В Україні стартував великий обмін банківською інформацією, дані надходять навіть з-за меж країни: вже виявлено сотні тисяч "заможних" осіб.

В Україні завершився перший етап обміну даними про банківські рахунки в рамках угоди щодо CRS (Спільний стандарт звітності) з 123 країнами. В результаті цього процесу було отримано інформацію про 500 тисяч рахунків, на яких зберігається сума від 200 тисяч євро. Оскільки мільйони українських біженців наразі перебувають за кордоном, питання обміну інформацією стало особливо актуальним після початку повномасштабної війни.

Теоретично, українська податкова служба може виявити незадекларовані доходи, такі як ті, що отримані з депозитів, і звернутися до платників податків з вимогою їх задекларувати та сплатити відповідні податки. Проте, за даними OBOZ.UA, на сьогоднішній день українці не отримували таких запитів внаслідок обміну інформацією в рамках CRS.

Детальніше про механізм обміну даними та його наслідки читайте у статті на OBOZ.UA.

На даний момент обмін стосується лише заможних людей: наслідків поки що не спостерігається.

"500 тисяч осіб – це значна кількість для першого етапу обміну. Виявляється, у нас не так вже й мало заможних громадян", - зазначає Олександра Томашевська, консультантка Київського центру підтримки та розвитку бізнесу, в коментарі для OBOZ.UA. Цю цифру оголосив Данило Гетманцев, голова комітету з фінансів, податкової та митної політики. Він уточнив, що саме стільки українців мають рахунки в іноземних банках з сумами від 200 тисяч євро.

"Україна вже отримує інформацію та звіти про рахунки громадян за кордоном", - зазначив Гетманцев. Ці дані стали доступними завдяки автоматизованій міжнародній системі обміну інформацією, до якої приєдналася й Україна.

Починаючи з 30 вересня 2024 року українська податкова почала отримувати від податкових органів інших країн інформацію про фінансові рахунки українських резидентів. Обмін відбувається відповідно до звітності CRS, яка встановлює правила збору та передачі інформації про фінансові рахунки. Україна, як і багато інших країн, зобов'язалася збирати дані від фінансових установ і щорічно ділитися ними з іншими юрисдикціями-партнерами.

"На даний момент ми не маємо чіткої інформації про те, як це буде реалізовано. Не було жодного прецеденту, коли податкова служба зверталася до платників податків... Однак податкова не поспішає. Вони можуть скористатися цією інформацією як у січні, так і в лютому. Наразі вони зосереджені на завершенні бюджетних процесів. Вони можуть без поспіху надсилати запити, коли знайдуть для цього час. Податкова демонструє пасивність. Ми все ще не розуміємо, яким чином відбувається обмін даними", - зазначає Томашевська.

Передбачено такі етапи обміну інформацією:

Переважна кількість рахунків має невелику вартість. Як вказує Державна податкова служба, вони підлягають певній процедурі перевірки:

Фінансові установи повинні сповістити громадян України про необхідність надати дані про своє податкове резидентство, щоб визначити, з ким вони повинні обмінюватися інформацією. Також банки повинні заздалегідь повідомити, що ця інформація буде передана податковим органам. Крім того:

В одному з банків у відповідь на запит OBOZ.UA зазначили: "Наш банк дотримується умов міжнародної угоди, яка передбачає обмін інформацією для податкових цілей. Ця угода була затверджена Верховною Радою України, або укладена на її основі міжвідомча угода. Для виконання цих вимог банк має право вимагати додаткові документи або дані, необхідні для ідентифікації відповідно до стандартів FATCA та CRS". Якщо банк звернеться до клієнта з проханням надати інформацію, а той відмовиться, рахунок може бути закрито.

Щоправда, поки що українцям запити від банків із проханням заповнити додаткові анкети й вказати своє податкове резидентство в інших країнах не надходять. А якщо ви самі не вказали це резидентство, то банк чи податкова не знатиме, куди відправляти дані про вас.

Обмін може вплинути на біженців.

Громадяни, які мають доходи в Україні (відкритий ФОП, чи навіть офіційне працевлаштування), однак перебувають в інших країнах і не декларують там українські доходи, можуть мати проблеми в країні перебування. У деяких державах розмір соціальної виплати залежить від того, чи має отримувач допомоги дохід. І приховуючи свої доходи в Україні, громадяни користуються можливістю отримувати соціальні виплати в країнах ЄС.

Проте, навіть якщо ваш дохід не впливає на можливість отримання виплат, його все ж необхідно декларувати. У певних ситуаціях може виникнути потреба у сплаті різниці між ставками. Наприклад, якщо ви є фізичною особою-підприємцем в Україні і сплачуєте єдиний податок у розмірі 5%, а в країні, де ви перебуваєте, ставка податку становить 20%, вам знадобиться доплатити 15% у цій країні.

Особа, що проживає в Німеччині і отримує доходи з України, повинна звернутися до податкового консультанта у Німеччині (або в іншій країні, де вона перебуває). Важливо задекларувати ці доходи, оскільки це є обов'язковим у Німеччині. Щоб визначити, чи потрібно доплачувати податки і в якій сумі, необхідно провести відповідний аналіз. Існує міжнародна угода, яка stipulates, що якщо ви сплатили податки в одній країні, то в іншій країні, що є учасником угоди, ви або не сплачуєте нічого, або ж покриваєте лише різницю в податкових ставках, - пояснює Олександра Томашевська.

У випадку, якщо в Україні досі існує практика приховування доходів та ухилення від сплати податків, то в більшості європейських країн це вважається серйозним правопорушенням. Справа полягає не лише в тому, що за несплату податків накладаються штрафи. У деяких випадках порушники можуть зіштовхнутися з реальними кримінальними наслідками.

Обмін інформацією має на меті виявлення, перш за все, значних правопорушників. Це стосується тих осіб, які не лише отримують частину зарплати "в конверті", а й приховують великі тіньові доходи. Проте з часом обмін даними охопить навіть невеликі фінансові операції. Без відповідального виконання податкових зобов'язань створити потужну державу буде надзвичайно складно.