Внутрішні інвестиції: чи прихований потенціал? Міністр, фінансові експерти та керівники великих компаній обговорюють виклики та основні напрями економічного розвитку України у воєнний час.

NV організував зустріч представників бізнесу та державних структур для відвертого діалогу щодо актуальних викликів, з якими стикаються підприємці, а також для обговорення найбільш продуктивних рішень цих проблем. Які умови забезпечують добробут українського бізнесу? На що підприємці сподіваються і як готуються до змін? Чи є реальний потенціал для залучення внутрішніх інвестицій? Як знайти компроміс між прагненнями бізнесменів отримувати кредити за нижчими ставками та ризиками для фінансової системи?

На заході "Діалоги з NV про майбутнє. Бізнес і війна" обговорювалися різноманітні теми, зокрема виступили міністр фінансів України Сергій Марченко, директорка з гендерної економічної інклюзії Європейського банку реконструкції та розвитку Барбара Рамбусек, заступник голови правління банку Південний Андрій Букін, заступник СЕО компанії Філіп Морріс Михайло Поляков, член правління ПриватБанку з корпоративних та малих і середніх підприємств Євген Заіграєв, а також власник компанії TERWIN Group, до якої входять бренди Eva та VARUS, Руслан Шостак.

Пропонуємо вам основні моменти виступів доповідачів.

Безумовно, перед нами постають серйозні та системні виклики. Перш за все, усі усвідомлюють, що безпека є основоположним елементом, який визначає наші реакції, дії та поведінку, зокрема в контексті роботи державних органів. Найважливішим завданням, що стоїть перед нами, є затвердження бюджету на 2025 рік. Він має бути збалансованим і включати необхідні показники для підтримки Збройних сил. Після цього, як зазвичай кажуть, будемо фінансувати інші сфери за залишковим принципом.

"Пріоритет № 2 -- забезпечити прийняття Податкового кодексу у другому читанні. Це також актуальне питання, яке досить активно дискутується. Є різні думки. Наша позиція досить проста: нам потрібен ресурс і цього року, і наступного, для того, аби мати можливість надавати необхідні кошти в першу чергу ЗСУ".

Пріоритет № 3 — дотримуватись ввічливості у процесі реалізації реформ та виконанні наших зобов'язань, адже це має велике значення. Наразі ми успішно завершили п’ятий перегляд і наближаємося до шостого етапу програми МВФ. Це не є легким завданням. З кожним новим переглядом зростає прагнення додати умови, виконання яких стає дедалі складнішим. Проте на даний момент, я вважаю, що НБУ та уряд загалом справляються з цими викликами.

Про реформи

Реформаторські заходи є досить непростими, тому прагнення їх реалізувати та вчасно виконати має велике значення. Чому це так важливо? З огляду на те, що на наступний рік прогнозується потреба в зовнішньому фінансуванні на рівні 38,4 мільярда доларів США.

Виклики, які я зазначив, формують нашу поведінку та визначають умови для внутрішніх інвестицій. Держава робить все можливе, щоб зменшити військові ризики та забезпечити бізнес доступом до кредитів. Програма 5-7-9 та інші ініціативи підтримки створюють можливості для залучення кредитних ресурсів навіть під час війни. Я усвідомлюю, що цього недостатньо, і що це може здаватися незначним на фоні високих витрат на запозичення. Проте в таких обставинах це є важливим кроком вперед, і те, що ми пропонуємо, дійсно приносить результати.

Існують нюанси в деталях та пошук відповідних стейкхолдерів реформ з боку державних органів. Адже одне — це прагнення реформувати країну в умовах війни, і зовсім інше — знайти справжніх лідерів у межах уряду, які будуть готові просувати це питання далі. Це є однією з ключових проблем. Інша — терміни. Іноді ми опиняємося на межі критично важливого голосування в стислий термін, що може бути ризикованим, якщо не буде зібрано необхідну кількість голосів. Досі, завдяки зусиллям парламенту, нам жодного разу не вдалося помилитися, але з часом це питання стає все більш актуальним. Тому важливо не відкладати на останній момент ухвалення потрібних змін.

Щодо підтримки від партнерів.

"Дефіцит бюджету приблизно такий же, як і частина зовнішнього фінансування. У нас потенціал внутрішнього ринку вже вичерпаний, ми не можемо його нарощувати. Отже, основні джерела фінансування бюджету -- це зовнішні надходження. Це програма МВФ, надходження від наших партнерів -- ЄС, США, Канади, Японії, інших країн "Великої сімки", які нас підтримують і, я сподіваюся, будуть підтримувати і надалі".

Завжди важливо досягати угод. Навіть якщо вам обіцяють 35 мільярдів євро від відсотків заморожених активів [РФ], це не має великого значення, адже потрібно ще правильно оформити це у вигляді угод і отримати достатньо надійні підтвердження в письмовій формі. Безумовно, ми активно працюємо в цьому напрямку, оскільки політичні заяви лідерів країн "Великої сімки" мають велике значення. Це надає нам впевненості в тому, що при належній організації процесу ці кошти прибудуть вчасно і в необхідному обсязі.

Щодо інвестиційних можливостей в Україні та труднощів, з якими стикаються інвестори.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) є однією з провідних організацій в інвестиційній сфері. Від 2022 року ми вклали близько 5 мільярдів євро в Україну. Наша діяльність охоплює широкий спектр секторів — від торгівлі та фінансів до енергетичної безпеки, критичної інфраструктури та продовольчої безпеки. Важливо також відзначити, що ми активно інвестуємо в приватний сектор, підтримуючи реальну економіку на корпоративному рівні, а також сприяємо розвитку малих і середніх підприємств (МСП).

"Є низка проблем, з якими ми стикаємося, але насправді ми бачимо багато зобов'язань як від наших партнерів у приватному секторі в країні, так і від наших політичних партнерів у різних міністерствах, а також від зовнішніх інвесторів. Проблеми є у багатьох напрямках, та у певному сенсі вони надають можливості".

Один з основних викликів, що постає перед Україною, стосується людського капіталу та робочої сили. Ми спостерігаємо серйозні проблеми, пов'язані зі зменшенням загальної чисельності населення. Є також труднощі, пов'язані з внутрішньо переміщеними особами, які не мають стабільного місця проживання. Крім того, на фоні повернення ветеранів з війни виникають значні труднощі, пов’язані з їхньою успішною реінтеграцією в суспільство та адаптацією до трудової діяльності.

Як великий інституційний інвестор, ЄБРР усвідомлює свою відповідальність у цьому контексті, а також важливість підтримки наших клієнтів і партнерів у цьому складному процесі. Саме тому ми реалізуємо це в межах 80% наших інвестицій, вкладених у країну протягом останніх років.

"Ми зосереджуємося на трьох ключових сферах. Перша -- це намагатися допомогти клієнтам і компаніям захистити засоби до існування, а також сприяти стабілізації та зростанню бізнесу, підтримувати МСП, щоб вони і надалі мали доступ до фінансових і нефінансових послуг, які є дуже важливими для управління власною робочою силою, а також ланцюжками поставок, доступом до ринку тощо. Дуже важливо працювати над тим, щоб привернути увагу до критичної інфраструктури -- від енергетики до продовольчої безпеки, а також підвищити загальну стійкість країни в цьому контексті".

Другий аспект нашої діяльності полягає в тісній підтримці клієнтів безпосередньо на місцях, де ми співпрацюємо з кадровими відділами, а також зміцнюємо їхні можливості. Наприклад, ми розробили Хартію ветеранів, що має на меті допомогти їм реінтегруватися у фінансовий сектор. Нещодавно я була в Києві, де разом з 30 фінансовими установами країни ми запустили цю ініціативу. Додатково ми працюємо над розширенням фінансування для ветеранів і підтримкою малого та середнього бізнесу, щоб клієнти цих установ мали можливість залучати ветеранів до своєї роботи. На даний момент ми надаємо підтримку приблизно 15 тисячам ветеранів. Хоча ця цифра є невеликою в порівнянні з загальною кількістю, це лише початок ініціативи, яку можна буде масштабувати. Ми також плануємо впровадження Хартії ветеранів та Хартії людського капіталу для інших секторів, зокрема корпоративного, щоб забезпечити можливості та ресурси для реінтеграції та підтримки людей у цих областях. Сподіваємося, що наш вплив у цьому напрямку зросте.

"І, нарешті, третє. Ми також бачимо свою роль у підтримці політичних реформ у країні, яка стикається з викликами війни. Зокрема, коли йдеться про послуги з працевлаштування, про налагодження зв'язків між роботодавцями та людьми, які шукають роботу, про мобілізацію неактивної робочої сили, про мобілізацію робочої сили, яка традиційно не була задіяна в певних секторах, зокрема, жінок. Ми працюємо з Міністерством економіки та з Міністерством освіти, щоб, наприклад, покращити послуги з працевлаштування, підвищити стандарти кваліфікації по всій країні, щоб привести їх у відповідність до вимог вступу до ЄС".

Про гендерну рівність на ринку праці і старіння нації

"Гендерна проблематика є важливою темою в Україні, в тому числі у контексті воєнних дій. Гендерні розриви в Україні, на мою думку, значною мірою можна порівняти з багатьма іншими країнами Європи. Однак те, що ми бачимо на даний момент, -- певні наслідки війни суттєво впливають на ці гендерні розриви. Так, якщо ми подивимося на зайнятість, то найбільшу кількість внутрішньо переміщених осіб і біженців становлять жінки. Отже, жінки постраждали непропорційно в контексті їхнього доступу до ринку праці".

"Але також від жінок зараз дійсно вимагається повернення або повторний вихід на ринок праці через великі масштаби мобілізації та необхідність заповнити вакансії. Отже, потрібно підвищувати кваліфікацію та перекваліфіковуватися. Але також потрібні інвестиції в догляд за дітьми, за людьми похилого віку, за хворими, для того щоб жінки могли відігравати свою роль в економіці. І це дійсно життєво важливо в цьому випадку. Отже, тут ми бачимо класичний для воєнного часу вплив мобілізації і переміщень на гендерну рівність".

"Ще один момент, який ми також спостерігаємо в Україні, -- це старіння робочої сили та старіння суспільства в цілому. Зовнішня міграція, в тому числі жінок і дітей, погіршила ситуацію. Таким чином, існує ціле покоління, яке потенційно може бути втрачене, що ще більше посилює довгострокову тенденцію старіння країни. Тож потрібно щось, що дійсно має бути відчутним і зосередженим на гендерній рівності, розширенні базових прав, залученні жінок в економіку".

Про роль банківської системи у внутрішньому інвестуванні

Згідно з офіційними даними, у 2023 році обсяг внутрішніх інвестицій, що вкладаються українськими підприємствами в розвиток нематеріальних активів, перевищив 390 мільярдів гривень. Це значення майже дорівнює загальній величині корпоративного кредитного портфеля всієї банківської системи України, яка становить приблизно 550 мільярдів гривень.

Куди спрямовують свої інвестиції українські компанії? Основні сфери, що привертають увагу інвесторів, включають агропромисловий сектор, який займає лідируючі позиції за обсягами вкладень, а також харчову промисловість, зокрема переробку, ринок нерухомості та оборонну індустрію, що здобула значну частку в цьому році. Кожна з цих галузей отримує 10-12% від загального обсягу внутрішніх інвестицій, здійснених підприємствами.

"У 2023 році обсяг внутрішніх інвестицій у підприємства України склав понад 390 млрд грн. 72% від цих коштів проінвестували самі підприємці, 15% становили гроші державного або місцевих бюджетів, банківські кредити в цьому обсязі становили лише 3%. Ця цифра є трохи викривленою, бо містить лише прямі інвестиційні кошти, не враховуючи той обсяг інвестицій, що відбувається за рахунок обігових коштів. Тому, щоби побачити реальні цифри інвестування, необхідно розглядати фактичний портфель кожного окремого банку".

У минулому році банк Південний уклав понад 200 кредитних угод, загальна сума яких перевищила 7 мільярдів гривень. Сьогодні інвестиційні кредити у портфелі цього банку становлять 15%, що є приблизно на тому ж рівні, як і в усій банківській системі. Більшості банків вистачає ліквідності для фінансування інвестиційних проектів, і варто зазначити, що валютні ресурси в українських банках наразі коштують дешевше, ніж у міжнародних фінансових установах. Це відкриває можливості для подальшого розвитку, оскільки, наприклад, у країнах Східної Європи частка інвестиційних коштів у банках досягає 30-40%.

Економічний розвиток України тісно пов'язаний зі збільшенням кредитних портфелів у банківському секторі, оскільки це відкриває банкам можливості для інвестування та фінансування нових проектів, а також для прийняття довгострокових ризиків і конкуренції за клієнтську базу. Проте, ми все ще маємо багато викликів, які потрібно подолати.

Щодо фінансової спроможності клієнтів у період війни.

Зменшення кредитних портфелів банків на 30% в перші дні війни і негативний ризик-апетит залишилися в минулому. Відповідно до вересневих даних цього року, банківська система показує зростання в корпоративному кредитуванні на 8%, а на 2024 рік прогнозується підвищення на 12-13% — це додаткові 70 мільярдів гривень до кредитного портфеля.

Про оригінальні підходи на старті повномасштабної агресії.

Коли розпочалася війна, нашою головною метою стало забезпечення безперервності бізнесу та збереження функціонування компанії. Ми готові були витратити значні ресурси, щоб гарантувати наших клієнтів необхідною продукцією. У нас є фабрика в Харкові, яка наразі не працює. Виробництво було змушене зупинитися 24 лютого 2022 року.

Перше, що ми вирішили зробити, — це імпорт товарів. Ми усвідомлювали, що якщо споживач не побачить звичну йому марку, він може змінити свої вподобання. Тому ми звернулися до наших виробничих потужностей за кордоном. Наприклад, до України навіть доставляли сигарети з Бразилії літаком. Коли ми підписували контракти на постачання цих сигарет, суми були вражаючі. Але наша мета полягала в тому, щоб уникнути ситуації, схожої з тією, що виникла з бензином. Коли споживачі помічали нестачу бензину, вони починали збирати каністри вдома, потім йшли до сусідів, телефонували родичам у Польщу та сусідні країни, щоб знайти додаткові ємності... Зараз багато моїх знайомих не знають, як вирішити проблему з бензином.

"Після того, як ми гарантували безперервність бізнесу, повернулися до наших трьох основних пріоритетів. Залишатися одним із найбільших приватних платників податків в Україні. Залишатися одним із найбільших інвесторів в Україну, ми це підтвердили 15 травня цього року, відкривши нову фабрику у Львові, де працевлаштовано 250 працівників. І третій -- залишатися великим роботодавцем. Це не така значна кількість працівників, як, можливо, у металургійних або інших компаніях. Але кожен працівник компанії Філіп Морріс надає щонайменше 10 робочих місць у суміжних галузях. Тому що в нас підрядні організації, логістика, все, що пов'язано з постачанням, це не прямі співробітники, а підрядні організації".

Ми визначаємо свої майбутні пріоритети — залишатися провідним платником податків, інвестором та роботодавцем. Ми впевнені, що держава надасть нам підтримку в утриманні статусу одного з найбільших платників податків, але маємо сумніви щодо її допомоги у збереженні ролі стабільного роботодавця. Що стосується інвестицій, тут ситуація ще більш невизначена. Чому так? Оскільки компанія, встановлюючи ці цілі, розподіляє свої ресурси. А якщо держава буде забирати значно більше ресурсів у вигляді податків, то в нашому розпорядженні залишиться недостатньо коштів для підтримки працівників і реалізації інвестиційних проєктів.

Щодо ризиків популізму для легальної підприємницької діяльності.

"Я брав розрахунки порівняння витрат на виробництво продукції в Україні, зокрема у Львові, і в польському Кракові. Ми якраз знаходимося у кластері, де Польща -- основний ринок. Більш витратно виробляти у Львові для України, ніж виробляти у Кракові та привозити до України. Це пов'язано з додатковим резервом персоналу, бо ризик, що польський працівник чоловічої статі завтра не вийде на роботу, набагато нижчий у Кракові. Також тривоги, під час яких не працюють лінії".

"І, звичайно, влітку дуже гостро стояло питання електропостачання. У львівському регіоні з'явилося дуже багато виробництв, система електропостачання взагалі не була розрахована на таку кількість підприємств. Питання комендантської години теж постає, люди не готові пересуватися в комендантську годину, навіть якщо їм і можна було би забезпечити якісь перепустки. Тим більше, що нашої компанії такі привілеї в жодному випадку не стосуються. Тому все це накладає додаткові витрати, щонайменше на 10% компанії Філіп Морріс Інтернешнл вигідніше виробляти сигарети в Польщі і завозити до України".

Наразі ми з нетерпінням чекаємо на рішення уряду стосовно податкових ставок на наступний рік. Наша команда не має альтернативних планів, таких як план В чи план С. У нашій стратегії закладені ставки, передбачені урядовим законопроєктом 11090. Цей законопроєкт був прийнятий у першому читанні ще влітку, і ми сподіваємось на його затвердження у другому читанні. Він отримав підтримку від усіх основних бізнес-асоціацій України, таких як Американська торгова палата, Європейська бізнес-асоціація, Спілка українських підприємців та інших. Ми щиро сподіваємося, що під час голосування в парламенті у другому читанні буде підтримана саме урядова версія, а не популістські пропозиції, які закликають до десятикратного підвищення податків для значного збільшення бюджету. Адже в такому разі, на жаль, ми не зможемо самостійно обрати пріоритет залишитися найбільшим платником податків — цей вибір буде зроблений за нас.

О нелегальному тютюні та заходах проти цього явища.

"Як громадянину України, який не має паспортів інших країн, державному службовцю п'ятого рангу в минулому, мені соромно, що правоохоронні органи починають боротьбу з нелегальною торгівлею тільки тоді, коли посольства "Великої сімки" пишуть листа. У травні почалися слідчі дії. Наскільки ми знаємо, вони тривають, ми чекаємо закінчення й результатів цих слідчих дій".

З того, що можна впевнено стверджувати, рівень нелегальної торгівлі, який досягає 25% — найвищий в історії України, наразі демонструє певне зниження. Проте, варто зазначити, що йдеться про фінансові аспекти. Наступного року акцизні збори планується підвищити щонайменше на 20%. Навіть у разі, якщо урядовий законопроєкт 11090 не буде ухвалено, податковий план все ще передбачає 20%-ве збільшення акцизу на тютюнові вироби у наступному році.

За інформацією, сума недоотриманих податків до бюджету становить близько 700 мільйонів доларів. Якщо помножити цю цифру на 1,2, стає очевидним, що ситуація потребує термінового вирішення. Важливо, щоб правоохоронні органи діяли проактивно і випереджали зростання акцизних ставок. Інакше, учасники нелегального ринку тютюну автоматично отримають на 20% більше прибутку. Вони не змінюватимуть своїх дій, просто продовжать працювати в звичному режимі, і з початку нового року їхні доходи зростуть на цю ж величину. Це може призвести до того, що з'являться нові пропозиції щодо підвищення легальних податків. Держава потребує фінансування, і можуть виникнути ідеї про десятикратне збільшення певних ставок. Важливо усвідомлювати, що чим вище будуть податки для легальних виробників, тим більше зросте прірва між легальним і нелегальним бізнесом.

Отже, ключове питання полягає в здатності уряду оцінити можливі наслідки. Ми щиро сподіваємося, що уряд зможе обґрунтувати потребу в підвищенні податків на військові витрати до такого рівня, який забезпечить справедливе навантаження на легальний бізнес, водночас активізуючи зусилля правоохоронних органів у боротьбі з нелегальною торгівлею.

Щодо змагання та новаторства

"ПриватБанк -- це компанія, що відома всім. Звісно, стовідсотковий brand awareness допомагає нам працювати, але це також означає що у нас особлива роль, місія та відповідальність. У Приваті працює близько 18 тисяч людей, він забезпечує основну частину транзакцій в українській економіці. Це все диктує і багато викликів, які перед нами стоять. Один з головних -- відповідати очікуванням усіх наших стейкхолдерів. Ми завжди думаємо про те, як найкращим чином задовольняти потреби клієнтів, як зробити так, аби сервіси працювали, транзакції відбувалися, і щоби ми водночас були непомітні для клієнта".

"Нам потрібно здійснювати моніторинг транзакцій, мати глибоке розуміння нашого клієнта. Важливо підтримувати економічний розвиток, залишатися продуктивними та бути компанією, яка вносить значний вклад у державний бюджет, чи то через податки, чи у формі дивідендів."

У всіх цих умовах ми повинні розробляти нові продукти і послуги, впроваджувати інновації та залишатися конкурентоспроможними. Ринок досить широкий: існують традиційні банки, необанки та фінансові технології. Крім того, у сфері логістики також активно розвиваються платіжні рішення та сервіси.

"Звісно, для того, щоби забезпечувати сталість і стабільність розвитку, ми теж не стоїмо на місці, створюємо нові продукти. Один із них -- нова картка Business GO, яка дозволить підприємцям економити, управляти своїми фінансами, отримувати додаткові знижки, зрештою, працювати ефективніше".

Як наблизити банки і бізнес один до одного?

Можна вести розмову про причини, які призводять до розриву між високою ліквідністю фінансових установ і запитами клієнтів на кредити, а також про труднощі, які вони при цьому відчувають. Безумовно, універсального рішення не існує. Пропоную розглянути кілька підходів, які банки можуть застосовувати, або вже застосовують, в умовах війни та в часи зростаючих ризиків.

Одним з перших інструментів, що з'явилися, стали державні кредитні гарантії. Після початку війни в Україні цей механізм набув широкого застосування. ПриватБанк та безліч інших фінансових установ активно долучилися до програми. Це дозволило банкам підвищити свою готовність до ризиків. У перші місяці війни традиційним кредитним спеціалістам і ризик-менеджерам було важко ухвалювати рішення щодо нових кредитів. Також виникли труднощі з підтримкою існуючих кредитних лімітів, кредитних ліній та овердрафтів. У перші години війни, після ретельних обговорень, ми ухвалили просте рішення: не закривати ліміти, а продовжувати їхнє функціонування, оскільки ми віримо в здатність України витримати випробування. Наші клієнти продовжать працювати, гроші будуть циркулювати в економіці, кредити погашатимуться, і ПриватБанк продовжить свою діяльність. Тому, з оптимізмом у серці, ми зберегли обслуговування цих лімітів.

Додатково розпочалася співпраця з міжнародними фінансовими інститутами. Це ще один важливий фактор, що сприяє збільшенню ризикової активності банків, особливо в даний час. Ми спостерігаємо за діяльністю таких організацій, як Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, польський BGK, а також американські установи (IFC, DFC) та інші. Разом із Міністерством економіки ми підготували презентацію всіх програм, щоб допомогти клієнтам – від малих і середніх підприємств до великих корпорацій – легше зрозуміти, яку підтримку та які можливості вони можуть отримати.

Окрім гарантійних механізмів, що надаються міжнародними фінансовими установами та стимулюють кредитування банків шляхом зменшення ризиків, до цих програм часто включаються грантові фінансування. Користувачі можуть отримати гранти, наприклад, на відновлення енергообладнання, підтримку релокованих підприємств, жіночих бізнес-ініціатив або для інвестицій у розвиток власного бізнесу, зокрема для придбання нових основних засобів. Багато банків в Україні, включно з ПриватБанком, активно працюють над тим, щоб інформувати своїх клієнтів про ці можливості.

"Освіта є третьою важливою складовою, що допомагає нам зменшити бар'єри та дистанцію між високою ліквідністю та труднощами в отриманні кредитів. Часто підприємці, зокрема представники малого та середнього бізнесу і стартапи, не володіють базовими знаннями: як організувати бухгалтерський облік, як правильно подавати заявку до банку, які гранти доступні та які кроки потрібно зробити для їх отримання, а також як здійснювати експорт та інші важливі процеси."

До речі, ми започаткували Школу експорту і зараз запускаємо другий курс для ветеранів, які мають бажання займатися бізнесом. Спостерігаємо значний інтерес до цього. Багато людей не знають, як налагодити зв’язок з іноземними партнерами, здійснити платежі, оформити договори, які запитання ставити, та як контролювати весь процес. Це викликає у них страх. Тому важливими є як навчання, так і підтримка — саме в цьому напрямку ми активно працюємо.

Щодо взаємодії з державними структурами та особливостей кредитної політики.

"Регуляторні бар'єри завжди існують. Тут ми завжди в діалозі з державою, з НБУ. Якщо держава хоче або має стимулювати розвиток певних галузей економіки, то розробляються спеціальні програми та створюються особливі умови, приміром, для кредитування бізнесу певних регіонів чи галузей".

"Із нових програм цього року -- енергетика, до якої зараз велика увага. Ми бачимо зростання заявок, кількості кредитів саме на потреби відновлення енергетики. Зрозуміло, є певна кореляція з поточним станом енергопостачання. Як людина, що живе в Києві, я це чітко бачу: коли світла немає, кількість заявок зростає дуже сильно. Коли світло з'являється, не завжди ці заявки рухаються вперед. Тож усіх ще раз закликаю поквапитися, звернутися до банків, отримати фінансування, знайти та встановити обладнання".

Ключовим елементом є підтримка підприємництва через субсидії. Програма субсидування відсоткових ставок, відома як 5-7-9, також відіграє важливу роль. Завдяки державі, яка через банки змогла стимулювати попит на кредити, відсоткові ставки в окремих категоріях знижувалися навіть до нуля в перший рік війни. Сьогодні ця програма триває, надаючи можливість впроваджувати пільги з виплати відсотків для окремих груп позичальників. Це робиться цілеспрямовано, у тих місцях, де це особливо необхідно. Наприклад, можуть бути визначені спеціальні регіони, такі як області, що розташовані ближче до небезпечних територій або кордонів з агресором, де важливо, щоб бізнес продовжував функціонувати, а економіка залишалася активною.

"Спеціалізовані продукти та послуги є невід'ємною частиною діяльності банків. Це можуть бути такі інструменти, як факторинг, лізинг, а також різноманітні кредитні та партнерські програми. Існує безліч можливостей для зменшення дистанції між високими кредитними ризиками та обережністю банків у питаннях фінансових втрат. Вважаю, що для ефективного вирішення цієї проблеми необхідно знайти спільні рішення. Банкам слід співпрацювати не лише з державою, а й з міжнародними організаціями та Національним банком України, аби обговорити всі вищезазначені питання. Клієнти, у свою чергу, повинні прагнути бути більш прозорими та зрозумілими, а також краще підготуватися до процесу отримання кредиту. Адже тільки в тому випадку, коли банк має повну інформацію про свого клієнта, він зможе запропонувати найбільш вигідні умови кредитування, включаючи максимальні суми, низькі відсоткові ставки та мінімальні вимоги щодо застави."

Кілька істориків, які досліджували війни, стверджували, що не зустрічали в історії подібної ситуації, коли за 100 км від фронту проходять економічні форуми, а сама економіка продовжує функціонувати. Важливо відзначити позитивні зусилля нашого уряду, який створив умови для нашого існування в цей непростий час. Сьогодні ми маємо можливість ділитися успіхами наших компаній і свідчити про зростання економіки навіть під час найстрашнішого конфлікту, коли найсильніша армія світу намагається підкорити маленьку країну. Це справді дивовижне явище, і, безумовно, варто написати про нього книгу для майбутніх поколінь.

Коли мова заходить про інвестиції, ми спостерігаємо лише внутрішні вклади, здійснені підприємствами, що вже функціонують в Україні. Вони фінансують свої проекти завдяки отриманому прибутку або частково за рахунок кредитів, які все ще доступні в країні. Для мене це справжнє диво: в умовах війни в Україні існує кредитування, ефективні програми підтримки, а також чимало компаній, які продовжують свою діяльність і отримують прибуток.

"Ложка дьогтю в бочці з медом. Я вбачаю величезний потенціал у сфері зборів і оподаткування, адже 40-50% ринку в різних секторах залишається в тіні. Це суттєво ускладнює розвиток легальних і потужних компаній, які прагнуть зростання, сплати податків і збільшення своїх можливостей. Наприклад, лише з початку цього року наша група внесла до бюджету близько чотирьох-п'яти мільярдів гривень. Загалом, під час війни ми інвестували понад 10 мільярдів гривень. Тому я маю підстави висловлювати свою думку, оскільки в Україні є компанії, які мають аналогічний потенціал, але не сплачують жодних податків. Така ситуація є неприйнятною. Не може існувати здоровий і прозорий економічний клімат, якщо ми підвищуватимемо податки лише для тих компаній, які виконують свої зобов’язання. В результаті вони можуть залишити ринок, і його займуть ті, хто ухиляється від сплати податків, внаслідок чого держава втратить мільярди."

"В Україні є величезний потенціал, та найбільший виклик для нас -- це виклик великих і довгих грошей. Ми не можемо отримувати кредитування на 20-30 років під декілька відсотків річних. Наша свідомість, у всіх бізнесменів, дуже коротка. Ми можемо мислити умовним кредитом на три роки, якщо він окупиться -- ми йдемо далі".

"Україна займає останнє місце в Європі за ефективністю використання робочого капіталу. Причина цього полягає в недостатньому фінансуванні для модернізації виробництв і створення сучасних технологічних підприємств. Якщо державні органи та банківська система зможуть знайти можливості для надання таких кредитів, а ми, в свою чергу, зможемо залучити необхідні кошти, то зможемо успішно інтегруватися в будь-яку економіку. Я є амбасадором мети досягнення 1 трлн ВВП в Україні і впевнений, що це цілком реалістично, адже я бачу великий внутрішній потенціал нашої країни."