Вплив цін на логістичні послуги на фінансові результати підприємств – Delo.ua

Яким чином змінилася ціна на логістичні послуги з моменту початку війни?

На початку повномасштабного вторгнення стався справжній логістичний колапс. Компанії були змушені терміново перебудовувати маршрути, зокрема з портів Одеси до портів Польщі та Румунії, на дунайські порти, залізницю й автотранспорт. Це одразу позначилося на цінах: вартість логістики зросла в середньому в 3-4 рази.

Після відкриття морського коридору в серпні 2023 року ситуація частково стабілізувалася, але витрати так і не повернулися до довоєнного рівня. За оцінками GMK Center, у 2024 році середні логістичні витрати залишалися вдвічі вищими порівняно з довоєнними показниками. Для наочності, логістичні витрати групи "Метінвест" за підсумками 2024 року склали $1,17 млрд, що вдвічі більше, ніж у 2022 році, і на 21% більше, ніж у довоєнному 2021-му. І це попри те, що обсяги відвантажень суттєво скоротилися.

Залізнична логістика є одним з основних засобів для перевезення великих обсягів вантажів, таких як руда, вугілля та метали. Проте в цій сфері існує безліч викликів і труднощів.

Тарифи "Укрзалізниці" планомірно зростали ще до повномасштабної війни:

Пропускна здатність при цьому практично не змінилася. Попри зусилля "Укрзалізниці" та Міністерства інфраструктури, реальний показник на західних переходах залишається в діапазоні 2,6-3 млн т на місяць, і це попри всі заявлені плани розширення.

Раніше вантажі на кордоні затримувалися на кілька тижнів, але тепер ситуація змінилася на краще. Сьогодні середній час перетворення кордону не перевищує 7 днів, проте витрати на простої все ще враховуються в загальних витратах на логістику.

Основною структурною проблемою УЗ є щорічні втрати від пасажирських перевезень, які становлять близько 20-22 мільярдів гривень. Ці збитки, по суті, компенсуються за рахунок доходів від вантажних перевезень.

Але вантажна база скоротилася з 314 млн т у 2021 році до 175 млн т у 2024-му, і "витягувати" гроші з вантажовідправників у такій ситуації стає дедалі складніше.

Морський транспорт залишається головним каналом для великих вантажів, і його вартість формується з трьох компонентів.

Протягом 2024 року фрахтові тарифи поступово зменшувалися. Наприклад, вартість перевезення з Чорноморська до східного узбережжя Іспанії знизилася з $22-24 за тонну до $17-19 за тонну. Однак, до довоєнних показників ще далеко, оскільки військові ризики суттєво впливають на ціни.

Страхування морських суден є специфічною категорією, що значною мірою залежить від безпекової обстановки. Розмір страхової премії варіюється в межах від 1% до 3% від оціночної вартості судна, і кожен новий акт обстрілу портової інфраструктури призводить до її подальшого зростання.

Ціна на перевалку в українських портах залишається непередбачуваною: під час активної роботи зернового коридору вона сягала $25 за тонну, а зараз знизилася приблизно до третини від цієї вартості. Однак, ця цифра може знову зазнати змін.

З початком повномасштабної агресії обсяги автомобільних перевезень значно зросли, оскільки підприємства почали шукати альтернативи перевантаженому залізничному транспорту. Проте, і у цьому випадку існують певні обмеження:

Автотранспорт залишається одним із найдорожчих варіантів логістики, тому компанії використовують його переважно там, де інших варіантів немає.

Логістика не є просто окремою статтею витрат, яку можна без зусиль урізати. Вона складає невід’ємну частину собівартості кожної тонни продукції. Коли витрати на логістику збільшуються, компанія стикається з важким вибором: або підвищити роздрібну ціну, що може призвести до втрати конкурентоспроможності, або реалізовувати продукцію зі збитками.

У секторах, що займаються великими обсягами вантажів, таких як металургія, гірничо-металургійний комплекс і аграрний сектор, ця проблема стає особливо актуальною. Продукція в цих галузях зазвичай не відрізняється високою ціною, а рівень прибутковості традиційно залишається на низькому рівні.

Подвоєння витрат на логістику в цій ситуації стає серйозною загрозою для економічної ефективності виробництва. Декілька компаній вже призупинили свою діяльність через те, що зростання витрат на логістику зробило їхній експорт збитковим.

Бізнес постійно розвивається та прагне знайти нові рішення для зменшення витрат на логістику.

Проте всі ці ініціативи лише частково покривають загальне підвищення витрат. Поки тривають збройні конфлікти, питання логістики залишатиметься одним із найбільших ризиків для українського бізнесу. Водночас це є однією з основних причин, чому фінансові показники компаній не відповідають очікуванням, сформованим до війни.