Рятувальники Запоріжжя відзначили Великдень разом із евакуйованими.
У Запоріжжі рятувальники відзначили Великдень разом із людьми, яких раніше евакуювали з прифронтових зон. Вони вручили їм великодні паски та інші подарунки. Переселенці відзначили, що така увага викликала у них спогади про їх рідні домівки.
Детальніше про процес евакуації в Запоріжжі ви можете дізнатися з матеріалу Інни Гогой.
З пасхальними сюрпризами рятувальники завітали до тимчасових мешканців. Вони прагнули підтримати тих, кого колись евакуювали з зон, що перебувають в близькості до фронту.
Юрій Голінько, рятувальник-офіцер громади Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області.
Декого з них ми вивезли тиждень тому, і це стало для них своєрідною адаптацією. Вони провели з нами чотири роки, за які ми неодноразово привозили гуманітарну допомогу, спілкувалися та дізнавалися, що саме їм потрібно. Все, що могли, ми доставляли та передавали їм.
Паски, які були доставлені евакуйованим, готували учасники команди юних рятувальників. У ході кулінарного майстер-класу діти освоювали процес замішування тіста, а згодом прикрашали готову випічку. Школярі зазначають, що під час цього заняття прагнули не лише здобути нові навички, але й таким чином висловити свою підтримку тим, хто через війну втратив свій дім.
Ксенія Жутенко, член команди молодих рятувальників:
Коли я дізналася про цю подію, відчула, що це чудова можливість зробити щось важливе і допомогти людям. Коли чуєш чиїсь історії, це завжди болісно, і важливо бути на підтримці.
У кімнаті транзитного центру гостей зустрічає подружжя пенсіонерів Микола та Валентина. Наприкінці березня їм довелося виїхати з напівзруйнованої Преображенки. Попри щоденну небезпеку, вони всі 4 роки повномасштабної війни трималися за свій дім, сумують за ним і зараз. Утім, залишатися під постійними обстрілами вже було неможливо.
Валентина – вимушена переселенка з Пологівського району.
І безпілотники, і різноманітні "Молнії" — щось застрягло на даху сусіда і виглядає з нього, касети кружляли в повітрі, все літало навколо, і під час вибухів розривалося на дрібні частини, а вікна — раз і дірка.
Російські дрони та КАБи найбільше тероризують жителів прифронтових територій. За допомогою безпілотників окупанти полюють на перехожих та автівки. Авіабомбами перетворюють на руїни домівки людей. Нещодавно під удар ворожого БпЛА потрапив й евакуаційний автомобіль ДСНС. Два ФПВ вибухнули прямо біля машини. Під час атаки у салоні перебували 5 людей. Тоді просто дивом ніхто не постраждав.
Юрій Голінько, рятувальник-офіцер громади Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області.:
Рятувальні офіцери знову підкреслюють важливість своєчасної евакуації з небезпечних районів. Це викликає тривогу за людей, коли ти в дорозі з ними і хвилюєшся, щоб безпечно доставити їх, адже мета евакуації — зберегти їхнє життя.
В Державній службі України з надзвичайних ситуацій мають глибоке знання про історії кожного, хто був евакуйований. Протягом тривалого періоду повномасштабного конфлікту мешканці прифронтових зон стали для них майже рідними. Рятувальники регулярно доставляли гуманітарну допомогу та воду, підтримуючи людей у ті моменти, коли в селах і містах залишалися без жодних засобів зв'язку.
Валентина – вимушена переселенка з Пологівського району.
Техніка знищує дрони, а люди залишилися вдома — ніхто більше не приїжджає. Всі базари і магазини закриті, все залишилося замкненим. Це все завдяки тим молодим людям, які доставляли до нас необхідні речі — саме завдяки їм у нас був хліб і гуманітарна допомога.
З пані Валентиною ми познайомилися ще два роки тому у Преображенці. Тоді вона гостинно показувала нам свій понівечений внаслідок обстрілу будинок та господарство. У селі жінка волонтерила та допомагала односельцям, тож і не поспішала виїжджати.
Валентина – вимушена переселенка з Пологівського району.
Виїзд дався дуже нелегко. Це було складно не лише з моральної точки зору, а й з фінансової, адже вік уже такий, що знайти роботу стає практично неможливо, а жити тільки на одну пенсію важко. Проте залишатися там — це все ж таки життя, яке здається трішки ціннішим.
Надзвичайники закликають жителів прифронтових територій дбати про свою безпеку і вчасно евакуюватися. Самі ж переселенці дякують рятівникам за цю підтримку, адже їхня увага ще раз нагадує про рідний дім.
