У Міністерстві закордонних справ Німеччини висловили незадоволення діями уряду через його нерішучість у наданні підтримки Україні.
Глава Міністерства закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловила незадоволення діями уряду, зауваживши його нерішучість у наданні підтримки Україні.
Цю інформацію вона озвучила в бесіді з журналістами Politico, як повідомляє "Європейська правда".
Бербок висловила думку, що "Німеччина в даний момент не сприймається як провідна сила в миротворчій політиці Європи", при цьому додавши, що це її дуже засмучує.
"Навіть у теперішній момент виборчої кампанії, деякі люди ставлять на перше місце національні інтереси - або ж намагання швидко здобути кілька голосів на парламентських виборах - замість того, щоб взяти на себе справжню відповідальність за підтримання миру і свободи в Європі", - зазначає дипломат.
Глава Міністерства закордонних справ Німеччини зазначила, що нерішучість її країни у питанні підтримки України призводить до зниження довіри з боку європейських партнерів.
"Ця довіра не повинна знову бути зруйнована коливаннями, які можуть змусити інші країни хвилюватися, що Німеччина не підтримає їх", - заявила міністерка.
Крім того, Бербок висловила своє незадоволення щодо попередніх німецьких урядів, стверджуючи, що вони не звертали уваги на сигнали про агресивні наміри Кремля.
Зокрема вона розкритикувала Християнсько-демократичний союз (ХДС) під керівництвом колишньої канцлерки Ангели Меркель і партію СДПН, які раніше керували в коаліції, за підтримку будівництва газопроводу "Північний потік-2" між Росією та Німеччиною.
"Подібно до того, як "Північний потік-2" ніколи не був суто економічним проєктом - попри те, у що довго хотіли вірити ХДС і СДПН - також не випадково, що підводні кабелі передачі даних у Балтійському морі постійно пошкоджуються", - наголосила Бербок, посилаючись на нещодавні підозри щодо випадків російського саботажу.
Глава зовнішньополітичного відомства Німеччини зазначила, що країні необхідно збільшити інвестиції в свою безпеку. Вона вважає, що важливо, щоб Німеччина регулярно виділяла понад 2% ВВП на оборонні потреби.
"У часи кризи це число може сягати майже трьох відсотків," - зазначила Бербок.
Нагадаємо, що раніше журнал Spiegel інформував про те, що в уряді Німеччини розгорілася суперечка стосовно нового пакета військової допомоги для України, оцінюваного приблизно в 3 мільярди євро.
Невдовзі міністр оборони Борис Пісторіус спростив інформацію про те, що канцлер Шольц нібито перешкоджає виділенню додаткового пакета військової допомоги Україні на 3 мільярди євро.
На зустрічі з президентом Володимиром Зеленським Пісторіус повідомив, що уряд Німеччини готовий надати Україні додаткову військову підтримку у розмірі 3 мільярди євро. Однак у самій Німеччині все ще ведуться переговори щодо фінансування цієї допомоги.
Після цього у Соціал-демократичній партії Німеччини висловили думку, що можливість надання додаткової зброї Україні може бути реалізована в разі досягнення угоди щодо пом'якшення обмежень на боргові запозичення, відомих як боргове гальмо. Таку ж позицію підтримав канцлер Німеччини Олаф Шольц.
