доходів громадян.

Улітку 2021 року Україна висловила намір інтегруватися в систему автоматичного обміну податковою інформацією. Проте лише через 18 місяців, навесні 2023 року, Верховна Рада затвердила відповідний законодавчий акт.

Хоча сама система CRS не передбачає якогось обмеження щодо сум, інформацією про які обмінюються податківці, в законі такі обмеження є. В обміні інформацією, що відбувся цього року, бралися до уваги рахунки, відкриті з 1 липня 2023 року, і залишок коштів на яких перевищував 1 млн доларів. Інформацією про менші рахунки (коли б вони не були відкриті), а також рахунки організацій, що перевищують 250 тис. доларів, обміняються вже за рік - у вересні 2025.

Малі суми, що виникають під час воєнного стану, не класифікуються як "податкова інформація", здатна служити основою для контролюючих органів у визначенні податкових зобов'язань платника. Іншими словами, хоча обмін інформацією про невеликі суми можливий, вони не мають суттєвого значення в контексті оподаткування.

Це не свідчить про відсутність інформації щодо менших рахунків або про те, що вона не була передана. Однак, безсумнівно, податківці, насамперед, звернуть увагу на дані, що стосуються саме цих сум.

Окрім цього, аналітики зазначають, що CRS виступає лише як інструмент для обміну інформацією. Як саме використовувати ці дані, вирішують податкові служби відповідних країн. Це також підтвердив Гетманцев:

"Тепер це в компетенції податкової служби, нехай вони вирішують ці питання", -- висловився депутат, коментуючи запитання Новини Live про наступні кроки щодо українців, рахунки яких виявилися під контролем під час перевірки.

Юристи акцентують увагу на ще одному важливому аспекті: у контексті обміну податковою інформацією ключове значення має встановлення податкового резидентства. Це поняття не збігається з громадянством; наприклад, особа може бути громадянином України, проте при цьому залишатися податковим резидентом Польщі або Німеччини.

Це визначається тим, де розташований основний центр життєвих інтересів особи, тобто, в якому місці вона проживає (враховується термін більш як 183 дні постійного перебування), працює і де отримують освіту її діти.

Це є особливо важливим для українців, які під час війни отримали тимчасовий захист за кордоном, знайшли житло, роботу, відкрили бізнес та банківські рахунки. Переважна більшість із них стали податковими резидентами цих країн, хоча українська податкова і надалі може вважати їх податковими резидентами України.

Експерти також підкреслюють, що податкові органи будуть звертати увагу лише на дані, що стосуються податкових резидентів їхньої держави. Водночас, навряд чи вони ділитимуться інформацією про осіб, яких визнають своїми резидентами. У разі потреби, така інформація може бути надана тільки за запитом зарубіжних колег, а не в автоматичному порядку.

Таким чином, не можна стверджувати, що, наприклад, податкові установи Польщі чи Німеччини готові надати українській податковій службі інформацію про рахунки українців, які здійснюють сплату податків за межами України.