Як Венс вразив Мюнхен, і які сподівання має Зеленський.
Основний акцент Володимир Зеленський зробив в кінці свого виступу, зазначивши: "Я готовий зустрітися з Путіним, коли ми матимемо спільний план з Трампом і Європою". Ці слова українського президента стали завершенням його виступу в п'ятницю, 14 лютого, в перший день Мюнхенської конференції з безпеки. Зеленський брав участь у дискусії з американськими сенаторами, а його виступ у головному залі конференції запланований на суботу.
П'ятничний виступ президента України в готелі "Баварський двір", де проходить конференція, залишив публіку зі змішаними почуттями. Питань, як і раніше, більше, ніж відповідей. Від Зеленського чекали насамперед оцінки нещодавнього рішення президента США Дональда Трампа почати швидку підготовку переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним про закінчення війни РФ проти України. Але український лідер був на цю тему небагатослівним. Головна думка - Київ сподівається на допомогу Трампа в закінченні війни, яку веде Росія. "Нам не потрібні посередники між Україною і Путіним, потрібна підтримка", - сказав Зеленський.
Часом здавалося, що президент хотів сказати набагато більше, але стримувався і віджартовувався. Наприклад, Зеленський розповів, що Трамп нещодавно дав йому свій номер телефону і сказав телефонувати в будь-який час. При цьому раніше Трамп теж говорив йому телефонувати в будь-який час, але номера телефону не давав, розповів політик, викликавши сміх у залі.
Схоже, стриманість Зеленського пов'язана з тим, що позиція Вашингтона для Києва не до кінця зрозуміла, як, утім, і для інших учасників конференції. Зустріч Зеленського з віцепрезидентом США Джеймсом Венсом у Мюнхені було перенесено, вона відбулася вже після виступу обох політиків на форумі.
Також багато хто ламав голову над анонсом Трампа про те, що в Мюнхені відбудеться зустріч представників Росії, України та США. На момент написання статті про неї нічого не повідомлялося, українські представники сказали DW, що вона не планувалася.
Підготовка до переговорів між Трампом і Путіним стала основною темою обговорень серед журналістів та експертів на Мюнхенській конференції. У бесідах з DW учасники висловлювали своє здивування швидкістю зближення між Москвою та Вашингтоном. Багато з них вважали помилковим, що Трамп, ще до початку переговорів, вже зробив певні поступки, зокрема, натякаючи на можливість відмови України від членства в НАТО. Серед критиків такого підходу був голова конференції Крістоф Гойсґен, який заявив: "Я не вважаю, що це правильний підхід до переговорів із росіянами".
В оцінках дій нового глави Білого дому в Мюнхені часто звучало слово "хаос", мовляв, заяв представників нової адміністрації США так багато, що важко за всім встежити, а ясності щодо України немає. Якими можуть бути гарантії безпеки, якщо не членство в НАТО? Питання відкрите. Хтось вважає, що це можуть бути тільки поставки зброї. Хтось каже, що крім цього Україна могла б розраховувати на прискорений вступ до Євросоюзу. Про це говорила в Мюнхені глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). Але скептики вважають, що такий варіант можуть загальмувати ті країни, які бачать в Україні конкурента на ринку.
Однією з найяскравіших подій першого дня конференції став виступ віцепрезидента США Джеймса Венса. Його промова справила на європейців враження не лише холодного, а й фактично крижаного душу. Уперше за багато років у Мюнхені Європа і Америка не обмінялися лише компліментами, які також звучали, але не завжди переконливо, а й звинуваченнями. Промова Венса в Мюнхені може залишити значний слід в історії конференції.
Віцепрезидент США висловив незвичайно рішучу критику на адресу Європи, звинувативши її у загрозі демократії та свободі слова. Він згадав скасування президентських виборів у Румунії та обмеження, накладені на соціальні мережі, як ілюстрації своїх тверджень. Водночас європейські політики висловили незадоволення діями США через запровадження тарифів і спроби укласти угоди з Москвою щодо України без участі європейських країн.
Для Німеччини стало несподіванкою висловлювання Венса в інтерв'ю виданню The Wall Street Journal, де він підкреслив важливість співпраці з усіма політичними силами, включаючи крайню праву партію "Альтернатива для Німеччини" (АдН). Ця партія частково вважається правоекстремістською і виступає за скасування санкцій проти Росії. Хоча Венс не назвав АдН прямо, він натякнув на можливість співпраці з ними, а згодом провів зустріч у Мюнхені з лідером партії та кандидатом на пост канцлера Алісою Вайдель. Проте представникам АдН, яка займає друге місце в опитуваннях напередодні виборів до Бундестагу, не було надано запрошення на Мюнхенську конференцію.
Від початку військового вторгнення Росії в Україну представники офіційного Кремля не отримують запрошень на захід у Мюнхені, проте дискусії з опозиційними російськими учасниками стали невід’ємною частиною програми. Цього разу акцентували увагу на темі "репресій як в Росії, так і за її межами". Участь у заході взяли Юлія Навальна, вдова загиблого в ув'язненні російського опозиціонера Олексія Навального, та Світлана Тихановська, лідерка білоруської опозиції у вигнанні. Обидві виступали англійською мовою.
Навальна критикувала Захід за те, що він, як вона вважає, мало уваги приділяє противникам нинішньої влади в Росії - тим, хто був засуджений, і хто емігрував. Говорячи про заплановані переговори Росії та США, Навальна порадила не вірити Путіну: "Він обдурить". Тихановська закликала не забувати і білоруських опозиціонерів, але зазначила, що "вся увага має бути звернена на Україну". Від того, як закінчиться війна, залежить і майбутнє сусідньої Білорусі, вважає вона.
