Причини, через які вашу банківську картку можуть заблокувати: як аналізують фінансові операції українців та що потрібно знати для уникнення проблем.

Зростає кількість українців, які отримують від банків запити про пояснення своїх переказів або підтвердження джерел доходів. Це робиться для того, щоб впевнитися, що їхні рахунки не залучені до легалізації, відмивання грошей, сірого бізнесу чи інших незаконних схем.

Разом з тим в червні посилили обмеження щодо переказів з картки на картку. Це відбулося в межах боротьби з так званими "дропами" - клієнтами банків, які продають свої рахунки для відмивання коштів. "Дропів" намагаються виявити за рахунок фінансового моніторингу. Банк вивчає своїх клієнтів, досліджує всі операції та намагається не допускати будь-які підозрілі дії.

Дізнайтеся, з яких причин банки можуть призупинити перекази, заблокувати картки або навіть закрити рахунки, а також як уникнути потрапляння в ситуацію "випадкової жертви" фінансового моніторингу в матеріалі від OBOZ.UA.

OBOZ.UA проаналізував судові справи, що були порушені проти банків протягом останніх двох місяців. Ці справи умовно можна класифікувати на три категорії:

Звісно, це далеко не вичерпний перелік. Наприклад, колишній суддя апеляційного суду Хмельницької області Ігор Кобрін кілька тижнів тому програв позов проти ПриватБанку. У суді він вимагав виключити його з переліку національних публічних діячів, бо з моменту його відставки минуло більше трьох років. Перекази національних публічних діячів банк перевіряє з особливою ретельністю, тож, ймовірно, судді у відставці доводиться час від часу надсилати банку довідки про доходи та пояснювати навіть незначні перекази.

Представник "Привату" в суді заявив, що статус "публічної особи" не має обмежень щодо термінів. Тому суддя у відставці залишається публічною особою навіть після трьох років після того, як перестав працювати суддею. Хмельницький міськрайонний суд Кобріну відмовив.

"Суд зазначає, що статус позивача, який є суддею апеляційного суду у відставці, залишається незмінним з моменту його виходу на пенсію", - говориться в рішенні справи 686/12847/25. Варто зазначити, що Кобрін також ініціював судові позови проти "Універсал Банку" та "Банк Восток". Рішення по цим справам поки що не прийнято.

Слід підкреслити, що внаслідок закриття рахунків "дропів" (що є досить поширеним явищем) до суду проти банків зазвичай не звертаються. Тому в реєстрі можна виявити позови лише від тих клієнтів, які впевнені у своїй правоті.

Неможливо представити вичерпний список причин для закриття рахунків, адже банк має право в будь-який момент вирішити, що співпраця з певним клієнтом є занадто ризикованою, і вжити заходів щодо закриття рахунку. Проте деякі підстави вдалося визначити завдяки судовим розглядам.

Наприклад, 26 травня 2025 року Печерський районний суд зобов'язав ПриватБанк відновити рахунок Дмитра М. та виплатити йому 1 тисячу гривень за моральну шкоду. Цей чоловік раніше керував компанією "Юніко Фінанс". Згідно з даними YouControl, у грудні 2022 року його місце зайняла Вікторія Хорошун, а підприємство було перереєстроване з Києва в Краматорськ. Вже 13 лютого 2023 року, як свідчать матеріали справи, компанію зареєстрували в так званій "ДНР". У відповідь на ці зміни ПриватБанк ухвалив рішення припинити співпрацю з Дмитром М., який керував "Юніко Фінанс", поки компанія ще була зареєстрована в Києві.

Представник ПриватБанку у суді заявив, що Дмитро М. пов'язаний із власником "Юніко Фінанс" (бо працював разом із ним). Власник компанії "веде господарську діяльність на окупованих територіях України з метою особистого збагачення та прямого фінансування терористичної організації "ДНР" та країни-агресора - РФ". Саме тому в банку вирішили, що ділові відносини з Дмитром М. мають "неприйнятно високий ризик".

"Фактично підставою для встановлення неприйнятно високого ризику ділових відносин відповідачем визначено зв'язок позивача з власником компанії "Юніко Фінанс", а не персональні дії позивача, що не відповідає вимогам п. 61 Положення № 65, якими визначено, що такий рівень може встановлюватись щодо клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри", - йдеться в рішенні суду. У результаті рахунок Дмитра М. у "Приваті" зобов'язали відновити.

Коли банк не відновить рахунок Випадок з Дмитром М. - радше виняток. Найчастіше банки закривають рахунки через аргументовані підозри у шахрайстві або відмиванні коштів.

Наприклад, рахунок може бути заблокований унаслідок скарги на шахрайські дії. Як повідомляв OBOZ.UA, проблеми можуть виникнути у людей, які займаються продажем біткоїнів, навіть якщо вони не беруть участі в шахрайських схемах. Якщо ви продаєте біткоїни безпосередньо покупцеві та отримуєте від нього оплату, існує ймовірність, що насправді гроші на ваш рахунок надійшли від жертви шахрайства.

Як це працює? Наприклад, злочинець може спробувати обманом отримати 20 тисяч гривень і попросити перевести ці гроші безпосередньо на ваш рахунок. Перед цим він може зв’язатися з вами з пропозицією купити біткоїни на ту ж суму. Ви отримаєте свої кошти і перешлете шахраєві криптовалюту, однак пізніше жертва цього шахрайства звернеться до поліції та банку, вказавши на ваш рахунок. У результаті ваш рахунок може бути заблоковано через підозру у причетності до шахрайських дій.

Подібні випадки також мають місце в судовій практиці. У квітні поточного року Саксаганський районний суд міста Кривий Ріг відхилив позов клієнта ПриватБанку, який намагався домогтися відновлення свого рахунку. Причиною розірвання ділових відносин з банком стали підозри у його причетності до шахрайських схем.

Клієнт звернувся з проханням відновити свій рахунок, проте в банку повідомили, що не можуть розблокувати його через наявність скарги на шахрайські дії, пов'язаної з переказом на суму 25 812 грн.

"У документах справи зазначено, що клієнт повідомив про отримання коштів від продажу криптовалюти, проте відмовився надати підтверджуючу інформацію щодо законності цих фінансів. В результаті, клієнт програв судову справу проти "Привату"."

Тут варто зазначити, що схожі судові справи є і проти інших банків. Однак при цьому найбільше судових рішень стосується саме "Привату". Цей банк - лідер за кількістю випущених карток - 28,2 млн станом на січень 2025 року. Це більше, ніж у двох найближчих конкурентів - Універсал Банку (включаючи Монобанк - 9 млн) та Ощадбанку (7,4 млн карток) разом узятих.

У певних ситуаціях банк має право утримувати кошти. У справі 639/7981/24 зазначено, що українка отримала переказ у розмірі 10 тисяч євро від білоруса, який тривалий час проживає в Португалії та має тамтешню посвідку на проживання. Відповідно до постанови Правління НБУ № 21 від 24 лютого 2022 року, банкам заборонено проводити валютні операції для виконання зобов'язань перед юридичними або фізичними особами, які зареєстровані або постійно проживають у Росії чи Білорусі.

Кошти перевели на спеціальний рахунок, до якого у позивачки доступу не було. А Новобаварський районний суд Харкова вирішив, що таке блокування цілком відповідає закону.

Як уберегтися від фінансового контролю та які важливі моменти слід враховувати

Цього місяця, починаючи з 1 червня, було зменшено ліміти на перекази: тепер вони становлять 100 тисяч гривень без необхідності підтвердження доходів, а для осіб із підвищеним рівнем ризику - лише 50 тисяч гривень. Про це в коментарі для OBOZ.UA зазначив фінансовий аналітик YouControl, доктор економічних наук Роман Корнилюк.

Перевищення встановлених лімітів на грошові перекази є найчастішою причиною блокування рахунків. Окрім цього, існують інші підстави, за яких рахунки можуть бути заблоковані або ж перекази – призупинені, зокрема:

"Подібні ситуації дійсно трапляються, про що свідчить, зокрема, кількість скарг і запитів від громадян до НБУ. У першому кварталі основними темами, які турбували людей у зв'язку з банками, були питання блокування та арешту рахунків – таких звернень нарахували 513", - зазначає Корнилюк.

Фінансові установи завжди зберігають у таємниці специфічні критерії, за якими операції можуть бути визнані підозрілими, а клієнти - потенційно ризикованими, оскільки ця інформація є складовою частиною їхніх внутрішніх регламентів.

Марина Павленко, провідна спеціалістка з фінансового моніторингу у ГЛОБУС БАНКУ, рекомендує:

"Чим більше правди у використанні рахунку - тим меншою є ймовірність його блокування", - наголошує банкірка. На етапі відкриття рахунку у фахівця банку можуть виникнути додаткові запитання. Важливо надати вичерпні відповіді, а за потреби - додаткові документи або пояснення.

Єдиний спосіб уберегтися від фінансового моніторингу - це дотримуватись основ фінансової дисципліни, отримувати легальні доходи та використовувати свої банківські рахунки відповідно до умов, прописаних у договорі з фінансовою установою.