Тиск на українську столицю: США мають намір повернути депортованих мігрантів до України, - повідомляє WP.
Цю інформацію передає РБК-Україна, посилаючись на статтю в The Washington Post.
Адміністрація президента США Дональда Трампа на початку 2025 року закликала уряд України прийняти на свою територію невстановлену кількість осіб, депортованих зі США, які є громадянами третіх країн.
Згідно з документами, які потрапили у розпорядження видання, пропозицію було передано наприкінці січня високопоставленим американським дипломатом. У ній ішлося про розміщення іноземних громадян на території України, попри повномасштабне вторгнення Росії та відсутність працюючих аеропортів через постійні ракетні обстріли.
Як випливає з документів, представник української сторони поінформував посольство США, що уряд надасть відповідь після формування своєї позиції. Якою саме була реакція офіційного Києва, у документах не вказано. Подібні пропозиції були також надіслані й іншим країнам.
Згідно з інформацією, що надійшла від джерела, Україна не прийняла жодного з осіб, яких було депортовано зі Сполучених Штатів, а також немає підстав вважати, що Київ серйозно розглядав цю ініціативу. Двоє українських чиновників, які побажали залишитися анонімними, підтвердили, що це питання не обговорювалося на урядовому рівні. Один із них зазначив, що йому не відомі жодні політичні вимоги з боку США стосовно цього питання.
У заяві Держдепартаменту наголошується, що "постійна взаємодія з іноземними урядами" є "ключовою для протидії незаконній міграції та захисту американських кордонів". Водночас, відомство переадресувало запити щодо змісту пропозиції Україні до Міністерства національної безпеки США (DHS), яке не надало коментарів.
Документи, з якими ознайомився WP, свідчать про плани адміністрації Трампа значно розширити програму депортації, впроваджуючи нові інструменти для цього. У матеріалах, датованих січнем-травнем, зазначено, що адміністрація прагнула розширити коло країн, які погоджуються приймати депортованих осіб, зокрема шляхом надання економічних стимулів або обіцянок покращення двосторонніх відносин з США.
Таким чином, ряд держав Латинської Америки, включаючи Сальвадор, Мексику, Коста-Рику та Панаму, дали згоду на прийом іноземців. У Сальвадорі, зокрема, президент Наїб Букеле отримав запрошення від адміністрації США для відвідування Білого дому, а його уряд виділив значні фінансові ресурси для утримання депортованих осіб у в'язницях.
У деяких випадках, зокрема з Панамою, адміністрація США, за інформацією джерел, погрожувала економічними обмеженнями, зокрема митами або навіть переглядом статусу Панамського каналу.
Директор напряму Америки та Європи в гуманітарній організації Refugees International Яель Шахер зазначила, що адміністрація Трампа, ймовірно, фокусувалася на урядах, які прагнуть отримати прихильність Вашингтона або перебувають у скрутному становищі. На її думку, масштаб американських зусиль у цьому напрямі є безпрецедентним. За її словами, вражає не лише кількість домовленостей, а й їхній нерегулярний характер, логіка взаємності та фінансування.
Видання також підкреслює, що ще до виборів 2024 року Трамп не раз заявляв про намір використовувати залежність України від військової допомоги США як інструмент тиску на Київ. Після його інавгурації в січні 2025 року ця риторика стала ще більш активною.
Згідно з інформацією джерел, напруга досягла свого максимуму в лютому під час бесіди Трампа з президентом України Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті. Часткове зниження напруги стало можливим після того, як Київ погодився виконати деякі вимоги США, зокрема щодо доступу до критично важливих мінеральних ресурсів України.
Видання повідомило, що деякі переговори стосувалися залучення третіх країн як транзитних територій. Зокрема, під час бесід з Узбекистаном на початку березня обговорювалася перспектива використання цієї країни як логістичного хабу для депортації громадян Росії та Білорусі, оскільки авіасполучення через війну в Україні було відсутнє.
У документі, підготовленому урядом США, зазначено, що представник Узбекистану не заперечив таку можливість. Американська сторона натомість запропонувала низку "стимулів", включно з телефонним дзвінком або особистою зустріччю лідерів країн для досягнення домовленостей.
