У бюджеті знову спостерігається нестача коштів на потреби війни: під загрозою опинилися виплати військовим наприкінці року.

Державний бюджет знову стикається з дефіцитом коштів на військові потреби. Влада зобов'язана підвищити витрати на оборону більш ніж на 200 мільярдів гривень, інакше наприкінці року військовослужбовці можуть опинитися без фінансової підтримки. Якими шляхами планується знайти ці кошти?

З початку 2025 року Міністерство оборони перевищує заплановані витрати. Основною причиною цього є придбання боєприпасів, для яких почали використовувати кошти, призначені для виплат грошового забезпечення військовослужбовцям.

Незабаром уряд і парламент повинні будуть внести корективи до закону "Про державний бюджет на 2025 рік". Зміни, які плануються, можуть сягати сотень мільярдів гривень, що потребує суттєвого збільшення витратної частини бюджету. В іншому випадку, наприкінці року військовослужбовці можуть опинитися без своїх виплат.

У 2024 році Україна опинилася в аналогічній ситуації. Тоді бюджетний дефіцит на потреби оборони становив пів трильйона гривень, що змусило парламент ухвалити рішення про підвищення податків для всіх громадян.

Чому витрати на оборону знову перевищили затверджений бюджет, і чи слід очікувати нових підвищень податків для українців, щоб забезпечити фінансування війни?

Закладені у бюджеті на 2025 рік видатки Міністерства оборони становлять 1,568 трлн грн, що лише на 31 млрд грн більше, ніж у 2024 році. Такий обсяг - приблизна межа можливостей економіки щодо фінансування головного відомства під час війни. Аби наблизитися до неї, торік Верховній Раді довелося піти на підвищення податків для всіх українців.

Проте схоже, що цьогорічного бюджету оборони все ще буде замало. Принаймні, про це свідчить статистика перших трьох місяців року. Співрозмовники ЕП в уряді та Раді зазначають, що наразі держава наближає видатки Міністерство оборони, через що наприкінці року їх може не вистачити на виплату грошового забезпечення військовим.

Наближення видатків - це спосіб фінансування перевиконання витрат Міноборони зараз за рахунок коштів, які передбачені у майбутні періоди. Такі дії не потребують змін до закону про держбюджет, адже річний план видатків відомства залишається незмінним. Принаймні поки що.

Говорячи більш конкретно, у період з січня по березень 2025 року Міністерство оборони розпочало витрачати кошти, які були заплановані для використання в кінці року. Це означає, що фінансові ресурси, що призначені для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям у жовтні-грудні, в даний час використовуються для закупівлі боєприпасів та іншого озброєння.

Згідно з інформацією, отриманою від одного з джерел у уряді, наразі державні кошти на виплати військовим за останні три місяці року вже вичерпані. Інше джерело, яке має уявлення про фінансову ситуацію в Міністерстві оборони, повідомило, що фінансування на виплати військовим за вересень також вже розпочато.

Загальна сума витрат, які були адаптовані таким чином, вже перевищила 200 мільярдів гривень. Як повідомляють джерела ЕП, більшість цих коштів була спрямована на укладення контрактів на постачання снарядів. Інша частина фінансування пішла на придбання безпілотників та іншого військового обладнання.

Європейський парламент звернувся до Міністерства оборони з запитом надати дані щодо обсягу витрат, які відомство здійснило наприкінці року, а також пояснити причини такого рішення. Проте, на момент публікації цього матеріалу відповідь так і не була отримана.

Ситуація із наближенням видатків у Міноборони створює реальний ризик того, що в останні 3-4 місяці року держава не зможе виплачувати грошове забезпечення військовослужбовцям, адже відповідний ліміт цих видатків на той момент вже буде вичерпано.

Щоб уникнути реалізації цього сценарію, уряд і парламент повинні розробити й затвердити поправки до державного бюджету. Ці зміни повинні вступити в силу не пізніше серпня, щоб у вересні держава могла забезпечити необхідні фінансові виплати військовим.

2025 рік стане не першим, коли в Україні в середині року відбудеться збільшення витрат на оборону на сотні мільярдів гривень. Кожного року після початку масштабного конфлікту уряд переглядає оборонний бюджет. Наприклад, в бюджеті на 2023 рік влада та парламент планували, враховуючи, що активні бойові дії триватимуть до середини року.

У 2024 році постала нагальна потреба суттєво збільшити витрати на оборону. Це було зумовлено відсутністю американської військової підтримки з жовтня 2023 року до квітня 2024 року. Протягом більш ніж шести місяців конгресмени США не могли досягти згоди щодо ухвалення законопроєкту, що передбачав виділення близько 61 мільярда доларів для України, переважно у вигляді військової допомоги.

Як наслідок, на початку 2024 року Україні доводилося витрачати бюджетні ресурси на придбання військової техніки та снарядів, які вона очікувала отримати від США безкоштовно. Для цього на початку минулого року також відбувалося наближення видатків і також із грошового забезпечення військовослужбовців з кінця року.

В результаті, щоб забезпечити фінансування для збройних сил, уряд разом із парламентом затвердив корективи до державного бюджету на суму 500 мільярдів гривень. Додаткові витрати були покриті переважно шляхом внутрішніх запозичень, перевищення планових доходів бюджету, а також за рахунок підвищення податкових ставок.

У 2025 році на збільшення витрат на оборону істотно вплине також ситуація з боку США. У грудні 2024 року президент Зеленський на засіданні Ставки (Верховного головнокомандувача) дав вказівку підготуватися до можливого припинення військової допомоги з боку Сполучених Штатів. Одним із варіантів, що розглядалися, була активна закупівля ресурсів, які ми маємо в наявності.

Окрім обговорення можливого припинення американських постачань зброї, звучали думки про те, що США можуть змусити нас до переговорів. Розглядались варіанти, що в першій половині року можуть відбутися якісь перемовини та замороження конфлікту, що, в свою чергу, передбачає активізацію військових дій до цього моменту, - розповідає співрозмовник, який має інформацію про рішення Ставки.

Для підготовки до описаних вище сценаріїв військове командування вирішило наростити обсяги контрактування боєприпасів за бюджетні кошти у перші місяці 2025 року. Це дозволило Україні бути менш залежною від рішень адміністрації Білого дому.

Наразі виглядає так, що обговорені на Ставці сценарії почали реалізовуватися. Сполучені Штати дійсно тиснуть на Україну у питанні завершення війни.

Після конфлікту між Трампом і Зеленським у Білому домі 28 лютого, Сполучені Штати навіть тимчасово призупинили постачання військової техніки та боєприпасів для України, які були погоджені ще за адміністрації Байдена. Це стало причиною для розширення джерел постачання і збільшення обсягу замовлень, що виявилося вкрай необхідним.

Однак існує чимало питань стосовно ефективності цих витрат, зокрема й серед військових.

Держава інвестує сотні мільярдів гривень у військові закупівлі. Однак ці контракти залишаються непрозорими для громадськості. Це створює високий потенціал для корупції, що може призвести не лише до величезних фінансових втрат для бюджету, але й до трагічних наслідків у вигляді загибелі військовослужбовців.

Протягом останніх кількох років уряд неодноразово стикався з проблемами у сфері закупівлі боєприпасів. Наприклад, у 2022 році він витратив півтора мільярда гривень на снаряди від однієї компанії, але так і не отримав їх.

Згідно з інформацією, отриманою від співрозмовників ЕП в уряді, Міністерство оборони має безнадійну дебіторську заборгованість, що перевищує 50 мільярдів гривень. Це стосується прострочених контрактів на придбання зброї та боєприпасів, виконання яких, за оцінками самого міністерства, виглядає малоймовірним.

З метою зниження корупційних загроз у процесі придбання озброєння в Україні було засновано Агенцію оборонних закупівель (АОЗ). Ця структура покликана забезпечити проведення таких закупівель під контролем незалежних спеціалістів та наглядової ради.

Проте здається, що і вона з цим завданням справляється не надто успішно. Так, у 2024 році АОЗ уклало скандальні контракти на постання 120-міліметрових мін з одним держпідприємством. Зрештою, контракт виявився проблемним, а частина снарядів - бракованою.

Співрозмовники ЕП в Міністерстві оборони повідомляють, що в 2024 році команда АОЗ не змогла ефективно розподілити бюджетні кошти, що призвело до збільшення кількості прострочених контрактів. Частина фінансування залишилася невикористаною, внаслідок чого близько 20 млрд грн, призначених для закупівлі снарядів, були передані Державній прикордонній службі. Хоча ця служба підпорядкована Міністерству внутрішніх справ, їй дозволено проводити закупівлі за бюджетні кошти для потреб Міністерства оборони.

На початку 2025 року керівництво АОЗ ухвалило рішення про оновлення складу наглядової ради, звільнивши частину її членів. Замість Тараса Чмута, який очолював фонд "Повернись живим", та колишнього заступника міністра оборони Юрія Джигиря, представниками держави в наглядовій раді стали ексзаступник міністра оборони Станіслав Гайдер і перший заступник міністра Іван Гаврилюк. Як повідомляють джерела ЕП в оборонному відомстві, Іван Гаврилюк фактично відповідає за процеси закупівель та розподілу фінансування в Міністерстві оборони.

Схоже, що попри перезавантаження АОЗ довіра до ефективності роботи агенції не відновилася, адже частину видатків, які відомство наблизило із виплати грошового забезпечення наприкінці року (близько 78 млрд грн) Міноборони на початку року вирішило знову спрямувати на закупівлю снарядів не через АОЗ, а через Державну прикордонну службу.

"У міністерстві ніхто не розуміє, чому (директору АОЗ Арсену) Жумаділову не можна було напряму поїхати в ті країни, де снаряди купують прикордонники, і не попрацювати самостійно", - ділиться з ЕП співрозмовник в оборонному відомстві.

"АОЗ з кожного контракту отримує 0,4% (але не більше 450 млн грн на рік). За ці кошти вона має крутий офіс, команду юристів, фінансистів та закупівельників. Тобто, вони вмотивовані цим займатися. Прикордонники ж нічого не отримують. Це військовослужбовці, які, у кращому разі, отримають трохи більшу премію за укладений контракт", - додає він.

За інформацією, отриманою від АОЗ, у 2025 році планується фінансування 17 контрактів на придбання боєприпасів на суму 131 мільярд гривень. Це стосується як угод, укладених у поточному році, так і тих, що були підписані в минулі роки.

Минулого року для задоволення додаткових потреб у сфері оборони на суму пів трильйона гривень уряд ухвалив рішення підвищити військовий збір для фізичних осіб, запровадив військовий збір для фізичних осіб-підприємців, а також вдруге підвищив ставку податку на прибуток для банків до 50%.

Цю пропозицію було розглянуто з фахівцями Міжнародного валютного фонду, які зауважили, що якщо фінансування оборонних потреб продовжить бути обмеженим, уряд змушений буде підвищити ставку податку на додану вартість.

Раніше у коментарі для ЕП голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев зазначив, що збільшення ставки ПДВ на 1% може призвести до додаткових надходжень до бюджету в розмірі 30-40 мільярдів гривень на рік. Таким чином, для фінансування додаткових 200 мільярдів гривень, необхідних для оборонних потреб, можна було б підвищити ставку ПДВ до 25% (якщо б таке рішення було прийнято на початку року). Проте наразі ніхто не має наміру реалізовувати цей план.

Учасники діалогу з ЕП в економічному секторі уряду та парламенту в даний момент мають тверду впевненість, що можна знайти фінансування для збільшення витрат на оборону на 200 млрд грн без необхідності підвищення податків. Вони зазначають, що існує кілька можливих джерел для покриття цих витрат.

Перш за все, слід зазначити, що бюджетні доходи були перевищені. У першому кварталі 2025 року податкова служба забезпечила додаткові надходження в розмірі 36 мільярдів гривень: у січні план було перевиконано на 9,8 мільярда гривень (14,8%), у лютому - на 12,1 мільярда гривень (18,2%), а в березні - на 14,1 мільярда гривень (9,6%).

"Тут немає заслуги нового керівництва Державної податкової служби (31 грудня 2024 року уряд призначив головою ДПС Руслана Кравченка). Просто під час планування бюджету ми закладали набагато гірші умови: наприклад, що взимку світла не буде по 12 годин на добу. Як бачимо, цей сценарій не справдився", - каже ЕП співрозмовник в економічному блоці уряду.

Він зазначив, що уряд сподівається на збільшення надходжень прибутку з Національного банку, проте не вказав конкретну суму. Наразі в бюджеті передбачено доходи від НБУ на рівні 38,6 млрд грн.

По-друге, частину оборонних закупівель профінансують коштом партнерів. Зокрема, Велика Британія направить свою частку кредиту, забезпеченого замороженими російськими активами (близько 90 млрд грн) на закупівлю зброї. Наразі ці кошти у бюджеті технічно виглядають як перевиконання доходів, пояснив ЕП співрозмовник в одному з економічних комітетів Ради.

По-третє, уряд готовий наростити обсяги внутрішніх запозичень через випуск облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Ймовірно, для цього необхідно буде вдаватися до адміністративних заходів Нацбанком, аби той стимулював банки нарощувати вкладання у державний борг.

Однак представники уряду у спілкуванні з ЕП не відкидають можливості, що обсяг потрібних коректив у бюджеті може виявитися значно більшим. Тому Міністерство фінансів поки не розпочало роботу над проектом цих змін, незважаючи на реальні загрози щодо виплати фінансової підтримки військовим вже восени цього року.