Україна в умовах зимового часу: навіщо змінюють часові пояси та чи справді це допомагає заощаджувати енергію?
Коли Україна перейшла на "зимовий час", і яке значення це має?
Сезонне переведення годинників в Україні регламентується постановою Кабінету міністрів №509 від 13 травня 1996 року про порядок обчислення часу. Згідно з нею, вчора о 04:00 стрілки перевели на годину назад.
Отже, країна впровадила те, що називають "зимовим часом". Хоча цей вираз часто використовується в медіа, він не зовсім коректний. "Зимовий час" є специфічним поняттям, яке передбачає переведення годинникової стрілки на годину назад від стандартного часу з обов'язковим поверненням до попереднього режиму навесні.
Отже, напередодні Україна перейшла на стандартний час, який, зазвичай, краще відповідає географічним умовам регіону в порівнянні з літнім часом.
Це означає, що ще минулого тижня тривалість світлового дня становила близько з 07:30 до 17:45, а вже цього тижня вона змінилася на проміжок з 06:45 до 16:40.
Вважається, що ідея переведення годинників належить американському політику та вченому Бенджаміну Франкліну, який у 1784 році, будучи послом у Франції, запропонував переводити стрілки, щоб економити свічки.
На початку XX століття британський архітектор Вільям Віллетт започаткував ідею переходу на літній час, виклавши свої думки у брошурі "Марна витрата денного світла". Він запропонував щовесни та влітку переведення годинників на 80 хвилин уперед, а восени — назад. Незважаючи на активну підтримку в уряді, ця ініціатива не отримала реалізації в той період. Проте король Едвард VII, не чекаючи на рішення парламенту, запровадив літній час у своїх володіннях. Таким чином, у 1908 році у Великій Британії вперше було здійснено переведення стрілок годинників.
Першими, хто впровадив літній час, стали Німеччина та Австро-Угорщина, які на той момент контролювали Закарпаття, Галичину, Буковину та Волинь. У квітні 1916 року, під час Першої світової війни, годинники перевели вперед на одну годину, а 1 жовтня відкоригували назад на годину. Незабаром цей приклад наслідувала Великобританія. Вже навесні 1918 року Конгрес США ухвалив рішення впровадити літній час на період війни з метою зменшення споживання пального для виробництва електроенергії.
У лютому 1918 року Українська Народна Республіка (УНР) здійснила переведення годинників на 68 хвилин, синхронізувавши свій час із середньоєвропейським. У 1919 році літній час був запроваджений з 13 квітня до 14 вересня.
Переведення стрілок у США стало звичною практикою з 1966 року. В Європі ж до цього питання звернулися у 1980-х роках, з огляду на потребу заощаджувати ресурси під час світової нафтової кризи.
Переведення годинників на українських землях стало традицією з 1981 року, коли Україна ще входила до складу СРСР. Основною метою цього заходу була економія електричної енергії. Спочатку стрілки годинників змінювалися 1 квітня та 1 жовтня, що відрізнялося від європейських стандартів. Проте з осені 1984 року Україні була адаптована європейська практика, згідно з якою переведення годинників відбувається в останню неділю березня та останню неділю вересня.
В Україні, в умовах незалежності, питання сезонного переведення годинників неодноразово піднімалося: його то запроваджували, то скасовували. Проте, у 1996 році було ухвалено рішення залишитися на моделі літнього та "зимового" часу. Перехід на літній час і повернення до стандартного відбуваються в останній неділі березня та жовтня відповідно.
Станом на сьогодні, літній час використовується в 71 країні, переважно в Європі. Проте багато країн, особливо в Азії та Африці, вирішили відмовитися від цієї практики. Впродовж останнього десятиліття переведення годинників було скасоване в Азербайджані, Ірані, Йорданії, Намібії, Росії, Сирії, Туреччині та Уругваї.
Чи справді переведення годинників знижує споживання електроенергії? На це питання досі немає однозначної відповіді. А деякі дослідження показують, що сезонний перехід на літній час і назад має незначний або навіть негативний вплив.
"Зазвичай вважається, що впровадження літнього часу сприяє економії енергії. Проте в останні 10-15 років з'явились дослідження, які ставлять під сумнів цю думку", - зазначає професор економіки з Єльського університету Метью Котчен.
Наприклад, у 2008 році Міністерство енергетики Сполучених Штатів випустило звіт, у якому зазначалося, що подовження літнього часу на один місяць з 2005 року забезпечило зменшення споживання електроенергії на 0,5%.
Інші дослідження не виявили навіть найменшого впливу. У 2008 році було опубліковано звіт, що аналізував австралійські штати, які запровадили літній час на два місяці раніше, ніж зазвичай, у підготовці до Олімпійських ігор 2000 року. Дослідження показало, що населення почало менше витрачати електроенергію ввечері. Проте, зростання попиту на освітлення в темряві знівелювало цей позитивний ефект.
Професор Котчен також є автором дослідження в Індіані з 2004 до 2006 року. Він дійшов висновку, що з переведенням годинників споживання зросло на 1%. А зниження попиту на освітлення компенсувалося підвищенням роботи кондиціонерів та обігрівачів. "Якщо екстраполювати ці результати на всю країну, це означатиме, що з точки зору енергетики літній час не сприяє довкіллю", - зазначив учений.
Метааналіз 44 досліджень у різних країнах, проведений у 2018 році, виявив зниження споживання на 0,34%. Однак дані сильно різняться залежно від методології.
Показовими є результати в країнах, де від сезонного переведення годинників відмовилися. Туреччина перейшла на постійний літній час у 2016 році. Як показало дослідження, яке охоплювало період 2012-2020, жодної більш менш значущої економії електроенергії немає. Дані Аргентини показали, що літній час збільшив загальне споживання на 0,4-0,6%, але знизив піковий попит. Дані щодо Йорданії - невелике зниження у освітленні, але зростання майже на 1% для побутового споживання.
Тому зробити конкретні висновки складно, частково через те, що питання економії багато в чому залежить від географії та населення конкретної країни. Але навіть дослідження з даними на користь цього аргументу показують лише незначні результати.
Згідно з думкою професорки Айофі Фолі з Університету Квінс у Белфасті, скасування переведення годинників наприкінці жовтня могло б дозволити середньостатистичній родині у Великобританії заощадити понад 400 фунтів стерлінгів (більше 500 доларів) щорічно на витратах на електрику.
Вона зазначає, що в зимовий період вечірній попит досягає максимуму між 17:00 та 19:00. Якби країна залишалася на літньому часі, то принаймні частина цього проміжку користувалася б денним світлом, що могло б зменшити споживання енергії. Проте в уряді Великої Британії не поділяють цю думку, стверджуючи, що чинний механізм переходу на літній час і назад "дозволяє максимально ефективно використовувати наявне денне світло по всій території країни".
Українські фахівці вважають, що зміна часу не має суттєвого впливу на енергетичну ситуацію в країні. Вони вважають цю практику застарілою та без економічного підґрунтя в умовах сучасності. Раніше аналітик ринків енергетики Максим Білявський в інтерв'ю РБК-Україна зазначав, що потенційна економія в результаті цього переходу є незначною і фактично дорівнює статистичній похибці.
Протягом останніх кількох років в Україні активно обговорюється питання скасування переведення годинникових стрілок. Наприклад, у 2011 році Верховна Рада прийняла рішення залишити літній час, відмовившись від переходу на стандартний. Це рішення викликало невдоволення серед мешканців західних областей, оскільки призводило до занадто раннього підйому. Зрештою, парламент визнав своє рішення недійсним.
Згодом виникла ідея встановити фіксований стандартний час (часовий пояс +2). Однак остаточне рішення так і не було прийнято.
Тема скасування літнього часу вже тривалий час обговорюється в рамках Європейського Союзу. У 2018 році Європейська комісія внесла пропозицію про відмову від зміни годинників, а в березні 2019 року цю ідею підтримав Європейський парламент. Таке рішення було прийнято після проведення опитування, в якому 4,6 мільйона громадян країн ЄС висловилися за скасування переходу на літній час.
Зміни повинні були вступити в силу до 2021 року, однак залишилися заблокованими в Раді ЄС, що складається з 27 держав-членів. Учасники дебатів виявили різні погляди на їхнє впровадження. В результаті це питання стало менш актуальним.
Верховна Рада України ухвалила законопроект про обчислення часу у першому читанні ще у березні 2021 року, але тоді він не пройшов друге читання. Остаточно він пройшов парламент лише у липні 2024-го.
Відповідно до нього, сезонне переведення годинників не має здійснюватися на території України. І перехід на "зимовий час" у жовтні мав стати останнім. Але досі президент Володимир Зеленський закон не підписав, і, за даними ЗМІ, цього не робитиме.
