В Україні святкують День пам'яті та тріумфу над нацизмом, що відбувся під час Другої світової війни.

За інформацією Укрінформу, у 2023 році Верховна Рада ухвалила закон "Про День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років", який встановлює 8 травня як офіційний День пам'яті та перемоги. Це єдина дата, коли Україна вшановує перемогу над нацизмом та пам'ять про тих, хто загинув під час Другої світової війни. Крім того, цей день також стане вихідним, коли завершиться воєнний стан в Україні.

В Україні вшанування завершення Другої світової війни 8 травня розпочали громадські організації на початку 2000-х років. У 2014 році цю ініціативу підтримали на державному рівні Український інститут національної пам'яті та Міністерство культури. У 2015 році, спочатку через указ Президента, а згодом через закони про декомунізацію, 8 травня було офіційно встановлено як День пам'яті і примирення. Цей день оголосили святковим, але не вихідним. А 9 травня залишили Днем перемоги над нацизмом, оскільки суспільство на той момент не було готове відмовитися від традиційної дати.

У 2023 році Президент Володимир Зеленський представив до Верховної Ради законопроєкт, що проголошує 8 травня Днем пам'яті та перемоги над нацизмом у період Другої світової війни. Крім того, він підписав указ, відповідно до якого 9 травня Україна святкуватиме День Європи спільно з Європейським Союзом.

Символом памʼяті про Другу світову війну з 2014 року в Україні, як і в Європі, є мак памʼяті.

У цілому, поступовий офіційний перехід до європейських традицій пам'яті розпочався після Революції гідності. Ця нова практика передбачає не лише зміну дати, а й зміщення акценту — від культу зброї та військових перемог до визнання внеску різних спільнот у боротьбу з нацизмом, а також вшанування окремих осіб, їхніх страждань і втрат під час війни. День пам'яті та перемоги слугує нагадуванням про те, що Друга світова війна стала наслідком угод між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним у Німеччині та комуністичним у Радянському Союзі, а також через мовчазну бездіяльність найбільш впливових країн світу, які не протистояли агресорам.

Водночас українці, які підтримували антигітлерівську коаліцію, внесли значний вклад у перемогу над нацизмом та його союзниками. Мільйони українців боролися зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, а сотні тисяч долучилися до підпільних і повстанських рухів. Практично всі українські підприємства були перепрофільовані для задоволення потреб оборони. Українська територія стала одним з основних театрів бойових дій, де відбувалися масштабні битви і проявлявся найзапекліший спротив.

Обидва тоталітарні режими, які окупували територію України, вчинили безліч злочинів проти мирного населення, включаючи Голокост, масові розстріли та депортацію народів. Внаслідок Другої світової війни українці зазнали величезних втрат, загальна кількість яких оцінюється приблизно в 8 мільйонів осіб, серед яких близько п'яти мільйонів були цивільними, а три мільйони - військовими.

Сьогодні Російська Федерація є спадкоємицею сталінського режиму, намагаючись привласнити перемогу над нацизмом і активно популяризуючи міфи про Другу світову війну. Ця пропаганда поширюється не лише в межах країни та серед колишніх радянських республік, але й маніпулює сприйняттям історії в Європі та світі. Як держава-агресор, Росія використовує свою перемогу у Другій світовій війні та нібито "особливу роль" в ній як виправдання для вчинення масових злочинів в Україні, зокрема стосовно військовополонених та цивільного населення. Вершиною цієї агресивної політики стало вторгнення в Україну в 2014 році та повномасштабна атака, що розпочалася 24 лютого 2022 року.