Відродження з попелу: Вплив війни на економічну ситуацію в Україні та збитки, які поніс бізнес.
Протягом війни з Росією Україна зазнала значних втрат, втративши сотні підприємств та тисячі гектарів сільськогосподарських угідь. Виробництво сталі зменшилося втричі, а площі, призначені для посівів, скоротилися на 25%. Загальні втрати оцінюються в десятки мільярдів доларів. Які ще збитки поніс бізнес за майже три роки конфлікту, розповість журналіст РБК-Україна Дмитро Сидоров у своєму матеріалі.
За оцінками Київської школи економіки (КШЕ), прямі збитки української економіки від війни склали близько 88 млрд доларів. Це сума без урахування втрати житла, доступу до освітніх, медичних та інших соціальних послуг.
"Противник також здійснює атаки на економічну систему України. Найбільшими втратами є активи нашої промисловості, частина сільськогосподарських угідь, що опинилися під контролем окупантів, а також значна кількість енергетичних інфраструктурних об'єктів", - зазначає Володимир Власюк, директор державної компанії "Укрпромзовнішекспертиза", яка спеціалізується на проведенні маркетингових та аналітичних досліджень в економічній сфері, в коментарі для РБК-Україна.
Згідно з інформацією, наведеною у звіті КШЕ, найбільше постраждала металургійна галузь. Три великі металургійні комбінати – "Азовсталь", "ММК ім. Ілліча" та Авдіївський коксохімічний завод – зазнали значних руйнувань і опинилися під тимчасовою окупацією. Усі ці підприємства є частиною групи "Метінвест", що належить Рінату Ахметову.
Перед початком повномасштабної війни "Азовсталь" та "ММК ім. Ілліча" виробляли приблизно 9-9,5 мільйона тонн сталі щорічно та експортували цю продукцію на суму близько 5 мільярдів доларів, зазначає Володимир Власюк. "Наш довоєнний експорт усіх товарів становив близько 60 мільярдів доларів на рік, тож втрата 5 мільярдів доларів є суттєвою", - додав він.
Станом на сьогодні місто Покровськ у Донецькій області знаходиться під загрозою захоплення. Тут розташоване єдине в Україні підприємство "Шахтоуправління "Покровське", яке займається видобутком коксівного вугілля, важливого для металургійної галузі. 14 січня компанія "Метінвест" оголосила про призупинення видобутку коксівного вугілля через погіршення безпекових умов для своїх працівників.
У компанії повідомили, що для забезпечення своїх металургійних підприємств коксівним вугіллям були створені попередні запаси на заводах. Також передбачається постачання вугілля від інших видобувних компаній, а "Метінвест" планує забезпечити свої потреби через дочірню компанію United Coal Company, яка розташована в США. Використання імпортованого коксівного вугілля може призвести до зростання собівартості української металопродукції, що, в свою чергу, негативно вплине на її конкурентоспроможність на міжнародному ринку.
Обговорюючи цю тему, варто підкреслити, що, згідно зі статистикою Світової асоціації виробників сталі (Worldsteel Association), в період до початку війни, з 2019 по 2021 рік, Україна щорічно випускала від 20 до 21 мільйона тонн сталі та займала 12-14 позицію в глобальному рейтингу. Однак через військові дії обсяги виробництва сталі зменшились у 3,5 рази.
Протягом 2022-2023 років українська металургія демонструвала стабільний рівень виробництва, щорічно виплавляючи від 6,2 до 6,3 мільйонів тонн сталі, займаючи 24-25 позицію в світовому рейтингу. Згідно з інформацією від асоціації "Укрметалургпром", у 2024 році Україна змогла досягти виробництва 7,6 мільйонів тонн сталі, що на 22% перевищує показники 2023 року. Виробництво чавуну зросло на 18%, досягнувши 7 мільйонів тонн, а обсяги виготовлення металопрокату зросли на 16%, становлячи 6,2 мільйони тонн.
Україна повільно відновлює виробництво сталі та чавуну на залишених без ушкоджень підприємствах (інфографіка РБК-Україна).
Це позитивна динаміка, проте, на жаль, вона не повністю відображає реальний стан індустрії. Підприємства, які продовжують працювати на контрольованих територіях (Interpipe, "АрселорМіттал Кривий Ріг", "Запоріжсталь"), наразі виробляють менше продукції, ніж до початку повномасштабної війни. У 2023 році їх виробництво становить близько 50% від показників 2021 року. На це впливають кілька факторів, зокрема безпекова ситуація, перебої з електропостачанням і водою. Крім того, світові ціни на залізорудну сировину та сталь зазнали зниження, - зазначив президент асоціації "Укрметалургпром" Олександр Каленков в інтерв'ю РБК-Україна. Експерт підкреслив, що основними перешкодами для відновлення сталевого виробництва є зростання цін на електроенергію та залізничні перевезення, а також зупинка видобутку коксівного вугілля.
Каленков також підкреслив, що собівартість виробництва в Україні суттєво зросла. Він зазначив, що ціна електроенергії в доларах підвищилася на 94%. Тариф на передачу електроенергії у 2025 році, в порівнянні з 2024 роком, виріс на 30% і становитиме 686,23 грн/МВт-год. Крім того, залізничні перевезення для бізнесу подорожчали на 1,2-1,3 рази для залізної руди та вугілля. Серед небагатьох позитивних моментів, що відбулися минулого року, варто відзначити "відкриття моря".
"Морський шлях почав активно працювати з жовтня-листопада 2023 року. За результатами 2024 року ми вийшли на результат 7,6 млн тонн сталі, але якби всі наші підприємства на контрольованій території виробили той обсяг, який був у 2021 році, ми б отримали 10,5-11 млн тонн", - пояснив президент асоціації "Укрметалургпром".
Від війни постраждала суміжна до металургії - феросплавна галузь. Виробництво феросплавів - це електрометалургія, відповідно, такі підприємства розташовані, як правило, біля великих електростанцій та потребують багато електроенергії для своєї роботи, розповів виданню виконавчий директор "Української асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції" Сергій Кудрявцев. Удари по енергетичній інфраструктурі, за його словами, дуже негативно впливають на їх роботу. Також викликані війною логістичні обмеження значно ускладнюють експорт готової продукції та імпорт руди із Австралії та Африки.
"Сьогодні деякі підприємства у сфері виробництва феросплавів функціонують на рівні, що дозволяє зберегти свої кадри. Однак про великі обсяги експорту чи активність на внутрішньому ринку не йдеться," - зазначив Кудрявцев. Він також підкреслив, що навіть використання морського транспорту не поліпшує ситуацію в галузі, оскільки експортні партії є малими і не покривають витрати на морську логістику. Наразі українські феросплави доставляються до Європи виключно залізничним транспортом.
Обговорюючи збитки, завдані промисловому сектору, варто звернути увагу на захоплення російськими військами хімічних заводів, таких як "Бензол" у Бахмуті та "Азот" у Сєвєродонецьку. Не менш важливими є втрати в харчовій промисловості, зокрема захоплення виробництв кухонної солі, як-от "Артемсіль" у Соледарі, а також заводу шампанських вин Artwinery, розташованого в Бахмуті.
Російська агресія найбільше вдарила по промислово розвиненим регіонам України (інфографіка РБК-Україна)
Війна суттєво змінила економічну структуру, призвівши до зростання ролі державного управління. Водночас, внесок переробної промисловості у формуванні валового внутрішнього продукту зменшився з 10,1-10,3% до 8,2% у порівнянні з довоєнним періодом. Для порівняння, у Польщі цей показник становить 18%, а в Туреччині - 23%. Таким чином, частка промисловості в нашій економіці залишається надто низькою, а переробна промисловість є критично важливою для її розвитку, - зазначив Володимир Власюк.
Через війну Україна стала найбільш замінованою країною світу. Ця проблема напряму стосується роботи аграрно-промислового комплексу, основним виробничим ресурсом якого є родючі ґрунти.
За даними Світового банку, прямі та непрямі втрати в аграрному секторі внаслідок війни перевищують 80 мільярдів доларів. Це охоплює знищення інфраструктури, виробничих потужностей, зерносховищ та інших активів. Суттєво постраждали залізничні та портові системи. Крім того, ми втратили близько 25% наших посівних площ, — зазначив у коментарі РБК-Україна генеральний директор асоціації "Український аграрний клуб" Олег Хоменко.
За його словами, з осені минулого року, коли українське зерно активно експортувалося, російські сили вживають всіх можливих заходів, щоб перешкодити цьому, наносячи удари по портовій інфраструктурі Чорноморського регіону.
"Це основний наш маршрут, по якому ми експортуємо 90% сільськогосподарської продукції, від його функціонування залежить дуже багато. Це дуже чутливий момент. Вони (росіяни - ред.) знають про це, користуються цим і тому наряду із ударами по енергетиці, вони б'ють і по портовій інфраструктурі", - сказав Олег Хоменко. Ці дії ворога, крім прямих ушкоджень, призводять до зростання вартості послуг страхових компаній, які обслуговують морські перевезення.
Війна значно вплинула на обсяги врожаю, проте аграрії змогли поступово збільшити експорт зернових. Згідно з інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства, у 2022 році врожай зернових, зернобобових та олійних культур зменшився на 37% у порівнянні з довоєнним 2021 роком, досягнувши 67,7 млн тонн. У 2023 році ситуація покращилася, і аграрії зібрали 81,6 млн тонн, а станом на 8 листопада 2024 року обсяг врожаю становив 68,9 млн тонн.
У 2024 році спостерігається незначне зниження врожаю зернових і олійних культур (за даними інфографіки РБК-Україна).
Згідно інформації Державної митної служби, на які посилається Мінагрополітики, експорт зернових та зернобобових культур протягом 2021-2024 років зростав. У 2021-2022 маркетинговому році (1 липня 2021 року - 30 червня 2022 року) експорт становив 48,4 млн тонн, у 2022-2023 маркетинговому році - 49,2 млн тонн, а за аналогічний період 2023-2024 років обсяги постачання на зовнішній ринок збільшилися до 50,8 млн т.
З початку великої війни в Україні спостерігається поступове зростання експорту зернових і бобових культур (інфографіка від РБК-Україна).
Протягом майже трирічного конфлікту мережі роздрібної торгівлі зазнали серйозних пошкоджень. У представництві асоціації ритейлерів відзначають, що найбільше постраждали мережі АТБ, "Сільпо" та "Епіцентр".
"Через війну втрачено 10 торгових центрів мережі "Епіцентр", а це майже 200 тисяч квадратних метрів площі, і більше ніж на 2 млрд гривень товарів, які знаходились у тих торгових центрах", - навели приклад в асоціації, додавши, що з початку вторгнення були знищені 31 торгова точка мережі АТБ, а 79 точок залишилися на тимчасово окупованих територіях. Повітряні атаки росіян продовжують наносити збитки мережам ритейлерів. Зокрема, 20 грудня 2024 року внаслідок атаки БПЛА був зруйнований один із складів мережі "Сільпо", пожежа, що виникла, знищила товарів на суму понад 400 млн гривень.
Туристична індустрія та транспортний сектор також зазнали значних збитків, зокрема, підприємство "Укрзалізниця" та мостова інфраструктура. Закриття повітряного простору призвело до повної зупинки діяльності авіаційної галузі.
Фото: Одним із симовлів втрат у війні став зруйнований літак Ан-225 "Мрія" (Віталій Носач, РБК-Україна)
"З початком бойових дій авіаційний простір над Україною було миттєво закрито, і авіаційне сполучення припинено. Одночасно, російські війська почали активні ракетні обстріли всіх ключових аеродромів України, намагаючись позбавити її можливості забезпечувати протиповітряну оборону. Як наслідок, з 35 аеродромів було пошкоджено 19, зокрема 12 цивільних і 7 аеродромів подвійного призначення (без урахування військових аеродромів). Частина аеродромів зазнала по декілька повторних обстрілів... За попередніми підрахунками, загальний обсяг пошкоджень авіаційної галузі складає близько 2,04 млрд доларів", - йдеться у звіті Київської школи економіки.
Одним із основних напрямків атак стала енергетична інфраструктура. Відомі численні випадки захоплення Запорізької атомної електростанції, підриву Каховської гідроелектростанції, а також масштабних ударів по тепловим електростанціям, теплопостачальним центрам та електричним мережам. Крім того, серйозно постраждала й газовидобувна сфера. З початку військових дій були захоплені або змушені призупинити свою діяльність декілька газовидобувних підприємств.
"90% видобутку газу сконцентровано у Полтавській та Харківській областях, також є видобуток у Донецькій та Луганській областях. На жаль, в окупації опинилися об'єкти, на яких видобували газ або на яких планувався видобуток, частина постраждали внаслідок обстрілів, частина знаходиться близько біля лінії фронту. У 2022 року протягом півроку була окупована частина Харківщини, що вплинуло на показники газовидобутку, але після звільнення видобуток був відновлений", - розповів РБК-Україна виконавчий директор "Асоціації газовидобувних компаній України" Артем Петренко.
Війна суттєво позначилася на вугільній індустрії, особливо на державних шахтах, які й до цього мали складну ситуацію. По-перше, низка шахт у Донбасі потрапила під окупацію, а по-друге, значно зменшилися обсяги закупівлі енергетичного вугілля з боку теплових електростанцій через пошкодження їхніх енергоблоків. Це призвело до зниження реалізації вугілля, що, в свою чергу, переповнило склади шахт і погіршило фінансовий стан державного вугільного сектору.
Для протидії наслідкам російських атак бізнес здійснює релокацію виробництва і персоналу. Для певних галузей цей процес утруднений, наприклад, агробізнес прив'язаний до землі, проте багато інших компаній мають таку можливість. Наприклад, енергетична компанія "Вітряні парки України" у 2022-2023 роках вивезла обладнання для виготовлення вітротурбін із Краматорська до Закарпатської області, розгорнула нове виробництво і вже почала будувати першу вітроелектростанцію на Західній Україні. Компанія "Філіп Морріс Україна" вимушено зупинила роботу фабрики з виробництва сигарет у Харківській області та у травні 2024 року відкрила нову фабрику у Львівській області.
"У 2024 році відповідно до нашого плану ми запустили п'ять виробничих ліній, з яких три вже активно функціонують. Загальна виробнича потужність цих ліній досягає 10 мільярдів сигарет на рік, однак обсяги виробництва у 2025 році будуть залежати від ринкових умов. На новій фабриці було створено 250 нових робочих місць, і всі працівники були повністю переведені з харківського заводу компанії", - зазначили в "Філіп Морріс Україна" в інтерв'ю для РБК-Україна.
Згідно з даними Асоціації ритейлерів України, компанія АТБ перемістила деякі свої логістичні процеси в центральні та західні регіони. Багато інших мереж також розробляють нові логістичні шляхи, щоб гарантувати стабільність постачання товарів.
Як вже згадувалося, важливим фактором відновлення національної економіки став морський коридор у Чорному морі, який повноцінно запрацював із серпня 2023 року та дозволив забезпечити суттєві обсяги експорту збіжжя та металопродукції.
Зображення: Морський коридор сприяє значній частині експорту українських зернових на глобальний ринок (Getty Images)
"У нас працює морський маршрут, через який збільшився експорт залізної руди, металопрокату і зерна. Відбулася диверсифікація постачань на ринок Європи. Наш бізнес адаптувався... Те, що нашим ЗСУ вдалося зробити із ворожим флотом - це було круто, це відіграє дуже важливу роль, адже основні наші вантажі на експорт йдуть морем", - зазначив Володимир Власюк.
Конфлікт завдав величезних втрат українській економіці, і відновлення виробничих потужностей, аналогічних, наприклад, маріупольським металургійним заводам, є надзвичайно складним завданням. Розмінування територій, у тому числі сільськогосподарських угідь, вимагатиме десятиліть. Проте важливо відзначити, що реальний сектор вже починає адаптуватися до умов війни, не чекаючи її завершення.
Відкриття морського коридору стало важливим фактором для підтримки економічної стабільності та поступового відновлення галузей, завдяки успішним діям Сил оборони в Чорному морі. Ці позитивні результати в реальному секторі створюють підстави для обережного оптимізму, що цього року бізнес зможе збільшити як обсяги виробництва, так і експорт основних товарів.
