Українцям планують "заморозити" мінімальну зарплату: які наслідки матиме це рішення і яку суму насправді слід виплачувати?

Кабінет Міністрів, нібито з метою економії, вирішив не коригувати соціальні стандарти у проєкті бюджету на 2025 рік, незважаючи на очікувану високу інфляцію в 9,5%. Мінімальна заробітна плата залишиться на рівні лише 8000 гривень, що не покриє навіть основні витрати на продукти та послуги. Згідно з нормами, вважається, що мінімальна зарплата є адекватною, якщо вона становить 60% від середньої по країні. Проте в Україні у наступному році цей показник може досягти лише приблизно 32,7%.

При тому досвід минулих років показує: насправді підвищення мінімальної зарплати сприяє детінізації економіки та збільшенню бюджетних надходжень. Про те, якою має бути мінімалка, чому "заморожування" соцстандартів не допомагає заощаджувати, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Яким чином підвищення мінімальної заробітної плати вплине на державний бюджет?

Дискусію щодо того, як на бюджет впливає підвищення мінімалки, можна було завершити ще у 2017-му. Тоді, починаючи з 1 січня, мінімалку підвищили вдвічі (з 1600 до 3200 грн). Це рівноцінно тому, щоб зараз підняти мінімалку до 16 тис. грн.

Проти такого рішення виступили в НБУ, вказавши на ризики "зростання соціальної напруженості й активізації тиску на уряд з метою подальшого підвищення соціальних стандартів, які не узгоджені зі зростанням продуктивності економіки, що може призвести надалі до посилення інфляційного тиску". Однак такі побоювання виявились марними.

Інфляція у 2017 році була лише на 1,3 процентних пункти вищою, ніж у попередньому році. Наступного року вона знизилася до цільового рівня нижче 5%. Отже, фактично не було суттєвих коливань цін. Водночас доходи місцевих бюджетів виросли на 38%, а податкові надходження до державного бюджету підвищилися на 23%. Це також сприяло додатковому росту економіки на 0,5% ВВП та дозволило збільшити бюджет Пенсійного фонду на 51 мільярд гривень.

Вплив підвищення мінімальної заробітної плати на бюджет можна чітко проілюструвати, спираючись на найновішу статистику. Так, у січні 2024 року надходження від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) виявилися лише на 2,2 млрд грн більшими у порівнянні з аналогічним місяцем 2023 року. Протягом січня-лютого загальна сума зборів ПДФО, в порівнянні з минулим роком, зменшилася на 1,7 млрд грн. Після підвищення мінімалки з 7100 до 8000 грн з 1 березня, надходження від ПДФО зросли на 14,5 млрд грн у порівнянні з 2023 роком.

Дійсно, разом із цим зростають видатки бюджету на зарплати в бюджетному секторі. Більше доводиться платити й бізнесу. Однак ідеться виключно про той бізнес, який зараз офіційно платить всього 8 тис. грн зарплати. При тому середня зарплата в Україні становить 21,5 тис. грн. Левова частка тих, хто платить податки з мінімалки, насправді більшу частину видають у конвертах.

Звісно, підвищення мінімальної заробітної плати веде до зростання витрат. Проте, як показує практика минулих років, це підвищення часто покривається зростанням доходів у бюджетах різних рівнів.

Мінімальна зарплата в 8000 гривень не відповідає реальному прожитковому мінімуму.

В Україні на сьогоднішній день прожитковий мінімум для працівників перевищує 9 тисяч гривень. Очікується, що наступного року ця сума зросте принаймні на рівень інфляції, що може призвести до її наближення до 10 тисяч гривень. Як наслідок, всі українці, які отримують мінімальну зарплату, можуть виявитися за межею бідності.

Дискусії серед депутатів стосовно розміру мінімальної зарплати, яка має бути затверджена в проєкті бюджету на 2025 рік, викликали розбіжності. Так, Данило Гетманцев, голова комітету з фінансів, податків і митної політики, що відповідає за бюджетні питання, у коментарі OBOZ.UA висловив свою позицію проти ініціативи "замороження" мінімальної зарплати.

"Щоб заохотити людей залишатися тут жити і працювати, а також повернути тих, хто виїхав, важливо не подавати сигнал про те, що розрив у соціальних стандартах між нашою країною та Європою, який і так є значним, тільки зросте в найближчі роки. Сподіваюся, що уряд перегляне своє ставлення до цього питання під час підготовки бюджету на наступний рік. Існує висока ймовірність, що влада змінить свою позицію", - зазначив він.

У той же час, голова бюджетного комітету Роксолана Підласа в своїх інтерв'ю наводить аргументи, чому відсутні фінансові ресурси для підвищення мінімальної зарплати. Редакція OBOZ.UA офіційно звернулася до Підласої з проханням розглянути можливі наслідки підвищення мінімалки та ефект від "замороження" соціальних стандартів.

У Європейському Союзі рекомендують державам-членам встановлювати мінімальну зарплату на рівні не нижче 60% від середнього показника. Якби Україна впровадила подібну практику, то сьогодні мінімальна заробітна плата повинна становити близько 12,9 тисяч гривень. Згідно з прогнозами, закладеними в проєкті бюджету на наступний рік, середня зарплата досягне 24,4 тисяч гривень, що означає, що мінімальна зарплата повинна бути вже 14,6 тисяч гривень.

Проте уряд має намір "зафіксувати" мінімальну зарплату на позначці 8 тисяч гривень, що вже не здатне покрити навіть найнеобхідніші витрати: придбати основний набір товарів і послуг.

Без збільшення мінімальної заробітної плати неможливо гарантувати фінансування Пенсійного фонду України.

В Україні з зарплати в 8 тисяч гривень на пенсійні внески йде лише приблизно 1,6 тисячі гривень, що є значною частиною єдиного соціального внеску. Це вдвічі менше за мінімальний розмір пенсії. Діюча система солідарності передбачає, що нинішні працюючі покоління зобов'язані фінансувати пенсіонерів за рахунок своїх внесків, сподіваючись, що з часом і їх також підтримає молодше покоління, коли вони досягнуть віку виходу на пенсію.

Громадяни України, які отримують офіційну мінімальну зарплату, фактично нехтують своїм обов'язком підтримувати пенсіонерів. Це також ставить під загрозу їхнє власне фінансове майбутнє, адже з такою зарплатою вони можуть розраховувати лише на мінімальну пенсію, яка на сьогодні складає всього 2361 грн. Ця сума, безсумнівно, є недостатньою навіть для того, щоб забезпечити належне харчування.

Ситуація, коли левова частка українців приховує свої реальні доходи від податкової, лише консервує бідність і розповсюджує її. Поки держава не може ефективно збирати податки, забезпечити гідний рівень життя буде вкрай складно. Крім того, під час повномасштабної війни всі не сплачені до державного кошторису кошти - втрачені надходження в оборонний бюджет країни.