Прокурори з обмеженими можливостями. Яка кількість з них в Україні має статус осіб з інвалідністю?

На початку жовтня 2024 року у керівниці Хмельницького обласного медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи в робочому кабінеті виявили 100 тис дол, медичні документи з ознаками підроблення, а також списки "ухилянтів" із прізвищами та фіктивними діагнозами.

У резиденції посадовиці були конфісковані 5,24 мільйона доларів, 300 тисяч євро, більше 5 мільйонів гривень, а також розкішні прикраси та документи, які можуть свідчити про можливе відмивання коштів через різноманітні бізнес-проекти. Після цих подій затримання керівників регіональних медико-соціальних експертних комісій викликали хвилю обговорень по всій країні.

Європейський парламент оперативно провів аналіз судових рішень і встановив, що, незважаючи на численні кримінальні провадження (які були розслідувані, доведені до суду і за якими винесені вироки), жоден із представників МСЕК не опинився за гратами з початку масштабної війни. Більшість з них отримали або надзвичайно м'які покарання (штрафи, що становлять лише кілька десятків тисяч гривень), або умовні вироки.

Цікаво, що в більшості випадків прокурори ретельно "зривають" справи в судах, укладаючи угоди про визнання провини в обмін на легкі або суто символічні покарання.

Невдовзі виявилося, що ситуація має більш складний підтекст. Головний редактор "Цензор.Нет" Юрій Бутусов оприлюднив дані про те, що близько п’ятдесяти прокурорів з Хмельниччини, під керівництвом голови Олексія Олійника, отримали статус інвалідів у зв’язку з рішенням вже згаданої очільниці МСЕК та депутатки обласної ради від партії "Слуга народу" Крупи.

У Генеральній прокуратурі під керівництвом Андрія Костіна заявили про намір провести перевірку не лише співробітників Хмельницької прокуратури, але й представників інших підрозділів. 20 жовтня президент Володимир Зеленський ініціював засідання Ради національної безпеки і оборони, вимагаючи від правоохоронних органів вжити заходів у зв’язку з проблемами, що виникли навколо МСЕК та оформленням підроблених інвалідностей, зокрема, за участю прокурорів.

Європейська прокуратура провела аналіз 8070 декларацій, які вдалося ідентифікувати за 2023 рік, базуючись на посаді або місці роботи, де згадувалося слово "прокуратура". Усі ці декларації доступні у вигляді відкритих даних на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). На початок 2024 року облікова чисельність прокурорів складала близько 9,2 тисячі осіб, що означає, що вибірка становить 87%.

Далі - просто факти.

За даними Держстату, на початок 2022 року в Україні налічувалося 2,72 мільйона осіб з інвалідністю або 6,6% від усього населення країни. Під час великої війни ця цифра зросла до 3 мільйонів громадян (7,5%).

Для аналізу ми також зібрали близько 10 тисяч декларацій від інших правоохоронних структур (Національна поліція, Бюро економічної безпеки, Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань та інші) і дослідили частку осіб, які отримують пенсію — це один із маркерів наявності інвалідності. Серед співробітників цих органів влади даний показник становить не більше 1,8%.

Натомість в прокуратурі кожен п'ятий в декларації вказав наявність пенсійних виплат.

У того, що частка пенсіонерів-прокурорів більша, ніж в середньому по країні чи в інших силових органів, є пояснення. Річ у тім, що працівники прокуратури мають законне право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, у разі наявності 25 років вислуги, зокрема стажу роботи на посадах не менше 15 років. Розмір пенсії має становити 60% суми місячної заробітної плати, але не більше 10 прожиткових мінімумів (29,2 тис грн).

Протягом останнього десятиліття штат прокуратури скоротився вдвічі. Водночас, після початку великої війни кількість пенсіонерів у цій сфері зросла на 30%. Це стрімке збільшення не може бути пояснене лише звичайним досягненням пенсійного віку, крім випадків оформлення групи інвалідності.

За даними співрозмовників ЕП з економічного блоку уряду (які побажали не згадувати їх через сенситивність питання), лише близько 10% отримувачів пенсії за спеціальним законом "Про прокуратуру" отримують її за інвалідністю.

Звернімо увагу, що лише 19% рядових прокурорів вказали в своїх деклараціях отримання пенсії, в той час як серед керівників (начальників та їх заступників) цей показник становить 38%.

Насправді це число значно зростає, якщо врахувати також членів родини, як у випадку з відстороненим прокурором Хмельниччини Олексієм Олійником.

Питання пенсій, особливо їх стрімке збільшення в умовах війни, є не лише морально-етичним аспектом. У 2023 році на це було витрачено 288 мільйонів гривень.

Середній розмір пенсії для працівників прокуратури становить 199 тисяч гривень на рік, що еквівалентно приблизно 16,6 тисячам гривень щомісяця. Крім того, наявність пенсії по інвалідності надає певні переваги при пошуку роботи та переході з однієї посади на іншу, а також знижує ризик звільнення. Тому вирішення цієї проблеми буде досить складним завданням.