Справу "Мідас": які звинувачення висувають НАБУ та САП проти Галущенка.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосили підозру колишньому міністру енергетики України Герману Галущенку в рамках справи, відомої як "Мідас". Про це стало відомо в понеділок, 16 лютого, завдяки інформації, наданій пресслужбою НАБУ.
У опублікованих звітах НАБУ та САП не зазначається ім'я особи, проте вказується, що мова йде про чиновника, який керував цим відомством у період з 2021 по 2025 роки. Цю посаду займав саме Галущенко. Про те, що мова йде про нього, повідомили також кілька українських ЗМІ 15 лютого.
У Національному антикорупційному бюро України повідомили про те, що вдалося виявити високопосадовця, який підозрюється у відмиванні грошей та причетності до злочинної організації. Йому пред'явлено обвинувачення за частиною 2 статті 255 та частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України.
За даними слідства, у лютому 2021 року на острові Ангілья, що є самоврядною заморською територією Великобританії, за ініціативи учасників злочинної організації, викритої НАБУ і САП у листопаді 2025 року, було зареєстровано фонд, який мав залучити близько 100 мільйоні доларів "інвестицій".
За інформацією, наданою НАБУ, цей фонд очолив давній знайомий учасників злочинної організації — громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, який професійно займався послугами з легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Серед "інвесторів" фонду опинилася також родина підозрюваного.
Для того щоб замаскувати його участь на Маршаллових Островах, було засновано дві компанії, які стали частиною трастової структури, зареєстрованої у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами цих компаній стали колишня дружина та четверо дітей високопосадовця.
Ці підприємства стали "інвесторами" фонду, придбавши його акції, в той час як члени злочинної групи, діючи в інтересах підозрюваного, почали пересилати кошти на рахунки фонду, відкриті в трьох швейцарських банківських установах.
Матеріали, зібрані в ході слідства в Україні та в рамках міжнародного співробітництва з компетентними органами кількох держав, підтверджують, що під час перебування підозрюваного на посаді, його довірена особа, відома під псевдонімом "Рокет", сприяла злочинній організації в отриманні понад 112 мільйонів доларів готівкою від незаконної діяльності в енергетичному секторі. Ці фінансові кошти були легалізовані за допомогою різноманітних фінансових інструментів, зокрема через криптовалюту та "інвестиції" у фонд.
Слідчі з'ясували, що на рахунки фонду, якими керувала родина підозрюваного, було перераховано понад 7,4 мільйона доларів. Додатково, родині було видано готівкою понад 1,3 мільйона швейцарських франків та 2,4 мільйона євро, які були направлені безпосередньо до Швейцарії. "Частина цих коштів пішла на оплату навчання дітей у престижних навчальних закладах Швейцарії, а також була переведена на рахунки колишньої дружини. Інша частина була покладена на депозит, з якого родина високопосадовця отримувала додатковий прибуток та використовувала його для своїх потреб", - повідомляє НАБУ.
Журналісти проєкту журналістських розслідувань "Схеми" з'ясували, що син Германа Галущенка, 18-річний Максим Галущенко, вже четвертий рік навчається в College Alpin International Beau Soleil, заснований у 1910 році у швейцарських Альпах. При цьому витрати на навчання сина, як повідомляється у журналістському матеріалі, Галущенко в декларації не згадував.
Журналісти вважають, що за чотири роки ці витрати можуть досягати приблизно 700 тисяч доларів, що еквівалентно майже 26 мільйонам гривень. Це значно перевищує офіційні доходи та задекларовані накопичення сім'ї колишнього високопосадовця.
На момент виходу матеріалу "Схем" адвокат Галущенка у коментарі журналістам зазначив, що "цими питаннями займається колишня дружина". Ексдружина високопосадовця теж фігурує у розслідуванні НАБУ.
15 лютого детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) затримали екс-чиновника, коли той намагався покинути територію України. Згідно з інформацією ЗМІ, затриманим виявився колишній міністр Герман Галущенко.
Народний депутат з фракції "Голос" Ярослав Железняк звертає увагу, що фонд, про який йде мова у розслідуванні НАБУ, було створено ще до повномасштабного вторгнення РФ, у лютому 2021 року. "Хронологічно: до кінця квітня 2021 Герман був ще навіть не міністром енергетики, а віцепрезидентом "Енергоатому". А за енергетику тоді у владі відповідав не Міндіч, а Шефір (Сергій Шефір - на той момент перший помічник президента України Володимира Зеленського. - Ред.). Який і притягнув потім Галущенка на посаду міністра енергетики", - написав Железняк у Telegram, коментуючи оприлюднену НАБУ схему легалізації коштів через офшорні структури в рамках справи "Мідас".
Депутат від опозиційної фракції "Європейська солідарність" Володимир Ар'єв стверджує, що, будучи членом тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих порушень законодавства при здійсненні публічних закупівель, оприлюднював інформацію про фінансові зловживання в НАЕК "Енергоатомі", і тимчасова слідча комісія також знайшла багатомільйонні перевитрати в "Енергоатомі". Втім, Державна аудиторська служба тоді не побачила порушень.
"Висловлення 'двушка в Москву' та 'дєнєг жалко' на захист енергетичних об'єктів стали причинами, чому Андрій Деркач, відомий зрадник України та колишній керівник Галущенка і Миронюка (колишнього радника міністра енергетики Ігоря Миронюка), отримав звання героя Росії. Ці особи не лише займалися розкраданням, але й зривали програми, спрямовані на забезпечення енергетичної безпеки. Якби після зими 2022/23 активно розвивали мережу газогенерації, сьогодні ми б не стикалися з такими блекаутами, а енергосистема не була б на межі колапсу. Вони виконали завдання Москви," - зазначив Ар'єв у своєму пості на Facebook.
Натомість депутати з парламентської фракції "Батьківщина" критикують те, як відбуваються слідство та процесуальні дії довкола Германа Галущенка та закидають провоохоронним органам те, що вони влаштовують "шоу" на цій справі. "Для упоротих адептів НАБУ-САП хочу звернути увагу, що з моменту відставки міністрів через скандал із черговими записами минуло більше 4-х місяців. Наскільки я розумію, за весь цей час вони (колишні міністри) не були допитані жодного разу. Процесуальний статус у справі - свідок. Що заважало (якщо є для цього підстави) за ці чотири місяці, відповідно до закону, і провести слідчі дії, і змінити процесуальний статус? Відповідь - нічого. Просто чекали чергового хайпу, щоб розпіарити себе коханих розповідями про те, як вони "запобігли втечі", - написав народний депутат фракції "Батьківщина" Сергій Власенко у Facebook. Його колега по фракції Олексій Кучеренко там же додав, що не розуміє, чому підозру ексміністру енергетики не можна було вручити в Києві. "Вручайте підозру, доводьте в суді, саджайте, якщо винний, хто проти?! Без шоу ніяк не виходить працювати?!", - зазначив Кучеренко у своєму дописі.
Кар'єра Германа Галущенка у владних структурах розпочалася у 1997 році, коли він перейшов працювати в Секретаріат (Адміністрацію) президента України. Там Галущенко працював за каденції Леоніда Кучми та Віктора Ющенка до 2010 року й обіймав різні посади - від головного консультанта до заступника керівника департаменту.
Галущенко, як вказано на веб-сайті ініціативи "Чесно", був волонтером у народного депутата 6-го скликання (2007-2012) від "Партії регіонів" Юрія Каракая. Після цього він займався діяльністю в Міністерстві охорони здоров'я, а також у Міністерстві юстиції, де обіймав посади помічника міністра юстиції та директора департаменту судової роботи за часів роботи регіонала Олександра Лавриновича.
З літа 2013 до весни 2014 року Галущенко обіймав посаду виконавчого директора з правового забезпечення в ДП "НАЕК "Енергоатом". У той час компанію очолював Микита Константінов, який раніше, у 2005-2006 роках, працював у команді Андрія Деркача. Останнього пізніше звинуватили Службою безпеки України у державній зраді та створенні агентурної мережі на користь Генштабу РФ. Після подій Революції гідності 2014 року Константінов залишив Україну та перейшов на роботу до "Росатому". Натомість Галущенко у 2020 році став віцепрезидентом ДП НАЕК "Енергоатом".
Уже через рік, 29 квітня 2021 року, Германа Галущенка призначили на посаду міністра енергетики України. В той час почали з'являтися звинувачення, що він є "підопічним Деркача". Проте сам Галущенко заперечив ці заяви, стверджуючи, що його зв'язок з Деркачем — це "абсолютний вигадка". У липні 2025 року, після реорганізації уряду, Герман Галущенко отримав призначення на посаду міністра юстиції.
У середині листопада 2025 року НАБУ та САП опублікували записи аудіо, отримані в результаті операції "Мідас", яка призвела до найбільшого корупційного скандалу в українській енергетичній сфері. Серед осіб, які опинилися під підозрою, прокурори САП згадували і Германа Галущенка. 15 лютого НАБУ затримало його, коли він намагався перетнути кордон України, а наступного дня була оголошена підозра. Дата, коли буде обрано запобіжний захід для ексміністра енергетики, поки що не відома.
