Світ на краю. Яким чином дії Трампа можуть спричинити ланцюгову реакцію - The Atlantic
Нещодавно Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас пожартувала на зустрічі європейських лідерів, що стан справ у світі такий, що час починати пити. Як завжди, у кожному жарті є частка правди. Стаття одного з провідних авторів американського видання The Atlantic Тома Ніколса пояснює, до якої катастрофи можуть привести забаганки Трампа, що дивним чином збігаються із найпотаємнішими бажаннями путіна.
Трамп має безліч незвичних захоплень — і як особистість, і як глава держави, зазначає Том Ніколс у своїй статті для The Atlantic. Він відзначає, що екс-президент часто фокусується на своїх бажаннях, таких як знесення східного крила Білого дому або перейменування Мексиканської затоки. Багато з його дивакуватостей можна вважати безневинними, хоча й неприємними. Наприклад, він, здається, має неприязнь до собак, але ніхто не змушує його мати домашнього улюбленця. Проте деякі з його пропозицій можуть бути набагато більш руйнівними: його стійка і безпідставна пристрасть до мит призвела до серйозних проблем у світовій економіці та негативно вплинула на численні американські галузі, які ці мита мали захистити.
Але, наголошує Том Ніколс, деякі з одержимостей Трампа надзвичайно небезпечні, і, ймовірно, жодна з них не є такою ризикованою, як його рішучість захопити Гренландію у Данії - країни, яка є союзником США вже понад два століття. Можливо, через нерозуміння того, як проєкція Меркатора спотворює розміри на мапі, президент вважає, що Гренландія є "величезною" і має стати частиною Сполучених Штатів. Якщо Трамп виконає свою постійну погрозу застосувати силу для захоплення острова, він не лише зруйнує найважливіший союз Америки, а й може запустити ланцюг подій, що призведе до глобальної катастрофи або навіть до Третьої світової війни.
Гренландія, безумовно, має велике значення для безпеки Сполучених Штатів, а також для всієї атлантичної спільноти і, в більш широкому сенсі, для вільного світу. Це може бути новиною для Трампа, але західні стратеги вже понад сто років усвідомлюють цю істину, саме тому Сполучені Штати протягом десятиліть підтримують свою військову присутність на Гренландії.
Том Ніколс підкреслює, що під час Холодної війни Сполучені Штати та їхні союзники були рішуче налаштовані захищати стратегічні морські шляхи між Гренландією, Ісландією та Великою Британією, які часто називали "прогалиною GIUK". Ці проходи були критично важливими, оскільки через них Радянський Союз міг направити свої підводні човни зі своїх арктичних баз на перехоплення конвоїв НАТО, що прямували до Європи. Сполучені Штати та Данія завжди підтримували тісні відносини в арктичному регіоні, уклавши навіть таємну угоду: Данія заборонила розміщення ядерної зброї на Гренландії, але була готова закрити на це очі, поки США не визнавали офіційно наявність таких озброєнь. Американські ВПС, інтерпретуючи цю угоду досить вільно, проводили патрулювання над Гренландією на бомбардувальниках B-52, які мали ядерну зброю на борту. Один з цих літаків зазнав аварії у 1968 році, розкидавши радіоактивні частини по острову.
Холодна війна закінчилася, зауважує автор колонки, але Гренландія досі є важливою складовою безпеки Північної Атлантики - і це одна з багатьох причин, чому Данія, США та інші північноатлантичні країни входять до НАТО. Але для адміністрації Трампа НАТО, проти якого він також вороже налаштований, не є достатньою гарантією безпеки Америки. Трамп, як і вигаданий божевільний президент у романі 1965 року "Ніч у Кемп-Девіді", здається, вірить, що Сполучені Штати мають поглинути Канаду та Гренландію і створити якусь атлантичну сферу спільного процвітання, що простягатиметься від Аляски до Норвегії: кільце з льоду та заліза як данина імперським амбіціям 47-го президента США.
Під час свого першого терміну Трамп висловив намір придбати Гренландію, ніби ця територія та її населення були просто будинком на ринку, який можна купити разом з усіма меблями та обладнанням. Ні данці, ні гренландці не виявили зацікавленості, і вся ця ідея зійшла нанівець, коли Трамп опинився в епіцентрі низки скандалів та обурливих вчинків, що призвели до його поразки у 2020 році та спроби державного перевороту проти Конституції у 2021-му. Коли виборці повернули Трампа на посаду в 2024 році, його перемога на виборах, здавалося, лише зміцнила рішучість зробити все те, що заперечували робити відповідальні дорослі в його попередній адміністрації.
Ідея купівлі, як зазначає Том Ніколс, теоретично все ще залишається в розгляді. Проте Данія, як і раніше, не бажає продавати. В даний час Трамп настільки зацікавлений у придбанні Гренландії, що натякнув на можливість застосування сили проти давнього американського союзника, якщо це буде потрібно для отримання острова. "Я б хотів укласти угоду мирним шляхом," - заявив Трамп минулого тижня, - "але якщо це не вдасться, ми використаємо силу". Він також підкреслив, що є "прихильником" Данії, немов йдеться про спортивну команду або музичний гурт, а не про союзну державу з населенням приблизно 6 млн, розташовану менш ніж за 1600 км від Росії.
У міру посилення риторики Трампа, інші члени адміністрації намагалися виправдати його слова, але з невеликим успіхом. Державний секретар Марко Рубіо старанно зустрічався з конгресменами, аби запевнити їх, що Трамп лише хотів запропонувати купити острів. Проте на наступний день Білий дім оприлюднив заяву, в якій підтвердив, що "використання" військових сил "завжди залишається можливістю". Того ж тижня, коли Рубіо перебував у Конгресі, заступник голови адміністрації Білого дому Стівен Міллер 5 січня висміяв думку про те, що захоплення Гренландії могло б призвести до військового конфлікту, стверджуючи, що "ніхто не наважиться воювати зі Сполученими Штатами" через Гренландію. Через кілька днів його дружина Кеті, яка також працює в Білому домі, опублікувала в соцмережах зображення американського прапора на фоні Гренландії з коментарем: "Скоро".
Одержимість президента щодо Гренландії є вкрай небезпечною, адже вона не має реальної основи: Трамп, здається, непохитно налаштований здобути цей острів лише через те, що Данія та інші країни заперечують його бажання. Як це часто трапляється, заборона Трампу на дії лише підсилює його прагнення досягти поставленої мети.
Навіть серед прихильників MAGA немає помітного зацікавлення Гренландією, принаймні на даний момент. Хоча фанати президента зазвичай підтримують його ініціативи, питання анексії Гренландії поки що не стало таким же популярним, як, наприклад, раніше було будівництво стіни на мексиканському кордоні. Насправді, згідно з опитуваннями, більшість американців не підтримують цю ідею. Однак це не завадило Ренді Файну, представнику шостого виборчого округу Флориди, у понеділок подати законопроєкт, що передбачає анексію Гренландії та надання їй статусу штату.
Данія відправила до Гренландії передовий військовий командний центр, готуючись до збільшення контингенту своїх військ на острові. Данські законодавці зазначили, що момент цього розгортання не є випадковим і має на меті створення на Гренландії "надійного механізму стримування", ймовірно, щодо США. Міністри закордонних справ Данії та Гренландії зустрілися з віцепрезидентом Джей Ді Венсом і держсекретарем Марко Рубіо в Білому домі, але результатом зустрічі, схоже, стали лише безрезультатні перемовини: обидва міністри підкреслили, що будь-яке вирішення "проблем", які хвилюють Трампа, без врахування територіального суверенітету Гренландії та Королівства Данія, є "категорично неприпустимим". Міністр закордонних справ Данії охарактеризував цю позицію як "червону лінію" у питанні.
Данія не має наміру віддавати Гренландію, а жителі острова не підтримають ідею приєднання до США. Які ж кроки залишаються для Трампа, і що відбудеться, якщо він спробує захопити Гренландію, незважаючи на протест Данії та НАТО?
Том Ніколс звертає увагу на те, що, згідно з недавніми повідомленнями його колег Шейна Харріса, Айзека Стенлі-Бекера та Джонатана Леміра, данські урядовці стурбовані можливістю того, що Трамп може вночі зробити заяву про приналежність Гренландії Сполученим Штатам і кинути виклик усім, хто спробує йому заперечити. Міжнародна спільнота вже звикла до багатьох різких висловлювань президента, тому його проголошення себе лордом-протектором Гренландії, ймовірно, не матиме значного впливу.
Але, наголошує Ніколс, Трамп може підкріпити свої претензії діями. Він може почати з того, що накаже американським військовим розглядати Гренландію як суверенну територію США. Такий наказ буде незаконним, але, його, ймовірно, виконає Пентагон на чолі з міністром оборони Пітом Геґсетом, і це може запустити ланцюжок катастрофічних подій.
Чи навмисно, чи випадково, американські збройні сили можуть натрапити на данські війська, з якими вони роками проходили навчання і, можливо, служили разом в Афганістані. Це може призвести до трагедії, адже загибель будь-якого військового — гренландця, данця чи представника інших країн, які підтримують Данію, може справити руйнівний вплив на альянс НАТО. Швеція вже направила свої війська до Гренландії, а Велика Британія також розглядає можливість подібних дій. У такій ситуації може початися справжній хаос.
Як зазначає автор, Сполучені Штати вже перевантажені по всьому світу через хаотичні погрози та імпульси Трампа. Кораблі, які мали б перебувати у Перській затоці або поблизу Європи чи Азії, курсують Карибським морем через операцію Трампа з усунення від влади венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро. Президент погрожує знову атакувати Іран, якщо режим у Тегерані продовжить вбивати своїх громадян, і американським військам доведеться знову перекидатися через пів світу, щоб виконати нові завдання на Близькому Сході. Такий крок, звісно, підриває і постійні погрози Трампа, що він може завдати удару по Мексиці та Колумбії.
Поки американські військові ганяються за мінливими примхами Трампа на картах світу, зауважує Том Ніколс, вороги Заходу матимуть спокусу скористатися тим, що США знищили найпотужніший союз в історії, розпорошивши американські війська по всьому світу в рамках демонстративних операцій, які мають більше спільного з марнославством Трампа, ніж з розумною стратегією. Вони, без сумніву, помітили, що оборонні та розвідувальні служби США перебувають у руках некваліфікованих лоялістів, і що досі плани Трампа щодо підвищення бойової готовності американських збройних сил здебільшого обмежуються зображеннями вигаданих бойових кораблів, які ніколи не будуть побудовані.
Якщо НАТО розпадеться через постріли в Гренландії, вважає автор колонки, путін цілком може вирішити, що він здатен поховати Атлантичний альянс раз і назавжди, атакувавши балтійських членів НАТО. Як написав цього тижня у соцмережах політолог Ян Бреммер, засновник аналітичної компанії Eurasia Group, "ніхто не хоче, щоб США взяли під контроль Гренландію (і, відповідно, знищили НАТО) більше, ніж путін". росіянам не потрібно повністю окупувати Естонію, Латвію та Литву: мета полягає в тому, щоб розпочати війну, спрямовану на їхню ізоляцію. путін зазнав жахливих втрат в Україні, але у нього залишилося достатньо військ, підкріплених дронами та іншими засобами, щоб завдати удару по балтійських державах і захопити території, які, можливо, не мають стратегічного значення, але захоплення яких нагадає світові, що Сполучені Штати - нові господарі Гренландії - не врятують Європу.
Проте, інші нації, зокрема сусідні країни-члени НАТО, такі як Польща та Фінляндія, навряд чи залишаться байдужими. Якщо вони вирішать підтримати своїх балтійських партнерів, як вважає експерт Том Ніколс, ймовірно, що деякі інші європейські держави також приєднаються до цих зусиль, що може призвести до більш масштабного конфлікту в Європі з участю деяких із найсильніших військових країн світу. Континент вперше за останні 100 років може опинитися у стані війни, причому з участю кількох ядерних держав. Американські війська, хоч це і не зовсім приємна перспектива, могли б опинитися в самому центрі цього хаосу, а з кожним новим актом насильства зростала б ймовірність фатальної помилки або прорахунку з боку будь-якої зі сторін конфлікту.
Поки що, далеко від європейських країн, Китай може почати задумуватись над тим, чи не заплуталася Америка у своїх абсурдних політичних іграх настільки, що захоплення Тайваню стало цілком ймовірним. Особливо з огляду на те, що "Золотий флот" Трампа, здається, зник з горизонту. Хоча передбачити дії непередбачуваної династії Північної Кореї — справа невдячна, Південна Корея та Японія повинні вже зараз почати розробляти плани на випадок ризиків, що можуть виникнути під час і після можливого стратегічного самознищення Америки, яке, ймовірно, буде зумовлене екстреними програмами ядерного озброєння.
Автор риторично запитує: "І все це може статися заради чого? Заради пихатих вимог одного чоловіка, який не вміє читати карту?" На його думку, занепокоєні лідери обох партій повинні пояснити громадянам США, наскільки небезпечною є поведінка Трампа. Його одержимість може призвести не лише до падіння рівня життя, а й становити реальну загрозу для життя людей, незалежно від того, де вони мешкають. Звісно, Конгрес мав би давно зупинити Трампа, як у цьому, так і в багатьох інших питаннях. Республіканська більшість має повноваження покласти край цьому божевіллю, перекривши фінансування й ухваливши закони, що прямо забороняють подальші авантюри: сенаторки Ліза Мурковскі та Джин Шахін представили Закон про захист єдності НАТО, який прямо забороняє використання федеральних коштів "для блокади, окупації, анексії або іншого встановлення контролю над суверенною територією держави-члена НАТО без згоди цього союзника". Це один із випадків, коли прихильники MAGA, які заявляють, що ненавидять закордонні авантюри, можуть пробачити Республіканській партії опозицію до Трампа.
Багато американців, ймовірно, не звертають особливої уваги на Гренландію, однак вони можуть почати це робити, на жаль, занадто пізно, якщо стратегія Трампа призведе до глобального конфлікту, зазначає в своїй статті Том Ніколс.
