Курс євро перевищив 50 гривень. Що ж сталося?

Початок липня ознаменувався новими рекордами на валютному ринку. Офіційний курс євро вже перевищив 49 грн та невпинно наближається до психологічної позначки у 50 грн.

Джерело коливань на українському ринку знаходиться за межами країни. Нестабільна поведінка американського президента Дональда Трампа нажахала інвесторів та спровокувала рекордне знецінення долара - головної резервної валюти світу. Як наслідок, курс долара в Україні залишається стабільним, в той час як європейська валюта пробиває нові рекорди.

Які прогнози щодо подальшого розвитку курсу євро?

Станом на 3 липня Національний банк оголосив офіційний курс євро на рівні 49,13 грн. Однак на валютному ринку вже зафіксовано нову психологічну межу: в деяких банках купити європейську валюту можна лише за ціну, що перевищує 50 грн.

У цьому курсовому "ралі" не так сама цифра 50 викликає тривогу, як темпи, з якими євро досягло цього рівня. На початку березня 2025 року його офіційний курс складав 43,5 гривні, і до липня він підскочив майже на 6 гривень, що перевищує 13,5%.

Водночас, звичний показник валютного ринку в Україні - курс долара - продовжує залишатися практично стабільним. З початку року американська валюта коливалася в діапазоні від 41,1 до 41,9 гривень, а в порівнянні з січнем навіть втратила 0,4% своєї вартості.

В Україні долар США виступає головною валютою, що формує курси. Це вказує на те, що Національний банк щоденно визначає його офіційний курс у гривнях, а курси інших валют базуються на їхній вартості відносно долара.

"Учасники міжбанківського ринку знають, що НБУ, беручи участь у торгах, прагне уникнути різких коливань курсу долара до гривні та згладжувати різкі сплески попиту, які можуть виникати під час торгів. Проте, як зазначає провідний експерт департаменту глобальних ринків "ОТП Банку" Євген Міюц, навряд чи регулятор зацікавлений у стримуванні курсу євро/гривня на рівні 50 або вище, якщо таке підвищення зумовлене виключно ринковими умовами."

На даний момент НБУ не має наміру змінювати основну валюту, що визначає курс, з долара на євро, оскільки більшість угод на валютному ринку продовжує здійснюватися в американських доларах. Більше того, частка розрахунків у доларах останнім часом навіть зросла: якщо до початку великої війни 85% операцій проходило в доларах, а 13% — в євро, то за підсумками 2024 року частка угод у доларах збільшилася до 95%.

Хоча, як повідомили ЕП у Нацбанку, коливання вартості долара на світових ринках збільшили частку розрахунків у євро до 9% (станом на кінець квітня 2025 року).

"Національний банк наразі не розглядає рішення щодо зміни основної курсоутворюючої валюти з долара США на євро, а лише вивчає це питання. Ба більше, цей процес розпочався ще минулого року", - зазначили в НБУ, додавши, що така зміна - точно не питання найближчої перспективи.

Незважаючи на можливу зміну основної валюти, що визначає курс в Україні, різниця між курсами долара і євро залишиться незмінною. Це пов'язано з тим, що її причина криється у знеціненні американської валюти на міжнародній арені.

Від початку 2025 року долар США знецінився на 10,8% відносно кошика з основних світових валют. Для "зеленого" це стало найгіршим першим півріччям з 1973 року, коли припинила існувати Бреттон-Вудська валютна система (відповідно до неї вартість долара мала свій золотий еквівалент, тобто, ціна золота у доларах закріплювалася на рівні 35 дол. за тройську унцію). Того року долар знецінився одразу на 15% за перші шість місяців.

Фактор Трампа має значний вплив на знецінення долара. Його непередбачувані та іноді ексцентричні рішення викликають занепокоєння у інвесторів, що, в свою чергу, породжує сумніви щодо стабільності американської економіки.

На курс долара найбільше впливають три ключові страхи. Перший з них пов'язаний з непередбачуваністю торговельної політики США. На початку квітня Трамп оголосив "днем звільнення Америки", що фактично стало початком митної війни, яка охопила весь світ — як геополітичних опонентів (наприклад, Китай), так і союзників (такі як Канада та Європейський Союз).

"День незалежності Америки" в Україні відзначився зростанням курсу євро на 1,22 грн (2,7%) за один день. Водночас долар знецінюється щодо інших світових валют через побоювання, що дії Трампа можуть негативно вплинути на економіку самих Сполучених Штатів.

Інвесторів та аналітиків лякав не стільки сам факт запровадження високих мит, скільки їхнє обґрунтування та потенційний вплив на зростання цін у США. Пришвидшення інфляції - поганий знак для економіки, адже у такому разі Федеральній резервній системі (ФРС) доведеться підвищувати розмір ключової ставки, що потягне за собою уповільнення американської економіки або навіть початок рецесії.

Однією з ключових причин зниження вартості долара в даний момент є наближення терміну укладення тарифних угод між США та іншими державами в липні. Після цього можуть бути введені "дзеркальні" мита з боку США. Цей ризик вже відображений у ціні євро, оскільки введення імпортних тарифів в першу чергу негативно позначиться на економіці Америки, - зазначає Юрій Крохмаль, керівник відділу продажів "Банку Авангард".

Трамп вводить мита з такою ж несподіваністю, з якою їх скасовує або відкладає. Непередбачуваність його політики негативно впливає на бізнес-середовище та інвестиційний клімат. Великі корпорації стикаються з труднощами у визначенні, чи варто переносити виробництва до США, або ж американський президент знову змінить свою позицію, і такі інвестиції виявляться непотрібними. Ця невизначеність має прямий вплив на стан найбільшої економіки світу.

По-друге, і, безумовно, ще важливіше, - це загроза автономії Федеральної резервної системи. Трамп не раз висловлював критику на адресу голови американського центробанку Джерома Пауелла, якого він сам призначив під час свого першого терміну на посаді президента. Він стверджував, що Пауел не достатньо оперативно знижує процентні ставки, що, на його думку, гальмує економічне зростання.

"Світові ринки були дуже сильно стурбовані минулого тижня зростаючим тиском президента США на ФРС щодо пом'якшення монетарної політики і зниження ключової ставки на більшу величину раніше, аніж керівництво ФРС це вбачає з огляду на поточні проінфляційні ризики", - зазначає директор департаменту аналітичних досліджень "Райффайзен Банку" Олександр Печерицин.

В останні дні президент США не соромиться у висловлюваннях, називаючи голову Федеральної резервної системи "нерозумним", "дурнем" та "недоумком", наполегливо вимагаючи зниження процентних ставок у країні. Такий тиск ставить Пауелла в складну позицію: якщо ФРС все ж ухвалить рішення про зниження ставки, це може викликати у ринку підозри, що він піддався впливу Трампа, що, в свою чергу, може підірвати довіру до незалежності одного з найважливіших центральних банків світу.

Офіційно Джером Пауелл утримується від коментарів щодо образливих висловлювань Трампа, зазначаючи, що Федеральна резервна система зосереджена виключно на контролі інфляції та забезпеченні стабільного ринку праці, і "не враховує політичні чинники". Його стійка позиція викликає захоплення як серед економістів, так і представників центральних банків інших країн. Лідери українського Національного банку можуть взяти приклад з Пауелла: за останні п'ять років двоє колишніх голів НБУ залишили свої посади через тиск з боку політики.

В кінці червня Дональд Трамп висловив думку, що "можливо перегляне своє рішення стосовно звільнення" Пауелла, чий термін повноважень завершується в травні 2026 року. Незабаром президент планує оголосити ім'я кандидата, якого він розглядає на посаду нового голови ФРС, хоча зазвичай таку інформацію розкривають безпосередньо перед призначенням.

Загроза незалежності ФРС лякає ринки, оскільки "ручний" центробанк, який виконує забаганки політичного керівництва країни, - це шлях до ще більшого знецінення долара та вищої інфляції. Для інвесторів це ще одне свідчення, чому не варто вкладати свої кошти в американські активи. Падіння довіри інвесторів до долара - це проблема для самого ж Трампа, адже у такому разі уряду США буде набагато складніше здійснювати запозичення та обслуговувати держборг.

По-третє, безконтрольне збільшення державного боргу США, яке може бути наслідком прийняття "великого красивого закону". Напередодні цей законопроєкт отримав підтримку Сенату, і незабаром його має остаточно затвердити Палата представників.

Згідно з оцінками незалежних експертів, ці нововведення можуть призвести до зростання державного боргу США на ще 3,2 трильйона доларів протягом наступного десятиліття. Це відбувається, незважаючи на те, що Трамп, ставши президентом, обіцяв зменшити боргові зобов'язання та знизити бюджетний дефіцит.

Чим більшим стає державний борг, тим складніше США його обслуговувати. Вже сьогодні уряд країни витрачає по 2,6 млрд дол. на добу на сплату процентів за облігаціями. Зі зростанням обсягу запозичень зростатимуть і видатки на їхнє обслуговування, що лише посилюватиме ймовірність настання дефолту, яка поки що залишається суто гіпотетичною.

На фоні обговорення "величного та досконалого закону", зростаючої загрози незалежності Федеральної резервної системи та активізації торговельної війни в США, дедалі частіше виникають розмови про можливу нову економічну кризу. В такі часи інвестори, як правило, втікають з ризикових активів у так звані "тихі гавані". Зазвичай до таких активів належать цінні папери країн з найвищими кредитними рейтингами, такими як Німеччина, Японія і США.

Унікальність нинішньої кризи полягає в тому, що державні облігації США (трежеріс) більше не вважаються надійним активом для інвесторів. Це викликано не лише тим, що країна вперше з 1917 року втратила свій бездоганний кредитний рейтинг, але й тим, що політика Трампа викликає все більше сумнівів щодо майбутнього американської економіки, що, в свою чергу, матиме безпосередній вплив на статус долара в глобальному масштабі.

"Однак, найбільшим довгостроковим викликом для долара залишається загроза втрати статусу світової резервної валюти, що пов'язано з непостійністю та непередбачуваністю політики Сполучених Штатів. Це, в свою чергу, знижує глобальний попит на долар," - зауважує Печерицин.

Як наслідок, наразі інвестиції починають перетікати в інші "тихі гавані". На цьому тлі зростає, зокрема, і золото, сягаючи нових історичних рекордів. Росте і курс євро, адже саме в економіці Євросоюзу інвестори бачать реальну альтернативу США. Особливо на тлі рішень ЄС щодо збільшення державних видатків на переозброєння.

Незважаючи на найбільше падіння долара за велику кількість років, експерти не спішать вважати його остаточною втратою. "На сьогоднішній день статус долара як світової резервної валюти не під загрозою, але це не виключає можливості його істотного знецінення", - зазначив головний інвестиційний директор PIMCO Ендрю Болз у коментарі для Financial Times.

У Національному банку України не поспішають з "похоронами" долара. "Чи існує загроза для долара? Основною проблемою є волатильність. Американська економіка є потужною, а ринки капіталу стабільні. Твердження про те, що долар слід "поховати", є безпідставним. Він продовжить виконувати важливу роль", - зазначив голова НБУ Андрій Пишний.

В теорії, Національний банк має можливість відкоригувати офіційний курс долара і євро так, щоб курс євро не перевищував 50 гривень. Проте аналітики, з якими спілкувалася ЕП, не вважають, що регулятор має намір здійснити такі зміни. У Нацбанку традиційно зазначають, що "не роблять прогнозів щодо курсу гривні стосовно інших валют і не ставлять конкретних цілей щодо його рівня".

"Основною метою Національного банку України є підтримка стабільності на валютному ринку. Це стосується коливань курсу, які не можуть поставити під загрозу досягнення інфляційної цілі НБУ на рівні 5% у середньостроковій перспективі. І цю задачу успішно реалізують," - зазначили в установі.

Таким чином, подальше коливання курсу євро в Україні в значній мірі визначається його співвідношенням з американським доларом та темпами його знецінення. "Наприкінці року можна очікувати, що курс гривні до долара буде в межах 41,5-43,5, а гривня до євро коливатиметься від 46,5 до 51,5, залежно від глобальних подій та можливих змін у політиці США", – коментує Крохмаль з "Банку Авангард".

В даний час аналітики дедалі частіше очікують, що курс євро досягне 1,2-1,25 долара до кінця 2025 року, зазначає Міюц. Однак ці прогнози можуть бути переглянуті в залежності від розвитку ситуації навколо торгової війни і впливу Трампа на Федеральну резервну систему.

"У будь-якому випадку, враховуючи баланс основних чинників, наш прогноз щодо курсу євро до долара на кінець року досі становить 1,17", - підкреслює Печерицин.