Саміт БРІКС у Російській Федерації: чому лідери Китаю, Індії, Туреччини та навіть Генеральний секретар ООН відвідують Путіна.

Саміт БРІКС, що проходитиме в Казані з 22 по 24 жовтня, в Кремлі сприймається як дипломатичний "успіх", який ілюструє стійкість Росії до санкцій та відсутність справжньої міжнародної ізоляції. Цей захід стане найбільшим у Росії з моменту вторгнення в Україну, і російський лідер Путін має намір використати його для демонстрації провалу заходів Заходу, спрямованих на ізоляцію Москви.

Для Росії ця група виступає важливим засобом у прагненні підірвати світове лідерство США та послабити домінування американського долара. Це прагнення здебільшого підтримують Китай і Іран, хоча не всі члени групи поділяють таку ж позицію.

Лише 24 з 38 запрошених країн надішлють своїх лідерів, а шість взагалі пропустять саміт. З різних причин не зможуть прибути керівники таких важливих держав Глобального Півдня, як Саудівська Аравія та Бразилія. Проте ключові учасники цього "відбілювання іміджу" російського президента – голова Китаю Сі Цзіньпін, прем'єр Індії Нарендра Моді та, ймовірно, генсек ООН Антоніу Гутерреш – планують відвідати Росію.

Що може дати саміт БРІКС російському лідеру? Дослідження від OBOZ.UA.

Путін вийшов із самітного затишшя?

Минулого року, коли країни БРІКС зустрілися в ПАР, Путін був змушений залишитися вдома через загрозу арешту за ордером Міжнародного кримінального суду. Цього разу російський лідер прагне продемонструвати, що він не самотній у своєму опорі Заходу та в процесі формування багатополярного світу. Для Путіна саміт БРІКС у Казані виглядає як ідеальна платформа: тут поєднуються безпека та символічне втілення відсутності міжнародної ізоляції Росії.

Кремль, безперечно, відзначатиме свої досягнення, коли Путін буде позувати для знімків із лідерами країн-учасниць, такими як Нарендра Моді та Сі Цзіньпін. Хоча за 15 років існування БРІКС не було досягнуто значних результатів, на цьому саміті Кремль сподівається надати новий імпульс об'єднанню та продемонструвати, що Росія має "велику сім'ю друзів", здатна протистояти впливу Сполучених Штатів і витримувати санкційний тиск.

Якщо участь у путінському заході президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, який продовжує балансувати між Заходом та Сходом, не є надзвичайною подією, то головною "гіркою пігулкою" для багатьох стане ймовірна присутність на саміті у Казані генсека ООН Гутерреша.

Попри те, що щодня з'являються нові повідомлення про масовані обстріли цивільних об'єктів України та її мирних жителів, про інші численні воєнні злочини Росії, генеральний секретар ООН усе ж, схоже, має намір сфотографуватися з Володимиром Путіним. Повідомляється, що причини візиту Гутерреша полягають в тому, що БРІКС запропонував ООН кілька реформ. Однак для тих, хто уявляв, що вторгнення Росії в Україну та добре підтверджені численні воєнні злочини російських військ призведуть до того, що Путін та РФ стануть міжнародними ізгоями, - це, м'яко кажучи, велике розчарування.

Конфлікт між Заходом і "незаходом"

Російська пропаганда представляє саміт у Казані як відвертий виклик західним країнам, а Путін намагається зобразити його як платформу для формування коаліції, до якої входять більш впливові учасники, ніж ті, що мають зв’язки із Заходом. Кремль акцентує увагу на тому, що до цієї групи належать одні з найбільших за населенням країн світу, називаючи її "глобальною більшістю, що визначає майбутнє".

Сьогодні до БРІКС входять 10 держав. До Бразилії, Росії, Індії, Китаю та ПАР приєдналися Іран, Єгипет, Ефіопія, Об'єднані Арабські Емірати й Саудівська Аравія, яка ще остаточно не оформила своє членство. Невтомна пропаганда Москви успішно вловлює антизахідний настрій на Глобальному Півдні та намагається залучити до БРІКС якомога більше країн. Але привабливість цієї організації пояснюється радше міццю китайської економіки, потенційними багатомільярдними кредитами від КНР і розчаруванням у невдачах Заходу, ніж схваленням Путіна або його антизахідного запалу.

Основна частина країн БРІКС, зокрема Китай та Індія, або вже мають активну співпрацю із Західними країнами, або висловлюють бажання налагодити такі зв'язки. Крім того, до складу БРІКС входять союзники Заходу, такі як Об'єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія та Туреччина, які також прагнуть приєднатися до цього об'єднання.

Заяви та амбіції російської пропаганди прагнуть представити БРІКС як потужний альянс, але реальна ситуація виглядає дещо інакше. Наприклад, у складі цього об'єднання є країни, які явно виступають одна проти одної, як-от Іран і Саудівська Аравія. Китай і Індія, в свою чергу, навряд чи зможуть знайти спільну мову з багатьох питань, оскільки їхня конкуренція в різних сферах лише зростає. Тому БРІКС більше нагадує платформу для незадоволених західною політикою, що надає їм можливість висловити свої критичні настрої. Серед країн, які відкрито виступають проти Заходу, наразі можна виділити лише Росію та Іран.

План для досягнення миру

Нещодавно Китай почав активно протистояти українському мирному плану, просуваючи власний альтернативний документ. Для реалізації цього ініціативи залучено країни Глобального Півдня, а також засновано платформу "Друзі миру". Учасники цієї платформи висловили підтримку пропозиціям Китаю та Бразилії щодо завершення конфлікту в Україні.

У Кремлі запевняють, що "ретельно розглянуть" мирний план, запропонований Китаєм і Бразилією, під час зустрічі БРІКС у Казані. Однак цей "план Глобального Півдня", який в основному відповідає інтересам Москви, навряд чи стане основою для серйозних переговорів. Росія прагне показати, що нібито відкриває двері для мирних дискусій, хоча насправді не має наміру їх ініціювати. Влада постійно підкреслює, що будь-яке припинення вогню та діалоги можливі лише за умови, що Україна "погодиться" на умови, висунуті Путіним, зокрема виведення військ з Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей і позаблоковий статус.

Відмовитися від використання долара.

Росія вже кілька років докладає всіх зусиль, щоб переконати країни БРІКС у необхідності створення такого собі аналога SWIFT - альтернативної долару світової системи платежів, яка буде невразливою до санкцій Заходу. Москва використає саміт у Казані як доказ того, що спроби Заходу ізолювати Росію не мали успіху, й активніше просуватиме ідею створити нову фінансову систему, яка "поклала б край домінуванню американського долара". Таке рішення допомогло б РФ, зокрема, врегулювати платежі у торгівлі навіть із такими дружніми країнами, як Китай, де місцеві банки бояться проводити розрахунки з російськими контрагентами, оскільки можуть постраждати від санкцій США. Дійшло до того, що росіяни вимушені подекуди перейти на бартерні розрахунки, адже у такій консервативній сфері, як міжнародні платежі, змінити ситуацію, та ще й настільки кардинально, просто неможливо.

Усі прекрасно розуміють причини, які спонукають Росію до активних дій з цього питання, проте ніхто не збирається руйнувати свої системи заради задоволення її вимог. Це цілком зрозуміло, адже, згідно з даними Міжнародного валютного фонду, більше 80% торгових угод та 60% валютних резервів припадає на долар.

Схоже, що цей проєкт може повторити долю ініціативи щодо "єдиної валюти БРІКС", яку Москва висунула у 2022 році з метою покласти край домінуванню долара та "диктату" його "господарів" зі США. Наразі, як зазначив Володимир Путін, питання про впровадження єдиної валюти в рамках блоку не стоїть на порядку денному, оскільки країни БРІКС "не готові" до цього кроку.

Початкові труднощі саміту

"Роздуванню" Кремлем значущості заходу певною мірою завадили Саудівська Аравія, чий кронпринц Мохаммед бен Сальман не приїде на саміт, відправивши замість себе міністра закордонних справ, і Казахстан, президент якого Токаєв хоча й відвідає зібрання, але відмовився вступати в БРІКС. Окрім того, Кремль "втратив" і президента Бразилії Лулу, який не поїде до Росії за порадою лікарів, а візьме участь у саміті лише по відеозв'язку.

Саудівська Аравія, яка не приєдналася до санкцій, після початку війни залишалася ключовим союзником Кремля на ринку нафти. Хоча адміністрація Джо Байдена восени 2022 року вмовляла саудитів збільшити видобуток, щоб замінити російські барелі, що потрапили під ембарго, бен Сальман залишився вірним союзу з Путіним і, навпаки, скоротив постачання на 2 млн барелів на день. Метою було утримувати ціну близько 100 доларів за барель. Але за два роки настрої в Ер-Ріяді почали змінюватися. Королівство стурбоване зниженням своєї частки на ринку і має намір перейти до політики збільшення видобутку, навіть якщо для цього доведеться довго терпіти низькі ціни. Заявляється, що ціна бареля може обвалитися до 50 доларів, що дуже сильно вдарить по економіці РФ. Зважаючи на усе це, навряд саудівському принцу є про що говорити з Путіним.

Щодо нібито тісної дружби з Казахстаном, то перед самітом розгорнулася "торгівельна війна" між цією країною та Росією. Москва вирішила тимчасово заборонити імпорт казахських сільськогосподарських товарів, звинувативши їх у "порушеннях фітосанітарного контролю". Цей інцидент стався одразу ж після оголошення офіційної Астани про те, що вона не має наміру вступати до БРІКС найближчим часом, незважаючи на надійшлі пропозиції. Водночас президент Казахстану підтвердив свою участь у саміті в Казані і планує виступити 24 жовтня.

Візит генсека ООН до Путіна стане скандалом світового рівня

Наразі ключовою метою Путіна є подолати міжнародну ізоляцію та продемонструвати, що лідери провідних країн не відвертаються від нього. У цьому контексті саміт БРІКС, на якому присутні Сі Цзіньпін і Нарендра Моді, виглядає як вдалий варіант. Крім того, він вбачає в БРІКС можливість створення альтернативи для глобальних інституцій та прагне кинути виклик Заходу. Таку точку зору в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA озвучив народний депутат України та голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.

На його думку, створення БРІКС не має міцної внутрішньої єдності, оскільки в цьому об'єднанні представлені країни з відмінними політичними, геополітичними та економічними інтересами. Це нагадує ситуацію з "лебедем, раком і щукою", тобто про різноманітних учасників, які мають свої національні цілі і не можуть виробити спільні інституції, здатні працювати ефективно. Наприклад, Китай та Індія мають різні інтереси в порівнянні з Іраном і навіть Росією. Тому досягнення згоди буде надзвичайно складним. В результаті, наразі БРІКС виглядає більш символічним форматом, і Путіну не вдасться створити реальну альтернативу існуючому світовому економічно-політичному порядку, незалежно від його зусиль підтримувати цю ілюзію. Хоча можливі спроби, наприклад, запуск власної валюти, але, на жаль, вони, ймовірно, не матимуть успіху.

"Стосовно візиту Гутерреша, то якщо це відбудеться, треба буде порушувати питання, наскільки він відповідає посаді генсека ООН. Генеральний секретар ООН не може брати участь у тих заходах, які поляризують світову спільноту. Не кажучи про те, що він дозволяє Путіну використати себе для легітимізації російських злочинів та агресії проти України. Я сподіваюсь, що він не поїде. Якщо все ж таке станеться, то Україна та держави-члени ООН, наші союзники мають ставити дуже жорстке питання про те, щоб усувати його з посади. Це величезний політичний скандал", - зазначив Олександр Мережко.