Стратегія досягнення перемоги та можливий вступ до НАТО: наскільки готові США та Німеччина скасувати своє вето - бесіда з офіцером американського спецназу.
США не заперечуватимуть щодо вступу України до НАТО, якщо на виборах у США 5 листопада переможе Камала Гарріс. Про це написала французька Le Monde одразу після прощального візиту Джо Байдена до Німеччини у пʼятницю, 18 жовтня.
Насправді, цей візит планувався ще на 12 жовтня. Він мав стати частиною першої зустрічі "Рамштайн" у Німеччині за останні три роки, на якій зібралися лідери чотирьох країн: Джо Байден, Еммануель Макрон, Олаф Шольц та Кір Стармер. Основною темою обговорення має бути майбутня допомога Україні, особливо з огляду на можливе повторне прихід Дональда Трампа до Білого дому.
Проте через ураган "Мільтон" у Флориді та жорстку передвиборчу боротьбу у США, адже республіканці й особисто Трамп використовують тему війни Росії проти України, щоб критикувати Адміністрацію Байдена-Гарріс, візит Джо Байдена до Німеччини, на який в Україні покладали великі сподівання, перенесли на тиждень пізніше. "Рамштайн" під головуванням Байдена відбудеться онлайн у листопаді, напевно вже після виборів у США. А зустріч "четвірки" - США, Німеччини, Франції і Британії - під час візиту Байдена до Німеччини таки відбулася, проте була напрочуд закритою.
У фінальних заявах лідери уникнули обговорення питання про членство України в НАТО. Щодо можливості зняття обмежень на удари України західною далекобійною зброєю по території Росії, Джо Байден зазначив, що "наразі немає єдиного рішення". Вочевидь, дозвіл на такі дії може бути надано після виборів у США, які відбудуться 5 листопада. Проте, найважливішою новиною є те, що, згідно з інформацією французької газети Le Monde, США готові зняти своє вето на запрошення України до НАТО, якщо наступним президентом стане Камала Гарріс.
ТСН.ua вже неодноразово писав, що питання вступу України до Альянсу було особистою "червоною лінією" для Байдена. За словами українських дипломатів, він вважав, що навіть запрошення України до НАТО спровокує початок Третьої світової. Але одразу після того, як Джо Байден зняв свою кандидатуру з виборів на користь віцепрезидентки Камали Гарріс, в американських й українських дипломатичних та експертних колах почали обговорювати "спадщину" Байдена - зняття США свого вето на членство України в НАТО, про що й написала Le Monde.
Цю інформацію частково підтвердили під час візиту міністра закордонних справ Франції Жан-Ноеля Барро до України, який відбувся в суботу, 19 жовтня. Він зазначив, що Париж готовий розглянути запрошення для України приєднатися до НАТО, і це питання активно обговорюється Францією з її міжнародними партнерами. Барро також висловив підтримку запропонованому президентом Зеленським Плану перемоги, в рамках якого перший пункт передбачає запрошення України до Альянсу вже зараз, з фактичним членством по завершенню війни.
Отже, чи дійсно у Сполучених Штатах підтримують ідею приєднання України до НАТО та План перемоги, який на цьому тижні був представлений президентом Зеленським? ТСН.ua звернувся за коментарем до доктора Ліама Коллінза, старшого наукового співробітника New America. Він є досвідченим офіцером спецназу, який віддав 27 років служби в армії США, а також працював виконавчим офіцером старшого радника з питань оборони США в Україні в період з 2016 по 2018 рік.
У середу, 16 жовтня, президент Зеленський офіційно ознайомив громадськість з Планом перемоги України, що включає п'ять ключових пунктів. Однак, здавалося б, США та Європейський Союз проявили певний скептицизм щодо цього плану, особливо щодо ідеї негайного приєднання України до НАТО.
- Я би погодився, що НАТО ні в жодному разі не збирається запропонувати членство Україні, й точно не тоді, коли Україна перебуває в стані війни. Якби це колись і сталося, то не під час війни, й не тоді, коли Україна не контролює всю свою територію.
Добре, тоді якова ймовірність того, що Захід підвищить військову підтримку Україні та надасть нам додаткові озброєння?
Я маю песимістичний погляд на можливість збільшення військової допомоги Україні. Вважаю, що більш реалістичним варіантом є збереження нинішнього рівня підтримки. Я би сподівався на підвищення обсягу допомоги лише у разі, якщо дії Росії змусили б західні держави посилити свою підтримку Україні.
У ході свого візиту до Німеччини в пʼятницю, 18 жовтня, президент Байден зазначив, що наразі не існує єдиного рішення щодо можливості Збройним силам України завдавати удари вглиб території Росії. Тим не менш, План перемоги для України це питання передбачає.
Ніколи не було доцільно приховувати, що Захід заважав Україні завдавати удари по території Росії. Це б означало, що всі витрати та руйнування, пов’язані з війною, відбувалися виключно на російській землі. Аналізуючи різні війни, я не пригадую жодного випадку, коли країна отримувала б допомогу з такими безпідставними і нелогічними обмеженнями. Ймовірно, це сталося через те, що США самі себе стримували, побоюючись можливих ескалацій з боку Росії. Але вже через місяць з початку (повномасштабної - ред.) війни стало очевидно, що Росія не здатна на ескалацію.
Їм знадобилося 11 місяців, щоб захопити тактично незначне місто Бахмут, кинувши на нього все, що у них було. Тому Росія просто нічого не може зробити для ескалації (спойлер: Росія НЕ використовуватиме ядерну зброю). Поступово (з продовженням повномасштабної війни - ред.) ви бачили, що ці обмеження пом'якшуються. Тому я сподіваюся, що ви побачите все більше й більше атак і глибоких ударів по території Росії. Вона продовжуватиме вести війну до тих пір, поки не вважатиме, що ціна війни перевищує вигоди. Напади на російську територію збільшують витрати та допомагають змінити баланс (на користь України - ред.).
Третій аспект Плану перемоги передбачає створення в Україні всебічного неядерного стратегічного пакету для стримування. Перше, що прийшло мені на розум, - це американські ракети "Томагавк" з радіусом дії до 5,5 тисяч кілометрів, які розміщені в Німеччині.
Це може бути корисним для держав НАТО, однак не має жодного впливу на стримування російської агресії щодо країн, які не входять до цього альянсу. Сполучені Штати та інші держави розмістили свої війська в Балтійських країнах ще до 2022 року в межах програми Посиленої передової присутності в Європі, яка була спеціально розроблена для протидії російській агресії. Проте ця програма не змогла запобігти вторгненню Росії в Україну в 2022 році.
Це свідчить про те, що ці сили не здатні забезпечити безпеку для держав, які не є членами НАТО. Отже, додаткові військові контингенти Альянсу в Європі не зможуть зупинити агресивні дії Росії щодо України. Президент Зеленський усвідомлює це, тому з усією рішучістю прагне до членства України в НАТО, адже тільки у разі вступу країни до Альянсу можливе розміщення військових сил партнерів на українській території. Ці сили можуть справді стримувати лише в тому випадку, якщо Путін повірить, що їх можуть застосувати проти Росії. Однак США чітко заявили, що не будуть використовувати свої війська проти Росії, якщо вона не атакує країну НАТО, що, в свою чергу, свідчить про те, що ці сили не мають реального значення для стримування агресії проти країн, які не є членами Альянсу.
Який, на вашу думку, має бути стратегічний план для досягнення перемоги України?
Президент Зеленський має рацію. Якщо йому вдасться реалізувати всі п’ять пунктів, це може стати ключем до перемоги для України. Проте існує суттєва проблема: НАТО навряд чи надасть членство країні, що перебуває у стані війни або має "суперечливі" кордони. Це війна на виснаження ресурсів. Тому шлях до перемоги для України залишається незмінним з самого початку конфлікту — потрібно зробити війну настільки витратною для Росії, щоб вона зрештою вирішила, що подальше продовження бойових дій не відповідає її інтересам. Іншими словами, Україні необхідно домогтися того, щоб очікувані витрати на війну перевищили очікувані вигоди.
Велика частина цих дій вже здійснюється на фронті через знищення російських військових. Однак Путін не раз демонстрував, що це його не турбує. Меншою мірою це сприяє підтримці коаліції демократій у продовженні постачання Україні критично важливих озброєнь та впровадженні (а також підтримці - ред.) санкцій проти Росії, щоб підвищити ціну цієї війни для Москви. Особливо на фронті, де Україні потрібно освоїти новітні штурмові тактики XXI століття.
Це передбачає подальше покращення можливостей використання безпілотних літальних апаратів та засобів протидії їм, а також інших військових сил на фронті, щоб досягти важливих проривів і зміцнити оборонні позиції. Україні слід розширити свої операції на території Росії, реалізуючи глибокі удари, рейди та інші стратегії, щоб змусити Кремль розподілити свої війська для захисту власних кордонів. На зонах, які перебувають під російською окупацією, Україні необхідно активізувати диверсійні дії та партизанські виступи, щоб російське командування зрозуміло, що утримання цих територій стає невиправдано витратним. Найголовніше, українці не можуть дозволити собі втратити волю до боротьби, оскільки це означало б відмову від своїх особистих свобод на тривалий час.
