Відсторонення комбата Салаватова: погляд військових на ситуацію.

107-й батальйон територіальної оборони з самого початку повномасштабної війни знаходиться на передовій, а наразі чекає на результати спеціальної перевірки.

107-й батальйон, разом із 109-ю Окремою бригадою Сил територіальної оборони, з самого початку повномасштабної війни виконує свої обов’язки на Донеччині та нині захищає Авдіївський напрямок. Батальйон, який був сформований у Маріуполі у 2019 році, наразі має лише кілька військових із початкового складу, які стали жертвами російського полону. Після численних втрат і нових наборів у "маріупольському батальйоні" зараз переважають військовослужбовці з Харкова та Дніпра.

Протягом більше ніж півтора місяця бійці тримають оборону своїх позицій під командуванням виконуючого обов'язки комбата. Сергій Салаватов, який був призначений на цю посаду в серпні, був відсторонений від виконання обов'язків після появи в ЗМІ інформації про його ймовірні зв'язки з особами, що представляють так звану ДНР.

Отже, журналісти Укрінформу провели бесіду з бійцями тероборони, відстороненим командиром та керівництвом 109-ї бригади, щоб дізнатися про обстановку та настрій у батальйоні, а також про спецперевірку і, звісно, про ситуацію на фронті.

ЗНАХОДИТИСЯ В ОДНІЙ ЧОВНІ

Денис Щетінін, відомий під позивним "Скай", з'явився на світ у Донецьку, а свою молодість провів у Макіївці. У 2014 році він залишив рідні місця і оселився в Покровському районі. У складі тероборони він служить з червня минулого року, а з 23 жовтня виконує функції ротного.

Оповідає: зустрічає новачків безпосередньо в умовах бою, відчувається нестача людей, чимало досвідчених воїнів перебувають на лікуванні після травм або ж звільняються через проблеми зі здоров'ям.

- Наші оборонні позиції, скажу відверто, для мене - більш заспокійливе місце, аніж пункт тимчасової дислокації, - посміхається "Скай". - Бо сам усе бачиш і чуєш, і це додає впевненості моїм хлопцям. Для мене немає важливішого за них, за їхні життя. І краще управляти, знаходячись там, аніж дивлячись у монітор. Коли я тільки обійняв посаду, поїздив на позиції - все, ми вже однією мовою розмовляємо. І коли мені передають - а я завжди на зв'язку, - що почав працювати 120-ий міномет із якогось лісочка, я чітко розумію, що це не так далеко від моїх хлопців, бо на власні очі бачив місцевість, то я можу все продуктивно вирішити з нашими артилеристами та пілотами.

За словами Щетініна, майже кожна ротація відбувається під обстрілами, і це психологічно найважче для бійців, які лиш недавно прибули з навчальних центрів.

- Крайня моя ротація. Хлопець, який два тижні як після "учебки" - і, може, якомусь досвідченому бійцю буде смішно, бо це ж прилітає всього-на-всього 60-ий міномет, але це дуже неприємно - а я бачу цей шок в очах і в цей момент думаю про свого сина, якому лише 17 років. І просто по-батьківськи заспокоюю, хоч переді мною вже дорослий чоловік. Кажу: "Друже, заспокойся. В мене найкращі водії, вони вивезуть". І вони справді такі - пишаюся ними. Треба бути і батьком, і другом, і вчителем, і навіть матір'ю - кому що потрібно, головне - бути в одному човні на одній хвилі. Взагалі в мене дуже гарний колектив. Недавно зробив подання на вісьмох людей, сподіваюся, що їх відзначать.

За інформацією мого співрозмовника, в регіоні, що перебуває під контролем батальйону, окупаційні сили наразі використовують невеликі диверсійно-розвідувальні групи.

- У них тактика одна - випалювати всім, що в них є. Поки що, благо, немає повторення Уманського, коли нас травили газами. Намагаються просочуватися дрібними групами, по два-три бійці, то в одному місці, то в іншому. Але хлопці напоготові. Звичайно, важко. Бо є такі ділянки, де не завжди чи взагалі неможливо спостерігати з укриття, потрібно бути на землі, - говорить "Скай".

Два роки тому Рауль Байрамов, мешканець Дніпра, приєднався до 109-ї бригади. Він поділився своїми враженнями про себе:

Я родом з Азербайджану, але моє дитинство пройшло в Грузії, де я прожив до семи років. Згодом я переїхав до Азербайджану, а з 2003 року оселився в Україні, яка стала моєю другою батьківщиною завдяки теплій підтримці моєї родини. Я вирішив стати добровольцем, щоб захистити своїх близьких і свою країну. Цю агресію потрібно зупинити.

У небі, зауважує військовий, противник присутній завжди, а лише погодні умови іноді можуть змінити ситуацію.

- У супротивника на даний момент є велика кількість безпілотних літальних апаратів різного типу. Нам необхідно знайти способи протидії цьому виклику. Ми продовжуємо боротьбу. Потрібно більше всього - боєприпасів і безпілотників. "Мавіки" - це, звісно, корисно, але наявність більшої кількості FPV - це набагато ефективніше!

Максим Іщенко, тимчасовий виконувач обов'язків комбата, зауважує: батальйон постійно на першій лінії.

– Це постійні обстріли і збройні конфлікти. Відсторонення командира – це не на краще. Коли людина веде групу на постійній основі, а не виконує обов'язки тимчасово, вона здатна краще зрозуміти своїх підлеглих. Я зовсім не маю на увазі, що хлопці ставляться до мене якось неправильно. Це різні аспекти. Невизначеність негативно позначається на ситуації, – зазначає Іщенко.

Співрозмовники підтверджують, що особовий склад, звісно, ознайомлений із публікаціями в ЗМІ про свого командира.

- Я не можу висловити жодного негативного відгуку, оскільки не знайомий з його іншою стороною. Від березня цього року ми працювали на спільних позиціях, і я помітив, що ця людина справді переживає за свій батальйон, бригаду та кожного військовослужбовця. Спілкуючись із хлопцями, які воюють з ним довше, я дізнався, що вони також підтримують свого командира, - зазначає ротний "Скай".

КОМБАТ ПІСЛЯ ПОЛІГРАФА

Сергій Салаватов наразі знаходиться далеко від розташування батальйону, адже перебування поруч із підлеглими відстороненого комбата є забороненим. Як повідомляє військовослужбовець, він успішно пройшов процедуру перевірки, зокрема поліграф. За його інформацією, він не вперше потрапляє в поле зору Служби безпеки України.

У 2016 році, одразу після того, як мене призначили командиром взводу в Силах спецоперацій і нагородили орденом "За мужність" III ступеня, я потрапив на блокпост у Маріуполі, де працювала СБУ та контррозвідка. Саме тоді я дізнався, що моє ім’я є в базі "Миротворця". Пройшов процедуру перевірки та продовжив службу. Пізніше ще кілька разів моє ім’я знову потрапляло в цю базу. Було навіть таке, що мені заблокували зарплатну картку. Коли я поїхав до банку, знову виникла ситуація із СБУ. Я пройшов перевірку, і мій рахунок розблокували, - ділиться своїм досвідом Салаватов.

На своєму мобільному пристрої він демонструє унікальні зображення, які були розміщені на платформі "Миротворець" та в засобах масової інформації.

- При збільшенні стає очевидним, що це страйкбольна зброя, я мав її чимало. У страйбол я вперше потрапив у 2010 році, коли мене запросили друзі — і це захоплення одразу мене захопило, - розповідає комбат.

За інформацією "Громадського", Салаватов нібито робив репости із проросійських груп у 2014 році (тоді з 12 квітня по 5 липня місто Краматорськ, у якому чоловік жив і займався підприємництвом, було окуповане бойовиками "ДНР") та зареєструвався на російському сайті для вербування бойовиків - указаним мобільним номером він і досі користується. Дані про мобільні з'єднання, які дістали журналісти, свідчать про кілька дзвінків людям, причетним до незаконних збройних формувань чи псевдоорганів влади, та на "гарячі лінії" для запису в так зване народне ополчення. Все це комбат заперечує:

- Це був робочий номер телефону, на який приймалися всі замовлення. Я майже 15 років займався автомобілями: рихтування, зварювання, фарбування. За рік пропускав 300-350 машин - це і служби таксі, й автопарк міськради. У мене був ще штат співробітників, які також використовували цей телефон. Звідки я міг знати, хто саме мені дзвонив, хто ця людина. Ці прізвища, які називають, ні про що мені не говорять. Якісь один-два дзвінки, то чому не десять? І свою допомогу я їм не пропонував. Так само - якась пара скріншотів із "ВКонтакте". Чому не вся стрічка в них, якщо я, як кажуть, підтримував "ДНР"? Я цією соцмережею взагалі не користувався, "Одноклассниками" - так, і там публікував свої фото у формі.

Відкидається припущення щодо потенційної участі в незаконному референдумі, навчання на снайпера і чергування на блокпостах загарбників, яке стосується подій десятирічної давності.

- Якщо б я був ДНРіцем, якщо б записувався до школи (снайперів, - ред.), чого ж не пішов із ними? Я обрав свій шлях: зустрівся з українськими військовими - і 2014 рік допомагав, допомагав, допомагав. А потім вони мене вмовили йти до них служити, казали, мовляв, будеш так само машинами займатися, але у частині. Я погодився, у листопаді 2015-го підписав контракт із ССО. Щоправда, потрапив одразу в розвідку, - говорить Салаватов.

На уточнення, що, можливо, у 2014-му не одразу розібрався у ситуації, відповідає так:

Я прийняв це рішення ще під час служби в армії. Моя служба розпочалася в 1993 році в Криму, а закінчилася в 1994-му у Львові. Я подорожував по західній частині країни і помітив, наскільки життя там відрізняється від нашого. Приватні будинки та житлові райони на заході виглядали зовсім інакше, ніж на рідній Донеччині. Я прагнув створити добробут і достаток для себе та своєї родини, тому вирішив зайнятися підприємництвом.

До тероборонців, говорить Салаватов, приєднався 24 лютого 2022-го у Маріуполі, там він жив із родиною.

Рік після звільнення я знову поринув у підприємницьку діяльність, займаючись виготовленням натяжних стель. У мене була сім'я, діти, і все складалося добре. Але коли розпочалося вторгнення, я вирішив приєднатися до 107 батальйону в перший день, зайнявши позицію техніка мінометної батареї. Разом із нацгвардійцями ми розташувалися на запорізькій трасі, на виході з міста. Поки ворог намагався прорватися лише з одним або двома танками, нам вдавалося відбитися. Але коли ворожий наступ налічував вже близько 15 танків, нашу оборону зламали. Усе навколо палахкотіло, лунали крики з будинків, а допомогти не було змоги — це було найстрашніше. Постало питання про можливість захоплення "Азовсталі". Оскільки мої діти залишалися в місті, я вирішив вивезти свою родину. З нашого батальйону з міста вийшло 26 людей, - розповідає Салаватов. - Згодом я повернувся і знайшов свою бригаду.

В ОЧІКУВАННІ ОФІЦІЙНИХ ВИСНОВКІВ

Про відсторонення комбата та початок службової перевірки після звернення журналістів 17 жовтня повідомили на сторінці Сил ТрО у Фейсбуці.

"В Командуванні Сил територіальної оборони Збройних Сил України не мають даних, які б підтверджували причетність згаданого військовослужбовця до незаконних збройних угруповань, відомих як Л/ДНР. У той же час, ми надіслали запит до відповідних органів з метою підтвердження або спростування інформації, що з'явилася в засобах масової інформації. З огляду на повідомлення, опубліковане в соціальних мережах 16 жовтня 2024 року, було ініційовано службове розслідування. На період його проведення Сергій Салаватов буде відсторонений від виконання своїх обов'язків. За підсумками розслідування буде ухвалено відповідне рішення", - йдеться у заяві.

Підполковник Олег Шершуков, який у червні очолив 109 бригаду ТрО, розповідає, за яких обставин Салаватов пішов на підвищення:

Я був призначений на свою посаду 18 червня, у той час, коли в нашій зоні оборони тривали активні бойові дії. Не можу розголошувати деталі, але один з населених пунктів, що належав сусідам зліва, було втрачено. Один батальйон, який згодом був розформований, залишив свої позиції, а деякі його бійці залишилися в посадках на полі. Командування вирішило повернути батальйон, де служив Салаватов, у той район. Проте комбат не зміг управляти своїм підрозділом, тому в цей критичний момент на допомогу висунувся Салаватов, заступник комбата. Саме йому вдалося уникнути втрати контролю в складних бойових умовах, повернувши людей на їхні позиції, що дозволило утримати контроль над посадками в небезпечному напрямку. Це стало причиною, чому я згодом рекомендував керівництву призначити Салаватова на цю посаду.

Пізніше, каже Шершуков, дізнався, що інформація про комбата публікувалася і неодноразово у мережі після 2014 року.

- Чомусь лише після його призначення комбатом стався такий резонанс? Адже він був на керівних посадах досить довго, неодноразово тимчасово виконував обов'язки комбата. Рік був заступником із логістики, і це могло би найбільше бентежити, бо людина на такій посаді має доступ і в батальйонні, і в бригадні командні пункти, й у вищі штаби. Якщо б Салаватов був якимось шпигуном, сепаратистом, зрадником, то, певно, вже не один би командний пункт постраждав.

За інформацією комбрига, спецперевірка щодо Сергія Салаватова завершилася, однак офіційного повідомлення про це поки немає.

- Відділ контррозвідки СБУ, наскільки мені відомо, зробив висновок, внутрішня перевірка завершена. Не виявлено ніяких ознак причетності до незаконних збройних формувань. Офіційно папери на бригаду ще не зайшли. Очікуємо, що все це завершиться позитивно, - каже Шершуков.

За його словами, відсторонення одного з чотирьох комбатів не сприяє зміцненню бойового духу:

Влітку ми успішно впоралися з нашими завданнями, не дозволивши противнику здійснити свої плани на нашій ділянці фронту, що призвело до стабілізації ситуації. Однак частина підрозділів окупантів була переведена на інші напрямки, де, на жаль, вони продовжують наступальну активність. Зараз ми спостерігаємо за тим, що можна назвати умовним затишшям, але ніхто не сумнівається, що це ненадовго. Ми активно проводимо роботи з виявлення ворога на віддалених підступах, стежимо за їхніми накопиченнями та знищуємо їх. Наша мета — створити такі умови, щоб ворогу було вкрай важко зайти на нашу територію, щоб ми могли дати відсіч. Люди повинні бути готовими захистити свою землю, хоча, варто визнати, що наша бригада вже майже три роки без ротації. Розумію, що це бригада територіальної оборони Донецької області, але хлопцям дійсно важко. Тому надзвичайно важливо, як командири демонструють свої здібності, як вони взаємодіють із солдатами, знаходяться з ними на позиціях і підтримують їх моральний дух. Коли кожен солдат відчуває, що має необхідну підтримку, він буде готовий стояти до кінця. Якщо ж цієї впевненості немає, то, на жаль, можуть бути втрати позицій. Салаватов у батальйоні користується довірою. Я не хочу називати його надзвичайним героєм, адже таких, як він, багато: зараз саме на комбата та командирів рот тримається вся Донеччина.