Штраф або тюремне ув'язнення: які санкції пропонує запровадити Зеленський за їх порушення.

Частина українського бізнесу, попри десятирічну агресію Кремля та масштабні санкції, керуючись принципом just business, досі продовжує співпрацю з країною-агресором та її підприємствами. Вітчизняний судовий реєстр містить достатньо таких історій.

Наприклад, українська меблева компанія "Новий стиль" здійснювала постачання обладнання та комплектуючих до Росії через посередницькі фірми. У свою чергу, директор науково-виробничого підприємства "Техприлад" відправив російським замовникам компоненти для гідрометеорологічного обладнання на суму 800 тисяч доларів, використовуючи болгарського посередника.

Феміда виявилася на сліді правопорушників. Проте, оскільки в Україні немає спеціальної статті у Кримінальному кодексі (ККУ), що регулює питання порушення санкцій, їх було притягнуто до відповідальності за статтею, що стосується колабораціонізму. Ця стаття не враховує всіх нюансів, пов'язаних із обходом санкційного режиму.

У першій ситуації меблевий виробник, відповідно до угоди зі слідчими органами, отримав умовний термін на один рік, тоді як у другій справі винна особа повинна буде сплатити штраф у розмірі 170 тисяч гривень.

Україна має певні труднощі у співвідношенні з партнерами щодо ефективності боротьби з порушниками санкцій та особами, які намагаються нажитися на війні. Наприклад, у Німеччині було розпочато близько 2000 справ, пов'язаних із ухиленням від антиросійських санкцій, у Фінляндії - більше 900, а в Латвії - понад 300.

Нещодавно у Німеччині притягнули до кримінальної відповідальності директора місцевої компанії за продаж верстатів для виготовлення снайперських гвинтівок російському виробнику зброї всупереч встановленим обмеженням. Підприємця позбавили волі на 7 років.

У Литві компанія Payeer, яка займається криптовалютними операціями, отримала штраф у розмірі 8,23 мільйона євро за порушення міжнародних санкцій. Виявилось, що вона дозволяла своїм клієнтам, переважно з Росії, проводити фінансові транзакції в рублях через банки, що потрапили під санкції.

Компанія з Нідерландів зобов'язалася виплатити 195 тисяч євро, а її керівник – додаткові 20 тисяч. Причина цього полягає в тому, що підприємство здійснило незаконний переказ приблизно 18 мільйонів євро у вигляді дивідендів російській компанії, бенефіціаром якої була особа, яка підпадає під санкції. Окрім того, нідерландська компанія погасила кредит у розмірі 100 тисяч євро іншій російській фірмі, що також знаходилася під санкційним тиском.

Усі ці приклади демонструють, що Україна як жертва агресії виявляється менш ефективною у переслідуванні порушників санкцій у порівнянні з європейськими партнерами. Цей дисонанс особливо помітний на тлі дій ЄС, який посилює відповідальність та санкційний комплаєнс у бізнесі.

Змінити ситуацію має законопроєкт, який встановлює кримінальну відповідальність за порушення та обхід санкцій. Його підписав президент Володимир Зеленський і має зареєструвати найближчим часом.

Цей документ - результат річної роботи Міністерства юстиції, понад 10 державних органів та Аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей". Він враховує найкращі світові підходи протидії порушенню санкцій та здатен суттєво посилити ефективність санкційної політики держави.

Кримінально караним буде умисне або необережне порушення (невиконання чи перешкоджання виконанню) санкційних обмежень, застосованих відповідно до профільного закону. Зокрема йдеться про секторальні санкції та окремі види персональних обмежень, перелік яких міститься в примітці статті ККУ.

Також передбачено покарання за навмисне ухилення від санкцій, включаючи отримання та інші маніпуляції з активами, які підлягають блокуванню. Окрім цього, пропонується вводити відповідальність за доведення до банкрутства або штучне банкрутство юридичних осіб, що підпадають під санкції, або компаній з санкційними кінцевими бенефіціарними власниками.

Ключовим є те, що за незначні правопорушення не передбачено покарання, оскільки для виникнення кримінальної відповідальності необхідно, щоб сума перевищувала 3 тисячі євро. Єдиним винятком є товари, що мають військове призначення або можуть бути використані в подвійному призначенні.

Відповідно до законопроєкту, карати пропонується як підсанкційну особу, так й інші сторони, зокрема службовців та осіб, які надають публічні послуги.

Наприклад, нотаріус, який, незважаючи на накладені санкції, здійснив перереєстрацію частки бізнесу на іншу особу, або директор компанії, що виконала фінансові зобов'язання чи здійснила торгову операцію на користь суб'єкта, що підпадає під санкції, понесуть кримінальну відповідальність.

"Ефективність введених санкцій безпосередньо пов'язана з тим, як вони реалізуються на практиці. В даний час відсутність кримінальної відповідальності за ухилення або порушення цих санкцій створює численні можливості для виведення активів з-під їх дії", - підкреслила Інна Богатих, заступник міністра юстиції.

Потенційне покарання за порушення та/або обхід санкції - штраф (від 425 тис. грн до 2,04 млн грн) або позбавлення волі на строк від 2 до 10 років. Передбачається обов'язкове позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років, а в окремих випадках - конфіскація майна.

Юридичних осіб можуть оштрафувати, конфіскувати їхнє майно або взагалі ліквідувати.

Криміналізація ігнорування та обходу санкцій стане дієвим механізмом боротьби з недобросовісними учасниками ринку та підвищить ефективність санкційної політики. Запровадження своєчасної та ефективної системи санкційного комплаєнсу допоможе бізнесу не лише знизити ризики правопорушень і уникнути кримінальної відповідальності, але й сприятиме посиленню економічного тиску на Росію.

Українські підприємці мають звикнути дотримуватися правил, які уже стали буденністю для бізнесу в державах-партнерах. Серед них:

Криміналізація порушення та обходу санкцій є важливим кроком у розвитку санкційної політики та протидії співпраці з ворогом та тим, хто сприяє агресії. Такі зміни мають вести до зміцнення корпоративної культури українського бізнесу, а санкційний комплаєнс повинен стати невіддільною частиною відповідального ведення бізнесу.

"Простий, але ефективний законопроєкт, спрямований на запобігання обходу санкцій. Як і в багатьох інших країнах, пропонуємо запровадити кримінальну відповідальність за порушення санкцій. Це суттєво підвищить ефективність санкційних обмежень і зміцнить їхній вплив", - вважає уповноважений президента із санкційної політики Владислав Власюк.

Зеленський дійсно виступив із пропозицією створити надійний фундамент для запровадження відповідальності за порушення санкцій. Однак парламент має можливість зробити ще більше, адаптувавши українське законодавство відповідно до кращих міжнародних практик лідерів санкційних коаліцій.

По-перше, введення суворих обмежувальних норм зазвичай компенсується в окремих випадках можливістю отримання дозволів на виконання дій, які заборонені цими санкціями. Це може стосуватися, наприклад, фінансування медичних послуг або діяльності компаній, спрямованої на запобігання екологічним збиткам.

По-друге, обов'язкове декларування активів особами, що підлягають санкціям, є важливим кроком. Це спростить контроль за можливими ухиленнями від законодавства і значно підвищить ефективність кримінального переслідування тих, хто порушує правила.