Формування українських металів для літаків F-16: що саме США прагнуть знайти у наших надрах, - роз'яснює НАН.

Рідкісноземельні метали в Україні відкрили ще за СРСР, але їх дослідження фактично закинули. Втім, унікальних запасів у нас справді немало. Які цінні та рідкісні ресурси є в Україні і що з них може зацікавити США - в інтерв'ю РБК-Україна розповіла доктор геологічних наук, завідувач відділу корисних копалин Інституту геологічних наук НАН України Олена Ремезова.

Головне:

Якою є рідкісноземельна та інша корисна копалини в Україні? Чи дійсно наша країна володіє унікальними ресурсами, які викликають інтерес у глобальному масштабі?

- Що таке рідкісноземельні ресурси? Це 17 металів: важкі, легкі рідкісноземельні, плюс - скандій. Загалом назва "рідкісноземельні" - не дуже коректна: колись говорили про рідкісні метали, тому що вони зустрічаються нечасто, концентрації їх низькі.

Але основне їх значення і цінність в тому, тому що це вкрай необхідні для сучасної промисловості матеріали. Причому для промисловості не застарілої, а найновішої, з високою доданою вартістю. Це хай-тек, це "зелені метали", які використовують в ecology-friendly технологіях (які мінімізують шкоду довкіллю - ред). Тому до них такий величезний інтерес.

Яка кількість з цих металів присутня на території України?

В Україні є значні запаси рідкісноземельних металів, які відіграють ключову роль у сучасних технологічних процесах. Наприклад, скандій виявляється разом із титаном у геологічних формаціях на Житомирщині та Черкащині, а також у відходах, що утворюються під час видобутку урану. У Пержанському родовищі були виявлені мінерали, що містять ітрій та ітербій, тоді як у сусідньому Ястребецькому родовищі знайшли флюорит і циркон, які містять різноманітні рідкісні матеріали, включаючи лантан, церій, неодим та інші елементи.

Східне Приазов'я демонструє значний потенціал для видобутку металів. На цій території знаходяться два ключових родовища: Мазурівське та Азовське. Останнє є єдиним в Україні комплексним родовищем цирконію та рідкісноземельних елементів. У Кальміуській зоні ці метали асоціюються із сієнітами та гранітами, тоді як у Південнокальчицькому полі вони пов'язані з церієм і лантаноїдами.

Петрово-Гнутівське родовище - унікальне навіть за світовими мірками. Його руда містить багато паризиту - рідкісного мінералу з церієм, що майже не трапляється в інших країнах.

У Новополтавському родовищі носієм рідкісноземельної мінералізації є мінерал апатит, який містить переважно лантан і церій, а також ітрій, самарій, європій, тербій, ітербій, лютецій. І цей список можна продовжувати: є ще ряд недовивчених проявів, які мають хороші перспективи щодо рідкісноземельних металів. Україна має ще багато малодосліджених ділянок із потенціалом для видобутку цінних рідкісноземельних металів.

Як добре вивчені та досліджені ці родовища?

Основна карта, що демонструє вивчені рідкісноземельні метали України, була опублікована в 2001 році та перевидана в Канаді англійською мовою. Цей атлас підготував професор Леонід Галецький, засновник нашого відділу, який двічі отримував державні премії СРСР та України і відомий своєю знахідкою Пержанського родовища рідкісних металів. Він є моїм земляком з Житомира. Ці картографічні матеріали щодо корисних копалин стали основою для створення Національного атласу України. Наразі ми продовжуємо дослідження цих цінних ресурсів.

В одному випадку до нас завітали гірники з Південної Африки для отримання консультацій. Вони ділилися інформацією про родовища, які їх цікавлять. З собою вони мали атлас англійською мовою, який замовили через онлайн-магазин Amazon. Цей атлас є важливим науковим виданням, яке сприяє вивченню мінерально-сировинної бази України.

Ця карта ілюструє всю рідкісноземельну групу, що присутня на території України. Основні запаси цих ресурсів зосереджені в районі Приазов'я, а частково також у північних і центральних регіонах країни. На карті Український кристалічний щит виділений рожевим кольором — це багатошарова тектонічна плита, що характеризується різноманітними кристалічними породами, які виникли внаслідок накопичення та охолодження магматичних мас.

В Україні виявлено великі запаси рідкісноземельних металів, які мають велике значення для сучасних технологічних процесів, - зазначила Олена Ремезова.

Тут також виділені лінійні зони. Професор Галецький їх вивчав і назвав мегазонами тектонічної активізації. Північноукраїнська зона йде далі на Білорусь, і якраз в місті зустрічі з Сущано-Пержанською зоною утворився цікавий рудний вузол. Це Пержанське родовище. Там є берилій і ціла низка рідкісних металів. Там є тантал і ніобій, які потребують дослідження, тому що на момент відкриття не було до них такого інтересу.

Є також рідкісноземельна група, де є циркон, флюорит, і саме вони є носіями малих домішок, які можуть бути набагато цінніші, ніж самі мінерали.

Пержанське рудне поле, розташоване на Житомирщині, є справжньою природною перлиною. На його території виявлено близько 150 різноманітних мінералів, серед яких є й рідкісні екземпляри. Однією з найцікавіших особливостей цього родовища є незвичайний носій берилієвої мінералізації - гентгельвін. У світі зафіксовано всього 20 знахідок цього мінералу, а тут розташоване ціле родовище. Не дивно, що його планують активно розробляти.

Ліцензії на більшість родовищ у цьому регіоні отримала інвестиційна компанія BGV. Однак розвиток проекту наразі стримується через близькість до кордону з Білоруссю, який розташований всього за 17 кілометрів від родовища. На іншій стороні кордону також існує берилієве родовище, де, на відміну від наших підприємців, використовують російські технології. Проте розвиток там застопорився, оскільки Росія ніколи не була відзначена високим рівнем технологічного прогресу.

Друга зона - це центральна частина України. У цьому регіоні існує система розломів, що призвела до формування унікальних родовищ. Серед них можна виділити Азовське, Покровсько-Киреївське, Петрово-Гнутівське та Мазурівське. Ці родовища мають високий потенціал і містять різноманітні рідкісні елементи, включаючи рідкісноземельні.

- Судячи з карти, частина цих родовищ знаходяться в окупації.

- Так, ці території на жаль, окуповані. Також під окупацією - Шевченківське літієве родовище. Але значна частина залишається по центру України.

Проте, якщо в цій ситуації з'являться інтереси Сполучених Штатів, я впевнений, що окупація швидко припиниться. Адже Америка не залишить без уваги вигоди, які вона може отримати. Є різні оцінки щодо того, що Китай контролює приблизно 60%, а іноді й до 80% світового ринку рідкісноземельних металів. Зрозуміло, що це викликає занепокоєння у американців, і вони почнуть шукати альтернативні ресурси для підтримки свого виробництва.

- Чи реально було б таке, щоб США у співпраці з Україною по рідкісних металах вихопила якийсь відсоток ринку у Китаю? Чи про це не варто говорити, бо поклади у нас можуть бути не такі великі?

- Думаю, якщо не вихопити, то хоча б вже цю монополію пригальмувати - так, це реально. Хороші резерви у нас є, але треба над цим працювати.

Суть проблеми полягає в тому, що Україна протягом багатьох років не займалася розробкою технологій видобутку рідкісноземельних металів. Важливість цих ресурсів підтверджується тим, що США почали формувати стратегічні запаси таких металів ще з 1939 року. Було ухвалено ряд законів, що сприяли їх накопиченню та зберіганню, оскільки в ті часи вже усвідомлювали, що ці метали стануть основою для сучасних технологій і промисловості. Натомість в Україні їх дослідження та розробка не проводилися.

Чому в Україні їх не досліджували та не розробляли?

Рідкісноземельні метали в Україні вперше були виявлені ще в радянський період. У ті часи основна увага була зосереджена на Росії, зокрема на Сибіру, де активно просувалися проекти на кшталт "Даешь БАМ". Російські спеціалісти розпочали видобуток власних рідкісноземельних металів, а українські родовища, зокрема Пержанське, залишилися без розвитку. Хоча ми зібрали дані про значні концентрації танталу і ніобію, тоді це не викликало інтересу та підтримки. Пріоритетами були інші ресурси: вважалося, що Україні достатньо чорних металів, вугілля, а з 50-х років до цього списку додався ще й титан.

Друга проблема - немає адекватних підрахунків запасів. В ті часи запаси рахували за радянськими методиками, класифікаціями, які в світі ніхто не розуміє.

Існують вже міжнародні класифікації, і важливо навчити молоде покоління ефективно працювати з ними та вміти розраховувати ці ресурси. Наші провідні університети поступово усвідомлюють необхідність цього підходу. Крім того, потрібно розробляти комп'ютерні моделі, щоб інвестори могли їх зрозуміти. Це є складним і затратним процесом.

І ще велика проблема - у нас в 90-ті роки була закинута геологія як така. Була потужна виробнича геологія, вчені все це вивчали і відкривали. Але потім фінансування скоротили. Мовляв, "ну, навіщо, ми все й так знаємо". Але тут порушується головний геологічний закон: якщо ти щось видобув, взамін потрібне треба поповнення запасів. Кожне підприємство має так працювати, щоб у нього в розпорядженні було не одне родовище, а хоча б два-три. Тоді воно може мати якісь перспективи. А якщо одне вичерпали, то що буде далі?

Співпраця зі США принесе Україні технології і робочі місця, переконана науковиця

У нас не було чіткої стратегії, оскільки геологічна служба в основному займалася продажем ліцензій і оформленням документів. Натомість у провідних геологічних службах світу є важливий науковий аспект, який дозволяє отримувати детальну інформацію про ресурси в різних країнах. Наприклад, американська геологічна служба надає доступ до своїх даних через свій веб-сайт, так само як і служби Великої Британії, Канади та Польщі. Сподіваюся, що з часом і ми зможемо розвинути цю сферу, якщо тема зацікавить достатню кількість людей.

Колись через такі проблеми проходив Казахстан. Це теж багата на рідкісні метали і на титан країна. З розпадом СРСР звідти виїхали геологічні кадри, там почали запрошувати японців і китайців. Звісно, вже за зовсім інші гроші.

Ще один важливий момент полягає в тому, що з 2005 року інформація про такі запаси в нашій країні стала недоступною. Про них не повідомляють у засобах масової інформації чи друкованих ресурсах. Якщо звернутися до довідників американської або британської геологічної служби, в розділі, присвяченому Україні, ви побачите тільки прочерк.

Чому ці дані у нас недоступні?

- Можливо, ще залишалися радянські традиції. Можливо, не хотіли розкривати ці запаси з якихось іще міркувань.

Чи може це бути пов'язано з потенційною корупцією?

Зовсім ні, це абсолютно неможливо, оскільки ми не маємо необхідних технологій для такого виду видобутку. Крім того, ці породи потрібно ретельно обробити, щоб витягти з них саме ту речовину, яка потрібна. Наприклад, щоб отримати 20 тонн скандію, слід переробити 2 мільйони тонн руди.

Ці рідкісноземельні метали зазвичай знаходяться на значній глибині, іноді досягаючи 200-300 метрів. Копати кар'єри глибиною 500 метрів – це рідкість у світі, тому необхідно використовувати альтернативні методи. Після цього слідує етап збагачення, який здійснюється різними способами в залежності від конкретного мінералу.

Які саме технології є найбільш затребуваними на сьогодні? Які можливості можуть надати нам американські або інші міжнародні компанії?

У нас фактично відсутні подібні технології, і нам необхідні всі сучасні розробки. Для цього нам були б корисні інновації, переважно з західних країн. Серед них особливо виділяються Сполучені Штати та Японія.

Якщо ми налагодимо співпрацю зі Сполученими Штатами, вони можуть привнести сюди новітні технології. Ми не можемо покладатися на російський досвід не лише через політичні причини, адже в цій країні не було нічого дійсно інноваційного. Хоча в Росії проводили дослідження, останнім часом ситуація там залишалася незадовільною. Нещодавно помер керівник профільного закладу, який був палким прихильником розвитку цієї сфери, і з цим закінчилося. Таким чином, технологічні проблеми в Росії залишаться і в майбутньому.

Не слід запроваджувати китайські технології. У Китаї виникла серйозна проблема: коли почали розробку власних родовищ, виникла необхідність виселення цілих сіл через значне забруднення. У центральній частині Європи такі дії абсолютно неприйнятні. Тому важливо використовувати екологічно чисті та сучасні технології.

Яким чином ви бачите можливості співпраці з компаніями зі США? Які ресурси вони могли б внести — новітні технології, фінансування чи цінний досвід?

- Саме все це вони і можуть принести. Що дасть нас співпраця зі США? Технології експлуатаційної розвідки родовищ, підрахунки за міжнародними класифікаціями. І, звісно, робочі місця: фахівців за тисячі миль не повезуть, їх будуть наймати тут. Зараз в цій сфері робочих місць практично немає, а так - вони з'являться.

Також першим етапом ми зможемо довідатися, скільки у нас цим мінералів взагалі є. І, відповідно, розвивати далі виробництво, бо в нас його зараз просто немає.

Частина покладів рідкісноземельних металів розташована на окупованих РФ територіях України

- Які рідкісноземельні метали вважаються найдорожчими на світовому ринку? Чи є вони в Україні?

Усі ці елементи мають свою цінність. Рідкісноземельні метали використовуються в більш ніж 400 різних сферах. Я ознайомилася з інформацією з різних джерел, зокрема з доповідей американської геологічної служби, де останні дані стосуються 2024 року. Дозвольте поділитися інформацією про найцінніші з них. Наприклад, оксид тербію з чистотою 99,9% коштує близько 810 доларів за кілограм. Це не є найвищою, а скоріше середньою ціновою позначкою, а іноді навіть і мінімальною. Вартість така висока, оскільки цей елемент є важливою складовою лазерних технологій.

Оксид диспрозію з чистотою 99,5% коштує приблизно 260 доларів за кілограм. Він в основному використовується для надпотужних магнітів в різних виробництвах, і це в тому числі ядерні реактори.

Оксид неодима з чистотою 99,5% оцінюється в 56 доларів за кілограм. Він зазвичай застосовується у виробництві комп'ютерної техніки, виготовленні компонентів для турбін у енергетичному секторі, а також у виробництві різних гібридних автомобілів. Скандій у формі 2-грамових дендритів (кристалічні структури, що нагадують дерева) має високу вартість - 513 доларів за грам, а в сплавах - 360 доларів за кілограм. Таку ціну пояснює його використання в авіаційній промисловості та для створення міцних сплавів. Інші елементи коштують значно дешевше, всього кілька доларів за кілограм, оскільки їх видобуток є більш простим і доступним.

Звичайно, ми зможемо отримувати прибуток, якщо відбудеться видобуток. Проте концентрації тут дуже незначні, тому критично важливо впроваджувати нові технології. Як я вже зазначала, інколи для цього потрібно обробити кілька мільйонів тонн руди.

Які ще українські активи привертають увагу іноземних інвесторів? Чи є щось більше, ніж просто рідкісноземельні метали?

Ми також маємо чудові можливості для виходу на ринки США з титановою продукцією, хоча це й не стосується рідкісноземельних металів. Ситуація полягає в тому, що Україна є однією з небагатьох європейських країн, здатних видобувати титан. З європейських держав лише Норвегія наразі займається його видобутком, і нікого більше.

Титан знаходить численні застосування в різних сферах. Вироби з титану мають значну додану вартість. Це стосується як військово-промислового комплексу, так і авіації, сучасних суден та зброї. Загалом, будь-яка галузь машинобудування потребує титану. Коли наша країна почала втрачати частину машинобудівного потенціалу, обсяги його видобутку також зменшилися.

Титан потрібен у галузі протезування. Бо імпланти - це теж титан. Коли я працювала в Житомирській політехніці, був масштабний проект з розробки імплантів. Наш університет винайшов методику, яка дозволяє покрити титан гідроксилапатитом. Це така речовина, яка дозволяє вживляти імпланти досить швидко. Автор методики - професор Іван Грабар. Але тоді це не впровадили. Попри всі спроби науковців це зробити, МОЗ наших колег не чув. Натомість ця технологія дуже зацікавила німців. Вже тоді казали, що імплантів треба багато, а зараз в Україні це більш ніж актуально.

Якщо об'єднати видобуток титану і літію, це може призвести до створення потужних акумуляторів для гібридних автомобілів. В Україні існують райони, де поклади титану і літію перетинаються, формуючи єдину смугу. Наприклад, розсипи титану можна знайти в Житомирській області, а також вздовж Дніпра, що належить до Української розсипної субпровінції. Додатково, такі ресурси є і в регіоні Приазов'я. Хоча менш значні розсипи титану також присутні на Харківщині та Сумщині, вони можуть стати корисними в майбутньому.

Окрім цього, титанові руди також містять скандій і ванадій. Зокрема, скандій використовується в сплавах, які американці застосовують для виготовлення літаків F-16 та F-35. Для створення одного літака необхідно кілька сотень кілограмів цього елемента, оскільки він забезпечує необхідну міцність та стійкість сучасних сплавів.

Чи є в Україні значні запаси титану?

Існує безліч різних оцінок. На нашу думку, якщо врахувати запаси, а також ресурси і частку невивчених та недосліджених резервів, то це може становити до 20% світових запасів титану. За наявними даними, цифри коливаються в межах 7-10%. Російські джерела завжди стверджували, що наші запаси складають лише 1%, що є невірним. Насправді, навіть найкраще російське родовище титану поступається середньому за якістю нашому.

Якщо розглядати українське будівельне каміння, то його потенціал просто вражає. Тут йдеться про граніти та інші подібні породи. Нерудні матеріали активно використовуються в будівництві. Наприклад, лише в Житомирській області налічується приблизно 300 кар'єрів для їх видобутку. Це каміння, яке прекрасно полірується, завдяки чому стає ідеальним для оздоблення інтер'єрів та інших декоративних робіт. А менш якісні породи використовуються для виробництва щебеню.

Наші лабрадорити вражають багатством іризації, з різноманітними відтінками, такими як синьо-зелені, жовті та фіолетові переливи, які створюють унікальний оптичний ефект. Я зустрічала подібні камені в Скандинавії під час своєї подорожі до Норвегії. Однак, такі родовища є досить рідкісними в Європі, що і пояснює попит на наші вироби.

Ці високоміцні породи насправді рідко де є. В Італії і НІмеччині, наприклад, їх майже немає. У нас менше мармуру. Є невеликі доломітові мармури на Житомирщині, є невеликі родовища в Карпатах.

В Україні можна знайти безліч декоративних і коштовних каменів. Зокрема, щебінь та будівельне каміння займають важливе місце в цій сфері, - зазначає Олена Ремезова.

Щебінка є важливою сировиною, і, на мою думку, її слід було б визнати стратегічною. Якщо звернути увагу на залізничні та автомобільні шляхи європейської частини Росії, можна помітити, що щебінка, яка там використовується, походить з України. Вона постачалася туди через спільні підприємства. Проте, коли розпочалася війна, на одному з таких підприємств у Житомирській області трапилася незвичайна аварія, внаслідок якої кар'єр був затоплений.

Для відновлення України знадобиться значна кількість щебню. У Житомирській політехніці, окрім гірничої спеціалізації, започаткували також нову будівельну спеціальність. Це рішення прийнято з урахуванням майбутньої необхідності в масштабній реконструкції країни.

В Україні також можна знайти різноманітні декоративні та коштовні камені, які, на жаль, ще не отримали достатньої уваги. Часто можна почути, що краще імпортувати їх з Росії. Проте власні ресурси залишаються недослідженими, за винятком Волинського родовища, де видобувають топази, берили та димчастий кварц. Окрім того, в нас є кремінь і мармуроподібні онікси. І, звичайно, не можна забувати про бурштинову епопею. Приємно, що процедури отримання ліцензій стали більш зручними.

Існують компанії, які легально ведуть свій бізнес, тим самим прославляючи Україну через продаж своїх виробів. Серед таких країн — Польща, Катар і Дубай. Зверніть увагу, що наразі теми нелегального видобутку бурштину майже не обговорюються. Деякі компанії змогли легалізувати свою діяльність, а частина майстрів, котрі створювали бурштинові картини, повернулися з-за кордону і тепер мають можливість працювати та заробляти вдома. Вони стверджують, що в умовах війни немає виправдання для ухилення від сплати податків. Наразі нелегальні види діяльності стають все більш контрольованими, а деяких копачів мобілізували до лав Збройних Сил України.

В Польщі процес отримання ліцензій на видобуток бурштину став більш доступним. Існує один великий кар'єр, який експлуатує велика компанія. На узбережжі Балтики працюють також невеликі кар'єри, для яких достатньо отримати дозвіл від мера Гданська. Отримавши ліцензію, можна починати видобуток, сплачувати податки та заробляти гроші.

В цілому, вважаю, що угода з США стане для нас більш вигідною. Адже у нас не було необхідних технологій, а також не проводилися дослідження і оцінки запасів. У противному випадку, ці ресурси просто продовжували б залишатися в надрах. Це не є позитивним моментом. Наші перспективи виглядають досить обнадійливо. Всі ці природні багатства повинні служити на благо нашого народу.

Також угода про корисні копалини може залучити додатково і інші компанії - для переробки сировини і отримання нової продукції. Тобто це створення певних кластерів в регіонах. І це ще більше робочих місць.