Нові системи КАБ, "Іскандери" і безпілотники: як Росія модернізує свій арсенал для здійснення терористичних актів проти України.

Росія за час широкомасштабної війни вдосконалює свої ракети, бомби та БПЛА, якими атакує України. Що змінилось і яку загрозу вони несуть - в матеріалі військово-політичного оглядача РБК-Україна Уляни Безпалько.

Основное:

Росія змінює свої методи терору щодо українських міст, що розташовані за лінією фронту. Якщо на початку широкомасштабного вторгнення основними засобами були крилаті та балістичні ракети в поєднанні з іранськими безпілотниками, то згодом "список" цих засобів став більш різноманітним і вдосконаленим.

В даний час, поряд із "шахедами" та "Герань-2", ворог також запускає в наше повітря "Герань-3" та модернізовані "Іскандери". Крім того, він "тестує" нові керовані авіабомби для атак на українські міста. Основна мета цих дій — перевантажити українську систему протиповітряної оборони, завдати максимальних руйнувань критичній та військовій інфраструктурі, а також створити додатковий психологічний тиск на населення.

Наприкінці 2023 року Росія активізувала використання керованих авіабомб на фронті. Ці бомби базуються на радянських фугасних моделях, таких як ФАБ-250 та ФАБ-500, які отримали універсальний модуль для планування та корекції траєкторії польоту (УМПК). Зазвичай їх запускають з винищувачів-бомбардувальників Су-34.

УМПК - це модуль із крильцями, супутниковою та інерціальною навігацією і засобами подолання РЕБ. Він дозволяє в рази збільшити дальність цих авіабомб - з 10 до 80 кілометрів. І такі КАБи ворог щоденно застосовує десятками поряд з лінією фронту.

У період з вересня по жовтень Російська Федерація працювала над створенням та впровадженням в бойове використання авіаційних бомб, оснащених новими системами управління. Як зазначив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Вадим Скібіцький, ці бомби матимуть дальність дії приблизно до 200 км.

Завдяки впровадженню реактивного двигуна нові КАБи набули вигляду крилатої міні-ракети та отримали значно покращену дальність — тепер вони здатні долати до 200 кілометрів, замість попередніх 80. Це дозволяє літаку-носію залишатися на безпечній відстані від української системи протиповітряної оборони.

Перші удари новими КАБами вже були зафіксовані, зокрема, по Дніпру, на Полтавщині та Одещині - відносно тилових районах нашої країни. Поки що були лише одиничні застосування нових реактивних авіабомб. Проте, за даними воєнної розвідки, Росія вже переходить до серійного виробництва цього озброєння.

"Застосування таких КАБів зараз не є масовим. Ворог випробовує їх у бойових умовах. Вони їх застосовують уже не перший місяць - про такі проекти стало відомо ще кілька років тому. Ціль має схожі параметри польоту із крилатою ракетою. Таким бомбам можна протидіяти, як вогневими засобами, так і РЕБ. Головне мати достатньо засобів для цього", - пояснив РБК-Україна начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

У інформаційному середовищі можна натрапити на різноманітні назви цієї бомби. Іноді її іменують "Грім-1Е" — це інше гібридне озброєння, яке противник періодично використовує проти України з початку 2023 року. Однак недавні напади на Полтавщину та Одещину, ймовірно, були здійснені за допомогою реактивних КАБів, відомих під назвою УМПБ-5Р — це бомби, оснащені реактивними двигунами.

Частина авіаційної бомби УМПБ-5Р (Зображення: Сергій Флеш)

"Тоді як "Грім-1Е" - це гібрид бомби та Х-38 - надзвукової ракети. Розрахунок на те, що ця ракета пролетить 40 кілометрів, а потім бомба продовжить політ за своєю траєкторією. Насправді, якщо брати прагматичний інтерес росіян, то їм більш вигідно масштабувати виробництво звичайних КАБів з різними модифікаціями", - пояснює виданню військовослужбовець 413-го полку СБС "Рейд", експерт з озброєнь Defense Express Іван Киричевський.

За інформацією джерела, раніше російська сторона стверджувала, що розробила універсальний боєприпас під назвою УМПБ Д-30СН. Проте в реальних бойових обставинах їм не вдалося підтвердити його унікальні характеристики. Киричевський вважає, що УМПБ-5Р може бути спробою вдосконалення цього продукту.

"У "Грім-1Е" заявлена дальність пуску - до 110-120 кілометрів. Припускається, що УМПБ-5Р може діставати до 200 кілометрів. Але поки що виходить так, що його найглибша дальність польоту - 130 кілометрів, що ми побачили у ситуації з Полтавською областю, де ця бомба не долетіла 30 кілометрів до самої Полтави", - каже Киричевський.

Одне з джерел у Силах оборони розкриває, що російські військові в даний час активно працюють над збільшенням дальності своїх бомб, зокрема, шляхом підвищення обсягу пального та зменшення кількості вибухових речовин. Як повідомляє РБК-Україна, до кінця року планується виготовлення близько 250 одиниць "Грім-1Е" та приблизно 500 УМПБ-5Р. Проте в майбутньому ці виробничі обсяги можуть зрости.

Ось ще одна відмінність між цими двома системами: "Грім-1Е" здатен розвивати надзвукову швидкість на початковому етапі польоту, перевищуючи 1150 км/год, тоді як УМПБ-5Р, за оцінками, має дозвукову швидкість.

"І з огляду на те, що за повідомленням Повітряних сил було уражено дві з трьох таких бомб на Одещині - отже, ціль дозвукова, і по ній можна працювати. Але говорити, що зараз російські реактивні КАБи почнуть падати на Київ і ми з цим нічого не зробимо - поки що такого об 'єктивно немає", - зазначив Киричевський.

З початку 2024 року росіяни почали використовувати нові дрони-камікадзе з реактивними двигунами, поряд із поршневими БПЛА типу "шахед", технологія яких була запозичена з Ірану. Реактивний двигун, подібно до того, що використовується в керованих авіаційних бомбах (КАБ), надає цим дронам підвищену швидкість та дальність. Перші моделі, що були виявлені, це "Бандероль" та "Дань-М", які з'явилися навесні цього року. Влітку в Україні також вперше зафіксували дрони "Герань-3" (або Shahed-238).

Досі відомо про щонайменше дві атаки, під час яких застосовувались БПЛА "Дань-М". Якими були результати відпрацювання по цих дронах під час другої атаки - невідомо, проте під час першої - два з трьох були вражені, ще один упав у Чорному морі.

Цей БПЛА був на озброєнні російських військ ще з 90-х років і до модифікації застосовувався як дрон-мішень. Швидкість "Дань-М" може сягати 750 км/год. Свідчень про серійне виробництво цих дронів немає. Можна припустити, що вони застосовувались епізодично для перевантаження української ППО: через висоту та швидкість польоту для їх ураження потрібно використовувати ЗРК більшого радіусу дії, ніж приміром "зенітки" чи переносні комплекси.

На відміну від інших типів безпілотних літальних апаратів, дрон-ракета "Бандероль" демонструє дещо нижчу швидкість, що становить приблизно 500-650 км/год. Цей апарат оснащений турбореактивним двигуном SW800, який виготовлений китайською компанією Swiwin, ідентичним тому, що використовується в УМПБ-5Р, зазначає Киричевський. Відомо, що цей безпілотник вже був підданий атаці, про що повідомлялося в звітах Повітряних сил, проте випадки його використання поки що залишаються рідкісними.

Більш детальна інформація доступна про "Герань-3", які виготовляються у Єлабузі, що в Татарстані, Росія. Як і інші безпілотники "шахед", цей проект також є запозиченням з Ірану. Завдяки встановленню турбореактивного двигуна, що, за даними з відкритих джерел, імпортується з Китаю, "Герань-3" демонструє вищу швидкість - в межах 300-400 км/год, порівняно з попередніми моделями. За інформацією української військової розвідки, серійне виробництво цих БПЛА заплановано на 2026 рік.

Герань-3 (Зображення: Головне управління розвідки Міністерства оборони)

Росія прагне налагодити масове виробництво реактивних літальних апаратів та реактивних керованих авіаційних бомб, однак її технологічні можливості мають свої межі. Через це країна в значній мірі покладається на імпортні комплектуючі, особливо на двигуни з Китаю.

"Можливо, готового рішення, щоби збивати УМПБ-5Р "пачками", у нас відразу може і не бути. Але, наприклад, з огляду на те, що нашим зенітникам вдалось реактивним снарядом з лазерним наведенням АПКВС збити ракету Х-69 масою 800 кілограмів, то в нас є широкий простір для імпровізації і пошуку нових рішень", - вважає Киричевський.

Щодо безпілотників на кшталт "Герань-3", слід зазначити, що вони, можливо, становлять значну загрозу для дронів-перехоплювачів, які наразі успішно впроваджуються українською армією у бойових операціях. Однак, цей БПЛА є цілком уразливим для інших засобів, які Збройні сили використовують для нейтралізації "Герань-2" та "гербер".

У цьому році в американських інформаційних колах з'явилися численні повідомлення про те, що російські балістичні ракети "Іскандер-М" стали більш складними для виявлення та перехоплення системами Patriot. Ці ракети тепер здатні випускати радіолокаційні пастки та маневрувати на фінальному етапі польоту, коли наближаються до цілі, що ускладнює прогнозування їхньої траєкторії. Існує ймовірність, що програмне забезпечення Patriot не зможе точно визначити точку перехоплення для своїх ракет, оскільки нові тактики російських ракет можуть перевершити його здібності.

Ракета "Іскандер-М" здатна демонструвати невеликі коливання під час наближення до цілі. Це ускладнює роботу системи Patriot, яка автоматично перехоплює балістичні об'єкти. Виникають труднощі у визначенні точного моменту, коли зенітна ракета має зустрітись із балістичною для успішного ураження. Проте система Patriot продовжує виконувати свої функції, і факти збиття як "Іскандерів", так і "Кинжалів" підтверджують її ефективність", - зазначив Ігнат в інтерв'ю РБК-Україна.

Точно не відомо, яким чином Москві вдалося реалізувати ці зміни — чи через нове програмне забезпечення, переналаштування систем наведення, чи шляхом додавання нових прискорювачів. Проте, кілька джерел, з якими спілкувалося видання, зазначають, що російська сторона вже з 2022 року активно займається модернізацією ракет "Іскандер". Отже, всі ці "оновлення" в російській балістичній програмі не є результатом останніх місяців, а є результатом тривалої роботи, що тривала роками.

Згідно з Киричевським, спроби відстеження ракет "Іскандер-М" у польоті, які, можливо, були оснащені хибними бойовими частинами, почалися ще в 2022 році. Експерт вважає, що можливість маневру в фінальній стадії могла бути наслідком вдосконалення так званих газових рулів. Ці газодинамічні елементи розташовані в задній частині ракети і мають форму трубочок, що виступають з її хвостової частини.

Киричевський вказує на те, що ця функція могла бути розроблена ще в епоху СРСР, коли країна займалася створенням ракети "Ока", яка стала прообразом "Іскандера". Вже тоді "Ока" проектувалася з метою обходу системи Patriot.

"Американці вже працюють над вирішенням цієї проблеми. І щоб компанія отримала на це гроші - потрібен відповідний інформаційний фон та супровід. Можливо, саме з цим і пов'язані останні звіти та висновки щодо зниження ефективності існуючих Patriot", - припустив експерт.

Також, джерела видання вказують на те, що в даний час Москва займається розробкою нової ракети під назвою "Іскандер-1000", яка має здатність долати відстані до тисячі кілометрів, замість попередніх 500. Цю інформацію підтверджують внутрішні документи Росії, які є в розпорядженні "Мілітарного". Згідно з даними порталу, Кремль планує виготовити 18 одиниць таких ракет до 2025 року.

Інша проблема з "Іскандерами" полягає у масовості їхнього застосування, порівнюючи з попередніми роками. Росія почала застосовувати "Іскандер-М" частіше і більше, з різних напрямків, у поєднанні з іншими засобами - БПЛА, крилатими ракетами, акцентує Ігнат.

"Це, в свою чергу, також ускладнює процес їхнього знищення. Співвідношення використання балістичних ракет до крилатих значно зросло в порівнянні з попередніми роками. Крім того, одна батарея Patriot під час атаки має обмежений радіус дії – вона може контролювати лише певний напрямок і не здатна виявляти та знищувати ворожі цілі на 360 градусів", - зазначив Ігнат в інтерв'ю РБК-Україна.

У той же час, кількість засобів для перехоплення цих ракет в українських військах не зростає пропорційно. Серед озброєння, яке є у нашій армії, лише зенітні ракети MSE для системи Patriot мають здатність знищувати балістичні цілі. Як зазначає Defense Express, минулого року компанія Lockheed Martin виробила приблизно 650 одиниць MSE, і немає жодних гарантій, що у цьому році їм вдасться збільшити виробництво.

Система Patriot (фото: РБК-Україна, Віталій Носач)

"Якби у нас була належна кількість зенітних ракет-перехоплювачів, тоді складність балістичних ракет "Іскандер" не грала б такої значної ролі. Якщо б ми могли випускати по 2-3 і більше перехоплювачів на кожну ціль, як це передбачено в американських стандартах, ситуація виглядала б зовсім інакше. Однак, в умовах економії ресурсів це стало помітним", - поділився думкою Киричевський.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.

Москва прагне комбінувати дешеві масові та маневрові засоби ураження для виснаження та прориву української протиповітряної та протиракетної оборони. Якщо Кремль налагодить реактивний "парк" КАБів та БПЛА - це стане черговим викликом для українських населених пунктів, що знаходяться у відносному тилу.

Декілька моментів пом'якшують тривожну картину: росіяни насправді нічого кардинально нового не придумали. І не все з того, що анонсується Росією як "нове", відразу стає масовим і ефективним у бойовій експлуатації. Багато проектів є наразі дослідними. А українські Сили оборони за майже чотири роки війни неодноразово доводили, що на кожен хід росіян вони здатні знаходити протидію.