"Дружба" з вигодою: які перспективи чекають на українсько-угорські стосунки та яких загроз остерігається Орбан.
Дізнайтеся, як Україна планує розв’язати нагальні питання у відносинах з Угорщиною, чому впливовий Віктор Орбан раптом зіткнувся з новим політичним суперником, а також які важелі впливу мають Київ і Будапешт один на одного. Усі ці аспекти розкриває журналіст РБК-Україна Роман Кот у своєму матеріалі.
ЗМІСТ:
"Україна - це країна, якої не існує", "перемога над Росією є непосильним завданням", "Україна втратила свій суверенітет", "Вашингтон не прагне до миру" - такі висловлювання можна було б очікувати від представників російського режиму або їхніх пропагандистів. Проте, ці слова звучать з уст лідера держави, яка є справжнім членом Євросоюзу та НАТО - прем'єра Угорщини Віктора Орбана.
Не відстають і його підлеглі. Приміром, нещодавно міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що вступ України в НАТО може начебто призвести до початку Третьої світової війни.
Слова та дії перебувають у гармонії. Ще до початку повномасштабного вторгнення Угорщина постійно створювала перешкоди Україні на її шляху до членства в НАТО. З початком великої війни, коли для Києва питання європейської єдності стало надзвичайно актуальним, дії Орбана викликають ще більше труднощів. Чи йдеться про затвердження нового пакету санкцій проти агресора, чи про надання Україні додаткової допомоги, чи про подальші етапи інтеграції України в ЄС та НАТО.
Наприклад, завдяки позиції Будапешта вже півтора року залишаються заблокованими 6,5 мільярдів євро допомоги Україні, що належать до Європейського фонду миру.
Однак, у недавній час виникли надії на те, що взаємини між Україною та Угорщиною можуть стати, якщо не більш дружніми, то хоча б більш продуктивними.
30 вересня в Будапешті міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів зустріч з угорським колегою Петером Сійярто. Після завершення переговорів обидва дипломати відзначили "позитивну динаміку" у вирішенні питання угорської меншини в Закарпатті, яке є номінально важливим аспектом у двосторонніх відносинах.
Згідно з інформацією, отриманою від РБК-Україна, під час переговорів Україна представила Угорщині свої пропозиції для нормалізації ситуації. Ці пропозиції включають не лише 11 пунктів, які раніше були озвучені Віктором Орбаном як ультимативні вимоги. Нагадаємо, що в червні Угорщина висунула ряд вимог, що стосуються мови, освіти, політичного представництва та культурних прав угорської національної меншини в Закарпатті, в обмін на розблокування інтеграційних процесів України в Європейський Союз.
Андрій Сибіга і Петер Сійярто під час зустрічі в Будапешті (зображення: Getty Images)
Україна прагне втілити в життя задум, який президент Володимир Зеленський озвучив ще в 2020 році — укласти з Угорщиною основний меморандум, що стосується історії та мови. Проте в теперішній ситуації мова йде про набагато більш широкий спектр питань, і обговорення не обмежується лише форматом меморандуму.
За інформацією, отриманою від обізнаного джерела РБК-Україна, Київ наразі прагне налагодити з Угорщиною практичні та стабільні відносини, подібно до того, як це вдалося зробити з не менш складною Словаччиною.
Андрій Сибіга, одразу після свого призначення, мав намір здійснити свою першу офіційну подорож саме до Будапешта. Проте, через труднощі з узгодженням графіків, ця поїздка не відбулася. Натомість він спочатку відправився до Румунії та Словаччини. Однак те, що Будапешт все ж став одним із перших міст, які він відвідав, є значним політичним сигналом.
Попередньо, співрозмовники РБК-Україна висловлюють обережний оптимізм. Водночас вони розуміють, що в Угорщині назрівають внутрішні виклики, які у майбутньому навіть можуть поставити під питання перебування Орбана при владі і знов-таки розвернути його позицію щодо України, як бувало уже не раз.
В Угорщині виник сильний конкурент для Орбана - Петер Мадяр. На середину вересня 39% угорців, які бажають проголосувати, висловлюють підтримку йому, якщо вибори відбувалися б сьогодні. У той же час, Віктора Орбана підтримують 43% респондентів.
Що важливо, на хвилі популярності Мадяра має успіхи і його партія - "Повага та свобода". Угорською назва політсили поєднується в абревіатуру TISZA, що також є назвою річки "Тиса", яка протікає Україною та Угорщиною. Ріст популярності "Тиси" відбувся за рахунок інших опозиційних партій. Жодна з них тепер не долає прохідний бар'єр, хоча у чинному скликанні парламенту кілька опозиційних сил мають невеличкі фракції.
Партія Мадяра зайняла другу позицію на виборах до Європейського парламенту, що відбулися в червні цього року, отримавши близько 30% голосів. Завдяки цьому, сам політик став членом Європарламенту.
Ще зовсім недавно Петер Мадяр був поза політикою. Він раніше працював у владних інституціях та займався відносинами Угорщини з Європарламентом, а також був чоловіком міністра юстиції Угорщини Юдіт Варги.
Та в лютому цього року Угорщину сколихнув "педофільський" скандал. Через нього у відставку пішла президентка Угорщини Каталін Новак. Як виявилося, вона помилувала чоловіка, який був засуджений за приховування злочинів педофілів. Скандал вдарив по партії Орбана "Фідес", яка пропагує традиційні сімейні цінності. Тож "під роздачу" також потрапила згадана міністр юстиції.
Одночасно її екс-чоловік висловив різку критику на адресу уряду і вирішив зайнятися політичною діяльністю.
"На боці Орбана перебуває лише маргінальна, кріпацька частина Угорщини, переважно це маленькі занедбані містечка на півночі та сході країни. Угорська еліта, зосереджена в Будапешті, з якою мені вдалося поспілкуватися, на 99% висловлює підтримку Петеру Мадяру. Вони вкрай негативно ставляться до Орбана", - зазначає голова угорської громади Києва та Київської області Тібор Томпа в інтерв'ю РБК-Україна.
Ключовою частиною аудиторії Мадяра є інтелектуали, які відчувають розчарування та втомленість від авторитарного стилю правління Орбана. Про це повідомляє Віталій Дячук, аналітик Інституту центральноєвропейської стратегії та проєкту Re:Open Ukraine, у коментарі для РБК-Україна.
"Це також люди, які так чи інакше були пов'язані з державною системою, але прагнуть змін. Для них Мадяр слугує прикладом, адже навіть представник влади (хоч і в досить розширеному сенсі) зміг вийти з-під її контролю", – підкреслює фахівець.
Орбан фактично зміцнив свій контроль над більшістю медіа в Угорщині. Тому він активно використовує улюблені методи, такі як соціальні мережі, а також небагато опозиційних ЗМІ, які залишилися в якості альтернативи проурядовим ресурсам. Як зазначає Дячук, хоча їх не так багато, вони користуються значною популярністю серед інтелектуальної еліти. Серед найвідоміших видань можна згадати Telex, 444.hu, 24.hu та HVG, які були засновані журналістами, що покинули інші медіа в умовах тиску з боку уряду Віктора Орбана.
"Наразі Петер Мадяр не робив гучних заяв щодо України. Складається таке враження, що у події в Україні він вперше заглибився тільки під час його поїздки до Києва, відвідин обстріляного росіянами "Охматдиту", - каже Дячук.
Лише через кілька днів після нападу на "Охматдит" угорський опозиційний діяч доставив гуманітарну допомогу до Києва. Його політична партія зібрала близько 15 мільйонів форинтів вкладів від угорців (приблизно 38 тисяч євро), а також медикаменти, набори для гігієни та харчові продукти.
Петер Мадяр у Києві (фото: фейсбук Петера Мадяра)
Серед іншого, Мадяр таким чином послав політичні сигнали своєму супернику. Його поїздка відбулася буквально через тиждень після візиту Орбана у Москву, де той намагався говорити з Путіним про мир.
У будь-якому випадку варто розглядати політичні дії Мадяра в контексті внутрішньої політики Угорщини.
"Таким чином, він стверджував, що підтримує надання Україні озброєння. Проте це не свідчить про його повну проукраїнську позицію. В Угорщині бути абсолютно проукраїнським може призвести до поразки на виборах, про що свідчать дані соціологічних опитувань щодо ставлення угорців до поточної ситуації", - зазначає Дячук.
У свіжому інтерв'ю для Euronews Мадяр висловився обережно щодо ситуації в Україні. Він зазначив, що "позиція Угорщини не вплине на результат війни, ані на перемогу, ані на поразку України". При цьому він акцентував увагу європейських журналістів на існуванні угорської меншини в Україні.
"У цьому регіоні досі мешкає близько 100 тисяч осіб, і це питання є доволі чутливим. На щастя, ця територія жодного разу не піддавалася атакам з боку росіян, тому ми повинні бути обережними щодо постачання зброї та способів комунікації в даній ситуації," - підкреслив політик.
Ще один важливий аспект, що доповнює образ Мадяра, полягає у його налагоджених зв'язках з європейськими інституціями. Це контрастує з Орбаном, який давно вже встиг посваритися з Брюсселем.
Нещодавня поїздка Віктора Орбана до Страсбургу ще раз підтвердила його непросте становище. У своїй промові в Європейському парламенті, де Угорщина наразі головує в ЄС, він зіткнувся з відверто негативною реакцією євродепутатів. Від різких критичних коментарів до виконання в залі відомої антифашистської пісні "Bella ciao", яка натякала на політичні погляди угорського прем'єра – все це свідчило про глибоке невдоволення. Особливо запам'ятався виступ Петра Мадяра, який, будучи депутатом Європарламенту, детально перерахував численні невдачі та проблеми, з якими зіткнулася політика Орбана в Угорщині.
Амбіції Петера Мадяра виходять за межі Будапешта та урядових кабінетів. Він є міжнародним політиком, активно змагається за вплив у Європейському парламенті і виступає проти Орбана у відносинах з Брюсселем. Таким чином, можна очікувати, що він отримає підтримку з боку Брюсселя. Проте, якою великою буде ця підтримка, стане зрозуміло лише після розгляду справи, зокрема, заяви генпрокурора Угорщини про призупинення депутатської недоторканності, зазначає Дячук.
Згідно з інформацією РБК-Україна, у Києві проявляють обережність щодо переговорів з угорською стороною. На даний момент можливі лише неформальні зустрічі, оскільки зрозуміло, що команда Орбана ретельно контролює всі такі взаємодії.
Парламентські вибори в Угорщині заплановані на 2026 рік. Це дає Орбану чимало часу, щоб "знешкодити" своїх опонентів. Тим часом Мадяр активно працює над зміцненням своїх позицій та розвитком політичної сили, яка наразі ще не має великої кількості прихильників.
"Тільки тепер він говорить про те, що потрібно розбудовувати партію, і дуже активно в цьому напрямку працює. Десь на осінь вони хочуть провести з'їзд цієї партії і заявити про масовий набір людей. Причому, в основному, це молодь", - каже виданню Тібор Томпа.
Можна очікувати, що і надалі Мадяр критикуватиме недоліки роботи уряду Орбана та оточення угорського прем'єра.
У свою чергу угорський прем'єр особисто на публіку ігнорує Мадяра, подібно тому як у Росії Путін довгий час ігнорував Навального. Та як зазначають співрозмовники видання, в команді угорського прем'єра серйозно нервують через зростання популярності опозиціонера.
Віктор Орбан на засіданні Європейського парламенту (джерело: Getty Images)
"Що стосується протидії влади новій опозиційній силі, то ми спостерігаємо, як щодня активізується кампанія з дискредитації. Пропагандистські ЗМІ, лояльні до уряду, активно шукають будь-які факти, які можуть зашкодити репутації Мадяра, як у його особистому житті, так і в публічній чи професійній сферах. Ми вже стали свідками скандалів, пов'язаних із його сім'єю, звинувачень у сексуальних домаганнях та "дискотечного інциденту", коли йому приписують, що він нібито забрав телефон у людини і вкинув його до Дунаю", - заявляє Дячук.
Угорська влада уважно стежить за колом осіб, що оточують Мадяра, зокрема активно розслідується можливе залучення у корупційні схеми, як-от у випадку з віце-президентом його партії Марком Радням.
У своїй боротьбі з Мадяром Орбан, як завжди, намагається відвернути увагу виборців від внутрішніх проблем, залучаючи їх до зовнішньої діяльності. Це явище має два аспекти.
Перший стосується його намагання "гратися в геополітику" та вдавати із себе медіатора щодо миру між Україною і Росією. Нагадаємо, що у липні, після візиту в Україну, Орбан відвідав Москву, Пекін, а також Дональда Трампа у США, просуваючи свій "мирний план".
Після поїздки до Сполучених Штатів стає зрозуміло, що угорський прем'єр прийняв ризиковане рішення, зробивши акцент на підтримці Трампа. У контексті української ситуації це може означати готовність до співпраці з його пропозиціями стосовно завершення конфлікту. Раніше представники оточення Трампа висловлювали думку, що одним із можливих способів тиску на Київ може стати скорочення військової допомоги Україні.
8 жовтня Угорщина відклала остаточне рішення про надання Україні кредиту ЄС на 35 млрд євро. Це позика, узгоджена у червні країнами Великої сімки, яка буде обслуговуватися за рахунок заморожених на Заході активів російського центрального банку на суму близько 300 мільярдів доларів. Європейський союз готовий надати до 35 млрд євро з цих коштів. Решта має надійти від США та інших членів Великої сімки. Але, як і в багатьох інших подібних ситуаціях, європейське керівництво фактично знайшло обхідний шлях, як передати Україні кошти.
Другий аспект торкається улюбленої тактики Орбана — пошуку зовнішніх ворогів. Це можуть бути як Сорос і європейські бюрократи, так і сусіди, які, за його словами, ущемляють права угорських меншин у Сербії, Румунії, Україні та інших країнах. Проте, ймовірно, відновлення такої риторики знову стане актуальним ближче до парламентських виборів у 2026 році.
Необхідно визнати, що Угорщина під керівництвом Орбана має значний вплив на європейські інтереси України. Це стосується як можливості блокувати процес вступу до ЄС у певних переговорах, так і реверсних поставок енергетичних ресурсів з угорської території. Крім того, Орбан може впливати на формування середньострокового бюджету ЄС, в якому важливо закріпити перспективи інтеграції України.
Водночас і українське керівництво має потужний важіль впливу на Угорщину - трубопровід "Дружба", через який цій країні постачається російська нафта. У липні Україна вже продемонструвала, як це може працювати, коли російському "Лукойлу" було заборонено постачати нафту транзитом через Україну. На початку вересня було укладено нову угоду, за якою угорська компанія "Mol" візьме на себе постачання нафти на білорусько-українському кордоні.
У той же час, Україна все ще має у своєму арсеналі важіль під назвою "Дружба". Ця ситуація нагадує етапи ядерного стримування, які мали місце під час Холодної війни. Як стверджують джерела, знайомі з ситуацією, Україна має можливість використати цей козир, однак вважає за доцільне залишити його як останній засіб впливу на Угорщину.
