Корупційні скандали, вбивства та тендерні махінації: найрезонансніші кримінальні справи в Україні за останній рік.
Що насправді відбувається у справі народного депутата Миколи Тищенка, як справа Крупи стала початком кінця діяльності МСЕК в Україні, яка була мотивація вбивці Ірини Фаріон та як просувається розслідування у справі Гринкевичів - про все це у матеріалі журналістки РБК-Україна Юлії Акимової.
Протягом тривалого конфлікту з Росією в Україні стався значний зсув у ставленні до корупції та злочинів, що торкаються національної безпеки. Не можна стверджувати, що корупційні прояви збільшилися; скоріше, вони стали більш очевидними. Будь-який злочин, пов'язаний із розкраданням бюджетних коштів, викликає миттєву та широкомасштабну реакцію суспільства.
Те саме стосується й інших випадків, що мають відношення до національної безпеки, навіть якщо вони не є прямими загрозами. РБК-Україна аналізує найзначніші події 2024 року, пов’язані з високопосадовцями, депутатами та серйозними корупційними схемами.
Микола Тищенко почав шукати популярність ще на початку 2000-х, активно пробиваючись у світ телебачення. Спочатку він з'явився у шоу "Форт Боярд", згодом став суддею на "Майстер Шеф", а також ведучим програми "Ревізор". Водночас він розвивав свою кар'єру у ресторанному бізнесі. У 2019 році Тищенко вирішив, що йому недостатньо успіхів у ролі шоумена та ресторатора, тому він вирушив на парламентські вибори. За підсумками голосування він став мажоритарним депутатом від партії "Слуга народу" і отримав місце у Верховній Раді.
Його каденція залишила по собі слід низки гучних скандалів, переважно пов'язаних з його незвичайними висловлюваннями. За короткий час Тищенко встиг назвати Україну "надувною лялькою", охарактеризувати Чорнобильську катастрофу як "велике свято", а до різдвяних привітань додати фразу "Христос воскрес". Під час війни він несподівано вирушив до Таїланду, пояснюючи це як "робоче відрядження" для "переговорів" з в'єтнамськими партнерами. Після цього інциденту його виключили з фракції. Це лише частина того, чим запам'ятався Микола Тищенко, і, здавалося б, цього було достатньо, але влітку 2024 року його ім'я стало асоціюватися не просто з конфузами, а з серйозним кримінальним скандалом.
Микола Тищенко (зображення: Getty Images)
20 червня в Дніпрі група невідомих осіб, які були в масках, здійснила напад на колишнього добровольця та бійця спецпідрозділу "Kraken" Дмитра Павлова. На відеозапису, який вдалося зняти, видно, як чоловіки оточують Павлова, який прогулювався з немовлям у візочку, затримують його за допомогою кайданків і завдають йому ударів. У зв'язку з цим інцидентом у поліції Дніпра попередньо відкрили дві кримінальні справи за статтями, що стосуються побиття та незаконного позбавлення волі.
У той же день представники правоохоронних структур повідомили, що до інциденту має відношення Микола Тищенко. Він нещодавно оголосив війну нелегальним call-центрам, відомим як "офіси". Щоб ефективно протистояти шахраям, Тищенко вирушив до Дніпра, де знаходився один із таких "офісів". Там він вступив у конфлікт із військовим Павловим, якого нардеп вважав охоронцем цього нелегального call-центру. В результаті, охоронці Тищенка влаштували бійку з Павловим. Також у цій ситуації брав участь поліцейський Богдан Писаренко, якого потім звільнили.
25 червня співробітники Державного бюро розслідувань спільно з поліцією провели обшуки у домі Тищенка. Під час цих заходів у нього виявили пакунки з готівкою, заховані в пакетах та коробках, а також дорогоцінний годинник. Нардеп, намагаючись ускладнити слідство, розбив свій мобільний телефон, вдаривши його об кут столу. У ДБР зауважили, що його дії були марними, оскільки сучасні технології дозволяють відновити всі необхідні дані навіть з пошкодженого пристрою.
На суді Тищенко не зраджував собі - звертаючись до судді, він попросив не забирати в нього гроші, бо йому не буде на що жити. "І це не смішно. Я їх заробляв 30 років, ось цими руками. І ні в кого нічого не взяв",- сказав Тищенко під час суду.
17 грудня у ДБР повідомили, що завершили розслідування справи Тищенка - йому інкримінують незаконне позбавлення волі людини і заподіяння їй фізичних каліцтв. За цією статтею Тищенко може сісти у в'язницю на строк до п'яти років. Поки незрозуміло, як сторона обвинувачення доводитиме в суді провину самого Тищенка, який, за версією слідства, дав наказ своїй охороні побити Павлова.
23 грудня планувався суд, на якому нардепу повинні були продовжити запобіжний захід. Тищенка мали доставити туди примусово, але він запевнив, що приїде сам, проте в останній момент вирішив не з’явитися. Як зазначив прокурор, вранці 23 грудня нардеп потрапив до лікарні з попереднім діагнозом - ішемічна хвороба серця.
Микола Тищенко (зображення: Getty Images)
Під час розслідування в ЗМІ з'явилися аудіозаписи телефонних розмов, у яких особа, голос якої нагадує голос Тищенка, обговорює можливості заробітку через call-центри. "Ми можемо почати співпрацювати як партнери. Я хочу отримувати 50 хвилин за кожен вхід, щоб компанія могла зайти в справу. І я хочу, щоб це було на моєму рахунку. Також щомісяця щось за вхід", - зазначає людина, що говорить подібно до Тищенка.
Сам же нардеп заперечує, що на записах він, і говорить про те, що його голос підробили в нейромережі. Правоохоронці ж ніяк не коментують цю інформацію - ні ДБР, ні СБУ не стали відповідати на запитання РБК-Україна. Чи будуть "плівки Тищенка" якось обговорюватися під час судових засідань по суті справи, невідомо, але, скоріш за все, ні - це окрема стаття й окреме провадження, за яким жодних підозр Тищенку не повідомляли.
Оскільки нардеп не з'явився на суд, обрати запобіжний захід йому не змогли і перенесли засідання на 6 січня. Суд повинен буде визначити, наскільки у Тищенка поважна причина і чи можна обрати йому запобіжний захід заочно.
4 жовтня Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про затримання керівниці Хмельницького центру медико-соціальної експертної комісії та її сина, який очолює обласне управління Пенсійного фонду. Під час обшуків у їхньому житлі було виявлено приблизно 6 мільйонів доларів готівкою. Фотографії показують, як звичайні спальні комоди та тумбочки переповнені грошима і коштовностями. У робочому кабінеті керівниці МСЕК також виявили близько 100 тисяч доларів, а також низку фальшивих документів і списки військовозобов'язаних з підробленими медичними висновками.
Після деякого часу стало відомо, що мова йде про Тетяну Крупу. Окрім своєї роботи в МСЕК, вона також активно займалася політичною діяльністю, будучи депутатом Хмельницької обласної ради від фракції "Слуга народу". Крім того, Крупа має почесне звання заслуженого лікаря України. За словами слідчих ДБР, під час обшуків вона намагалася викинути сумки з доларами через вікно. Ситуацію ускладнив її чоловік Володимир Крупа, який раніше очолював Держаудитслужбу в Хмельницькій області і в момент обшуку лежав на ліжку, оточений пачками готівки.
Чоловік Тетяни Крупи під час обшуків (фото: пресслужба ДБР)
Після проведення обшуків Крупі було пред'явлено звинувачення в незаконному збагаченні. Максимальний термін покарання за цією статтею може сягати 12 років позбавлення волі. Під час слідства було встановлено, що сім'я Крупи володіє значним майном, яке включає 30 об'єктів нерухомості в містах Хмельницький, Львів та Київ, 9 розкішних автомобілів, корпоративні права на суму 48 мільйонів гривень, а також готельно-ресторанний комплекс площею 3 тисячі квадратних метрів. За кордоном у чиновників є нерухомість в Австрії, Іспанії та Туреччині, а також на банківських рахунках зберігається 2 мільйони 300 тисяч доларів. Всі ці активи не були задекларовані.
7 жовтня Тетяні Крупі було обрано запобіжний захід у вигляді 60 діб утримання під вартою в СІЗО, з можливістю внесення застави у розмірі 500 мільйонів гривень. 28 листопада суд продовжив термін арешту та зменшив заставу до 280 мільйонів гривень. Під час слідства з'явилися численні нові факти: у 2017 році її племінник подарував їй магазин вартістю 200 тисяч гривень, який вона продала під час війни за 18 мільйонів гривень.
У матеріалах слідства також є листування Крупи з правоохоронними органами, зокрема ДБР і прокуратурою Хмельницької області. Сама ж Крупа на одному з судових процесів заявила, що далеко не всі знайдені у неї вдома гроші належать їй. Про це ж РБК-Україна розповів інформований співрозмовник.
"Вірогідно, у неї виявили 'общак'. Хоча це не всі її заощадження, ці гроші точно не пов'язані з 'інвестиційними проектами', про які згадував її чоловік. Це ті кошти, які вона накопичувала сама," - зазначив джерело.
Ситуація з Крупою насправді є безпрецедентною. До лютого 2022 року, ймовірно, мільйони доларів та нерухомість керівника структури, що визначає, чи готова особа до військової служби, не викликали б такого резонансу і суспільного обурення. Проте повномасштабна війна, невдала мобілізація та безперервні корупційні скандали перетворили цей випадок на каталізатор, що запустив більш широкі процеси.
Несподівано стало відомо, що значна кількість державних службовців, зокрема представників правоохоронних органів, має підроблені документи про інвалідність. Корупційні схеми були виявлені одна за одною в різних містах і регіонах. 20 жовтня президент Володимир Зеленський скликав засідання Ради національної безпеки і оборони, присвячене скандалу навколо медико-соціальної експертної комісії в Хмельницькому, після чого прийняв рішення про ліквідацію всіх медико-соціальних експертних комісій.
Паралельно з цим звільнили керівників Центральної МСЕК Міністерства охорони здоров'я, Українського державного науково-дослідного інституту проблем інвалідності при МОЗ і співробітників самого міністерства, які відповідали за цей напрям. Дивно, що процеси почалися після скандалу в Хмельницькій МСЕК, хоча за рік до цього в МОЗ оголосили, що перевірили медико-соціальні комісії. Чому масштаби корупції в МСЕК розкрилися тільки через рік після перевірок і чи стали самі перевірки поштовхом для початку роботи правоохоронців - питання, на яке офіційної відповіді немає.
Тетяна Крупа на суді (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
У самому міністерстві, у відповіді на запит від РБК-Україна, зазначили, що проблема з МСЕК, як з'ясувалося, набагато глибша, свою роботу з комісіями назвали недостатньою, а як альтернативу запропонували "експертні команди". До їхнього складу входитимуть лікарі-практики, водночас жоден із колишніх керівників МСЕК не зможе потрапити в експертну команду.
"Проводити оцінки будуть в експертних командах при багатопрофільних лікарнях, де є необхідні фахівці та можливість проводити додаткові обстеження. Направлятимуть на оцінювання на підставі чітких критеріїв через окрему електронну систему, у ній же фіксуватимуться всі документи в рамках оцінювання, дії користувачів і типи ухвалюваних рішень", - зазначили у відповіді на запит.
19 липня у Львові трагічна подія - невідома особа вчинила вбивство колишньої народної депутатки Ірини Фаріон. Її застрелили з пістолета поблизу її житла, коли вона прямувала до таксі. Жінку терміново доставили до лікарні у важкому стані, але, на жаль, того ж вечора стало відомо про її смерть.
Пошук стрільця тривав п'ять днів - поліцейські прошерстили ліс, переглянули записи з камер спостереження, провели попереднє розслідування і вийшли на ймовірного злочинця. Затриманим несподівано для всіх виявився 18-річний житель Дніпра В'ячеслав Зінченко. Його відвезли до Львова, де перед судовим засіданням правоохоронна "верхівка" дала брифінг. На ньому детально розповіли, як вийшли на Зінченка і чому його підозрюють у вбивстві.
В'ячеслав Зінченко під час судового засідання (зображення: Getty Images)
Згідно з даними слідства, Зінченко прибув до Львова і забрав з пошти одяг, зокрема панамку бренду Patagonia, темні окуляри та червону футболку з написом "Los Angeles". Відомо, що в цьому вбранні він кілька днів безперервно знаходився неподалік від будинку Фаріон. Скріншоти з камер спостереження, на яких зафіксовано ймовірного стрільця в червоній футболці, панамці та окулярах, поширилися в соціальних мережах і новинних каналах за кілька днів до затримання Зінченка.
Згідно з інформацією, наданою слідчими, 19 липня Зінченко відвідав подвір'я Фаріон, одягнувши червоні рукавички, і вистрілив у неї, після чого втік. Камери спостереження зафіксували момент, коли стрілець заходить під арку, а через кілька хвилин уже бігає між будинками. 21 липня Зінченко сів на потяг у Львові та вирушив до Дніпра, де і був затриманий. Цікаво, що правоохоронці, окрім різноманітних експертиз та свідчень, змогли встановити особу підозрюваного, проаналізувавши його ходу. Вони переглянули записи з камер зовнішнього спостереження, на яких видно стрільця, і порівняли їх з відео, де зафіксований сам Зінченко.
На брифінгу були продемонстровані кілька знімків екрану з мобільного телефону Зінченка, а також його переписка і запити в інтернет-пошуковику. Серед інших речей, він цікавився адресою народного депутата Максима Бужанського, причому цей запит здійснив вже після вбивства Фаріон. Крім того, в його онлайн-акаунті виявили "прощальний" лист, в якому йдеться: "Привіт, я з Дніпра. Якщо ти отримав це повідомлення, значить, плани пішли наперекосяк". Він також просить, щоб у разі необхідності пояснили його батькові, що він приховував "це" з міркувань безпеки, а не через недовіру до них.
У той же день відбулося перше засідання суду, на якому Зінченку було обрано запобіжний захід. Хлопець виявляв певну самовпевненість, але його поведінка була нестабільною. Спочатку він висловлював бажання спілкуватися з журналістами, але згодом змінив своє рішення. Це сталося в момент прибуття його нового адвоката, відомого Ігоря Сулими, який раніше захищав проросійського пропагандиста Руслана Коцабу.
Потім Зінченко все-таки погодився відповісти на запитання преси, але робив це дуже вибірково - про Фаріон, наприклад, він узагалі не хотів говорити, критикуючи запитання ЗМІ. "А є якісь цікавіші запитання? Нудятина якась, якщо чесно", - сказав Зінченко у відповідь на запитання, що він робив у Львові.
В'ячеслав Зінченко під час судового засідання (зображення: Getty Images)
Спочатку Зінченку інкримінували статтю 115 КК України - умисне вбивство, але вже за підсумками брифінгу і першого суду складалося враження, що, найімовірніше, справу незабаром перекваліфікують, змінивши пункт статті. Так і сталося - через майже півроку після трагедії Нацполі оголосили, що змінили кваліфікацію. Тепер Зінченка звинувачують у вбивстві на ґрунті національної нетерпимості. Сам він, за словами співрозмовника РБК-Україна в правоохоронних органах, мовчить і заперечує свою причетність до вбивства Фаріон. При цьому в перші дні після затримання Зінченко не заперечував, але й не підтверджував
"Він сидів, переглядаючи різні статті, "телеграми" та інші матеріали, в яких говорилося про розділення українців та подібні теми. Це його розлютило, і він вирішив, що Фаріон ставиться до російськомовних українців з упередженням, ігнорує їх. Тож він наважився вжити заходів. Виявилося, що знайти її було зовсім не складно, він легко з'ясував її місцезнаходження", - розповідає співрозмовник.
Скандал із сім'єю Гринкевичів стався наприкінці 2023 року, але черговий епізод і продовження набув уже 2024-го. 29 грудня 2023 року в ДБР заявили, що одному з керівників відділом Бюро запропонували хабар у сумі 500 тисяч доларів за те, щоб той повернув арештоване майно одному львівському бізнесмену. Його ж затримали прямо в кафе, де він, судячи з усього, і пропонував слідчому гроші. Там же всі 500 тисяч доларів і порахували.
Львівським підприємцем виявився Ігор Гринкевич, чия родина управляє низкою компаній, що брали участь у тендерних процесах Міністерства оборони. Мова йде про три фірми, які пов’язані з родиною Гринкевича: ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ", ТОВ "Будівельна компанія СІТІГРАД" та "Будівельний Альянс МОНТАЖПРОЕКТ".
Роман Гринкевич (зображення: Віталій Носач/РБК-Україна)
Ці фірми виграли загалом 23 тендери на 1,5 млрд гривень, при цьому шість контрактів повністю не виконані, а сім - частково. Ще вісім договорів виконано із затримкою. Після цього всі три фірми, що займалися будівництвом, додали до своїх видів діяльності ще один - торгівля текстильними товарами. Але ані доказів наявності виробництва, ані досвіду вони не мали, і за тендерами це було чітко видно. Яким чином замовник в особі Міноборони цього не помітив - незрозуміло. За попередніми оцінками ДБР, збитки державі від такої роботи підприємств Гринкевичів становили 1 мільярд гривень.
У процесі розслідування з'ясувалося, що до реалізації оборонних замовлень були залучені компанії, які контролював бізнесмен. Ці підприємства, раніше зайняті у сфері будівництва, не мали необхідних виробничих, складських та інших ресурсів для виготовлення та зберігання матеріальних запасів для Міністерства оборони України. Це призвело до попередніх оцінок збитків для бюджету в розмірі приблизно 1,2 млрд гривень та зриву термінів поставок, - зазначено в пресрелізі Державного бюро розслідувань.
Після того, як на родину Гринкевичів було відкрито кримінальне провадження та арештовано їхнє майно, глава сім'ї Ігор Гринкевич спробував підкупити слідчого ДБР. У результаті цього він отримав підозру у ще одній кримінальній справі.
Оскільки цей скандал знову виник на фоні війни та стосувався закупівель Міністерства оборони, розслідування та судові процеси проходили на фоні значного суспільного інтересу. У жовтні Державне бюро розслідувань оголосило про завершення розслідування справи Гринкевичів та передало матеріали до суду. У цій справі фігурують п’ятеро осіб: Ігор Гринкевич, його син Роман, а також троє учасників злочинної схеми - Роман Тимків, Андрій Колотило та Віктор Кузьмінський, про що повідомили джерела в правоохоронних органах для РБК-Україна.
Слід зазначити, що відразу після затримання Гринкевичів Державне бюро розслідувань оголосило про намір провести перевірки в Міністерстві оборони. Це виглядає цілком обґрунтовано, оскільки посадові особи, які допустили до тендерів компанії, що явно не відповідають вимогам, можуть бути причетні до корупційних схем. До кінця року ДБР висунуло підозру екс-чиновнику Міноборони: за версією слідства, він списав "пеню" Гринкевичу на суму майже 94 мільйонів гривень. Згідно з інформацією, отриманою РБК-Україна з джерел у правоохоронних органах, йдеться про одного з колишніх керівників департаменту Міноборони Максима Гриценка.
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.
Не можна стверджувати, що з початком війни кількість злочинів зросла. Однак в умовах екзистенційної боротьби за виживання держави кожен випадок крадіжки бюджетних коштів, вбивство через національну ненависть або будь-який конфлікт у військових рядах сприймається як значно більш серйозний і загрозливий.
Наприклад, у 2024 році в Україні активно обговорюється ситуація з жорстоким поводженням з військовими, які служать у 211 понтонно-постовій бригаді Сил підтримки ЗСУ. Відомо, що командир частини, Олег Побережнюк, змушував своїх підлеглих займатися будівництвом його особистого будинку в Хмельницькому, а також ігнорував численні випадки тортур і знущань над бійцями.
Спочатку його заарештували за фактом зловживання службовим становищем, але він вийшов під заставу 908 тисяч гривень. Під кінець року - 29 грудня Побережнюку знову повідомили про підозру в бездіяльності. Можна припустити, що подібні факти в армії були й раніше, але війна загострила їхнє сприйняття, адже йдеться про військових, а їхню цінність для суверенітету України складно переоцінити.
