Дій так, як вони діють, а не так, як вони говорять. Як різні керівники Національного банку вкладають свої фінанси — від Кубіва і Гонтаревої до Пишного.

Протягом 33-річної історії банківської системи в Україні Національний банк очолювали 12 різних керівників, представляючи різні регіони, політичні сили та бізнес-інтереси. Від Володимира Матвієнка та Вадима Гетьмана, які займали свої посади у 1991-1992 роках, до Кирила Шевченка та Андрія Пишного, які працювали у 2020-2024 роках. Спільним для багатьох з цих керівників було їхнє ставлення до національної банківської системи та гривні. Це особливо помітно у випадку останніх п'яти голів НБУ.

Аналізуючи декларації керівників Національного банку, видання OBOZ.UA виявило зацікавленість нацбанківців до різноманітних бізнесів, нерухомості, розкішних автомобілів і годинників, вартість яких перевищує ціни на квартири. Найголовніше, редакція акцентувала увагу на їх справжньому ставленні до грошових активів, які безпосередньо пов'язані з їх професійною діяльністю та обов'язками.

Виявилось, що кожен із п'яти останніх рішень Національного банку України стикався з однією з двох проблем, а іноді навіть з обома. По-перше, НБУ демонстрував недовіру до діючих банків, яким надає ліцензії та контролює їх діяльність для запобігання ризикам. По-друге, існувала невпевненість щодо майбутнього гривні, що змусило вкладників інвестувати свої кошти в іноземні валюти, зокрема в долар та євро. Хоча в офіційних заявах продовжували запевняти громадськість у стабільності національного валютного ринку та надійності українських банків, а також закликали відкривати рахунки саме в них.

На жаль, OBOZ.UA не зміг знайти жодної декларації голови Національного банку в Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК), що стосувалася б виключно інвестицій у гривневі активи та банківські рахунки. Усі наявні декларації містять або інформацію про готівку, або про вклади в іноземних банках та різних валютах. Хоча суми можуть різнитися, загальні пріоритети залишаються подібними. Щоб краще зрозуміти фінансові уподобання ключових банкірів у різні періоди, варто розглянути їх у хронологічному порядку.

Степан Кубів: пішов тихо та без скандалів, найбільше готівки зберігав в доларах

Степан Кубів зайняв посаду голови Національного банку України 24 лютого 2014 року внаслідок подій Революції гідності. Проте його перебування на цій посаді виявилося коротким – 19 червня того ж року він залишив свій пост без особливих скандалів, ставши одним із найменш помітних керівників у історії регулятора. Під час його управління ще не було створено Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) і його реєстру, тому ми змогли оцінити фінансові активи Кубіва лише через його діяльність у Верховній Раді. Як народний депутат, колишній голова НБУ оголосив про свої готівкові активи за 2023 рік:

В українських фінансових установах пан Кубів разом із дружиною Світланою відкрили два рахунки в гривнях (обидва в банку "Львів", що має іноземний капітал) на загальну суму 368,5 тисяч гривень, що приблизно дорівнює 10 тисячам доларів США.

Гонтарева: без наличных, но с громкими скандалами и внушительными депозитами в долларах.

Валерія Гонтарева стала головою Національного банку України 19 червня 2014 року і виконувала свої обов'язки до 11 травня 2017 року, після чого вирушила у відпустку та залишила країну. Слідчі органи неодноразово викликали її на допити у рамках різних кримінальних справ, але пані Гонтарева у відповідь через медіа запропонувала їм приїхати для бесіди до неї за кордон.

Її офіційне звільнення з Національного банку України сталося 15 березня 2018 року під час управління Валерії Гонтаревої.

Усе це супроводжувалося численними скандалами та розслідуваннями з боку правоохоронних органів, які згодом переросли в кримінальні справи, доля яких наразі залишається невідомою. Останню декларацію до НАЗК Валерія Гонтарева подала в березні 2019 року за перший квартал 2018 року.

Валерія Олексіївна не зазначала наявності готівки, проте в її декларації вказані значні депозити в доларах США. Найбільший з них, на суму $4,7 млн, розміщений на її ім'я в державному Укрексімбанку, з яких $2,7 млн були задекларовані на цільові призначення. Можливо, саме в стабільність цього банку покладала надії тодішня голова НБУ. Ще один валютний рахунок зареєстрований на ім'я її сина Микити, відкритий у британському банку National Westminster Bank, де зберігається 148 тис. фунтів стерлінгів. У її іншого сина Антона та чоловіка Валерія є кілька гривневих рахунків на загальну суму 2,1 млн грн (еквівалентно приблизно $77,4 тис. за середнім курсом на той час) та один валютний рахунок у Валерія на суму $88.

Цікаво, що на чотирьох рахунках сума становила 200 тисяч гривень і менше — це максимальна сума, яку на той час гарантував Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Йдеться про рахунки в Приватбанку, ПУМБ та Банку Кредит Дніпро. Лише один рахунок, що належав чоловіку на ім'я Валерій, мав 1 мільйон гривень у Банку Кредит Дніпро, що свідчить про його довіру до цього фінансового закладу. Крім того, був ще один вклад у Ощадбанку на 700 тисяч гривень, оформлений на його сина Антона. В той час Ощадбанк не входив до Фонду гарантування вкладів, отже, у випадку банкрутства мав би компенсувати кожному вкладнику всю суму на рахунку, проте цього не трапилось.

Потерпілих вкладників тих часів досі згадують, як їх критикували за розподіл своїх депозитів по 200 тисяч гривень. У деяких випадках це вважали практично незаконною схемою, а деяким навіть відмовляли у компенсації з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З декларації стало зрозуміло, що Національний банк України на рахунку Гонтаревої в своєму недержавному пенсійному фонді зібрав 206 тисяч гривень.

Смолій: зявляв про "політичний тиск" і обирав долар

Яків Смолій, який обіймав посаду першого заступника та був основним помічником Валерії Гонтаревої (після відставки Олександра Писарука), був призначений головою Національного банку України 15 березня 2018 року. Він залишив цю посаду в липні 2020 року, пояснюючи своє рішення "політичним тиском". Його час на чолі НБУ супроводжувався численними звинуваченнями у зловживанні службовим становищем, а також розслідуваннями з боку депутатів і журналістів. Проте, незважаючи на ці обвинувачення, його діяльність не викликала в фінансовому середовищі такої ж бурхливої реакції, як це було з попередньою керівницею Валерією Гонтаревою.

Цікаво, що інвестиційні вподобання виявилися схожими. Як і Валерія Гонтарева, Яків Смолій також зробив найбільше інвестицій у доларах в державному Укрексімбанку, хоча сума виявилася скромнішою — $3,8 млн. Крім того, на єврорахунку його сім'ї зафіксовано ще €1,2 тис., а також два валютних рахунки в Райффайзен Банку Аваль з сумами $2,4 тис. та €2,6 тис. Ці дані були отримані з останньої декларації головного банкіра після його звільнення у 2020 році.

У документі також зазначено наявність 11 рахунків у гривнях в різних банках, загальна сума яких становить 11,2 мільйона гривень (приблизно 415 тисяч доларів США за офіційним курсом на той час), а також 653,2 тисячі гривень, вкладених у недержавний пенсійний фонд НБУ. Це свідчить про те, що гривневі заощадження значно відстають від валютних.

Шевченко: в українських банках зберігав мізерні суми

Шевченко Кирило Євгенович: став керівником НБУ 16 липня 2020 року та очолював правління регулятора в перші дні повномасштабного вторгнення. Одразу закрив усі банки з державним російським капіталом ("дочки" Зовнішекономбанку РФ та Сбербанку РФ), відклав вирішення долі комерційного Альфа-Банку, який націоналізували наступного року після зміни відповідного законодавства та перейменований в Сенс Банк. Затвердив першу обмежувальну постанову №18 від 24 лютого 2022 году, до якої на сьогодні внесено понад 60 правок щодо обмежень валютних, готівкових и безготівкових операцій зі зняття/переказів населення та бізнесу тощо.

Погодив рішення про емісію гривні в розмірі 400 млрд грн (регулятор викупив на цю суму держоблігацій Міністерства фінансів) для підтримки воєнного держбюджету до налаштування зовнішньої фінансової допомоги с боку країн-партнерів. Йому дорікали складними, а інколи й дуже важкими відносинами з Мінфіном, якому було дуже важко на початку великої війни фінансувати як державний бюджет, так і покривати виплати за старими випусками облігацій внутрішньої держпозики, через що в фінансовій спільності заговорили про наслідки так званої піраміди-ОВДП.

Кирило Шевченко залишив свою посаду на початку жовтня 2022 року, зазначивши причину "за станом здоров'я". Проте пізніше він висловлював думки про політичне переслідування після виїзду з України, а також повідомляв про відкриття ряду кримінальних справ, пов'язаних з діяльністю державного Укргазбанку під його керівництвом.

У своїй останній декларації за 2022 рік пан Шевченко вказав на значні готівкові накопичення, які він разом із дружиною Юлією зібрали, причому основна частина з них — в іноземній валюті.

Також було надано інформацію про наявність 6 рахунків родини в трьох австрійських банках (Erste Bank, Oberbank, HSP Rechtsanwälte) та одному швейцарському (Banque Lombard Odier), відкритих в доларах та євро (загальна сума):

Найбільший вклад -- на €754 тис. -- в HSP Rechtsanwälte у Відні, оформлений на Юлію Шевченко.

В українських банках родина банкіра тримала переважно гривневі заощадження, на невелику загальну суму - 20,8 тис. грн. В Ощадбанку та Укргазбанку. Ще 405,4 тис. грн накопичено в недержавному пенсійному фонді Нацбанку для Кирила Шевченка.

Пишний: "економія" та отримання прибутку від ОВДП

Пишний Андрій Григорович: призначений головою НБУ 7 жовтня 2022 року та керує ним дотепер. За нього до штату Національного банку було залучено багатьох колишніх працівників державного Ощадбанку, з якими він раніше працював . В ЗМІ через це навіть з'явився новий термін - "ощадизація".

Взаємовідносини між Національним банком та Міністерством фінансів покращилися, і іноді складалося враження, що НБУ починає сприймати урядові завдання як свої власні. Завдяки новому дозволу регулятора, що надає банкам можливість формувати до 50-60% обов'язкових резервів у державних облігаціях, фінансові установи значно активізували купівлю держоблігацій. Це, у свою чергу, значно спростило Кабінету Міністрів процес фінансування дефіциту державного бюджету та обслуговування внутрішнього державного боргу.

За керівництва Пишного Національній банк з жовтня 2023 року відмовився від фіксованого офіційного курсу гривня/долар, який тривалий час стояв на 36,6 грн/$. Та запровадив політику так званого "керованого гнучкого курсу", яку дотепер розуміють не усі. Вона дозволяє владі набагато вигідніше конвертувати міжнародну допомогу (надходить переважно в доларі та євро) в гривню через планомірну девальвацію нацвалюти.

Після зняття ряду валютних обмежень офіційний курс гривні досяг свого піку, знизившись до 41,49 грн за долар (зниження на 13,4%), але наразі утримується на рівні 41,37 грн/$ . У нещодавно ухваленому державному бюджеті на 2025 рік закладено середній курс на рівні 45 грн/$, що означає 23% зниження після встановлення фіксованого курсу. Виходячи з прогнозів урядовців, які передбачають завершення 2024 року з офіційним курсом 42,1 грн/$, математичні розрахунки свідчать, що максимальна девальвація валюти в наступному році може досягти 47,9 грн/$.

Голова ж НБУ Пишний продовжує заохочувати населення України вкладатися в гривневі інструменти. Тривалий час він підкреслював привабливість ставок по гривневих депозитах, за якими середні номінальні ставки тримались в межах 12-13%, а реальні (за вирахуванням 19,5% податків - на дохід фізосіб і воєнний збір) близько 10% річних, одночасно знижуючи облікову ставку 20% до 13% (напряму вливає на гривневі доходності).

Проте, після того як кілька оптимістичних прогнозів Національного банку щодо інфляції не справдилися, і регулятор офіційно підняв свої очікування на 2024 рік з 8,2% до 9,7%, Андрій Пишний майже не згадує про привабливість гривневих депозитів. Натомість, він акцентує увагу на перевагах держоблігацій у гривні, які користуються податковими пільгами (не підлягають оподаткуванню 19,5%). За такими ОВДП ставки досягають 17,25% річних, проте це стосується паперів з терміном погашення у 2028 році. Більшість вкладників звикли інвестувати на терміни 1-2 роки, особливо в умовах девальвації національної валюти. Якщо ж розглядати актуальні пропозиції за короткостроковими держоблігаціями, то державний Приватбанк наразі пропонує доходності від 13,5% річних (з погашенням у січні 2025 року) до 15,7% (до червня 2026 року).

Але в голові слід постійно тримати курсовий ризик і змінності голів в Нацбанку -- жоден з перелічених вище панів не відпрацював повний термін законодавчих повноважень. До того ж поточні топ-менеджери НБУ воліють вкладати власні кошти не в гривневі, а в інвалютні активи, про що вже писав OBOZ.UA.

У своїй декларації за 2023 рік Андрій Григорович Пишний повідомив, що його дружина Людмила придбала 468 державних облігацій, кожна з яких має номінальну вартість 36 568 грн, що в сумі становить 17,1 млн грн. Це вказує на те, що йдеться про облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), номіновані в доларах США. На момент покупки в травні, кожна з них оцінювалася в 1000 доларів за курсом 36,5686 грн/$.

У цьому звіті Пишний також надав інформацію про валютні готівкові заощадження родини:

У подружжя на валютних рахунках зберігається $415,5 тисяч, а на гривневих - 3,8 мільйона гривень, що еквівалентно приблизно $103,3 тисячі за офіційним курсом на той момент. Ці кошти розміщені в Ощадбанку, ОТП Банку та Банку Восток.

Ще головний банкір повідомив, що дружина позичила йому особисто 10,6 млн грн та 31 млн грн - партнерським бізнес-проектам. А Нацбанк накопичив в недержавному пенсійному фонді регулятора для нього пенсійних внесків на 257,4 тис. грн.

Хоча керівники Національного банку України закликали населення довіряти вітчизняній банківській системі та гривні, жоден з них не підкріпив свої слова конкретними діями. Якби члени правління НБУ, на чолі з головою, зберігали всі свої активи в українських фінансових установах і в гривні, їхні заклики виглядали б набагато переконливішими, а особисті ризики помилок суттєво зросли б.