Прогноз Буданова в реалізації. Чи зможе Росія компенсувати ситуацію рекордним зростанням основної процентної ставки?

Облікова ставка Центрального банку Росії піднялася до небаченого 21%. Регулятор країни-агресора вживає радикальних заходів для контролю над інфляційними процесами, але перспективи на 2025 рік виглядають для них невтішно.

Центральний банк Росії в п'ятницю, 25 жовтня, вирішив підвищити ключову процентну ставку на 200 базисних пунктів, встановивши її на рівні 21% річних. Таким чином, цей показник перевищив попередній максимум, зафіксований у березні 2022 року. Тоді, у відповідь на фінансову паніку, спричинену повномасштабним вторгненням в Україну, регулятор збільшив ставку до 20%. Протягом наступного періоду ставка була суттєво знижена, досягнувши 7,5% у 2023 році. Однак з того часу ЦБ Росії безперервно, вже восьмий раз, проводить підвищення цього показника.

Нинішня ставка у 21% - це дуже високий рівень для економіки. І в Центробанку окупантів не приховують того, що їх рішення стало реакцією на зростання інфляції та високі інфляційні очікування у населення і бізнесу. Та й це не межа - російський ЦБ вже попередив про можливість подальшого підвищення, а приборкання інфляції запланував не раніше 2026 року.

Це навіть виглядає песимістично в порівнянні з попередніми даними української військової розвідки. Нагадаємо, що начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов ще 14 вересня зазначив, що у 2025 році росіяни можуть зіткнутися з серйозними фінансовими та економічними труднощами, якщо продовжать витрачати на війну таку ж суму коштів або більше.

"Приблизно у період літа 2025 року негативний вплив на економіку почне бути дуже відчутним для їхньої країни", - сказав Буданов.

В Росії не лише вирішили зберегти поточний обсяг фінансування військових дій, але й мають намір значно його підвищити.

Чи зможуть вони досягти успіху? Що насправді говорить про це рішення Центрального банку держави-агресора? У цьому короткому огляді LIGA.net ми спробуємо розібратися.

Фактична інфляція у Росії значно перевищує прогнози, а внутрішній попит продовжує суттєво випереджати пропозицію, що ще більше стимулює зростання цін.

Ринок праці демонструє значну жорсткість. Рівень безробіття залишається на найнижчих історичних позначках, а дефіцит робочої сили зростає в різних секторах економіки. Крім того, темпи збільшення зарплат продовжують перевищувати зростання продуктивності праці, - таку оцінку ситуації в російській економіці наводить Банк Росії.

Підвищення процентної ставки призведе до збільшення вартості кредитів як для підприємств, так і для населення, що, в свою чергу, може викликати зменшення споживчого попиту та сповільнення темпів економічного розвитку. Проте, Центральний банк Росії розраховує, що цей захід допоможе контролювати рівень інфляції.

Проте підвищення цін у країні-агресорі зумовлене значними інвестиціями у військово-промисловий сектор та безпрецедентними виплатами за службу в збройних силах.

Це посилюється проблемами із ввезенням товарів через санкції та складнощі транскордонних грошових розрахунків.

"Ми спостерігаємо величезний дисбаланс між реальними можливостями економіки та тим, що споживачі можуть придбати у магазинах: продукти харчування, одяг, побутову техніку, електроніку, автомобілі, запчастини, які не виробляються нами. Наша економіка нагадує 'бензоколонку', сировинну колонію та залежну від Китаю територію, і це все на фоні тих фінансових вливань від влади, які стимулюють попит на ці товари", - зазначив економіст Влад Жуковський, коментуючи ситуацію в Росії.

Сувора монетарна політика Центрального банку призводить до уповільнення економічного розвитку агресора, тоді як інфляційні процеси лише посилюються. Значні витрати на військові дії сприяють підвищенню цін в Росії. Рішення ЦБ РФ щодо підвищення облікової ставки не має істотного впливу на ситуацію, а скоріше підкреслює його нездатність вирішувати економічні проблеми. Підвищення ставки до рекордних 20% не є випадковим і сталося після оголошення проектів федерального бюджету на 2025 рік.

У ньому, за словами російського економіста Володимира Мілова, військові витрати заплановані на безпрецедентному рівні.

Хоча, насправді, росіяни стикаються із труднощами, адже навіть рекордні видатки не відповідають реальним фінансовим потребам їхньої армії. Це особливо помітно, коли йдеться про підтримку бойових дій на сучасному рівні інтенсивності.

Якщо взяти до уваги, що у 2024 році військові витрати зростуть на 68% у порівнянні з попереднім роком, а у 2022-23 роках їх щорічний приріст складав 35-40%, то у 2025 році планується зростання на 26% — з 10,8 трлн до 13,5 трлн рублів. Офіційна інфляція в Росії за 2024 рік оцінюється на рівні 8-9%. У зв’язку з цим, реальні військові витрати в наступному році можуть зрости лише на 15-16%, або навіть менше.

Щоб повною мірою задовольнити всі потреби російських збройних сил, цих коштів буде недостатньо.

"Це просто ні про що", - упевнений Мілов.

Водночас у Росії спостерігається суттєве погіршення бюджетної ситуації, зафіксовано різкий ріст витрат на обслуговування державного боргу, а також відбувається виснаження так званої ліквідної частини Фонду національного добробуту (суми грошей та золота, що знаходяться на рахунках Міністерства фінансів у Центральному банку), яка використовується для покриття фінансових нестач.

З тих можливостей, що залишилися:

- подальше зростання податкових ставок;

- високий темп реальної інфляції;

- розширення обсягу внутрішніх запозичень.

У Російській Федерації активно розглядають варіанти примусового стягнення коштів у населення для фінансування війни. Зокрема, планується "добровільно" перевести заощадження громадян з депозитів на рахунки приватних Пенсійних фондів. У подальшому ці фонди використовуватимуть ці кошти для придбання облігацій внутрішнього державного боргу, що фактично означатиме перенаправлення грошей у державний бюджет.

Не дивно, що в таких умовах як населення, так і підприємства продовжують оформляти кредити та активно закуповувати товари, поки ще є можливість. Вони вважають, що інфляція залишиться на високому рівні. При цьому мало хто звертає увагу на ключову процентну ставку - чи вона на рівні 19%, чи 20% - і на те, як це вплине на зростання відсотків за кредитами.

"Люди чекають, що інфляція буде високою, тож і беруть кредити навіть за позамежними ставками, тому що кажуть: та ну його, все одно далі інфляція все це знецінює", - констатує інший російський економіст Ігор Ліпсіц.

Одночасно, як зазначає російський економіст Ігор Ліпсіц, на фоні безпрецедентного підвищення витрат на військові потреби, у бюджеті на наступний рік передбачено значне зменшення соціальних витрат. Це відбуватиметься на тлі зростання цін на житлово-комунальні послуги, а також збільшення як непрямих, так і прямих податків.

Економічна ситуація в Росії невпинно наближається до стагнації та стагфляції – явища, при якому спостерігається економічний спад і депресивні тенденції (стагнація та зростання безробіття) на фоні підвищення цін – інфляції.

У 2022 році стабілізувати економіку росіянам допомогло суттєве збільшення цін на енергоресурси - нафту та газ. У цьому та наступному роках помітного збільшення цін на ці сировинні товари не планується. Навпаки, зараз прогнози на 2025 рік щодо на нафту - зниження цін.

"Те, що економіка доб'є Росію, це практично єдина ставка, єдиний просвіт в хмарах. Через війну йде така руйнація життя російського народу, що це вже починає породжувати невдоволення населення. А коли виникає невдоволення, то підривається авторитет вождя. І в цей момент еліта може щось змінити ... До цього багато хто в Росії дуже любив Путіна ... зараз картина не така. Бо він забирає (достаток - редактор) і не дає, псує життя. У народу накопичується глухе роздратування. Воно ще не вилилося в жодні серйозні страйки. Але це наростатиме, якраз і від комуналки та від порожніх магазинів і буде виливатись у невдоволення. Тоді народ та російська еліта почнуть думати: "Цар-то поганий, цар слабкий, треба вже було б царя поміняти", - каже Ліпсіц.