Рік по тому після нападу ХАМАС: Як Ізраїль продовжує боротьбу з терористичними угрупуваннями та які перспективи нас чекають у майбутньому.

Рік тому, 7 жовтня 2023 року, терористична організація ХАМАС провела масштабну атаку на Ізраїль. Які наслідки ця подія принесла для самої держави Ізраїль, ХАМАС та всього регіону Близького Сходу – про це в своєму матеріалі розповідає журналіст РБК-Україна Роман Кот.

Зміст

7 жовтня минулого року ХАМАС здійснив наймасовіший в історії Ізраїлю терористичний напад на Ізраїль, під час якого було вбито понад 1200 людей. Ця атака проти єврейської держави збурила великі зміни як в самому Ізраїлі, так і на всьому Близькому Сході. Більше того, наслідки тих подій відгукуються і зараз та можуть призвести до масштабної війни в регіоні.

З усіх представників ізраїльського вищого керівництва лише голова військової розвідки Аарон Халіва вирішив піти у відставку. Інші, включаючи прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньяху, продовжують виконувати свої обов'язки. На даний момент ніхто не взяв на себе відповідальність за невдачу 7 жовтня, незважаючи на численні вимоги про це.

"Якби ситуація розгорталася в Японії, то керівництво, напевно, вчинило б харакірі — хоча б у політичному сенсі. А в разі Великої Британії, увечері 7 жовтня 2023 року, всі члени уряду без вагань пішли б у відставку. Інші країни мають свої особливості політичної культури. Наприклад, в Ізраїлі влада неформально звернулася до суспільства за довірою. На першому етапі громадськість була готова надати цю довіру, щоб влада могла виправити недоліки," — коментує політолог, професор Бар-Іланського університету (Ізраїль) Зеєв Ханін для РБК-Україна.

За його словами, суспільство висловлює потребу в розслідуванні дій уряду перед та під час нападу 7 жовтня. Проте існують різні думки щодо того, чи слід починати розслідування негайно, чи варто відкласти його на майбутнє, щоб "дозволити Нетаньягу вести війну".

"Проте в країні з ліберально-демократичною системою громадяни мають усвідомлювати, що це лише аванс, а не фінальна індульгенція," - зазначає Ханін.

Дії уряду Ізраїлю у відповідь на напад 7 жовтня виявилися рішучими. Ізраїль здійснив військову операцію проти ХАМАС, незважаючи на попередження з боку Європи та США щодо обережного застосування сили проти терористичних угруповань.

З одного боку, в Секторі Газа бойовий потенціал ХАМАС було практично знищено, каже РБК-Україна ізраїльський військовий експерт Ігаль Левін.

"ХАМАС сьогодні не являє собою ту загрозу, якою він був до 7 жовтня минулого року. Сектора Газа зруйнований, там знаходяться ізраїльські військові бази, він розділений на дві частини, будується інфраструктура. Тобто ХАМАС фактично відкотився на десятки років назад, перетворившись знову на звичайну терористичну організацію, яка може займатися звичайним тероризмом - з міні-армії зі своєю маленькою державою", - каже військовий експерт.

Військові сили Ізраїлю в Газі (фото: Getty Images)

Операція проти ХАМАС була проведена з великою обережністю та поступовістю, оскільки в Секторі Газа проживає понад мільйон мирних жителів поряд із терористами.

ХАМАС також захопив понад 250 ізраїльських заручників. Деяким із них вдалося повернутися додому, проте частина вже стала жертвою. Для решти ще існує сподівання на їхнє звільнення.

Ця проблема продовжує турбувати ізраїльське суспільство. Виявилося, що реалізація обох заявлених цілей операції в Газі – знищити ХАМАС і звільнити заручників – виявляється досить складною. Таким чином, основна лінія розділу виглядає так:

На початку вересня в Ізраїлі відбулися масові акції протесту, які організували родичі заручників. Основною причиною цих виступів стало жорстоке вбивство шести ізраїльських полонених, вчинене ХАМАСом. Їхні тіла були виявлені в тунелях під містом Рафах, розташованим на півдні Гази. Як повідомляють представники Армії оборони Ізраїлю, вбивство заручників відбулося незадовго до того, як до них змогли дійти ізраїльські військові.

Фактор заручників також був важливим, коли йшлося про масштаби операції в Газі. Терористи їх використовували для як розмінну карту, аби через перемир'я отримати передишку, відновити сили.

"Заручники для них стали останнім живим щитом, оскільки більше немає жодних козирів у їхньому арсеналі. Тому, в загальному, вони наполегливо виграють час, сподіваючись на нові фронти: можливо, почнеться велика війна в Лівані, яка вже розгортається, або ж Іран вдасться до масштабніших дій, чи виникне нова інтифада - інакше кажучи, повстання на Західному березі річки Йордан," - зазначає Ханін.

У цій оповіді важливу роль відіграє міжнародна спільнота. Зовсім недавно складалося враження, що Захід під проводом США намагається примусити Ізраїль знову досягти угоди з ХАМАС. Для нинішньої адміністрації демократів у Білому домі важливо, щоб до виборів на Близькому Сході не спалахнула масштабна війна, оскільки це може розділити електорат кандидата у президенти США Камали Гарріс.

Отже, Сполучені Штати, Катар і Єгипет прагнули виконати роль посередників у переговорах між Ізраїлем та ХАМАС, щоб досягти хоча б тимчасового припинення ізраїльської військової операції в Газі. Особливо інтенсивні дискусії проходили у серпні.

З початку серпня ситуація на Близькому Сході знову стала вкрай напруженою, наближаючись до великомасштабного конфлікту. 31 липня Ізраїль здійснив ліквідацію одного з керівників "Хезболли", Фуада Шукра, у Бейруті, у відповідь на нову агресію. Тим часом у Тегерані загинув голова політбюро ХАМАС Ісмаїл Ганія. Іран, реагуючи на ці дії, пригрозив помститися Ізраїлю, проте неофіційно визнав, що угода про припинення вогню в Секторі Газа може стримати його від військової акції. Проте, переговори знову зайшли в глухий кут.

З настанням осіннього сезону Ізраїль взяв на себе ініціативу. Тепер його увага зосереджена на "Хезболлі", яка з жовтня минулого року здійснює масштабні напади на Ізраїль з південного Лівану.

Ізраїль продовжував здійснювати авіаційні удари по військовим об'єктам угрупування, але тепер ці атаки набули більшого масштабу. Ізраїльські сили зуміли знищити керівництво "Хезболли" та паралізувати її комунікаційні мережі шляхом підриву пейджерів. В результаті цього розпочалася наземна операція проти "Хезболли". Крім того, через кілька днів відбувся великий удар по інфраструктурі хуситів у Ємені — ще одному союзнику Ірану, який неодноразово завдавав ракетних і безпілотних атак на Ізраїль.

"Сьогодні, як ви можете помітити, ізраїльське керівництво вирішило відновити свій традиційний підхід, який застосовувався протягом багатьох років. Цей підхід полягає в тому, що дії мають бути проактивними, а не реактивними. Іншими словами, потрібно не просто реагувати на існуючі ситуації, а й самостійно ініціювати відповідні процеси", - зазначає Ханін.

Ізраїльські сили безпеки на межі з Ліваном (зображення: Getty Images)

Цей крок був ретельно підготовлений протягом тривалого часу, а операція на півдні Лівану була продумана до дрібниць. Основна мета полягає в знищенні інфраструктури, яка забезпечує обстріли з боку "Хезболли", щоб ізраїльські біженці змогли повернутися до своїх домівок, зазначає Левін.

У 2006 році війна стала спонтанною реакцією на певні події. Тоді було захоплено ізраїльського військового в Газі, а пізніше атакували патруль і забрали тіла загиблих на кордоні з Ліваном. Наразі підготовка до операції в Лівані тривала протягом року. Все це свідчить про те, що підготовка до дій була ретельно спланована. Не випадково ізраїльська армія нещодавно оприлюднила інформацію про те, що протягом кількох місяців ізраїльські війська вже діяли на території Лівану, - підкреслює фахівець.

На фоні цих подій активізувався і основний фінансовий підтримувач терористичних угруповань - Іран. У ніч з 1 на 2 жовтня країна провела масштабну ракетну атаку на Ізраїль.

За словами Левіна, досі неясно, які перспективи операції після розгрому Хезболли - чи планується негайний відхід, чи збереження ізраїльської присутності, аби загроза не постала знову. Зрештою, навіть в самому Ізраїлі операцію називають Третьою ліванською війною. РБК-Україна детально писало, чим закінчилися дві попередні.

Внаслідок першої Ліванської війни терористична група "Організація визволення Палестини" була витіснена на арену новою, ще більш загрозливою силою – "Хезболлою". Після завершення Другої ліванської війни це угрупування стало ще сильнішим, продемонструвавши здатність протистояти Ізраїлю, що дозволило йому залучити додаткові ресурси від Ірану та інших фінансових підтримувачів.

Тель-Авів. Громадяни шукають укриття в бомбосховищі під час ракетного обстрілу з боку Ірану (зображення: Getty Images)

Також залишається невизначеним, що чекає на Сектор Газу в подальшому.

"Влада Ізраїлю або не готова надати відповідь, або має її, але поки що вона залишається непублічною і все ще перебуває на етапі обговорення з партнерами", - зазначає аналітик Українського інституту майбутнього Ілія Куса.

Отже, виникає питання, що криється за вчинками Ізраїлю: чи це спроба впоратися з короткостроковими тактичними викликами, чи ж прагнення досягти стратегічної перемоги.

"З самого початку конфлікту стало очевидно, що політична кар'єра Беньяміна Нетаньяху повністю залежить від результатів цієї війни. Якщо він досягне успіху і представить країні образ перемоги, то зможе ще довгі роки залишатися на чолі ізраїльського уряду. Однак, якщо завершення війни виявиться невдалим і залишить гіркий присмак, нас очікує зовсім інша ситуація," - зазначив у бесіді з Youtube-каналом РБК-Україна головний редактор "Лучшего радио" (Ізраїль) Цві Зільбер.

"Якщо візьмемо рейтинг Нетаньягу, він піднявся до 37% після вдалих операцій в Лівані. Звичайно, на рівні ось цієї ейфорії. Це зрозуміло, що не назавжди, на цьому етапі це зростання майже в півтора рази. Але загалом його рейтинг - це приблизно 20-25 відсотків у суспільстві. Світова практика показує, що з таким рейтингом не можна ні розпочинати війну, ні закінчувати. Можна лише продовжувати. Що і відбувається", - вважає Зеєв Ханін.

У найближчій перспективі Ізраїль, безумовно, здатен впоратися з викликами, що постають від "Хезболли" та атаками на свою територію. Щодо ХАМАС, ця проблема, принаймні на кілька років, також може бути знята. У разі виникнення масштабного конфлікту з Іраном, Ізраїль має можливість завдати противнику значних втрат.

Однак, на території Лівану залишається потужна шиїтська община, яка зараз є ресурсною базою для нових бойовиків. В Секторі Газа залишається більше мільйона палестинців. Тож постає питання, що робити Ізраїлю, коли підросте наступне покоління, яке терористи почнуть вербувати у свої ряди. І чи здатен він знайти серед палестинців Гази та ліванських шиїтів тих лідерів, які зможуть забезпечити стабільність.

В затяжних конфліктах перевага не завжди на боці армії; частіше вирішальну роль відіграють економічні та соціальні фактори. Це стало очевидним під час війни між Росією та Україною, і ця ситуація також має значення для Ізраїлю. Проте в цих двох випадках спостерігаються різні тенденції.

28 вересня міжнародне рейтингове агентство Moody's оголосило про зниження кредитного рейтингу Ізраїлю на два рівні, перемістивши його з A2 до Baa1, при цьому зберігаючи негативний прогноз. Основною причиною такого кроку стало значне підвищення геополітичних ризиків, що може негативно вплинути на кредитоспроможність країни. Це означає, що Ізраїлю стає все важче залучати фінансування на міжнародних ринках. Зниження рейтингу стало вже третім з жовтня минулого року. У Moody's вважають, що військовий конфлікт негативно позначиться на економіці Ізраїлю в довгостроковій перспективі більше, ніж це передбачалося раніше.

Перш за все, зріс оборонний бюджет. Також збільшилися непрямі витрати, приміром, на утримання приблизно 60 тисяч переміщених осіб, які були змушені залишити свої будинки на півночі Ізраїлю. Сюди також треба додати вилучення з економіки частини робочої сили - чоловіків і жінок, які були мобілізовані. Водночас практично зникли доходи Ізраїлю від туризму - близько 5 млрд дол. США.

У липні Банк Ізраїлю (аналог Національного банку України - ред.) знизив прогноз зростання валового внутрішнього продукту на 2024 рік до 1,5% порівняно з прогнозом у 2% у квітні минулого року. У 2025 році Банк Ізраїлю очікує, що економіка зросте на 4,2%, але це залежить від того, як буде розвиватися ситуація в регіоні.

Сруйновані споруди на півночі Ізраїлю (зображення: Getty Images)

Дослідження, проведене агентством "Сі. Ай. Мейда Шивукі" у липні цього року, виявило, що приблизно 45% євреїв в Ізраїлі розмірковують над можливістю еміграції. Хоча ці дані не є рекордними, ситуація у 2012 році була більш напруженою, оскільки тоді 54% респондентів мали намір залишити країну.

Серед євреїв 61% заявили, що Ізраїль - найбезпечніше місце для єврейського народу. У 2012 році таких було лише 13%.

Проте, серед причин, які спонукають людей залишити Ізраїль, на перше місце виходить економічний аспект. Однак, якщо порівняти з даними 2012 року, економічна мотивація для виїзду знизилася: лише 43% респондентів вказали фінансові труднощі як головну причину, тоді як у 2012 році цей показник становив 55%. Водночас питання безпеки стало важливим мотивом для майже чверті опитаних — 24%, що втричі перевищує аналогічний показник 2012 року.

Ще один неприємний момент для Ізраїлю - це ставлення інших країн. Якщо у США поки що вдається зберегти підтримку Ізраїлю, то по країнах Європи все не так однозначно. На тлі ізраїльської операції в Газі європейські та американські університети сколихнули масові про палестинські протести ліво-налаштованої молоді. У ЄС вже зараз частина істеблішменту має такі ж погляди. Остаточно своє антиізраїльське нутро показала і Росія. Тож це дуже тривожні дзвіночки.

З іншого боку, можна стверджувати, що ізраїльська економіка отримує підтримку від США, які надають військову та фінансову допомогу, подібно до того, як це роблять для України. Проте США переживають період політичної нестабільності. Крім того, кандидатка на пост президента Камала Гарріс має досить суперечливе ставлення до Ізраїлю, виявляючи, принаймні, симпатії до палестинців. Таким чином, ситуація залишається невизначеною.

Незважаючи на всі труднощі, ситуація, в якій опинився Ізраїль, не є катастрофічною. В даний момент країна не оточена ворогами, як це було під час конфліктів 1967 і 1973 років. Ізраїль продовжує залишатися технологічним і військовим лідером у своєму регіоні. Багато країн світу підтримують Ізраїль у цій ситуації.

У цьому контексті можна стверджувати, що безпека держави Ізраїль забезпечується не лише завдяки мотивації його громадян і національній стійкості, а також військовій силі. Важливим є й те, що цей ресурс все ще існує і може бути активовано в разі ухвалення правильного політичного рішення. Тоді ситуація може змінитися кардинально, як свідчать останні події, - зазначає Ханін.