"Як це можна назвати, якщо не боже втручання?" Український актор-герой поділився вражаючими розповідями про дива, які трапляються на передовій.
Відомий актор Данііл Мірешкін, який у 2022 році став добровольцем на фронт, поділився неймовірними історіями порятунку, що, на його думку, стали можливими завдяки божественному втручанню. Наразі він виконує обов'язки командира піхотного взводу в 1-му батальйоні 12-ї бригади спеціального призначення "Азов".
Даніїл Мірешкін поділився, що під час свого фронтового досвіду з товаришами йому доводилося стикатися з безліччю моментів, коли "існування могло закінчитися". Ці думки артист висловив в інтерв'ю для OBOZ.UA.
"Я відчуваю, що мене охороняє Бог, - ділиться Данііл Мірешкін. - І, що дивно, люди, яким я небайдужий, також бережуть мене, надаючи енергію, яка оточує нас, і це стає моїм порятунком. Це також частина чогось вищого. Тому я вірю у такі сили. Я та мої побратими, які залишаються зі мною з тих пір, як ми почали наш шлях разом, ми всі, як я кажу, хлопці, які випадково вціліли. Адже було безліч моментів, коли ми могли б не вижити, але дивом цього не сталося."
Актор ділиться своїми спостереженнями про побратимів, які не вірять у Бога, проте він зауважує: "Я не можу знайти іншого пояснення тим випадкам, коли поруч з тобою лунають вибухи, все навколо розривається - за десять, п'ять, два метри, але ти залишаєшся неушкодженим. А коли снаряд все ж таки потрапляє, він не вибухає. І таких випадків чимало. Єдине питання, яке залишається для мене невирішеним: чому гинуть саме найкращі? Чому саме вони? Цю загадку я не можу розгадати. У моєму уявленні ці люди мали б повернутися до суспільства та суттєво змінити його."
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що письменник Василь Шкляр, який активно відвідує фронт для виступів, поділився в інтерв'ю своїми думками про те, як вищі сили підтримують військових у бойових умовах. За словами цього видатного автора, містичні елементи мають глибокі корені в українських традиціях військового мистецтва. "Нашій культурі завжди були притаманні такі явища, як характерництво. Ми пам'ятаємо про запорізьких козаків, серед яких були вояки-характерники, яким приписували надприродні здібності. До характерників зараховували й деяких історичних постатей, зокрема Івана Сірка, якому, за легендами, вдавалося перетворюватися на вовка. А козаки, за повір'ями, могли переплисти Дніпро на магічному килимку", - зазначає Шкляр.
Це може здаватися перебільшенням, проте, незважаючи на всі вигадки та домисли, ми усвідомлюємо, що були бійці з унікальними здібностями. Їх тренували у спеціальних підрозділах, - зазначає автор. - Це, по суті, був свого роду спецназ. Один з таких персонажів присутній у моєму романі "Чорне сонце", який розповідає про бійців "Азову". Цікаво, що його історія продовжилася. Коли сталася трагедія в Оленівці, де окупанти спалили наших полонених, я отримав дзвінок від друга, який повідомив, що мій герой загинув. Але згодом знову пролунав дзвінок - і на екрані з’явилося ім’я цього хлопця. Я взяв слухавку, відчуваючи тривогу, і почув його голос: "Я вийшов з того пекла. Ви ж знаєте, що я характерник". Тепер він знову на передовій - продовжує боротися.
Повне інтерв'ю з Даніілом Мірешкіним читайте на OBOZ.UA тут.
