Депутати, підприємці, місцеві "господарі". Хто отримує прибуток від земель навколо в’язниць?
Кримінальні авторитети, депутати та "феодали" заробляють на землях державної пенітенціарної системи десятки мільйонів гривень. Як влаштовані оборудки?
Держава має у своєму розпорядженні 800 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь, що трохи менше за площу Кіпру. Управління цими землями здійснюють часом несподівані державні органи.
Якщо Національна академія аграрних наук (НААН) та Фонд державного майна (ФДМУ) виглядають логічними розпорядниками таких активів, то Міністерство юстиції в особі пенітенціарної системи - ні. Донедавна п'ятьма відсотками всіх державних сільськогосподарських земель володіла Державна кримінально-виконавча служба (ДКВСУ), колишня Пенітенціарна служба.
Згідно з концепцією та радянською "традицією", на цих територіях ув'язнені мали вирощувати продукти для власних потреб. Однак протягом років незалежності чиновники, представники влади та керівники державних підприємств (ДП) розробляли схеми, що дозволяли передавати пенітенціарні землі в користування приватним компаніям, що призводило до постійних фінансових втрат для держави.
У 2023 році за ініціативи Фонду державного майна України почали формувати так званий Земельний банк – організацію, що повинна отримати сільськогосподарські землі від непрофільних відомств для подальшої прозорої передачі їх в суборенду. Влітку 2024 року до цього процесу були залучені й землі пенітенціарних установ.
Проте на державній землі продовжують заробляти і донині. ЕП вдалося знайти, хто цим займається.
Під час радянської окупації виправні установи та інші заклади для виконання покарань отримували в розпорядження території, розташовані поруч зі своїми корпусами, для вирощування сільськогосподарської продукції за допомогою ув'язнених.
Цю практику продовжували й після 1991 року: Міністерство юстиції заснувало безліч державних підприємств при виправних установах, яким надали право постійного користування земельними ділянками. Ув'язнені, засуджені за незначні правопорушення, займалися їх обробкою та вирощували на них різноманітні сільськогосподарські культури. Після цього державні підприємства реалізовували продукцію в установи, що здійснюють покарання.
Враховуючи, що не вся земля була облікована і внесена в кадастр, відкривалося широке поле для зловживань. Дуже швидко керівники сільськогосподарських держпідприємств при колоніях, місцеві аграрні бізнесмени та співробітники силових органів зрозуміли, що на цьому можна заробляти.
Здавати землю в прозору оренду через аукціони було заборонено законодавством. Як і в ситуації з іншими державними землями, які використовувалися державними підприємствами на умовах постійного користування (по суті, це була дешевша форма довгострокової оренди), суборенда цих ділянок також заборонена.
Для обходу заборон існують угоди з приватними компаніями, такі як договори на розподіл прибутку, спільне оброблення земель або надання різних послуг. Ці угоди є непублічними і часто передбачають занижені ціни на продукцію, що в результаті призводить до того, що державні підприємства не отримують належного доходу, а держава втрачає свої фінансові ресурси.
Цей процес виглядає наступним чином: керівник пенітенціарної аграрної державної підприємства укладає угоду з приватною фірмою, залучаючи її до обробки земель. Основною причиною таких дій виступає неможливість виконання робіт ув'язненими, низька продуктивність їх праці або незадовільні результати врожайності. У результаті на територіях ДКВСУ починають працювати приватні аграрні підприємства.
Цікаво, що цей самий бізнес у майбутньому регулярно отримував перемоги в тендерах на постачання продукції, виготовленої з "пенітенціарних" земель, безпосередньо до установ Державної кримінально-виконавчої служби України. Звичайно, з певною націнкою.
Загалом в України налічувалося чимало таких сільськогосподарських ДП, проте на сьогодні їх залишилося десять. Маючи "білі плями" у кадастровій карті та облікову документацію, приватним бізнесменам іноді вдавалося по шматочках викуповувати ці ділянки, через що державний банк землі скорочувався.
Система функціонувала під прикриттям правоохоронців, зазначає в інтерв'ю ЕП екс-чиновник, обізнаний із тонкощами даної ситуації. "В процес обробки землі могли вплутуватися лише впливові особи - місцеві земельні магнати, народні депутати та міністри", - додає він. Це нагадує ситуацію з землями Національної академії аграрних наук.
Аграрії, які працювали підрядниками на пенітенціарних землях, занижували показники урожайності й таким чином недоплачували колоніям. Держпідприємства не мали інших джерел доходу, а їхні зобов'язання зі сплати земельних податків постійно зростали, пояснює ЕП колишній високопосадовець в Мінагрополітики.
У підсумку, більшість аграрних підприємств, що розташовані біля колоній, щорічно зазнавали втрат на десятки мільйонів гривень.
У 2020 році СБУ викрила на хабарництві голову комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби та колишнього чиновника Мін'юсту. Вони обіцяли фермеру з Кіровоградщини призначити його на посаду директора державного сільськогосподарського підприємства.
У матеріалах розслідування зазначається, що чиновник представляв себе як "тіньового куратора виконавчої служби з питань землі". Для отримання посади керівника державного підприємства фермеру було запропоновано внести суму в 1 мільйон доларів. Учасники цієї оборудки запевняли "клієнта", що він зможе повернути вкладені кошти після призначення, орендуючи земельні ділянки площею понад три тисячі гектарів, які належать агропідприємству.
Обговорювалось "Сільськогосподарське підприємство ДКВС (№37)", яке зареєстроване в селі Інгульське Кропивницького району. Незважаючи на ліквідацію Мін'юстом Устинівського виправного центру №37, сільськогосподарське підприємство, що обробляє шість тисяч гектарів, продовжило своє існування.
Згідно з інформацією Bihus.info, фермером, якому було запропоновано цю схему, став Олександр Поворознюк — керівник ТОВ "Агрофірма П'ятихатська". Він також відомий як президент футбольного клубу "Інгулець" та автор популярного висловлювання "Вова, їб*ш їх, бл**ь".
Міністерство юстиції намагалося ліквідувати сліди корупційних схем. У весняний період 2021 року земельні ділянки, що належать половині пенітенціарних сільськогосподарських державних підприємств, були передані в руки однієї організації - "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№115)".
"Основна задумка полягала в консолідації всіх активів під єдиним управлінням, призначивши на керівну позицію кваліфікованого менеджера з високою компенсацією, щоб впорядкувати цю безладну ситуацію," - розповідає співрозмовник ЕП в Міністерстві юстиції.
Більшість "порожніх" державних підприємств вже були ліквідовані, хоча деякі з них все ще перебувають у процесі закриття. У червні 2024 року Кабінет Міністрів передав половину земельних ділянок Міністерству юстиції для подальшого їх використання в рамках Земельного банку, що функціонує в структурі Фонду державного майна України. На відміну від земель, які належали Національній академії аграрних наук і передавалися цілими підприємствами, уряд вирішив передати окремі ділянки. Зокрема, це стосується земель, розташованих переважно в Кіровоградській, Одеській, Запорізькій та Харківській областях, загальна площа яких становить 19,4 тисяч гектарів.
Як зазначає начальник Управління підприємств агропромислового комплексу ФДМУ Олександр Васильченко, передані ділянки не є проблемними, і 4,1 тис. га вже передали у прозору суборенду через аукціони. Разом із тим, на понад 5 тис. га земель на Одещині вже після їх передачі до Фонду держмайна суд наклав арешти. Зараз ФДМУ намагається повернути ці землі у своє управління. Про них мова піде згодом.
Очікується передача ще 20 тисяч гектарів земель Міністерству юстиції, а також безпосередньо до "СГ підприємства ДКВС №115". Незважаючи на розпорядження уряду, яке було видане в травні, ці землі досі не були передані до структури Фонду державного майна України. У відповіді на запит редакції ЕП в Мін'юсті зазначили, що вже передали Фонду пакет документів для підготовки актів прийняття-передання, та попросили внести певні зміни з урахуванням позиції ДП №115.
"На даний момент акти прийняття-передання з рекомендованими змінами від ФДМУ до Міністерства юстиції ще не були отримані", - зазначено у відповіді.
Поки триває "бюрократичний футбол", на території Мінʼюсту у період з 2022 по 2024 роки мали місце зловживання. Під підозрою виявилися близькі до колишнього міністра особи, чинний народний депутат, а також керівник ДП "СГ підприємство ДКВС України №115".
Офіс Генерального прокурора розпочав розслідування у зв'язку з одним із випадків зловживань, пов'язаних із посадовими особами "СГ підприємство ДКВС України №115", які отримали в управління частину земель пенітенціарного фонду. Суть справи полягає в тому, що в 2022 році керівництво даного державного підприємства уклало контракти з трьома компаніями, що входять до групи "Альфа-капітал", на виконання робіт з підготовки, обробітку та посіву сільськогосподарських культур у Полтавській області.
Прокурори вважають, що насправді це була "підпільна" оренда 5,1 тисячі гектарів державної землі.
Співробітники ДП разом із представниками приватних компаній подавали неправдиві дані до статистичних та податкових органів України, що стало предметом розслідування. Зловмисники зменшували фактичний обсяг зібраного врожаю, а залишок реалізовували за готівку іншим підприємствам, як зазначено в судовому рішенні.
Сховання дійсного обсягу врожаю веде до збільшення зобов'язань державного підприємства, а також до втрати ліквідних активів та майна, підкреслюють правоохоронні органи. Експерти в галузі судової експертизи оцінюють збитки в цій справі на рівні 66,9 мільйона гривень.
Власником компанії "Альфа-капітал" є бізнесмен з Полтави Олександр Павлюченко. У своєму блозі для УП журналіст Дмитро Гнап зазначав, що Павлюченко має репутацію кримінального авторитета, відомого під прізвиськом "Саша Браслет". Згідно з інформацією, отриманою від джерел УП, у листопаді 2024 року він вчинив напад на чоловіка в ресторані, за що суд вирішив помістити його під цілодобовий домашній арешт.
У період з 2006 по 2007 рік Павлюченко працював асистентом народного депутата Миколи Злочевського, а з 2014 по 2019 рік - Ігоря Котвіцького. Котвіцький є близьким соратником колишнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
Після передачі першого "траншу" земель Мін'юсту до Земельного банку Петровірівська сільська рада Березівського району Одеської області пішла в суд, щоб забрати ці ділянки собі. Мова йде про майже 5,6 тис. га.
Справа в тому, що спочатку земельні ділянки були в постійному користуванні "СГ підприємства ДКВС №111". Потім це право було передано спочатку ДП №115, а згодом - Земельному банку Фонду державного майна України. Проте власником земель залишалася держава, представленої Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області.
Однак, після того як уряд передав ці території до Земельного банку, сільрада Петровірівки ухвалила рішення подати позов до суду з метою повернення всіх цих земель у своє розпорядження.
Згідно з поясненнями Тетяни Щербань, заступниці генерального директора ТОВ "Державний земельний банк", сільська рада звертається до суду з проханням визнати 5,6 тисячі гектарів державних земель комунальними. Це прохання базується на положеннях Земельного кодексу, який визначає, що всі землі державної власності, що знаходяться за межами населених пунктів у межах конкретних територіальних громад, вважаються землями комунальної власності.
Однак, одним із винятків цього правила є території, що знаходяться у постійному користуванні. Незважаючи на це, на ці земельні ділянки було накладено арешт. Щербань зазначає, що протягом останніх двох місяців суд не залучав представників ТОВ "Державний земельний банк" до розгляду цієї справи. В даний момент Фонд державного майна України подав апеляцію на це рішення.
Цікаво, що ДП колонії №111 чи не найбільш збиткове з усіх десяти аграрних ДП кримінально-виконавчої служби. На 2021 рік воно мало збиток у 2,5 млн грн, який поступово зменшувався у ході підготовки до ліквідації, свідчить фінансова звітність підприємства в системі Youcontrol.
Це зовсім не дивно з огляду на всі кримінальні справи, відкриті щодо цього ДП: про самовільне зайняття земельних ділянок, удавані договори про спільний обробіток землі, різноманітні договори підряду. Є навіть справа щодо передачі однієї ділянки компанії, власником якої є депутат місцевої райради.
У процесі інтеграції земель пенітенціарної системи, зокрема Ширяївської колонії №111, під контроль ДП "СГ підприємство ДКВС України (№ 115)", Міністерство юстиції затвердило нову версію статуту цього підприємства. Згідно з оновленим документом, основною метою "115-ки" є залучення засуджених до діяльності, яка приносить користь суспільству, забезпечення їх професійною підготовкою та отримання прибутків від підприємницької діяльності.
Проте, прокурори виявили, що керівництво ДП "попри потреби служби" укладало контракти на виконання механізованих сільськогосподарських робіт на земельних ділянках.
"Відповідно до умов контрактів, приватні підприємства виконують повний спектр посівних робіт своїми силами та ресурсами. Розрахунок з державним підприємством 'СГ підприємство ДКВС України (№ 115)' проводиться на основі рахунків, які формуються на підставі актів виконаних робіт і здійснюється в безготівковому порядку", - зазначено в судових документах.
Історія подібна до вище описаної: заниження урожаю, продаж продукції за готівку, зобов'язання ДП зі сплати земельного податку зростають, а доходів не вистачає. Підрядником в цьому кейсі було ТОВ "Агростар експорт".
Власницею цього бізнесу є Юлія Чернявська, дружина депутата-мажоритарника від партії "Слуга народу" Степана Чернявського. Раніше, до обрання, він самостійно керував компанією, але у 2019 році Чернявський був обраний до Верховної Ради з округу №138 в Одеській області. Цей округ охоплює, зокрема, Березівський і Ширяївський райони, де розташовані землі Ширяївської колонії.
Чернявський не просто депутат, а заступник голови Комітету з питань аграрної та земельної політики. У розмові з ЕП він відмовився розкрити, де саме підприємство обробляє землі, однак наголосив, що не залучений зараз до роботи компанії, а про обшуки розповідала дружина. "Якби у слідства були чіткі обвинувачення, вони їх би надали", - додав він.
Після об'єднання земель Міністерства юстиції під управлінням Державного підприємства "СГ підприємство ДКВС України №115", новим керівником став Максим Собко. Раніше він займав посаду голови Устинівської районної державної адміністрації в Кіровоградській області та мав досвід роботи депутатом Кіровоградської обласної ради.
А ще Собко - бізнесмен, ексдиректор фермерського об'єднання "Россолан", яким наразі керує Олена Собко. У своїй декларації Максим вказує спільне майно з Оленою, проте не зазначає її членом родини. У розмові з ЕП він уточнив, що це його мати.
"Россолан" наразі є об'єктом кримінального розслідування, пов'язаного із землею колонії №115.
Офіс Генерального прокурора ініціював кримінальне провадження, в рамках якого звинувачується керівництво ДП № 115 у зловживанні своїми повноваженнями з метою отримання незаконної вигоди. Відомо, що вони нібито змовилися з представниками Департаменту виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та Генеральної дирекції Державної кримінально-виконавчої служби, уклавши контракти на виконання робіт у межах території колонії.
Основою цих угод став продаж біологічних ресурсів, що охоплює незавершене виробництво сільськогосподарських культур. На аграрному ринку торгівля "біологічними активами" є досить рідкісним явищем, оскільки важко передбачити, який саме врожай буде зібрано, що ускладнює визначення адекватної вартості таких активів. Як наслідок, за такими угодами компанії зазвичай отримують значно нижчу ціну в порівнянні із продажем вже готової продукції.
Щодо СФО "Россолан": компанія не займалася обробкою земель, що належать ДП №115. Обшуки відбулись у багатьох підприємствах у цій місцевості. Причина, можливо, полягає в тому, що "Россолан" розташований поруч із ділянками, які використовує державне підприємство в Кіровоградській області, або ж через те, що я колись працював у цій організації. Можу з упевненістю стверджувати, що протягом останніх двох років "Россолан" не укладав жодних угод з 115 колонією, - зазначив у коментарі ЕП Собко, додавши, що більше інформації надати не може через конфіденційність слідства.
На даний момент територія колонії №115 у Кіровоградській області була виведена з постійного користування підприємства, як зазначив він, і передана під контроль Фонду державного майна. Ці земельні ділянки тепер виставлені на аукціони.
У відповідь на запит «Економічної правди» Міністерство юстиції повідомило, що не має даних про прогрес розслідувань ймовірних зловживань пов'язаних із сільськогосподарськими землями Державної кримінально-виконавчої служби.
"Інформація щодо кримінальних проваджень стосовно розслідування причетності керівництва ДП №115 до ухвалення неефективних управлінських рішень в інтересах ПП "Білухівка" (компанія з орбіти "Альфа-капітал" Павлюченка - ЕП) та укладення договорів підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт з ТОВ "Агростар експорт" у Міністерстві юстиції відсутня", - відповів державний секретар Олександр Буханевич.
У Департаменті з виконання кримінальних покарань, що підпорядковується ДКВС, звернулися з проханням надати додатковий час для підготовки відповіді, враховуючи потребу в обробці "великих обсягів інформації".
В Офісі генерального прокурора повідомили, що в даний час у рамках кримінального провадження, пов'язаного з ДП №115, тривають слідчі та процесуальні заходи. На цей момент жодному з учасників справи не було вручено підозру.
Ця стаття створена завдяки фінансовій підтримці Європейського Союзу. Всі думки та ідеї, висловлені в ній, є виключною відповідальністю "Економічної правди" і не обов'язково відображають позицію ЄС.
