Які зміни чекають на цінову ситуацію в Україні та які прогнози на 2025 рік?

Чому восени 2024 року споживча інфляція зросла? Які тенденції очікуються в майбутньому?

В Україні інфляція вже перевищила навіть найскромніші прогнози, і навіть Національний банк визнає, що її темпи зростання "значно прискорились".

Водночас експерти закликають не панікувати та наводять аргументи про те, що загальний рівень достатку від цього не страждає.

LIGA.net вивчала ситуацію з цінами в Україні та які прогнози можна зробити на майбутнє.

Що стало дорожчим цієї осені?

Згідно з інформацією Державної служби статистики, у жовтні 2024 року річний рівень споживчої інфляції (порівняно з аналогічним періодом минулого року) зріс до 9,7%, підвищившись з 8,6% у вересні. Лише за другий місяць осені ціни на товари та послуги для споживачів зросли на 1,8%.

Зокрема, ціни на продукти харчування зазнали значного зростання, підвищившись на 10,7% у порівнянні з минулим роком. Таким чином, наприкінці жовтня цього року середня вартість продуктів була на 10% вищою, ніж у жовтні 2022 року.

Стрімкіше подорожчали алкогольні та тютюнові вироби. Дещо швидше, ніж очікувалося, зростали й адміністративно регульовані ціни та ціни на паливо.

Пришвидшилося зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари й обладнання.

У сфері обслуговування ціни зросли навіть більше, ніж вартість продуктів харчування, з показником 11% у річному вимірі. Зокрема, спостерігалося підвищення цін на медичні послуги, зв’язок та індивідуальний догляд.

Хоча водночас відбулося уповільнення зростання цін на транспортні послуги, витрати на експлуатацію власного транспорту та страхування.

Непродовольчі товари зросли в ціні менше, ніж харчові, - на 2,9% в річному вимірі.

Які причини підвищення цін?

У травні середні показники інфляції в Україні виявилися суттєво нижчими, становлячи приблизно 4-5%. Цей рівень навіть не досягнув прогнозів Національного банку.

Що ж сталося останніми місяцями?

Головна причина, яку озвучують чиновники та експерти, - різке зменшення врожаю в сільському господарстві. Воно сталось через несприятливі погодні умови впродовж і наприкінці літа.

"Спекотна погода без дощів улітку та на початку осені цього року позначилася на врожайності, термінах дозрівання та якісних параметрах низки овочів та фруктів, що вплинуло на їхню пропозицію. Зокрема, швидше дорожчали овочі борщового набору та більшість фруктів. Вищими, ніж торік, залишалися й ціни на помідори та огірки, хоча у жовтні темпи їх подорожчання уповільнилися", - кажуть в НБУ.

На ці ж причини вказують незалежні експерти.

"Зменшення врожаю, зокрема, зернових олійних культур, а також пшениці, ми прогнозували ще на початку року через незначне зниження площ посівів. Проте, несподіваним стало різке падіння урожаю овочів та фруктів. Через посуху його обсяг скоротився на третину в порівнянні з 2023 роком. Саме ці два елементи споживчого кошика зазнали найбільшого підвищення цін", - зазначає Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень фінансової групи ICU.

Згідно з інформацією Держстату, ціни на свіжі овочі наразі на 60-70% перевищують рівень жовтня 2023 року.

Зростання цін на сировину, корми та витрати на виробництво, зокрема енергетичні, негативно позначилося на вартості борошна, круп, молока та м'яса. Експерти Національного банку вважають, що ці ж фактори стали причиною значного уповільнення здешевлення яєць цього року.

У цьому році завдяки інтенсивному процесу переробки нового врожаю цукрового буряка спостерігалося зниження цін на цукор.

Зростання цін на продукти харчування значно позначилося на загальних показниках вартості.

"В Україні продукти харчування складають значну частину споживчого кошика, приблизно 40%. Тому будь-які зміни в аграрному секторі, які впливають на ціни на їжу, безперечно, відображаються на загальному рівні цін і інфляції", - зазначає Ваврищук.

З огляду на те, що середній рівень доходів українців залишається на низькому рівні, значна частина фінансів витрачається на задоволення основних потреб, зокрема на харчування. Якщо до цього додати витрати на тютюнові вироби, алкоголь та безалкогольні напої, то більше половини споживчого кошика займають саме ці категорії.

Загалом, чим вищий рівень добробуту країни та її населення, тим більша частка послуг у загальному споживанні. У більшості розвинених держав послуги переважають у споживчому кошику, в порівнянні з товарами. Це призводить до зменшення залежності від цінових коливань на аграрних ринках або ринках продовольчих товарів.

Ситуація в аграрному секторі, хоча й є важливим каталізатором зростання цін, не є єдиною причиною. Серед інших аспектів варто відзначити нестачу кваліфікованих працівників, що змушує роботодавців суттєво підвищувати офіційні зарплати - іноді на рівні до 20%. Це, у свою чергу, відображається на цінових показниках товарів і послуг, які пропонують компанії.

Ще один важливий аспект - це девальвація гривні, яка перевищила 10% з тих пір, як Національний банк у жовтні 2023 року перейшов до режиму керованої гнучкості валютного курсу. Витрати, пов'язані з підвищенням вартості долара, імпортери та роздрібні торговці також врахували в цінах, що призвело до їх перенесення на кінцевого споживача.

Хоча на сьогодні цей аспект вже майже втратив свою значущість, вважає Ваврищук.

Які очікування щодо погоди на зимовий та весняний період 2025 року?

Нацбанк прогнозує, що найближчими місяцями подорожчання продуктів на тлі неврожаю, значних бюджетних видатків через війну, високих темпів зростання заробітних плат і дефіциту електроенергії під час опалювального сезону будуть підштовхувати ціни вгору.

У своєму прогнозі на жовтень НБУ передбачав, що інфляція перевищить 10% у січні 2025 року. Однак згодом банк визнали, що це може статися раніше.

Та вже навесні наступного року інфляція, за очікуваннями фінансистів, почне знижуватися. Наприкінці 2025 року становитиме 6,9% і надалі прямуватиме до цілі НБУ - 5%.

За інформацією Національного банку, цьому сприятимуть "дії щодо процентної та валютної політики НБУ, а також збільшення пропозиції продуктів харчування та зменшення зовнішнього цінового тиску".

Незважаючи на те, що фахівці застерігають про можливі перешкоди для оптимістичних прогнозів Національного банку, ці перешкоди можуть бути викликані зовнішніми факторами, які не підконтрольні ані банку, ані уряду. Серед таких "зовнішніх шоків" варто зазначити ті, що виникають через погодні умови або військові дії.

Загалом, незалежні аналітики висловлюють позитивні очікування щодо швидкості інфляції.

"У наступному році ми, ймовірно, знову зможемо насолодитися звичним збором урожаю картоплі, яблук, моркви та інших овочів і фруктів. Можливо, в червні наступного року не відбудеться чергове підвищення тарифів на електроенергію. Варто зазначити, що протягом останніх двох років у червні тарифи на електроенергію для населення зростали на 60-65%, що суттєво впливало на рівень інфляції. Проте, найімовірніше, у 2024 році цього підвищення не буде. Це в сукупності має сприяти зниженню темпів інфляції", - зазначає Ваврищук.

Інвестбанкір Сергій Фурса взагалі каже, що нинішнє пришвидшення рівня цін не вплине на загальні середні статки українців.

З урахуванням інфляційних процесів, реальні доходи громадян України в 2025 році досягнуть показників 2021 року, тобто часу, що передував масштабному вторгненню. Цей прогноз підтверджують як НБУ, так і численні експерти.

"Як це можливо? Бо доходи зростають швидше, ніж інфляція", - пише Фурса у своєму блозі на Цензор.НЕТ.

Зокрема, він зазначає, що за три роки повномасштабної агресії інфляція в Україні досягла 46% (в гривнях). При цьому заробітна плата в національній валюті зросла ще більше.

"Кожен здатен скористатися калькулятором і згадати, яким був курс гривні в 2021 році. Це можна ігнорувати або ж переживати через злидні, але це залишається математичним фактом. Його підтверджує зростання обсягів покупок, які українці здійснюють у магазинах. Так, це і є те саме економічне диво, що відбувається під час війни, і воно підтримується допомогою з-за кордону", - зазначає Фурса.