Торгова війна, ініційована Трампом, виходить з-під контролю: які наслідки це матиме для глобальної економіки?

Дональд Трамп вже протягом понад тижня веде глобальну торгову війну. Його основний опонент - Китай - поки не демонструє ознак капітуляції і налаштований на тривалу боротьбу. Які наслідки для світової економіки вже спричинила митна політика Трампа - читайте в статті РБК-Україна.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп з другого квітня запустив торгову війну на глобальному рівні. Він впровадив мита на імпорт з більшості країн, найбільше удару отримав Китай, де ставки зросли до 34% (з 20%, що діяли раніше, загальна ставка склала 54%).

Офіційний Пекін відповів симетрично, запровадивши 34%-ве мито на американські товари, що викликало обурення у Трампа. Внаслідок цього, 8 квітня він підвищив своє мито до 104%. Це призвело до нового етапу конфронтації, у результаті чого Китай збільшив мито до 125%, а тарифи США для КНР сягнули 145% (з урахуванням попереднього 20%-го мита, яке Білий дім пов'язав з проблемою обігу наркотика фентанілу).

12 квітня було оголошено, що смартфони, комп'ютери та чіпи будуть виключені з митних зборів на китайські товари.

Конфлікт із Китаєм є найактуальнішою проблемою в торговій політиці адміністрації Трампа. У більш простих випадках, країни, які погодилися не вводити взаємні мита та обрали шлях переговорів, отримали від Білого дому певну паузу. Ця пауза передбачає, що протягом 90 днів для цих країн не будуть діяти високі мита, а лише стандартна ставка у 10%. Наприклад, Європейський Союз, а також сусідні з Китаєм держави — Японія, В'єтнам, Південна Корея і Тайвань — отримали мінімальні мита. Протягом цього тримісячного періоду у них є можливість досягти домовленостей із Вашингтоном та підписати угоду.

Мита, що перевищують 100%, призводять до зменшення або повної зупинки торговельної діяльності (дані РБК-Україна).

"Більше ніж 75 країн – це всі, хто прагне укласти угоди з нами," - заявив Трамп під час оголошення паузи в застосуванні "тарифної стіни" 9 квітня. У Білому домі так називають теперішнє протистояння, уникаючи терміна "торгова війна". Крім того, там планують укласти 90 угод за 90 днів.

Початкові високі тарифи, які мали запрацювати для більшості країн з 9 квітня, за період трохи більше тижня призвели до шокового обвалу фондових ринків США, Європи та Азії. Індекс Доу-Джонса, який включає акції найбільших 30 компаній США, з 2 по 8 квітня втратив 11% і впав до рівня січня 2024 року - 37 645 пунктів. Індекс почав відновлюватися лише 9 квітня, після новин про послаблення мит.

Динаміка другого індикатора американського фондового ринку – індексу S&P500, який відображає показники 500 найкапіталізованіших американських компаній, повторилася. Щоб зрозуміти масштаби падіння, CNBC повідомило, що в перший день торгової війни сім найбільших компаній на нью-йоркській біржі Nasdaq втратили понад 1 трильйон доларів. В коментарях щодо коливань на фондових ринках, Трамп зазначив, що ринок "мав проблеми", але його реакція є лише тимчасовою.

Події на Волл-Стріт дали підстави представникам від Демократичної партії звинуватити Трампа в інсайдерській торгівлі. Мається на увазі, що Трамп міг придбати акції, коли вони стали дешеві (після того як він оголосив мита), і продати їх після зростання курсу (на фоні його ж рішення про паузу).

Біржовикам в Лондоні та Шанхаї також довелося похвилюватися. Ключовий індекс FTSE 100, який презентує кошик із акцій 100 компаній із найбільшою капіталізацією на Лондонській фондовій біржі, протягом 2-9 квітня впав на 11% - до 7 679 пунктів. За цей же період ключовий індекс Шанхайської фондової біржі Shanghai Composite знизився на 6% - до 3 136 пунктів.

Попри зниження показників американської економіки, адміністрація Білого дому не змінює свій рішучий підхід. Трамп аргументує свою політику тим, що Сполучені Штати протягом багатьох років мають дефіцитний торговий баланс з кількома країнами. Це означає, що ці держави постачають до США більше товарів (у грошовому еквіваленті), ніж американські компанії експортують у відповідь. Таким чином, торгові партнери отримують від США більше фінансів, ніж навпаки. Крім того, Трамп зазначає, що деякі з цих країн встановили високі мита на товари, які надходять з Америки.

"Протягом 35 років нас фактично обкрадали всі країни. Вирівнювання торгового балансу повинно було бути здійснено ще багато років тому... До нас ставилися зневажливо протягом тривалого часу. І знову ж, ми самі дозволили, щоб це продовжувалося", - висловився Трамп щодо торгової ситуації 9 квітня.

Згідно з інформацією Офісу торгового представника США, у 2024 році експорт товарів до Індії досягнув 41,8 мільярда доларів, тоді як імпорт склав 87,4 мільярда доларів. Це призвело до формування торгового дефіциту США з Індією в розмірі 45,6 мільярда доларів. У той же час, дефіцит у торгівлі між США та Європейським Союзом у минулому році становив 235,6 мільярда доларів. Однак найбільше занепокоєння для Вашингтона викликає ситуація з Китаєм, де дефіцит досяг рекордних 295,4 мільярда доларів у 2024 році. Це означає, що Китай експортує до США товари на суму, яка втричі перевищує обсяги американського імпорту, і ця тенденція триває вже багато років.

Дефіцит у сфері зовнішньої торгівлі став ключовим чинником торгової війни, ініційованої Трампом (інфографіка від РБК-Україна).

"Як я неодноразово підкреслював, і про це протягом чотирьох років говорить президент Трамп, Китай є найменш збалансованою економікою в сучасній світовій історії. Це країна, яка створює найбільші торговельні труднощі для США", - зазначив міністр фінансів США Скотт Бессент 9 квітня.

З метою зменшення торгового дефіциту, Трамп вважав, що досить лише підвищити мита на імпортовані товари, а отримані від цих зборів кошти можна буде використати для покриття збитків, викликаних нерівноправною торговлею.

Чому Трамп обрав саме митні тарифи як інструмент? Справа в тому, що відповідно до Закону США про розширення торгівлі, зокрема, його секції 232, президент має право самостійно вводити мита у випадках, коли це може загрожувати національній безпеці. Оскільки йому не потрібно отримувати схвалення Конгресу для таких рішень, Трамп активно використовує цю можливість.

Офіційний Пекін рішуче відреагував на початок торгової війни з США. Відразу після виступу Трампа 2 квітня у Рожевому саду Білого дому, де він оголосив про нові мита, Міністерство торгівлі Китаю випустило заяву, в якій підкреслило, що в торгових конфліктах немає переможців, і закликало США терміново відмовитися від установлених тарифів. 8 квітня китайський уряд зміцнив свою дипломатичну позицію, заявивши про намір боротися до останнього.

Для підтримки свого експорту Піднебесна вдалася до типового кроку, за який її багато разів критикували раніше, - це зниження курсу юаня. 10 квітня Народний банк Китаю помірно знизив ключову ставку, що свідчить про те, регулятор готовий поступово ослаблювати юань для підтримки експорту.

11 квітня, під час свого візиту до Іспанії, китайський лідер Сі Цзіньпін заявив, що Китай не піддається страху перед несправедливим тиском з боку Дональда Трампа. У бесіді з іспанським прем'єр-міністром Педром Санчесом він підкреслив, що протистояти світові означає ізолювати себе. Крім того, Сі Цзіньпін закликав країни Європейського Союзу об'єднати зусилля для протидії Вашингтону.

Комуністична партія Китаю може піти на довготривале протистояння та свідомо терпіти збитки для своєї економіки. "В Китаї діє адміністративно-командна економіка, там немає вибору, в тому числі для бізнесу. Буде так, як вирішить партія", - сказав співрозмовник РБК-Україна на міжнародному ринку обладнання для потреб енергетики, який має досвід роботи як на китайському, так і на європейському ринках.

Європейський Союз зайняв менш войовничу позицію, але все-таки 9 квітня держави-члени ЄС підтримали пропозицію Єврокомісії, про запровадження зустрічних заходів у митній політиці проти США. Це була відповідь на тарифи, які ще у березні наклав Вашингтон на європейську сталь та алюміній.

Однак це рішення виглядало більше як сигнал або інструмент для дипломатичних переговорів. Як зазначалося у прес-релізі Єврокомісії, його впровадження планувалося на 15 квітня (після завершення всіх бюрократичних процедур) і лише в разі, якщо не буде досягнуто угоди.

Зображення: Урсула фон дер Ляєн висловила конструктивний підхід до митної політики Сполучених Штатів (Getty Images)

10 квітня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн висловила підтримку рішення Трампа про тимчасову паузу та оголосила, що Європейський Союз також призупиняє свої контрзаходи на 90 днів. "Ми прагнемо надати можливість для переговорів. Якщо результати переговорів нас не влаштують, наші заходи будуть активовані," - зазначила вона.

Глобальна торгова війна, перш за все, призведе до порушення ланцюгів постачання численних товарів, оскільки в сучасному світі практично неможливо знайти продукт, компоненти якого виробляються виключно в межах однієї країни. Наприклад, американський ринок сильно залежить від імпорту іноземних комплектуючих, сировини, енергетичних ресурсів та інших складових.

"Для виробництва автомобіля метал постачається з однієї держави, двигун збирається в іншій, а фінальний продукт виготовляється в третій. Таким чином, світова торгівля відіграє важливу роль у багатьох виробничих та комерційних процесах. Політика Трампа не лише порушує баланс обміну, але й впливає на комерційні ланцюги", - зазначив у коментарі для РБК-Україна Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Експерт додав, що торгова війна посилить наявні економічні проблеми і Китаю, і самих США. За його словами, мито на імпорт китайських товарів до США платить не компанія-виробник (китайський завод), а постачальник, який купує товар на цьому заводі і привозить його в американский порт на Тихому океані.

Для компенсації ефекту мита постачальник звернеться до заводу з проханням знизити вартість (втрата для Китаю), але водночас підвищить ціну для американських споживачів (втрата для США).

"Мито завжди має двосторонній ефект. Коли ти обмежуєш імпорт певних товарів, по-перше, ти ставиш у незручне становище своїх споживачів, оскільки вони позбавляються можливості купувати бажане за нижчою ціною. По-друге, це може спровокувати інфляційні процеси, як це спостерігається в США," - зазначив Ігор Бураковський.

Мита на рівні 100% і більше теоретично можуть подвоїти ціну товарів у США, проте на практиці така ситуація є неможливою, оскільки покупці не будуть готові платити такі суми. Як зазначив один із експертів, з яким спілкувався РБК-Україна, такі значні мита фактично призводять до зупинки або суттєвого скорочення обсягів торгівлі. Цю позицію підтверджує заява Всесвітньої організації торгівлі від 9 квітня, в якій йдеться про можливе зниження обсягу торгівлі між США та Китаєм на 80%.

Зображення: Перші ознаки торгової війни Трампа викликали занепокоєння щодо можливого спаду світової економіки (Getty Images)

Одним з наслідків жорсткої політики Трампа стане зниження довіри до США як до надійного союзника, особливо з боку країн Європейського Союзу. "Оптимізм щодо майбутніх економічних рішень втрачається. Ніхто не може дати гарантії, що ситуація не повториться (чергове підвищення мит - ред.). Гарні відносини більше не є запорукою уникнення негативних наслідків. Відповідні ризики вже беруться до уваги в розрахунках та аналізах", - зазначив у коментарі для РБК-Україна економіст та колишній радник президента Олег Устенко.

Дії Дональда Трампа фактично намагаються підривати основи світової торгової системи. Таку позицію висловив Ярослав Жаліло, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, в інтерв'ю для РБК-Україна. Він підкреслив, що до цього часу глобальна торгівля функціонувала на основі принципів зменшення тарифних і нетарифних бар'єрів, тоді як Трамп обрав шлях агресивного протекціонізму.

"Цей протекціонізм ґрунтується не на економічних, а на політичних принципах. Введення мит, які варіюються в залежності від країн, є виключно політичним кроком, незалежно від економічних аргументів, якими це може бути виправдано", - зазначив він в коментарі для РБК-Україна, підкресливши, що основним досягненням Трампа є підрив довіри.