Перетворення, що трансформують автомобільний транспорт в Україні
Скільки недоотримує бюджет від тіньового ринку пасажирських та вантажних перевезень і як це виправити?
Автомобільні пасажирські та вантажні перевезення є одними з ключових секторів економіки України, які забезпечують мобільність населення, підтримують логістичні ланцюги та сприяють інтеграції країни в європейський ринок.
У часи війни їх значення лише зросло: в умовах обмеженого авіаційного сполучення автомобільний транспорт став головним засобом переміщення людей і товарів. Однак недоліки регулювання та невпорядкованість цих галузей стають на заваді розвитку. За підрахунками експертів, через нелегальні перевезення, тіньовий ринок квитків і відсутність належної інфраструктури, держава щороку втрачає мільярди гривень.
Наприклад, нелегальний ринок квитків на пасажирські перевезення щорічно позбавляє державний бюджет близько 400 мільйонів гривень, а проблеми в сфері вантажних перевезень призводять до ще більших втрат. За інформацією Міністерства інфраструктури України, руйнування доріг через перевантаження вантажівок обходиться приблизно в 2 мільярди гривень на рік, а загальні втрати бюджету через тіньові схеми у транспортній галузі перевищують 5 мільярдів гривень.
Перевезення автомобільним транспортом в Україні вже давно потребують реформ. Нещодавні зміни до "Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту" та оновлення Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті надали Укртрансбезпеці нові повноваження, зокрема, право вести реєстр автостанцій на своєму офіційному веб-ресурсі.
Однак, у нашому національному законодавстві досі немає чіткого та сучасного визначення терміна "автостанція", яке б відповідало європейським нормам. Нинішня формулювання "автостанція" у Законі України "Про автомобільний транспорт" дозволяє фактично назвати автостанцією будь-яке приміщення, що відкриває можливості для діяльності без надання жодних гарантій чи сервісів для пасажирів і перевізників. Це часто використовується недобросовісними особами.
Отже, щоб вирішити цю проблему, я разом з моїми колегами ініціював реєстрацію законопроєкту №12228. Цей документ пропонує визначити автостанцію як спеціально облаштовану інфраструктуру, що включає зони очікування для пасажирів, касові вікна, платформи для посадки та висадки, паркувальні зони, а також інші важливі сервіси. Це не тільки врегулює ринок, а й допоможе легалізувати тіньові перевезення, відновити пасажиропотоки на станціях і збільшити надходження до бюджету.
Однак реформування галузі не обмежується питанням автостанцій. Необхідно акцентувати увагу на кількох інших важливих напрямках. По-перше, це цифровізація контролю за перевезеннями. Укртрансбезпека пропонує впровадити систему "е-Інспектор", що поєднає в собі планшети, бодікамери та записи з пунктів вагового контролю.
Ще одна ключова ініціатива — це смарт-тахографи, які забезпечать автоматизований моніторинг дотримання графіку роботи та відпочинку водіїв. Їхнє впровадження сприятиме зниженню кількості аварій з участю ліцензованого транспорту, а також дозволить створити централізований реєстр для зберігання інформації.
Однак існують певні сумніви стосовно ліцензійного програмного забезпечення для тахографів. Щоб вирішити цю проблему, потрібно встановити угоди з постачальниками техніки та забезпечити державне фінансування на початковій стадії реалізації проекту.
Інтеграція GPS-систем стане наступним кроком у диспетчеризації перевезень, забезпечивши прозорість маршрутів та контроль за нерегулярними рейсами. Проте існують побоювання щодо складності контролю за впровадженням GPS у перевізників. Щоб уникнути цих проблем, важливо встановити чіткі строки реалізації та забезпечити прозорість процесу підключення систем до державного реєстру.
Запущений в серпні цього року вебпортал autobus.gov.ua, що призначений для онлайн-продажу квитків і пошуку маршрутів, має на меті полегшити життя пасажирам та сприяти легалізації перевізників. Проте успішність цього порталу буде залежати від того, наскільки повну інформацію надаватим перевізники, а також від контролю, здійснюваного Укртрансбезпекою. Для досягнення цієї мети необхідно запровадити санкції за невиконання вимог і забезпечити регулярний моніторинг ситуації.
У сегменті вантажних перевезень основна проблема -- порушення габаритно-вагових норм. Вирішенням стане не лише розширення мережі WIM-комплексів (Weight in Motion), але й створення спеціального фонду для їх обслуговування та розвитку. Це допоможе зменшити руйнування доріг через перевантаження та мінімізувати корупційні ризики.
За оцінками, збільшення кількості WIM-комплексів може знизити витрати на ремонт доріг на 20%. Втім, питання ефективності системи WIM залишається актуальним. Наприклад, відсутність належного фінансування та низька кількість комплексів ускладнюють повний контроль. Щоб уникнути цього, важливо створити спеціальний фонд для утримання та розширення мережі, а також запровадити механізми заохочення місцевих громад до участі в проєкті.
Реалізація цих реформ суттєво позначиться на економічному розвитку України. Легалізація сектору перевезень відкриє можливість для надходження сотень мільйонів гривень до державного бюджету, підвищить рівень безпеки на автошляхах та забезпечить справедливі умови для підприємництва.
