Смертельний безлад. Як зупинка американської допомоги впливає на оборонні закупівлі?
На початку березня 2025 року відбулася подія, якої побоювалося українське військове та політичне керівництво: команда Дональда Трампа призупинила всю військову допомогу США для України.
В один момент до того головний стратегічний союзник раптом перекрив Україні доступ як до поставок нового озброєння, так і до розвідданих, обміну інформацією та супутниковими знімками.
Обмеження поширилися навіть на ту зброю, яку ще погодив Джо Байден і яка вже прибули до Польщі. Тому з початку березня українські військові, які планували відвідування логістичних центрів у Європі для отримання спорядження та озброєння, стали отримувати відмови у видачі.
На даний момент ситуація не є критичною, проте ризики дуже великі: допомога з США становить від 30% до 100% у постачаннях по різних категоріях.
Для того щоб хоча б частково пом'якшити негативні наслідки, Україні слід розглянути два найбільш очевидні варіанти дій.
Перший крок - це організувати екстрене збільшення підтримки від європейських країн та інших партнерів. Які шанси на таке заміщення і в яких сферах, детально розглядала "Економічна правда".
Другий шлях, який дозволить компенсувати американську допомогу - збільшити виробництво зброї та її ефективні закупівлі самою Україною.
На європейській арені останні дні принесли кілька оптимістичних та значних ініціатив, які можуть зміцнити Європейський Союз та надати новий поштовх у підтримці Збройних Сил України.
А на внутрішньому ринку України ситуація, якщо перефразувати висловлювання з щоденних звітів Генерального штабу, є складною та некерованою.
Наприклад, за перші два місяці цього року Агенція оборонних закупівель не уклала жодного (!) нового контракту на постачання боєприпасів.
Чи існує можливість запобігти катастрофі та яким чином ми до неї потрапили, аналізувала "Українська правда".
Для того щоб скласти цілісне уявлення, ми звернулися до кількох виробників дронів та різноманітної зброї, поспілкувалися з активістами, а також провели бесіди з представниками кількох міністерств і асоціації виробників озброєнь.
На жаль, під час підготовки цього матеріалу новий очільник Агенції оборонних закупівель саме переходив на іншу посаду і не зміг знайти час для спілкування з нами. Однак ми все ще готові вислухати його думку.
Ще за часів міністра оборони Олексія Резнікова була створена Агенція оборонних закупівель (АОЗ). На тлі тотальної корупції та непрофесіоналізму в профільних підрозділах Міноборони нова структура мала стати незалежним органом, який би забезпечував швидке та ефективне контрактування.
Іншими словами, Україні слід було б придбати більше озброєння на ті ж фінансові ресурси. Резніков назвав нову агенцію "військовим Амазоном". Проте з самого початку її діяльність супроводжувалася труднощами.
На початку 2024 року АОЗ отримала нову керівницю Марину Безрукову, і з'явилася надія, що вдасться запустити такий собі "військовий маркетплейс". Якщо коротко - не вдалось.
У кінці 2024 року конфлікт між керівництвом Міністерства оборони та Агенцією став предметом публічних обговорень. У грудні відомство Рустема Умєрова виявило рішучість, забравши у АОЗу 23 мільярди гривень, які були передані Прикордонній службі для придбання боєприпасів. Ситуація була складною з обох сторін, але для нас вона має велике значення як публічне підтвердження "пориву зв'язків".
З початку 2025 року міністр оборони ініціював рішучу атаку на Безрукову, при цьому завдаючи удару по всій реформі корпоративного управління. Як повідомляє УП, усунення керівника АОЗ не стало випадковістю лише для Умєрова. Президент Зеленський, який з певного моменту перестав запрошувати Безрукову на засідання Ставки верховного головнокомандувача, також бажав цього ще з осені.
В моменті гострої фази конфлікту в кінці січня близькі до Умєрова члени його команди пояснювали УП, що останньою краплею для міністра стало те, що АОЗ не законтрактувала зброю під ключові операції ЗСУ на 2025 рік.
"Умєров два місяці тому (початок грудня 2024 - УП) довів до АОЗ потребу ЗСУ під головні плани на 2025 рік. Сказав, що і скільки треба швидко купити. Вони купили рівно нуль", - обурювався співрозмовник УП в Міноборони наприкінці січня.
Частково це можна вважати абсолютно несправедливим висловленням. Згідно з інформацією УП, наприкінці минулого року відбувався активний процес укладення контрактів на українські дрони для стратегічних атак, відомі як діпстрайки.
Після останньої наради Ставки, на якій Зеленський підкреслив необхідність зосередитися на безпілотниках, було ухвалено рішення про закупівлю 4 мільйонів БПЛА, включаючи десятки тисяч дронів з дальнім радіусом дії. У листопаді та грудні АОЗ активно займалася цим питанням. Ще до настання Нового року вдалося укласти контракти на тисячі безпілотників, таких як "Лютий", "Файєр Поінт" та інших моделей.
Проте, навіть ці досить дієві наративи не змогли врятувати керівництво Агенції. У січні міністр "звільнив" Безрукову, тоді як наглядова рада АОЗ "продовжила" її повноваження ще на рік, а нотаріуси практично щодня вносили зміни до реєстру щодо керівництва організації. І так тривало до тих пір, поки "офіційно" тимчасовим керівником закупівель зброї не призначили Арсена Жумаділова, голову Держоператора тилу.
Усі кадрові зміни відбулися в період найактивнішої фази сезону укладання контрактів. В результаті, січень виявився вкрай важким для забезпечення Збройних Сил України.
"Минулого року ми стикалися з подібною ситуацією, коли на початку року було призначено нового керівника АОЗ. Цього року ця ситуація повторилася. Зміна керівництва закупівельної організації в період активного укладення контрактів — це один з найгірших варіантів для забезпечення стабільних постачань зброї," — зазначає Катерина Михалко, виконавча директорка асоціації виробників зброї "Технологічні сили України".
Було сподівання, що коли Жумаділов нарешті перебере контроль над Агенцією, то команда Умєрова почне швидке контрактування під ключові потреби Збройних сил.
Проте й цього не відбулося. У звіті про свій перший місяць роботи на посаді в АОЗ Жумаділов зазначив, що під його керівництвом Агенція уклала 110 угод і взяла на себе бюджетні зобов'язання на суму 120 мільярдів гривень.
Однак у той же день, 28 лютого, громадська організація "Центр протидії корупції" (ЦПК) випустила офіційний коментар від Агенції оборонних закупівель. З цього стало ясно, що в період з кінця січня до кінця лютого АОЗ не підписала жодного нового контракту на придбання боєприпасів.
Повідомляємо, що з 25 січня 2025 року до 21 лютого 2025 року Агенція уклала 72 державні контракти в категорії "Безпілотні авіаційні комплекси, безпілотні літальні апарати та повітряні мішені". У той же час, у категорії "Боєприпаси" за цей період контракти не були укладені.
Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін у своєму характерному стилі звинуватив міністра оборони в невдачах з закупівлями. Хоча в його словах є частка істини, ситуація насправді набагато серйозніша – проблема полягає не лише в особистості, а в критичному стані ключової інституції.
Весна почалась для Арсена Жумаділова зі звільнення. Після місяця спроб розібратись із закупівлями зброї він вирішив офіційно відмовитись від посади керівника Оператора тилу, хоча ще не так давно запевняв, що зможе суміщати роботу в обох агенціях.
Цей момент може стати невеликим, але вкрай виразним акцентом на масштабі проблем, пов'язаних із закупівлею зброї, з якими зіткнулася країна.
Вже сьогодні можна виявити декілька хронічних питань у цій галузі, які на фоні призупинення американської підтримки можуть мати серйозні наслідки.
Перш за все, слід зазначити, що існує дефіцит реальних фінансових ресурсів, незважаючи на великий формальний бюджет АОЗ.
Згідно з інформацією УП, у 2024 році Агенція підписала контракти на загальну суму понад 700 мільярдів гривень. Проте реальні виплати за цими угодами становлять лише трохи більше ніж одну третину від зазначеної суми. Це означає, що існують укладені контракти на близько 450 мільярдів гривень, для яких фактично не було доступних фінансових ресурсів.
Проте ці угоди вже підписані, мають юридичну силу і очікують, коли під них будуть закріплені бюджетні зобов'язання. Чи зможе нове керівництво АОЗ просто ігнорувати ці угоди? Скоріше за все, це малоймовірно. І як можна укладати нові угоди, якщо попередні зобов'язання перевищують весь бюджет на цей рік?
Іншою серйозною загрозою для процесу закупівлі зброї є недотримання умов підписаних контрактів.
У рамках контрактів на 2024 рік АОЗ здійснила платежі постачальникам приблизно на 250 мільярдів гривень, в той час як отримана продукція оцінюється менше ніж у 150 мільярдів. Питання, куди поділися понад 100 мільярдів (не мільйонів!) гривень, потребує детального аналізу кожного випадку. Однак варто зазначити, що на ці кошти зброя так і не потрапила на фронт.
В цілому, АОЗ успішно виконала свої зобов'язання щодо постачання в багатьох сферах. Проте, коли мова йде про боєприпаси та міни великого калібру, ситуація іноді є вкрай незадовільною.
Наприклад, це стосується боєприпасів калібру 155 мм. Офіційно, у 2024 році для задоволення потреб Генерального штабу було укладено контракти на майже 100 тисяч одиниць цієї номенклатури, проте реальні поставки не досягли й десятої частини від запланованого обсягу.
В АОЗ обговорювали можливість укладення прямого контракту з німецькою компанією Rheinmetall на постачання близько пів мільйона 155-мм снарядів. Проте жодної інформації про підписання такої угоди поки що немає. У той же час новини про навіть незначні "успіхи" та дрібні угоди з цим німецьким концерном завжди швидко з’являлися в медіа.
Третя небезпека, яка може ускладнити постачання для Збройних Сил України, полягає в нерегулярному або недостатньому укладанні контрактів на використання власних ресурсів.
Наприклад, в Україні існує значний потенціал для виробництва боєприпасів калібру 155 мм. Ще восени торік приватна фірма "Українська бронетехніка" у співпраці з одним з європейських партнерів запропонували постачання 155-мм артилерійських снарядів.
Співрозмовники УП в Мінстратегпромі оцінюють потужності цього виробництва десь у 100 тисяч штук на перший рік. Джерела УП в Міноборони розповіли, що МОУ навіть відряджало експертів оцінити виробництва в Україні і в ЄС. Однак станом на початок березня АОЗ не законтраткував жодної, навіть пробної партії.
Ситуація з технологічними засобами, такими як безпілотники різного типу, також залишає бажати кращого.
Катерина Михалко повідомляє УП, що за результатами 2024 року компанія Техносила встановила, що 63% виробничих потужностей учасників їхньої асоціації залишалися без дії. Це означає, що з 10 потенційних дронів держава не придбала жодного з них.
УП провела бесіди з декількома виробниками різноманітних безпілотних літальних апаратів, і на початок березня ситуація з укладанням контрактів виявилася досить складною.
Деякі виробники мали укладені контракти з минулого року, які діяли до початку березня, в той час як інші не мали жодних угод.
Декому уклали невеличкі контракти на обмежені обсяги дронів, обіцяючи в найближчому часі підписати більш масштабні угоди. Для деяких це "незабаром" вже стало реальністю, проте відразу виникла нова проблема – очікування реальних авансів, які обіцяють "сьогодні або завтра".
У великої кількості виробників традиційного конвенційного озброєння - від мін і мінометів до артилерії і навіть ракет - часто контракти також закінчувалися в лютому.
Отже, в цілому атмосфера серед українських виробників зброї на початку весни є досить песимістичною та напруженою. Всі втомилися від традиційних "голодних місяців" бездіяльності на початку року, які цього разу затрималися до березня через кадрові зміни в АОЗ.
Настав третій місяць року, а озброєння не лише відсутнє на фронті, але й угоди на його виробництво ще не підписані.
***
Допомога зі США, яка останнім часом сприяла виправленню недоліків у виконанні обов’язків українських посадовців, фактично зійшла нанівець. Тепер усім, хто займається військовими закупівлями, слід розглядати можливість отримання підтримки з-за океану як приємний додаток, а не як щоденну норму. Важливо якомога швидше знайти альтернативи у вигляді європейських постачальників або ж розвивати власне виробництво в Україні.
Європейські установи славляться своєю повільною реакцією, тому найбільше зусиль потрібно буде спрямувати на підтримку українського виробництва. З огляду на те, що до 60% потенціалу залишається невикористаним, це може стати відправною точкою для суттєвого розвитку.
У таких обставинах березень 2025 року відіграє ключову роль у підтримці Збройних сил України.
"Критично важливо усвідомлювати, що, якщо не вибирати FPV, де можливе швидке нарощування виробництва, то інші дрони не можна придбати миттєво. Це не так просто. І якщо говорити про інше військове обладнання, бронетехніку чи боєприпаси, то середній термін виготовлення коливається від 3 до 9 місяців. Деякі види бронетехніки можуть виготовлятися навіть до 12 місяців", - зазначає Михалко.
Уявімо, що існує компанія, яка займається виробництвом розвідувальних дронів. Контракти з нею укладають у березні. Припустимо, що якимось чином авансові платежі також надходять у цей же місяць. Чому ж це так важливо? Справа в тому, що деякі технології та компоненти неможливо придбати без сертифікату кінцевого споживача від військових. Наприклад, це стосується вибухових речовин, специфічної оптики тощо.
