"Якщо всі країни зберуться разом проти Сполучених Штатів, то вони зазнають поразки". Економіст про вплив торговельної війни.
Світову економіку лихоманить: над США нависли тіні рецесії та високої інфляції, долар ризикує втратити роль світової валюти, а ЄС перетворюється на джерело стабільності. Усе це - через торговельну війну, яку Трамп оголосив світові.
Ситуація на її "фронтах" змінюється щодня. Безкомпромісну позицію Трампа змінює "пауза" у введенні мит, а ставки тарифів на імпорт з Китаю зростають ледь не в геометричній прогресії, як і ставки мит на американський імпорт у КНР.
Професор Каліфорнійського університету Берклі Юрій Городніченко вважає, що самі тарифи не є настільки небезпечними для економіки, як метод їх введення. Він зазначає, що велика рецесія може виникнути через невизначеність. "Сьогодні є мита, а завтра їх немає. Сьогодні товари доступні, а завтра їх не знайдеш. Саме невизначеність є тим, що справді руйнує економічну стабільність," - підкреслює він.
Які зміни спостерігаються в курсах долара і євро? Яким чином торговельна війна позначається на економічних показниках Китаю та Європейського Союзу? Які прогнози можна зробити для економіки України в цій ситуації?
Ви живете в США. Які зміни відбулися в країні після введення мит?
Сучасна ситуація виглядає так: якщо ви плануєте придбати автомобіль, найкраще зробити це в найближчий час, поки вони ще доступні і ціни залишаються нижчими. Аналогічно, це стосується комп'ютерів та інших відносно дорогоцінних товарів, більшість з яких виробляються в Південно-Східній Азії.
-- Як такі споживчі настрої можуть впливати на інфляцію?
Багато цін визначаються через контракти, укладені на визначений термін: на місяць, півроку або рік. Через це більшість компаній утримуються від зміни цін, навіть коли їх запаси зменшуються. Проте, у якийсь момент запаси вичерпаються, що призведе до різкого підвищення цін.
Цього року домогосподарства в США прогнозують інфляцію на рівні 8%. За останні 30-40 років середній показник інфляції в Америці становив приблизно 2% на рік, тож нинішні очікування в чотири рази перевищують історичну норму. Однією з причин, чому американці обрали Дональда Трампа, було його зобов’язання знизити рівень цін. Сьогодні ж ми можемо спостерігати абсолютно протилежний ефект.
Трамп пояснює введення мит торговельним дефіцитом, що спостерігається у США. Він стверджує, що інші країни поводяться несправедливо, "обманюючи" Америку. У його висловлюваннях можна помітити елементи меркантилістської політики, що домінувала в світовій економіці у 16-18 століттях. Чи є цей підхід обґрунтованим у наш час, у 21 столітті?
-- Меркантилізм передбачає, що торгівля є грою з нульовою сумою: якщо я виграю, то ви програєте і навпаки. Проте з часів Девіда Рікардо (англійський економіст - ЕП) стало зрозуміло, що це не так. Тому вводити тарифи через дефіцит торгівлі не зовсім правильно.
Також немає розуміння того, що мій імпорт - це чийсь експорт. Якщо я скорочую свій імпорт, то в підсумку я ще буду скорочувати свій експорт, адже в довгостроковій перспективі імпорт має дорівнювати експорту.
Мита підвищують вартість імпортних товарів, що призводить до зменшення їхнього обсягу. Щоб досягти довгострокового балансу в зовнішній торгівлі, долар повинен зміцнитися. Це, в свою чергу, може знизити конкурентоспроможність американських товарів на міжнародних ринках. Таким чином, введення мит, можливо, не зможе ефективно вирішити проблему торгового балансу.
Економічна теорія стверджує, що існує пряма залежність між великим фіскальним дефіцитом і значним торговельним дефіцитом. У США фіскальний дефіцит складає приблизно 6% від валового внутрішнього продукту. Щоб зменшити торговий дефіцит, необхідно знижувати фіскальний дефіцит. Однак зменшення витрат у адміністрації Трампа не демонструє значних результатів. Тим часом, його наміри зменшити податки лише сприятим подальшому зростанню фіскального дефіциту.
Отже, знову виникне значний "пробіл" у фінансах, що призведе до збільшення торговельного дефіциту.
-- Як би ви прокоментували формулу, за якою адміністрація Трампа розраховувала розмір мит для різних країн?
Ми постійно намагаємося знайти раціональне обґрунтування подіям, які відбуваються навколо нас. Проте можливо, що альтернатива є значно простішою: певні ситуації не піддаються економічному поясненню. Принцип "Бритви Оккама" стверджує, що найелементарніше пояснення часто виявляється правильним. На мою думку, тут відсутня логіка.
По-перше, неправильно запроваджувати мита через торговий дефіцит, оскільки з однією країною у вас може бути профіцит, а з іншою - дефіцит, але в загальному баланс все ж буде досягнуто. Наприклад, коли ви відвідуєте супермаркет і купуєте там товари, у вас виникає "дефіцит" стосовно цього супермаркету. Але це не означає, що потрібно вводити тарифи проти нього. Або, якщо ви отримуєте зарплату від компанії, це не свідчить про те, що компанія повинна накладати тарифи на вас. Це просто абсурд.
По-друге, тарифи розрахували на основі торгівлі товарами, а не послугами. Це також неправильно. Наприклад, Україна імпортує набагато більше товарів з Штатів, ніж експортує туди. Але якщо подивитися на торгівлю послугами, то там уже не все так погано. Ця формула цього не враховує.
Були кричущі історії, коли вводилися тарифи на острови, де живуть пінгвіни, бо там пройшла якась транзакція. Раціонального пояснення цьому немає. Очевидно, була спроба надати цьому раціональне пояснення. Кажуть, це ChatGPT порадив таку формулу. Однак знайти в ній якесь глибоке економічне обґрунтування складно.
До останнього моменту здавалося, що Білий дім готовий продовжувати митну війну до самого кінця. Влада неодноразово підкреслювала, що жодних відстрочок чи скасувань не буде. Проте для більшості країн, щодо яких були запроваджені підвищені мита, рішення було призупинене на 90 днів. Аналогічний виняток зроблено і для комп'ютерів та смартфонів, що виготовляються в Китаї. Що могло стати причиною такого повороту подій?
Очевидні факти: ці тарифи матимуть вкрай негативний вплив на економіку Сполучених Штатів, можуть призвести до падіння фондового ринку та викликати труднощі на ринку облігацій. Ясно, що ці мита здатні знищити економічну екосистему США та їхніх партнерів.
Не впевнений, хто доніс до Трампа думку, що таке безумство слід припинити. Але очевидно, що це лише початок нової глави, оскільки тимчасове призупинення на 90 днів не є скасуванням.
В Україні добре усвідомлюють, як діє Трамп і що його погляди часто зазнають змін. Наприклад, під час свого першого терміну він уклав торгову угоду з Мексикою та Канадою. Нині ж він стверджує, що ця угода є катастрофічною і її варто повністю переробити. Який сенс укладати угоду, якщо відомо, що вона може бути змінена в будь-який момент — завтра, через тиждень чи навіть через рік?
Яка може бути причина введення цих мит? Чи є це спробою отримати вигідніші торгові умови для Сполучених Штатів, чи, можливо, Трамп сподівається, що мита стануть додатковим джерелом доходів, що дозволить йому зменшити податки та повернути виробництва на американську територію?
З теоретичної точки зору, збільшення митних зборів може призвести до перенесення виробництв на територію Сполучених Штатів. Це також може бути використано для покриття бюджетного дефіциту або для фінансування зменшення податкового навантаження. Усі ці заходи, в теорії, можуть дати позитивний результат.
Суть проблеми полягає у способі введення цих тарифів, їхніх розмірах та термінах. Не важливо, чи становлять мита 50% чи 150% — торгівля вже фактично зникла, а ви прагнете завдати їй ще одного удару. Вже немає чого знищувати. Можливо, існують логічні пояснення, але величина мит та методи їх запровадження залишають безліч запитань.
Трамп каже, що він хоче якийсь deal (угода - ЕП). Однак про яку угоду може йти мова, якщо інші на неї не погоджуються? Він може вимагати щось від Колумбії, Панами чи менших країн. Проте коли мова йде про великі країни чи торговельні блоки - Китай чи Європейський Союз, то вони можуть не погодитися.
Чи варто вважати дії Трампа торговельною війною?
Відносини між Китаєм і Сполученими Штатами безумовно характеризуються торговою війною. Досить лише звернути увагу на рівень їхніх митних тарифів. Ситуація веде до формування двох окремих економічних блоків: або ти співпрацюєш з Китаєм, або з американцями. Багато країн, як-от В'єтнам, намагаються знайти золоту середину, оскільки залежать від обох потужних економік. Аналогічно, ЄС прагне підтримувати добрі стосунки і з США, і з Китаєм. Однак, досягти такого балансу стає все складніше.
З іншими країнами в США теж торговельна війна. Наприклад, з Канадою. США запровадили тарифи на канадські товари, Канада впровадила тарифи на американські. ЄС у цьому контексті більш поступово розвивається: вони сподіваються, що Трамп у якийсь момент схаменеться, натисне на гальма чи змінить думку. Але ми побачимо, що буде після девʼяностого дня.
Чи існували подібні ситуації в історії, і який був результат цих торговельних суперечок?
Трамп стверджує, що його кумиром є президент Мак-Кінлі, який обіймав посаду 25-го президента США з 1897 по 1901 рік і запровадив численні митні збори.
На ділі він збільшив тарифи в середньому на 9%. Це досить значна цифра, але Трамп підвищив їх у два або навіть три рази більше. Таким чином, з історичної точки зору, це, напевно, перший раз, коли мита були введені так радикально.
Торгові війни ведуть до зменшення обсягів комерційних операцій та сповільнення економічного розвитку. Найяскравіший приклад цього явища – Велика депресія, коли також були введені мита, хоча й не в таких масштабах, як це робив Трамп. Історія показує, до чого це призвело: країни почали активно захищати свої внутрішні ринки. Хоча митні збори не стали єдиною причиною Великої депресії, вони, безумовно, сприяли її загостренню.
Якщо в даний момент ознайомитися з економічними прогнозами для різних країн, можна помітити, що експерти одностайні у думці: торговельна війна негативно вплине на темпи економічного зростання не лише США, а й багатьох інших держав. Це, ймовірно, може призвести до рецесії як у Сполучених Штатах, так і у інших країнах.
Яка ймовірність виникнення рецесії в США через торговельну війну?
Тарифи самі по собі не завжди вказують на ймовірність рецесії. З одного боку, це може негативно вплинути на торговельні відносини, але з іншого — виникає можливість збільшення робочих місць в країні. Це пояснюється тим, що з'являється потреба в заміні товарів, які раніше імпортувалися з Китаю. Принаймні, таку ситуацію можна уявити теоретично.
Хоча економічний зріст може сповільнитися, це зовсім не вказує на те, що нас очікує рецесія. Справжніми чинниками, які можуть призвести до серйозної рецесії, є саме невизначеність. Наприклад, сьогодні ти маєш певні тарифи, а вже завтра вони можуть зникнути. Сьогодні ти можеш отримати доступ до різних товарів, а завтра – ні. Власне, ця непередбачуваність є тим, що насправді руйнує економічну стабільність.
Переважна більшість наших рішень - домогосподарств чи фірм - залежить від того, що ми думаємо про майбутнє. Наприклад, Трамп каже, що треба перенести виробництво автомобілів у Штати. Це означає перенесення купи ресурсів, працівників. На це може піти до десяти років, хоча він дав дедлайн до травня.
Уявіть тепер, що ви - CEO Ford чи General Motors. Що робити? Усі інвестиції в нові заводи чи наймання людей будуть поставлені на паузу.
Хоча поки що немає "твердої" статистики через затримку в отриманні даних, проте м’які індикатори, такі як споживча впевненість, демонструють значне зниження як серед домогосподарств, так і підприємств. Це є ознакою того, що економічне зростання втрачає обертів.
-- Чи може торговельна війна призвести до глобальної економічної кризи?
-- У глобалізованому світі все дуже пов'язано. Пряма торгівля між США та Китаєм велика, але ще більша торгівля йде опосередковано. Наприклад, китайські фірми постачають щось В'єтнаму, потім воно пливе в Мексику, у Мексиці щось виробляється і після цього воно йде в Штати.
Взаємозалежність країн дуже велика. Якщо хтось опинився посередині цього протистояння, наприклад, Мексика чи В'єтнам, то вони постраждають.
Є кілька прогнозів, які вказують на можливе зменшення глобального ВВП на 1-2%, проте вони були складені на основі песимістичного сценарію з 30% митами на всі товари. Виявилося, що Трамп виявився ще більш песимістичним у своїх рішеннях. Важко уявити, як він відреагує, якщо, наприклад, Європейський Союз вжить рішучих заходів у відповідь на американські мита.
-- До чого слід готуватися експортерам? Торгувати і виходити на нові ринки ставатиме складніше, бо всі країни воюватимуть проти всіх, чи навпаки - США відгородяться від світу тарифами і світ буде тісніше кооперуватися? Тобто українському виробнику буде легше знайти ринок збуту.
Для підприємств, які працюють у великих країнах або торгових блоках, американські митні збори становлять певні труднощі, але не є фатальними. Наприклад, компанія з Європейського Союзу, яка реалізує свою продукцію в США, має змогу адаптуватися і знайти нових споживачів на європейському ринку. Ситуація схожа і з Китаєм, хоча тут дійсно цікаво, як зміниться ситуація з їхньою продукцією.
Проблеми можуть виникнути для малих держав. Наприклад, Мадагаскар спеціалізується на вирощуванні ванілі, а Колумбія - на виробництві кави. Для них це стане серйозним викликом, оскільки вузька спеціалізація обмежує можливості. Якщо їх продукція націлена на ринок США і там запроваджують високі тарифи, їм буде важко знайти альтернативні ринки. В Україні ситуація менш критична, адже Сполучені Штати становлять лише близько 2% від загального обсягу експорту.
Можливо. Однак одним з основних товарів, які Україна експортує до США, є труби. Після введення мит Україна намагатиметься реалізувати ці труби на ринку Європейського Союзу. Проте в ЄС також є виробники, які раніше постачали труби в США, і тепер вони можуть зосередитися на продажу своїх товарів у межах ЄС.
-- Приємного тут мало, але хочу нагадати, що в Сполучених Штатах наші труби завжди були під якимись антидемпінговими митами. Це все закінчувалося тим, що ціни на українські труби на американському ринку ставали вищими.
Сполучені Штати встановили мито на рівні 145% для китайських товарів, на що Китай у відповідь запровадив мито в розмірі 125%. Яка країна зазнає найбільших втрат у цьому економічному конфлікті: Китай, який може втратити значний ринок для своїх товарів, або США, де ціни на дешеві китайські продукти можуть різко зрости?
Необхідно розглядати не лише питання чистої економіки, а й політичну економіку. Китай, безумовно, не є демократією, і там все буде відбуватися згідно з вказівками Комуністичної партії.
Ми виявили, що в Сполучених Штатах больовий поріг значно нижчий, ніж у Китаї. Наприклад, були введені винятки з мит на смартфони та електроніку. Це свідчить про те, що США залежать від Китаю так само, як і Китай від Америки.
Трамп може багато говорити про те, як він "знищить" Китай. Проте, що саме США постачають до КНР? В основному, це сільськогосподарська продукція. Саме фермери, більшість з яких підтримали Трампа на виборах, страждають від його рішень щодо мит.
Фермери стикаються з необхідністю знайти вихід із ситуації з їхньою продукцією, оскільки це може призвести до значних фінансових втрат. Яке рішення може прийняти Трамп? Один із можливих варіантів - скасування мит. Інший - надання субсидій аграріям. Проте, в обох випадках це не виглядає як оптимальні рішення.
Яким чином торговельна війна може вплинути на позицію Китаю в глобальному контексті? В даний час США виступають значним джерелом невизначеності. Чи зможуть інші держави вибрати економічну співпрацю з Китаєм, який демонструє більшу стабільність?
Чіткість у визначенні ролі глобальних гравців є надзвичайно важливою. Якщо Сполучені Штати не виконують функцію стабілізатора, то виникає запитання: хто ж тоді може ним бути? Однією з можливих альтернатив є Китай, але з огляду на його політичну структуру та роль Комуністичної партії, важко вважати його надійним джерелом стабільності, адже існує чимало питань щодо його внутрішньої політики.
Сьогодні Євросоюз виступає як джерело стабільності. Якщо Китай і ЄС збережуть безмитну торгівлю, це дозволить зменшити хаос, викликаний діями Сполучених Штатів. ЄС активно працює над цим, прагнучи укладати угоди з Індією та іншими країнами для розширення торговельних зв'язків та співпраці.
Всі події залежать від того, як світ відреагує на політику Сполучених Штатів. Якщо країни світу об'єднаються проти США, це призведе до їхньої поразки. Однак, якщо такого об'єднання не станеться, то спрацює стратегія "розділяй і володарюй", що дозволить США зберегти контроль над ситуацією.
Є ймовірність, що ми опинимося в ситуації, коли США запитуватимуть: або ви на нашій стороні, або проти нас. Подібна дихотомія вже існувала під час Холодної війни, коли країни мали вибір — торгувати з країнами Заходу або з Радянським Союзом. Існував певний клуб держав, які намагалися знайти баланс, але тепер це може бути значно важче. Багато аспектів сучасної економіки пов'язані з доларом та фінансовими ринками розвинутих країн.
Чи здатен Китай, будучи нетто-експортером, розширити свій ринок для інших держав і стати альтернативою американському ринку?
-- У Китаю дійсно дуже великий експорт і що він буде з ним робити - не зовсім ясно. Теоретично всі ті товари, які раніше продавалися Штатам, хлинуть на інші ринки - у Європу, Латинську Америку, Африку. Навіть в Україні ціни можуть впасти просто через те, що в нас буде дуже багато дешевих китайських товарів.
З одного боку, це допомагає Китаю вирішити свої внутрішні проблеми, але з іншого - викликає труднощі в інших країнах. Їм доведеться змагатися з надзвичайно низькими цінами на китайську продукцію. Постає питання, хто наступним запровадить мита. Можливо, Європейський Союз захистить свої ринки, запровадивши якісь тарифи проти Китаю, але існує ймовірність, що цього не станеться. На даний момент це залишається невизначеним.
Чи здатна торгова війна підірвати роль долара в якості глобальної валюти?
Згідно з теорією, для того щоб валюта стала глобальною, необхідно врахувати три ключові аспекти. Перший з них – ліквідність, що означає здатність швидко здійснювати фінансові транзакції в цій валюті. Другий аспект – безпека, що передбачає наявність правового забезпечення та потужних збройних сил для захисту економічних інтересів. Третій фактор – обсяги економіки, зокрема наявність значного внутрішнього ринку.
Наприклад, у Китаї є розмір економіки, але в них є Комуністична партія, яка в будь-який момент може забрати гроші і сказати, що це наше. У них також немає ліквідності, адже там менш розвинений ринок.
У ЄС є великий ринок для євро, але не вистачає ліквідності. І в них не вистачає фіскального ресурсу, який буде "захищати" цю валюту, тому що євро залишається на рівні єврозони, а всі фіскальні питання вирішуються на рівні окремих країн.
Можливо, ситуація зміниться, оскільки Трамп створює атмосферу невизначеності, яка впливає на безпеку. Це призводить до несподіваних подій. Зазвичай, в умовах невизначеності та ризику рецесії інвестори шукають притулок у так званих "тихих гаванях". Серед них традиційно були американські державні облігації та долар. В результаті, курс долара зазвичай зміцнюється. Однак зараз спостерігається зворотна тенденція: незважаючи на величезну невизначеність, долар втрачає свої позиції.
Ніхто не хоче ризикувати, адже, можливо, Трамп скаже, що ви інвестували в десятирічні бонди, а тепер вони стануть сторічними і, можливо, ми колись щось за ними заплатимо. Або ж там була стабільна інфляція, а тепер невизначеність щодо неї, тому люди переводять гроші в інші країни і ЄС виявився "тихою гаванню".
Не думаю, що це остаточно підірве роль долара як глобальної валюти, але це небезпечний тренд. Сподіваюся, хтось донесе цю думку до Трампа.
Отже, наступним кандидатом на статус світової валюти може стати євро?
-- Приблизно 60-70% транзакцій та активів обертаються в доларі, 15-20% - у євро. Решту поділили фунт, єна, юань та інші валюти. У євро було багато можливостей стати глобальною валютою, однак пройшло вже 30 років, а воно нею не стало.
Чогось бракує. Можливо, ключові не стільки абсолютні цифри, скільки їх відносні показники. Якщо в США ситуація трохи краща, ніж в Європі, інвестиції починають перетікати в долари. Проте цей баланс може змінитися. Я не вважаю, що це станеться найближчим часом, але така ймовірність існує.
-- Що робити з доларами? Міняти на євро або гривні? Тренд на знецінення долара відносно інших резервних валют збережеться чи посилиться?
Це дійсно складне питання. Якщо ви вірите в те, що фінансові ринки є ефективними, то найбільш обґрунтованим прогнозом буде актуальний курс, адже вся доступна інформація вже відображена в цінах на долари. З огляду на довгострокові тенденції, наша торгівля з Європейським Союзом зростає, і ми все більше залежимо від нього. Тому невдовзі євро може стати для нас більш значущою валютою.
Якщо хтось має занепокоєння щодо впливу Трампа на курс долара, то євро може стати більш надійним варіантом, оскільки Європа демонструє більшу стабільність.
Справжнім "червоним прапорцем" стане ситуація, якщо Трамп вирішить усунути Джерома Пауела, очільника Федеральної резервної системи, що може підірвати незалежність центрального банку. Це може стати серйозним випробуванням для долара.
Якою повинна бути відповідь центральних банків, зокрема Федеральної резервної системи, на торговельну конфлікт? З одного боку, введення мит призведе до зростання цін, що може вимагати підвищення процентних ставок. З іншого боку, існує ризик економічного спаду, що, навпаки, може спонукати до зниження ставок.
Це питання варте цілої трильйона доларів. Ми стикаємося з реальною ситуацією стагфляції: високий рівень безробіття, економічний спад та інфляційні процеси. Подібне спостерігалося в США на початку 1970-х років і в 1980-х - це був період, відомий як велика інфляція.
Спочатку тоді спробували боротися за повну зайнятість. ФРС знижувала реальні процентні ставки, але інфляція ще більше розбурхувалася. Потім прийшов новий голова Федеральної резервної системи Пол Волкер. Він сказав, що буде фокусуватися на інфляції, і почав радикально підвищувати процентні ставки.
Для розуміння: зараз ставки за іпотекою в США близько 6%, під час Великої рецесії (економічна криза 2008 року - ЕП) було 3-4%. За часів Волкера ставки за іпотекою були 15-20%. Недавно у Джерома Пауела запитали, хто його герой серед центральних банкірів. Він сказав, що Пол Волкер. Якщо це так, то Пауел має підвищувати процентні ставки для боротьби з інфляцією.
Трамп активно впливає на Пауела, наполягаючи на необхідності терміново знизити процентні ставки, вважаючи, що зараз найкращий час для цього. Однак, це може призвести до несподіваних наслідків.
Думаю, поки триватиме невизначеність, ФРС буде тримати ставки на поточному рівні. Можливо, навіть буде підвищувати пізніше, якщо інфляція почне зростати. Хоча початковий план передбачав, що мита - це одноразове підвищення цін і на нього ніяк реагувати не треба. Такий собі план дій "з підручника".
Суть в тому, що невизначеність може викликати стагфляцію.
Підвищення процентних ставок підтримується фактом, що капітал покидає США. Яким чином повинні збільшитися ставки за американськими облігаціями, аби інвестори знову почали довіряти стабільності долара?
З одного боку, Трамп прагне до ослаблення долара, що, власне, і спостерігається в даний момент. З іншого боку, тарифи, за тих же умов, повинні сприяти зміцненню валюти. Те, що долар втрачає в ціні, коли, здавалося б, має підніматися, свідчить про наявність певних проблем у системі.
Окрім цього, процентні ставки підвищуються навіть без активних дій Федеральної резервної системи. Якщо звернути увагу на ставки десятирічних облігацій, то вони зросли на 60 базисних пунктів (0,6 відсотка). Здається, що це незначне зростання, але з точки зору державного боргу США, який складає 36,2 трильйона доларів, це суттєве підвищення.
-- Як мають діяти центробанки інших країн у таких умовах?
— Я не відчуваю до них заздрощів (сміється).
Які поради ви могли б дати Андрію Пишному?
На щастя, торговельна війна має незначний вплив на Україну. Наші торговельні зв’язки зі Сполученими Штатами є обмеженими, а основна частина нашого експорту складається з аграрної продукції, ціни на яку не так сильно реагують на такі події. Водночас варто відзначити, що ціни на нафту знижуються. Хоча це може бути тривожним сигналом для світової економіки, для нас, як країни, що імпортує енергію, це створює певні позитивні моменти.
Я б не стверджував, що нам загрожує якась катастрофа. Проте важливо бути пильними та уважно слідкувати за подіями на ринках.
-- Чого очікувати Україні - відкритій експортоорієнтованій економіці?
Найбільша небезпека для невеликої відкритої економіки, що перебуває на стадії розвитку, – це фінансова паніка. Подібні ситуації ми пережили в 1998 і 2007 роках, коли країна зазнала серйозних криз через відтік капіталу з України. Однак сьогодні ймовірність повторення такого сценарію є дуже низькою, оскільки ми фактично відокремлені від світової фінансової системи.
Поганий наслідок для нас - якщо почнуть падати ціни на основні експортні товари. Проте наша економіка динамічна: якщо наші металургійні заводи витримують ракетні удари, то зниження цін на глобальних ринках точно витримають.
-- Чи можуть українці на власних кишенях відчути наслідки торговельної війни у світі?
Вплив Китаю буде помітний у багатьох сферах. Зростання тарифів призведе до збільшення витрат для американських домогосподарств, які змушені будуть витрачати додаткові 4 тисячі доларів щороку, враховуючи, що середній дохід родини становить 65 тисяч доларів на рік.
