Готуйтеся до змін: в Україні протягом наступних шести місяців очікується зростання цін на більшість товарів.

Ціни на харчові продукти безперервно підвищуються. УНІАН провів аналіз змін у вартості основних товарів, які входять до продуктової корзини, з'ясував причини цих цінових коливань та розглянув, які фінансові виклики можуть очікувати споживачів у 2025 році.

Вже кілька місяців поспіль українці стають свідками невблаганного здорожчання більшості продуктів харчування та продовольчих товарів на прилавках магазинів. За даними Держстату, річна інфляція в Україні у 2024 році склала 12 відсотків. Зокрема, продукти харчування за рік здорожчали на 14%, що боляче вдарило по кишеням громадян.

У минулому році найбільше зросли ціни на овочі - на понад 48 відсотків, вершкове масло - на майже 34% та соняшникову олію - на близько 21 відсотка. Значно подорожчали також молоко - на майже 19%, хліб - понад 18%, фрукти - більше 16%, а також сир - на понад 16 процентів. Ціни на яйця, які нещодавно українці жартома називали "золотими" через їхнє стрімке здорожчання, зросли на понад 13%. Так само виросли у ціні алкогольні напої та тютюнові вироби. Що ж до риби та продуктів з неї, то ця категорія здорожчала на 13 відсотків.

Ціни на комунальні послуги зросли майже на 19 відсотків, зокрема, через різке підвищення тарифів на електрику для населення в червні з 2,64 грн до 4,32 грн за кіловат-годину. Вартість медичних послуг зросла більш ніж на 13%, тоді як транспортні витрати підвищилися на трохи більше 7 відсотків. Також освітні послуги стали дорожчими на 12%, а ціни на послуги ресторанів і готелів зросли більш ніж на 13%. Не оминули підвищення і послуги зв'язку, які подорожчали на понад 9%.

Негативна динаміка минулого року продовжилася і у січні: експерти щоденно звітують про зростання цін на огірки, буряк, капусту, гречку та ряд інших популярних продуктів. Крім того, українцям доводиться витрачати більше на зв'язок, оскільки усі українські мобільні оператори з нового року підвищили вартість своїх послуг.

"Коли ми розглядаємо склад продовольчої корзини, можна помітити, що найбільше зросли ціни на недорогі продукти. Зокрема, спостерігається подорожчання борщового набору, овочів, хліба, макаронних виробів та круп. Водночас, у сегменті дорожчих продуктів, таких як м'ясо, ціни зросли лише незначно", - зазначає економіст Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу, у коментарі для УНІАН.

Більшість експертів сходяться на думці, що однією з основних причин зростання цін на продукти харчування став поганий врожай минулого року через аномальну спеку та посуху.

"Це призвело до того, що ми зібрали набагато менше врожаю - зокрема, на 30% менше картоплі. І це безперечно вплинуло на загальний обсяг пропозиції на ринку, що спровокувало зростання цін", - зазначає Пендзин.

Проте слід також звернути увагу на менш очевидні чинники, які сприяли зростанню цін на продуктову корзину українців. За даними опитування Центру Разумкова, 44 відсотки українців стали частіше обирати найдешевші продукти та менше зважати на їхню якість. Це означає, що майже половина населення змушена економити на харчуванні.

"Коли реальні доходи населення починають знижуватись, представники середнього класу змушені переходити до більш економічних варіантів споживання. Це, у свою чергу, призводить до зростання попиту на доступні продукти харчування, які вже користуються популярністю серед малозабезпечених. Таким чином, ми спостерігаємо збільшення попиту на бюджетні харчові товари, що, в свою чергу, спричиняє швидше підвищення цін у цьому секторі", - зазначає економіст.

Отже, у споживчому кошику ціни на основні продукти зростають швидше, в той час як вартість більш дорогих товарів залишається практично стабільною.

"Чим більше ми накопичуємо матеріальних благ, тим більше вживаємо м'яса, молочних продуктів і сирів. У свою чергу, коли наші ресурси обмежені, увага переключається на хліб та картоплю. Саме така тенденція зростання попиту на доступні продукти і створює додатковий тиск на ціни в бюджетному сегменті," - зазначає фахівець.

Ця обставина викликає асоціації з відомою біблійною притчею: "Тому, хто має, ще більше додасться; а у того, хто не має, заберуть навіть те, що є". Іншими словами, інфляція в першу чергу вдаряє по людям з обмеженими фінансовими ресурсами.

Голова Національного банку України Андрій Пишний повідомив, що в перші місяці поточного року вартості, імовірно, продовжать підвищуватися через тривалий вплив низьких врожаїв минулого року та збільшення витрат на виробництво. Національний банк прогнозує, що до 2025 року рівень інфляції досягне 8,4%. Максимум її зафіксують у другому кварталі, а з середини року, за оцінками регулятора, очікується поступове зниження.

Факторами, що сприятимуть прискоренню інфляційних процесів, стануть неурожайні сезони, підвищення тарифів на електрику, а також зростання витрат на транспортування газу та електроенергії для підприємств. Крім того, можливі перебої з електропостачанням, девальвація гривні, підвищення цін на сировину та нестача трудових ресурсів на ринку праці.

Як прогнозує фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, 2025 рік обіцяє чимало випробувань. Він підтверджує, що одним із ключових факторів залишиться посуха та слабкий врожай 2024 року. Через це ціни на овочі, фрукти та зернові зростуть і залишатимуться високими, допоки новий врожай не стабілізує ситуацію.

"Середньомісячна інфляція може досягти за рік 13%. При цьому на кінець року ми виходимо на інфляцію ближче до 9%. У базовому сценарії, фактори, які будуть тиснути на вартість, крім девальвації гривні - це слабкості ринку. Тобто операційні витрати компаній, підвищення податків для тих же ФОПів, підвищення військового збору, включення для ФОПів Єдиного соціального внеску. Це все буде переноситися на кінцевого споживача", - каже УНІАН фінансовий аналітик Шевчишин.

Ще одним важливим чинником, що призводить до підвищення цін на товари, є, наприклад, січневе підвищення тарифів на електричну енергію для підприємств. Експерт також зазначає, що можливе зростання тарифів "Укрзалізниці" на вантажні перевезення неминуче вплине на кінцеву вартість продукції для споживачів, оскільки компаніям доведеться перекладати ці додаткові витрати на покупців.

Також варто зазначити, що витрати на логістику зростуть внаслідок подорожчання пального, темпи якого, згідно з "Інфляційним звітом" Національного банку України, в цьому році перевищать 13%.

"У другій половині року, коли новий врожай почне надходити, ми спостерігатимемо поліпшення ситуації з продуктовими цінами," - зазначає Шевчишин.

Крім того, у зв'язку з війною в Україні наразі діє заборона на підвищення тарифів на гарячу воду, опалення та газ. Проте фінансовий аналітик Андрій Шевчишин підкреслює, що після завершення активних бойових дій міжнародні партнери можуть вимагати підвищення цін на комунальні послуги до "економічно обґрунтованого рівня". Це може призвести до зростання тарифів на "комуналку" на 30% і більше, що додатково ускладнить фінансове становище українців.

"Якщо виключити вплив підвищення тарифів на комунальні послуги, який я враховую у своїх розрахунках, то, фактично, ми можемо залишитися на нижчому рівні інфляції і, можливо, уникнути значних коливань протягом року. Можливо, мій прогноз виглядає песимістично для деяких, але я вважаю, що саме цей сценарій є найбільш реалістичним," - зазначає Шевчишин.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначив, що головними факторами зростання цін на продукти в 2024 році є поєднання сезонних коливань, економічних умов та наслідків війни.

"Фактично до нового сезону у нас овочева група буде точно продовжувати зростати ще в межах 15%", - ділиться він своїм прогнозом з УНІАН та додає, що ситуація на молочному ринку також є непростою.

Експортні обмеження до Європи тимчасово знизили закупівельні ціни на молоко, але кінцева вартість для споживачів навряд чи зміниться через податкові нововведення, зокрема зростання акцизів на паливо.

"Зростання акцизів на паливно-мастильні матеріали, що стартувало в вересні, поки що не відчутно позначилося на ринку. На той момент трейдери ще мали запаси за попередніми цінами, однак з січня ціни на паливо почнуть впливати на собівартість продукції та витрати на транспортування", - зазначає Марчук.

Він також вважає, що, напевно, не залишиться таких категорій продуктів, які не будуть дорожчати до нового сезону.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначає, що, наприклад, молочна продукція дорожчає через зростання вартості кормів, а м'ясо - через скорочення поголів'я худоби та високі витрати на її утримання. Якщо 2024 року ціни на м'ясо зростали повільно, то в нинішньому році експерт прогнозує їхній суттєвий стрибок, що може призвести до збільшення імпорту.

Член Економічного дискусійного клубу, економіст Олег Пендзин, зазначає, що рівень продовольчої інфляції у 2025 році буде безпосередньо пов'язаний із успіхами українських аграріїв у цьому році. Проте, наразі неможливо зробити точний прогноз щодо майбутнього врожаю.

"Ніхто не може точно передбачити, яким буде літо цього року. Які температури нас очікують і як це вплине на врожай. В кінцевому підсумку, рівень продовольчої інфляції у 2025 році значною мірою залежить від успіхів у сільському господарстві. Але жоден експерт не може дати чітку відповідь на це питання", - зазначає фахівець.

Українські торгові мережі також обережні у своїх очікуваннях стосовно майбутнього підвищення цін.

"Вартість товарів визначається рядом чинників. Серед них - коливання валютних курсів, погодні умови, логістичні витрати та інші аспекти. Сезонність також відіграє важливу роль: наприклад, взимку ціни на м'ясо та молоко зазвичай вищі, ніж влітку", - зазначили представники прес-служби мережі супермаркетів Еко-маркет.

Там також відмічають, що найбільший приріст цін у 2025 році демонструє овочева група (картопля, морква, буряк). Також подорожчала молочна група (молоко, сметана, олія).

Також у мережі супермаркетів відзначають, що незважаючи на інфляційні процеси, обсяги продажів у 2024 році поступово зростали. Зокрема, у Києві, згідно з внутрішніми дослідженнями компанії, серед споживачів спостерігається зменшення "відчуття підвищення цін" на продукти харчування, що є несподіваним порівняно з роками повномасштабного вторгнення.

"Окрім зменшення 'відчуття підвищення цін' у минулому році, було помічено й загальний спад обізнаності споживачів про ціни на товари. Це означає, що клієнти стали менше зосереджуватися на вартості, ніж раніше," - зазначили в прес-службі магазину.

У свою чергу, у мережі АТБ розповіли УНІАН, що інфляція негативно вливає на споживчий попит, оскільки призводить до зниження купівельної спроможності, однак, з іншої сторони, має і стимулюючий вплив на товарообіг. Споживачі купують потрібні їм товари сьогодні, адже ціна на них постійно зростає.

Іще одна біда підкралась, звідки не чекали: у тому ж АТБ зазначають, що на початку 2025 року починає дорожчати горілка, яка утримувала ціни протягом останніх двох років. Серед причин виділяють зростання вартості сировини та електроенергії. Загалом з грудня 2024 року категорія винно-коньячної групи товарів здорожчала на 50%.

Серед решти напоїв найбільше здорожчання у 2025 році прогнозують на какао, каву та на соки (вишневий, яблучний, апельсиновий).

"З огляду на прогнози на 2025 рік, варто відзначити, що ціни на більшість товарів, ймовірно, залишаться стабільними. Проте, в умовах сучасного життя, не можна виключити можливість підвищення цін, яке буде залежати від багатьох чинників, таких як погодні умови, витрати на транспортування, а також загальна ситуація в країні та в енергетичному секторі," - повідомляють в АТБ.

У прес-службі мережі звернули увагу на те, що, відповідно до повідомлення Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, у наступному сезоні в ряді країн, зокрема в Україні, прогнозуються "не зовсім оптимальні погодні умови для вирощування пшениці".

"Тому наші аграрії навряд чи опускатимуть цінники. Дорогі пшениця та кукурудза, зі свого боку, забезпечать високі ціни на борошно та комбікорми, що накручуватиме цінники на хліб, макарони, м'ясо та молочку", - підсумовують в АТБ.

Ціни, на жаль, продовжать зростати через поєднання факторів слабкого врожаю, зростання виробничих витрат й тарифів та різних економічних викликів, пов'язаних з війною. Відомства й експерти очікують, що ситуація може дещо стабілізуватся у другій половині року. Але до того часу треба ще дожити, тож українцям доведеться змінювати свої харчові звички, аби краще впоратися з тиском на фінанси, які й без того співають романси.