Пресинг Трампа: навіщо США продовжують чинити тиск на Україну та які їхні дії щодо Росії?
РБК-Україна аналізує, яким чином ця активність позначилася на позиціях учасників процесу та які прогнози можна зробити на майбутнє.
Уже завтра, 11 березня, в Саудівській Аравії відбудеться важлива зустріч між українською та американською командами переговорників. Однією з ключових цілей є підписання довгоочікуваної угоди щодо корисних копалин, а також обговорення основних аспектів більш обширної мирної угоди. Володимир Зеленський, президент України, не братиме участі у цих переговорах, що не є несподіванкою після його нещодавнього конфлікту з Дональдом Трампом у Білому домі минулими вихідними. Українську делегацію очолять Андрій Єрмак, голова Офісу президента, а також міністр закордонних справ Андрій Сибіга та міністр оборони Рустем Умеров.
Перед зустріччю Україна пережила надзвичайно важкий тиждень, коли команда Трампа посилила свої вимоги до країни з безпрецедентною інтенсивністю, як у висловлюваннях, так і у діях.
Тиск Трампа на Україну
У понеділок, 3 березня, декілька американських ЗМІ з посиланням на свої джерела повідомили, що Сполучені Штати призупинили всю військову допомогу Україні. Впродовж тривалого часу офіційного підтвердження цієї інформації не було, що викликало певну паніку в Україні. Увечері президент Зеленський звернувся до міністра оборони, керівників розвідки та дипломатичних служб з дорученням зв'язатися з їхніми американськими колегами для отримання офіційних роз'яснень.
Згодом таки підтвердилося, що допомога призупинена. Більше того, США припинили надавати Україні свої деякі розвідувальні дані. Як повідомили джерела CNN, США продовжують ділитися з Україною тими з них, які можуть допомогти її військам захистити себе. Однак скоротили обмін даними, які ЗСУ могли б використовувати для атак проти Росії.
Не змогла вирішити ситуацію і публічна заява Зеленського у соціальній мережі X, в якій він зазначив, що Україна готова "якнайшвидше розпочати переговори для досягнення стабільного миру".
"Ніхто не хоче миру більше, ніж українці. Ми з моєю командою готові працювати під сильним лідерством президента Трампа, щоб досягти тривалого миру", - заявив Зеленський у дописі.
Він висловив готовність "працювати швидко, щоб закінчити війну". Та запропонував конкретні кроки щодо цього: звільнення полонених, негайне перемир'я в небі і на морі, "якщо Росія зробить те ж саме".
Це, безсумнівно, було відповіддю на коментарі Трампа, який зазначив, що Зеленський "не готовий до миру з участю США", після їхньої суперечки у Вашингтоні.
Проте, словесний конструктив не приніс значних результатів. У своїй промові перед Конгресом 4 березня Трамп повідомив, що отримав листа від президента України Володимира Зеленського з цього питання. Як виявилося пізніше, він насправді говорив про відповідний пост у соціальній мережі Х.
Проте, доступ до розвідувальної інформації та надання підтримки все ще не відновлено. У той же час, представники американської влади стверджують, що це призупинення є лише тимчасовим, а остаточне рішення залишається за президентом США.
Що прагнуть Сполучені Штати від України та Росії?
Деяке світло на стратегію Трампа в цих умовах пролив спецпредставник президента США з питань України Кіт Келлог.
"Те, що ви бачите зараз, це термінові спроби адміністрації Трампа, щоб посадити обидві сторони за стіл переговорів, щоб досягти мирного врегулювання. А це означає метод батога і пряника щодо обох сторін. Зараз активні рухи від адміністрації (Трампа, - ред.), щоб тиснути на Росію, і очевидно, на Україну також", - розповів Келлог під час виступу на заході Ради з міжнародних відносин.
За його словами, США намагаються натиснути на Росію за допомогою конфіскації активів та максимальних санкцій щодо російської енергетики. Водночас, за його словами, засобом тиску на Україну є угода щодо корисних копалин.
Трамп вже висловлює сподівання на закінчення обстрілів з боку Росії. Після нового удару по Україні 7 березня він, здається, вперше вирішив застосувати погрози: "з огляду на те, що Росія в даний момент атакує Україну на фронті, я серйозно розглядаю можливість введення масштабних банківських обмежень, санкцій і тарифів проти Росії".
Проте наразі ці висловлювання залишаються лише словами. Тим часом, триває процес відновлення дипломатичних зв'язків між адміністрацією США та Росією. Зокрема, Путін ухвалив рішення про призначення нового посла в Сполучених Штатах.
Спеціальний представник Трампа з питань Близького Сходу та Росії, Стів Віткофф, поділився прогнозами щодо України в найближчій перспективі. Він зазначив, що на переговорах у Саудівській Аравії може бути обговорено можливі умови мирної угоди між Україною та Росією.
"Я думаю, що ідея полягає в тому, щоб створити основу для мирної угоди і початкового припинення вогню", - заявив Віткофф на етапі підготовки зустрічі.
Європа в суєті.
Паралельно з переговорами між Україною та США, а також між США і Росією, Європа прагне розробити власну стратегію дій. Це відбувається на фоні зменшення сподівань на підтримку та захист з боку Америки. Відчуття, що США більше не є надійним союзником, стало особливо чітким після конфлікту між Зеленським та Трампом, а також після призупинення американської допомоги Україні.
На спеціальному засіданні Європейської Ради, що відбулося 6 березня в Брюсселі, були прийняті кілька офіційних рішень. У цьому заході також взяв участь президент України.
На порядку денному було два питання: європейська безпека і підтримка України, але результати виявилися половинчастими. Лідери ЄС погодили План переозброєння Європи, який передбачає мобілізацію 800 мільярдів євро, зокрема, включає кредитування на 150 млрд для оборонних потреб.
Також 26 із 27 держав Євросоюзу погодили декларацію на підтримку України. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звично відмовився голосувати за це рішення. У декларації йдеться про підтримку потенційного розміщення миротворців в Україні в межах механізму "Спільної політика безпеки та оборони". Однак відмова Угорщини голосувати означає, що декларація не увійде до офіційних висновків саміту.
Водночас, значний пакет військової підтримки Україні на суму понад 20 мільярдів євро не пройшов. Як зазначає видання Politico, посилаючись на одного з європейських дипломатів, дискусії про Україну тривали всього 15 хвилин. Можливо, в майбутньому нові програми допомоги будуть формуватися в межах "коаліції охочих".
Як і раніше, Європа намагається стати більш активною щодо захисту власних інтересів та підтримки України, однак їй заважає надмірна бюрократія та складні механізми погодження рішень.
