Яким чином ескалація конфлікту на Близькому Сході позначається на вартості нафти та економічній ситуації в Росії?

У ніч на 13 червня Ізраїль завдав ударів по столиці Ірану Тегерану та інших містах країни. Цю атаку в Єрусалимі назвали "превентивною і націленою на підрив ядерної програми Ірану та його військових об'єктів".

Реакція Тегерана не забарилася: увечері того ж дня світ у прямому ефірі спостерігав за масованою атакою двома сотнями балістичних ракет та сотнею шахедів у відповідь. Обміни ударами тривали і на вихідних. Під час обстрілів постраждали нафтогазові об'єкти обох країн, зокрема нафтопереробні заводи.

Напруженість між двома провідними державами ключового нафтогазового регіону світу не могла не відобразитися на цінах енергоресурсів. Вже в перші години після ракетної атаки на Ізраїль, ціни на нафту зазнали значного зростання, піднявшись на 13%. Вартість газу на європейських торгах також зросла більш ніж на 5%, що стало найбільшим денним підвищенням за останні п’ять тижнів.

Як конфлікт між Ізраїлем та Іраном позначається на глобальних енергетичних ринках? Чи може це викликати зростання цін на паливо в Україні? Які країни чи компанії можуть скористатися ситуацією в умовах нової ескалації конфлікту на Близькому Сході?

На тлі новин з Близького Сходу ціни на нафту підскочили на 13%. Це найбільший стрибок з лютого 2022 року, коли Росія вторглася в Україну. Вартість еталонного сорту нафти Brent у моменті перевищила 78 дол. за бар. За кілька годин ціна відкотилася до 75 дол., а в понеділок становила близько 73 дол. за бар.

Швидка реакція на бомбардування вплинула і на газовий ринок Європи: 13 червня ціни на важливому хабі TTF у Нідерландах підскочили більш ніж на 5%, досягнувши 456 доларів за тисячу кубометрів. При старті торгів у понеділок вартість природного газу продовжила зростати, наближаючись до позначки 470 доларів за тисячу кубометрів.

Наразі ніхто не береться прогнозувати майбутнє цін на енергоносії, бо все залежить від розвитку конфлікту між Ізраїлем та Іраном. Проте є два найбільш імовірні сценарії, якими з ЕП поділилися профільні експерти та учасники ринку.

Перший - якщо ескалація виявиться короткостроковою, то ціни найближчим часом можуть відкотитися до попередніх значень. Про ймовірність такого сценарію напередодні заявив президент США Дональд Трамп: "Незабаром буде мир між Ізраїлем та Іраном! Зараз відбувається багато телефонних розмов та зустрічей".

"Високі ціни не вигідні ні США, ні ЄС, ні Китаю. Пропозиція на ринку набагато більша, ніж попит. Обмін ударами між Іраном та Ізраїлем на це співвідношення не вплинув. Усі будуть намагатися не допустити зростання цін на нафту", - каже директор спецпроєктів у науково-технічному центрі "Психея" Геннадій Рябцев.

У разі, якщо розвиватиметься другий варіант з тривалим конфліктом і посиленням атак на енергетичні об'єкти, ціна на нафту може залишитися на рівні 75 доларів за барель, а за деяких умов навіть підвищитися.

Основним ризиком продовжує бути ймовірність блокування Ормузької протоки. Ця стратегічна нафтова магістраль на Близькому Сході є шляхом для приблизно 25% глобальних поставок нафти та значної кількості скрапленого газу.

Протока перебуває під значним впливом Ірану. Це основний маршрут для проходу великих танкерів, що прямують до нафтовидобувних країн - ОАЕ, Саудівської Аравії, Катару, Кувейту, Ірану та Іраку. Блокування цього маршруту розглядають як крайній крок, якого Тегеран поки що прагне уникнути. Якщо це станеться, то ціни можуть зрости на 20 дол. і більше, прогнозує аналітик Rystad Energy Хорхе Леон.

Експерти JP Morgan вважають, що в разі здійснення "найгіршого варіанту" вартість нафти може досягти 120-130 доларів за барель.

Згідно з інформацією, отриманою від джерел у сфері паливного ринку, великі мережі автозаправних станцій вже почали реагувати на ситуацію, що розгортається на Близькому Сході.

"З п'ятниці великі мережі підвищили ціни на бензин на дві гривні за літр. Маленькі мережі також незабаром здійснять аналогічне підвищення", - зазначив Сергій Куюн, директор "Консалтингової групи А-95". Він додав, що дане підвищення не має зв'язку з недавніми подіями на Близькому Сході. За його словами, передумови для коригування цін на паливо сформувалися ще раніше.

Директор групи компаній Prime, Дмитро Леушкін, не поділяє таку думку. Він зазначає, що оператори вирішили підвищити ціни на паливо, скориставшись актуальними новинами, ще до того, як виникнуть реальні економічні умови для цього.

"Це була спекулятивна реакція: оператори мереж зіграли на ажіотажі. Компанії традиційно швидко піднімають ціни на тлі таких новин, але потім значно повільніше їх знижують. Це типовий прийом на фоні високого попиту", - додає Рябцев.

Усі експерти погоджуються, що за умови збереження нафтових цін на рівні 75 дол. за бар. вартість бензину мала б підвищитися на 4-5 грн на літрі. "Такий стрибок точно не може відбуватися за два дні. За умови закріплення ціни близько 75 доларів на це мають піти щонайменше два-три тижні", - вважає Рябцев.

Зростання цін на нафту та газ унаслідок обміну ракетними ударами між Ізраїлем та Іраном стало порятунком для економіки РФ. Вартість російської нафти марки Urals ще напередодні загострення перевищила встановлену санкціями цінову "стелю" 60 дол. за бар. Після ракетних ударів ціна перевищила 68 дол. за бар.

Зростання цін не лише підвищує доходи до бюджету країни-агресора, але й може стати важливим підтримуючим елементом для Фонду національного добробуту (ФНБ) – своєрідного "фінансового резерву" Кремля, який вже близький до вичерпання.

У Росії діє бюджетне правило: якщо ціна на нафту перевищує 60 дол. за бар., то ФНБ наповнюється додатковими податками. Якщо ж ціна падає нижче цієї позначки, то кошти з фонду спрямовують на покриття дефіциту бюджету.

За даними Мінфіну РФ, 1 червня 2025 року обсяг ФНБ становив 11,7 трлн руб. або 148,78 млрд дол. Однак Росія для покриття дефіциту може використовувати лише невелику частину цих коштів, оскільки більша частина активів фонду неліквідна.

"У фонді знаходяться акції та облігації російських підприємств, включаючи великі банки, такі як Сбербанк і ВТБ, а також стратегічні бізнеси. Просте перетворення цієї неліквідної частини в ліквідні активи є неможливим. Якщо вони спробують це зробити, це може призвести до зниження цін на ці активи. В результаті вони не лише не отримають грошей, але й завдадуть шкоди цим компаніям", - коментує керівниця санкційного відділу Київської школи економіки (KSE) Юлія Павицька.

Обсяг ліквідної частини ФНБ на початку літа 2025 року становив лише 2,84 трлн руб. або 36,16 млрд дол. - лише близько чверті всього обсягу фонду. У червні обсяг ліквідних активів ФНБ був найнижчим з 2019 року.

Ліквідні активи фонду в основному складаються з китайських юанів і банківського золота. На початку літа на рахунках ФНБ було зафіксовано 153,7 мільярда юанів, що є найнижчим показником валютних активів з моменту заснування фонду у 2008 році. Запаси золота, які до початку великої війни становили 400 тонн, зменшилися до 139,5 тонни. Враховуючи нинішні темпи виснаження "фінансової подушки" Кремля, російські аналітики прогнозують, що ліквідна частина може вичерпатися повністю до початку 2026 року.

Крім очевидних політичних наслідків (вичерпання фонду, який задумувався як частина пенсійного забезпечення росіян), ця подія могла мати ще й суттєві економічні наслідки. Адже кошти з ФНБ активно використовуються для фінансування дефіциту російського бюджету, спровокованого зростанням видатків на війну проти України.

У пікові з точки зору бюджетних видатків місяці саме ФНБ рятував російський уряд. Наприклад, у грудні 2024 року з нього продали майже 100 тонн золота, а в травні 2025 року обсяг ліквідних активів фонду впав на 4 млрд дол. За поточної динаміки цін на нафту "заначка Кремля" відчує полегшення.

"З огляду на значний дефіцит нафтогазових доходів за перші п'ять місяців року, підвищення цін на нафту матиме сприятливий вплив на надходження до федерального бюджету та зменшить фіскальний тягар. Проте, за словами Павицької, поки що не варто очікувати на відновлення можливостей для поповнення ліквідної частини ФНБ."

За її словами, у разі продовження конфлікту на Близькому Сході або якщо Іран вирішить заблокувати Ормузьку протоку, ціни на енергетичні ресурси можуть знову підвищитися. Це дозволить Москві фінансувати війну без істотного впливу на життя російських громадян.