Державне бюро розслідувань проводить розслідування щодо замовленої справи проти мене і моїх близьких. Замовником виступає Путін.
На світлині - ми з моїм сином Максимом Максим Касьянов їдемо полювати на "Іскандери" у Бєлгородській області. Серпень 2022 року. Їдемо на своїх автомобілях, веземо виготовлені нами ударні дрони, і жодної бюрократії. Все заради перемоги.
Тепер за це нас намагаються покарати.
ДБР розслідує справу проти мене, вірогідно проти мого сина і інших військовослужбовців підрозділу ДК-8 deep strike 10 мобільного загону Держприкордонслужби (ДПСУ).
Згідно з висунутими звинуваченнями, нам інкримінують частину 5 статті 191 та частину 5 статті 426-1 Кримінального кодексу України. Суть обвинувачень полягає в тому, що ми нібито примушували військових працювати на моєму бізнесі для отримання прибутку та перевищували свої повноваження. Також стверджується, що ми завищували ціни, хоча контракт був погоджений та підписаний особисто тодішнім головою Державної прикордонної служби України генералом Дейнеко.
Суворі покарання, що діють у період воєнного стану, коливаються від 7 до 12 років.
Нагадаю, півроку тому підрозділ був розформований наказом Дейнеко, який сам тепер знаходиться під слідством НАБУ.
Нас усунули, нібито через "недостатню ефективність", хоча саме ми завдали нищівного удару по московському Кремлю 3 травня 2023 року, атакували ворожі аеродроми та нафтобази, а також заблокували роботу заводу "Кремній Ел".
14 березня 2025 року, виконуючи наказ командування, ми знову завдали удару по серцю Москви. Після цього почалися спроби знищити нас, унеможливити наші дії в Москві та скасувати бойові розпорядження Генерального штабу.
Хто стоїть за ліквідацією бойового підрозділу, що єдиний за останні два роки зміг успішно завдати удару по Москві? Це можуть бути конкуренти з потужного приватного бізнесу, тісно пов’язаного з владними структурами, або ж це може бути особисте замовлення Путіна, який після успішної атаки на свою резиденцію в Кремлі охарактеризував нас як "особистих ворогів".
Намагаючись запобігти знищенню, я звертався в Міноборони, Генеральний штаб, просив про допомогу Павла Палісу, і навіть Марʼяну Безуглу.
Я виступив на публічній арені, сподіваючись залучити увагу президента, депутатів і суспільства. Проте все виявилося безрезультатно.
2 лютого 2025 року було видано наказ про розпуск нашої частини.
Постраждали не тільки ми - військові, добровольці; були покарані також два генерали, які віддавали нам накази бомбити москву.
Насправді агресор за допомогою зрадників усунув ризик для столиці Росії.
Військовослужбовців ліквідованого підрозділу ДК-8 піддавали жорстоким допитам, погрожуючи "відправити на нуль" або "знищити в табірний пил". Вже 14 жовтня 2025 року, менш ніж через два тижні після розформування, підлеглі Дейнеко зі служби Внутрішньої безпеки ДПСУ отримали колективну заяву від десяти військових, на основі якої в той самий день було ініційовано кримінальне провадження.
Зверніть увагу: спочатку було ліквідовано підрозділ, а потім "виявили злочин", а не навпаки.
Вся ця "кримінальна справа" - цілковита неправда. Наші вороги просто не розуміють, як можна щось робити, і не красти, а навпаки - вкладати всі свої зусилля, можливості все, що в тебе є, в захист України.
Тепер вони намагаються знайти способи придушити мою сім'ю, знищити все, що вціліло - інновації, проекти та виробничі ресурси.
Вони лізуть, навіть, в події 2022 року - початку 2023 року, коли ми без участі держави робили літаки, на своїх автівках їздили воювати, самі купували собі паливо і все інше, що потрібно на війні.
Тоді в документах так і зазначалося: виїзд на бойову місію на особистих автомобілях, з собою мали автомати, набої та 50 кг вибухових речовин - мета полягала в знищенні ворожого дивізіону С-300 поблизу Брянська. Очевидно, що все це здійснювалося за допомогою безпілотників, але...
Тоді на початку війни всі дивилися скрізь пальці на папери, підписи, оформлення документів, а зараз ті, хто на початку вторгнення втік, і ні дня не воював, нищить тих, хто одразу взяв до рук зброю.
Нас ліквідували півроку тому. Відтоді дрони не атакують Москву. І якщо усунення нашого підрозділу не було ініційовано Путіним, то кому це насправді вигідно?
На складах гниють наші дрони і катапульти, військові займаються зовсім не тими справами, де вони мають фах, і можуть бути корисні для держави, з мене зробили комірника, і погрожують відправити у вʼязницю всю мою родину.
Незліченні звернення до президента, спікера Верховної Ради, відповідного комітету, міністрів та народних обранців не принесли результату.
Що відбувається в державі, коли знищують бойові частини, ліквідують унікальні безпілотники та переслідують військовослужбовців і їхні родини?
